Банда Гончарова. Пукач. Гонгадзе.Ч.1

Генпрокуратура передала до Печерського райсуду матеріали кримінальної справи проти Пукача. Чи отримаємо ми відповіді на всі питання у справі Гонгадзе? Чи правомірно порушення справи проти Кучми? Який діалог був у Георгія Гонгадзе з кримінальним квартетом в його останні хвилини життя?

На ці та інші запитання "Обоз" попросив відповісти відомого адвоката, кандидата юридичних наук Віктора Чевгуза.

Віктор Степанович брав участь у всіх трьох - передують засіданню Печерського райсуду - судових процесах у справі Гонгадзе: справі банди Гончарова; викраденого і побитого групою Пукача (незадовго до зникнення Георгія) Олексія Подольського; в резонансній справі за звинуваченням у співучасті у вбивстві журналіста трьох міліціонерів - Протасова, Костенка, Поповича.

- Віктор Степанович, ви захищали в суді яких фігурантів?

- Я був адвокатом Протасова - кума Пукача, вже засудженого за участь у вбивстві Гонгадзе. Адвокатом Мариняка, водія Пукача у справі Подольського. Адвокатом трьох працівників СІЗО, обвинувачених у перевищенні службових повноважень, що призвело, за висновками слідства, до насильницької смерті Ігоря Гончарова. Перші два судових процеси закінчені, по них винесені вироки. Третій ще триває. Всі три справи мають відношення до справи Гонгадзе. Останнє, скоріше, у віртуально-інформаційному плані. За що отримав розголос у ЗМІ письмовим витокам зізнань Гончарова, він, нібито, причетний до вбивства журналіста. Але це абсолютно не відповідає дійсності.

- Чи можна вважати, що справа Гонгадзе має для вас менше білих плям, ніж для кого б то не було з правозахисників?

- Певною мірою, так. Але відразу зазначу: з матеріалами нині розслідуваних справ за Пукачу, то Кучмі я не знайомий. А якщо б і знав - нічого не міг би сказати, таємниця слідства. Але я знаю деталі іншої справи - щодо вбивства Гонгадзе. А там фабула, наслідки, слідчі дії ті ж, що і в справі Пукача, за деяким ісключеніем.Все, що пред'явлено нині Пукачу, було у справі "трьох міліціонерів" і справі Олексія Подольського. Їх потім об'єднали, оскільки Пукача затримали. У всіх попередніх справах він був головною дійовою особою.

- Враховуючи справу перевертнів на чолі з Гончаровим, чи можна вважати, що в Україні на момент скоєння злочину проти Гонгадзе діяв якийсь ескадрон смерті - група міліціонерів, яка могла піти на жорстокі вбивства за санкції згори?

- Я досконально знаю матеріали кримінальної справи за фактом смерті Гончарова. Знаю ситуацію в органах внутрішніх справ зсередини, не з чуток: я колишній підполковник міліції, багато років прослужив у слідчих органах МВД.Поетому можу відповідально говорити: ніяких "ескадронів смерті" в Україні не було.

- Як тоді можете пояснити чутки про їх існування?

- Приводом, допускаю, могли стати слова міністра Кравченка (вони на плівках Мельниченка) "мои орли". Ті, кому він давав вказівки по Гонгадзе - це Пукач. Але не буде міністр, при здоровому розумі й твердій пам'яті, викликати до себе групу (а в стеженні за Гонгадзе брали участь від 20 і більше осіб), розписувати сценарій і кожному давати завдання. Пукач, використовуючи своє службове становище, використовував, вибачте за тавтологію, своїх підлеглих. Втемну! ..

- Ви хочете сказати, що ніхто з учасників стеження за Гонгадзе, а потім - його усуненні, не знав про те, хто він насправді?

- До самого фіналу спецоперації з усунення Гонгадзе троє міліціонерів - Попович, Костенко, Протасов - не знали, хто перед ними.

Але повернемося до банди перевертнів. Слідство встановило, що очолював банду Гончаров. А те, що в неї входили працівники міліції - факт не доведений. Свою участь вони заперечують, хоча визнають знайомство з Ігорем. Так, кажуть вони, ми зідзвонювалися, але Гончаров тоді вже не працював у МВС, він був на пенсії. Два або три працівника міліції надавали йому сприяння. Вони давали інформацію, якісь рекомендації. Але це не можна апріорі відносити до кримінально караним діянням. Тільки після вироку можна аналізувати і робити висновки. Однозначно сьогодні одне: ця банда не мала ніякого зв'язку з керівництвом МВС. Я це можу стверджувати, знаючи фабулу справи Гонгадзе, і достовірно знаючи справу Гончарова.

- Гончарова довгий час в ЗМІ пов'язували зі справою Гонгадзе. Чи є підстави для цього?

- Ніякого зв'язку немає.

- Це ваше припущення або переконання, виходячи з тих матеріалів слідства, з якими ви знайомилися?

- Так звана банда перевертнів, яку нібито Гончаров очолював ...

- ... А чому нібито?

