Нічого особистого: відвідувачів ресторанів готові труїти заради прибутку

Ситуація з масовим отруєнням відвідувачів ресторанів японської кухні в Києві продемонструвала свавілля, що коїться у сфері вітчизняної харчової продукції. Тож не дивно, що збільшення кількості хворих на гострі кишкові інфекції в нашій країні набуло загрозливої тенденції, підскочивши на 30% за три роки.

У цій публікації "Обозреватель" розповість, як українські кафе і ресторани перевіряються на предмет дотримання санітарно-гігієнічних норм.

На думку заступника голови правління всеукраїнської громадської організації "Союз споживачів України" Олега Цільвіка, ситуація в сфері громадського харчування в Україні - критична. Більш-менш перевіряти бізнес стали кілька місяців тому, коли було затверджено єдиний уніфікований акт перевірок (наказ Мінекономрозвитку від 8 листопада 2016 р №1873).

"Протягом останніх трьох років діяв мораторій на перевірки, паралельно відбувалося реформування контролюючих органів, в тому числі санепідемслужби. Наслідки всього цього ми отримуємо сьогодні у вигляді масових отруєнь", - розповів він в коментарі "Обозревателю".

Читайте: По їхній рибі на базарі мухи скакали, - чоловік жертви "Євразії"

Те, що в Україні почали "шерстити" установи громадського харчування, ще не означає, що законодавці керувалися виключно інтересами простих українців. На сьогоднішній день територіальними органами Держпродспоживслужби можуть здійснюватися планові, позапланові та екстрені перевірки. Розповімо про них докладніше.

Планові перевірки. Здійснюються раз на рік, при цьому дані про те, кого перевірятимуть, публікуються у відкритому доступі. Нюанс в тому, що суб'єктів господарювання попереджають про майбутню перевірку за 10 днів, а це суперечить закону України "Про безпечність та якість харчових продуктів", де зазначено, що такого роду заходи здійснюються "без попередження".

"Колізія в законі трактується чомусь в сторону бізнесу, а не в бік держави та громадян, життя і здоров'я яких ставиться під загрозу", - розповів Цільвік.

Читайте: Тривожний факт: в садах і школах Києва масово труяться діти

Уявімо, що власники ресторану N відверто порушують санітарно-гігієнічні норми (на кухні - бруд, персонал не має допуску до роботи з продуктами, "ліві" постачальники). Цікаво, чи вистачить 10 днів на те, щоб виправити ситуацію, а після все повернути на круги своя?

Позапланові перевірки. Можуть здійснюватися без попередження, проте можливі тільки за зверненням громадян, при цьому процес узгодження з відповідними структурами (з Міністерством аграрної політики, Державної регуляторної службою, Міністерством економіки) займає від одного до двох тижнів.

Екстрені перевірки. Закрити установи за порушення можуть в разі, якщо будуть зареєстровані факти інфекційного або паразитарного захворювання. Про це "Обозревателю" розповів голова Держпродспоживслужби в Києві Олег Рубан.

"Якщо потерпілий звернувся за допомогою у лікувально-профілактичний заклад, то структурними підрозділами Міністерства охорони здоров'я і Держпродспоживслужби протягом 24 годин проводяться висновки і приймаються рішення. Якщо держінспектори виявлять, що стан об'єкта загрожує життю і здоров'ю людини, він негайно зупиняє свою діяльність", - розповів Рубан, зазначивши, що на власників накладаються штрафні санкції.

Читайте: Суші-скандал в Києві: кількість отруєних знову зросла

Чиновник також додав, що в сумно відомому ресторані "Євразія" в Києві була маса порушень ветеринарного і санітарного законодавства, наприклад, на кухні площею 15 кв. м працювали 34 людини!

Бізнес з базару

Які передбачено санкції за порушення санітарно-гігієнічних і санітарно-ветеринарних норм? Крім кримінальної відповідальності це, в першу чергу, штрафи, які можуть становити від 150 грн до 150 тис грн. Втім, перевіряючим з Держпродспоживслужби з 1 січня у відповідності з прийнятими законами, наказано накладати мінімальні штрафи і акцентувати увагу на пропозиціях щодо виправлення порушень. Чи буде подібна лояльність дієвою? В українських реаліях це малоймовірно.

Простий приклад, з усіх працівників харчової сфери, перевірених органами Держпродспоживслужби, у 70% були фальсифіковані медичні книжки. Це означає, що для киян готують їжу, а також розносять їжу люди без реального медичного огляду.

"Соціальну відповідальність бізнесу не виховали і не насадили, головна позиція - це швидше заробити. Подібні бізнес-моделі можуть будувати люди, які прийшли з базару" - розповів Цільвік.

Про що тут говорити, коли деякі підприємці готові заради прибутку ставити під загрозу не тільки здоров'я, а й життя українців, як це роблять деякі забудовники. Так може уряду пора визначитися, чиї інтереси він все-таки відстоює?