- Якби вирок по банді вступив в законну силу, то можна б було говорити в стверджувальній формі. Хоча я вважаю, що банда перевертнів була. Якщо лікар на своєму місці, то він встановлює діагноз до смерті пацієнта. Так само і досвідчені юристи не повинні чекати чиєїсь смерті, в нашому випадку Гончарова, щоб встановити або довести потім ознаки складу злочину. Тридцять п'ять років моєї слідчої та адвокатської роботи дозволяють говорити про доведеність чи недоведеність звинувачень по існуванню банди і досконалих нею злочинів. Але справа розглядається сьомий чи восьмий рік, вирок досі не винесений. У справі за фактом смерті Гончарова я приймаю участь до сьогоднішнього дня. По ньому залучено три працівника Київського слідчого ізолятора № 13. Їм ставиться побиття Гончарова, через що він нібито помер. Я захищаю всіх трьох. Між ними немає ніяких протиріч. Хлопці не грошові, тому пішов їм назустріч. Беручи участь з першого дня розслідування у справі, я прийшов до висновку: вони притягнуті до кримінальної відповідальності незаконно.

- А з чим пов'язане затягування винесення вироку у справі банди перевертнів?

- Справу слухали років п'ять. Врахуємо складність самого процесу. На рахунку банди одинадцять трупів. Виконано колосальну обсяг слідчої роботи. Справа налічує понад 100 томів. У кожному з них 250-300 сторінок. Обвинувачені знайомилися з матеріалами справи десь близько півтора років. А потім у одного судді закінчився термін повноважень. Процесуальна заковика стала гальмом. Справу передали новому судді. І слухання почалося заново. Злочини чисто кримінальні. Мотиви - корисливі. Політзамовленні ніяких немає. Тому версія про причетність банди Гончарова до справи Гонгадзе чи вбивств за замовленнями зверху не знаходять свого підтвердження - ні документально, ні фактично. Мені легко про це судити: я не виступаю адвокатом жодного з членів банди Гончарова.

-Чому ж тоді Гонгадзе фігурував в "листах на волю", як охрестили журналісти произошедшую витік "передсмертних записок" Гончарова?

- Пояснення просте: коли Гончаров зрозумів, що за 11 трупів він отримає довічне ув'язнення, він почав шукати рятівні шляху. На слуху була справа Гонгадзе. І Гончаров почав блефувати: він, мовляв знає, хто вбив Гонгадзе, де труп зарито і т. п. І якщо тільки він помре або його засудять довічно, то таємниця загибелі Гонгадзе піде разом з ним. І він вирішив поторгуватися. Ось звідки все і з'явилося. А дехто вирішив на цьому заробити політкапітал.

- Ви про ініційований одним з депутатів створенні парламентської слідчої комісії?

- Так, я про депутата-крикунів, який пропрацював в міліції без року тиждень і всім розповідав, які він розкривав і розслідував злочини. Їх-то всього було три, і всі вони були відправлені на дорозслідування. Потім він же всій країні розповідав, як він у розвідці працював. Типовий український Гдлян або Іванов, як кому подобається.

- Якщо не зраджує пам'ять, вони були керівниками спецгрупи слідчих Генпрокуратури СРСР, борючись в горбачовські часи з корупцією.

- Але вся риторика їхніх звинувачень пішла в гудок. Голосно прокричали - і на цьому все заглохло. А потім виявилося, що під їх керівництвом тиражувалися дуті справи, через що їх видворили з прокуратури СРСР.

- Повернімося до справи Гончарова. Його смерть пов'язували з насильницькими діями проти нього. Це теж не підтверджується?

- Ігор Гончаров при затриманні чинив УБОЗівцям опір. Проти нього застосували силу. Переборщили. Він потрапив до реанімації. У нього вирізали полжелудка, зробили три операції. Вже тоді лікарі були одноголосні, що він не жилець на цьому світі. У зв'язку з скаргами Гончарова було проведено перевірки. І все це підтвердилося. Виявилося, що до цього у нього були травми головного мозку, а сам він був не здоровань. Він на допити ходив, тримаючись за стінки, бувало, конвоїри тримали його під руки, іноді виносили на ношах. У 2004-му він запустив чергову качку, що передасть через адвоката інформацію у справі Гонгадзе. Оперативники за це вхопилися і вирішили до приходу адвоката роздобути відомості. Провели в його камері обшук. Гончаров спробував проковтнути контейнер із записами. Йому перешкодили, знову ж силу застосували. Пару синців кваліфікували як легкі тілесні ушкодження, які не спричинили розладу здоров'я. Через тиждень йому стало погано. Помістили до лікарні швидкої допомоги. Він місяць пролежав у реанімації і помер.

- Що показала судмедекспертиза?

- При розтині тіла виявили тіопентал натрію - сильнодіючий наркотичний знеболювальний засіб. Його застосовував лікуючий лікар, але в історії хвороби не фіксував. Норма цього препарату була перевищена. Судові медики написали: застосування цих ліків для Гончарова було протипоказано, воно могло сприяти настання смерті. Причина ж смерті, за їхніми висновками, поганий загальний стан здоров'я Гончарова за останні 10 років.

- Значить, хтось все-таки був зацікавлений у його раптової смерті?

- Цілком можливо. Але будемо дивитися правді в очі. Його били за 11 трупів, вибиваючи свідчення, адже він не зізнавався у їх вчиненні довгий час. Його причетність до тяжких злочинів була доведена. Помер Гончаров від сукупності тих травм, які були отримані ним при затриманні, від необгрунтованого застосування названого вище ліки і загального поганого стану нездоров'я, скажімо так. Але ніяк не з причини перевищення службових повноважень працівниками слідчого ізолятора, в чому їх звинувачують. Будучи на пенсії, вони протягом уже чотирьох років ходять до суду.

- А чому тоді виникло кримінальну справу за фактом смерті Гончарова?

- На початку за фактом його смерті було відмовлено в порушенні кримінальної справи. Це зробило і СІЗО - як орган дізнання, і прокуратура Шевченківського району м. Києва. Але потім, як у нас буває, стався витік слідчих документів. В Інтернеті з'явилася копія акта судово-медичної експертизи трупа Гончарова. Одна з англійських газет вийшла з резонансним матеріалом про те, що один з фігурантів смерті Гонгадзе - колишній міліціонер Гончаров був убитий за допомогою наркотику за замовленням Генпрокуратури і МВС. Тодішній Генпрокурор Геннадій Васильєв написав письмове спростування. Але воно викликало ще більший шквал критичного вогню. І пішло-поїхало. Васильєв пішов на компроміс: дав команду перевірити факти і порушити кримінальну справу. Справу порушили і в рамках розслідування притягли за вуха трьох працівників СІЗО. Вважаю, що слідчі прокуратури надійшли незаконно, кваліфікація їх дій за КК України неправильна.

- У вас зараз говорить адвокат?

- Звичайно, але я оперую фактами. Один з обвинувачених прийшов на другу зміну, до 14.00, а обшук в камері Гончарова був в 10 ранку. Його теж звинуватили у скоєнні цього злочину. Обвинувальний ухил, на жаль, у нас домінує в слідчій практиці.

- Ви сказали, що підручні Пукача під час стеження та вивезення Гонгадзе в ліс діяли втемну. А як вони самі пояснювали свої дії?

- Виконували наказ Пукача. Про те, що він незаконний, не знали. Здійснення зовнішнього спостереження проходило як за кримінальним авторитетом. Пукач не присвячував їх в деталі "наружки".

- Це загальна міліцейська практика - стежити за тим або іншою людиною, не знаючи про те, хто він і в чому підозрюється?

- Справа працівника правоохоронних органів виконати завдання і доповісти про це. При цьому він сам не повинен вчиняти злочинів. За Гонгадзе стежили 15-16 вересня 2000-го року понад 20 осіб. І жоден з них не знав, що вони порушують закон. Служба зовнішнього спостереження не має права сама затримувати осіб, щодо яких проводяться оперативні заходи. За законом, у виняткових випадках, вони можуть затримати людину, якщо він здійснює або має намір вчинити злочин.

- А чи були у Гонгадзе, за матеріалами справи, якісь межують з законом дії?

- Коли він виходив з квартири Притули і сідав у таксі, ніяких протиправних дій він не вчиняв. Для виправдання своїх дій генерал Пукач, звичайно, може нині говорити, що Гонгадзе міг кудись виїхати, сховатися. І він, мовляв, слідував інструкції. А разом з ним - і його подчіненние.Но Гонгадзе не скоював ніяких злочинів і спостереження за ним було з самого початку незаконним.

- Тобто при затриманні Гонгадзе криміналу з боку міліції ще не було?

- У тому, що Гонгадзе затримали і посадили в машину, для співробітників міліції, крім самого Пукача, великого криміналу немає. Міліціонери виконували наказ свого керівника ..

- А як формулював завдання підлеглим генерал?

- Він говорив: його, Гонгадзе, треба затримати і передати в міліцію. Така була вступна. Всі хто сидів у машині, - Попович, Протасов і Костенко, - вважали, що "здадуть" Георгія ініціатору завдання - чи то міському УБОЗу, чи то Московському РВВС, сьогодні це Голосіївський райвідділ. Але один за іншим проїхали міліцейські установи і виїхали на Одеську площу. Зупинилися. Своєму заступнику в машині супроводу Пукач дає команду: всім відбій, їдьте на базу, і всіх відпускає. А його машина продовжує рух.

- Скільки всього було чоловік в машині з Гонгадзе?

- П'ятеро. Коли проїхали Васильківський РВВС, Протасов, згадуючи це подорож, мені зізнавався: думав, що їх замовником виступає Білоцерківський РВВС, допускав, що Сквира, а може, Тараща. По дорозі заїхали до тещі Пукача. Він, як потім з'ясується, взяв лопату, мотузку в сараї. Нікого не розбудив, знав, де, що лежить. Водій відкрив багажник, він туди все це кинув. І далі Пукач рукою показав, куди треба їхати.

Далі буде