УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Киянка, яка перемогла смерть, знову бореться за життя

Киянка, яка перемогла смерть, знову бореться за життя

Сьогодні киянці Іванні Дудник 22 роки. Вона - бадьорий, життєрадісний і всебічно розвинена людина. Дівчина, на перший погляд, нічим не відрізняється від своїх однолітків, але за оптимістичною посмішкою і яскравою зовнішністю ховається пережите в дитинстві важке захворювання невідомого походження і недавнє повідомлення від лікарів: "У вас цироз печінки, ви вмираєте". Про силу духу, надії, вірі і любові пише "Обозреватель".

Дитинство в лікарняних палатах та гора невірних діагнозів

У загальній складності Іванна Дудник бореться за своє життя 14 років. Перші серйозні проблеми зі здоров'ям у дівчини почалися в 1998 році - Іванці було всього 8 років. Тоді нічого не віщувало біди - після літнього відпочинку на морі, Іванна повернулася в школу і пішла в другий клас. Але на одному з уроків вчителька помітила, що дівчинка болісно виглядає - у неї буквально пожовкла шкіра.

"Тоді батьки звернулися в поліклініку, я здала необхідні аналізи. Були підвищені печінкові показники, лікарі вирішили, що це гепатит А (хвороба Боткіна) і відправили в інфекційну лікарню. Само цікаве, що проби на вірусні гепатити у мене взяли тільки через місяць. Вони були негативні. Але мене все одно поклали в інфекційну лікарню ", - розповідає про своє дитинство Іванка.

В "інфекціонку" дівчина перебувала два місяці. У цей період до неї нікого не пускали, з батьками доводилося спілкуватися через вікно лікарняної палати. Під час лікування діагноз, поставлений раніше, лікарі, до речі, не спростовували, але й не підтверджували. А після виписки з інфекційної лікарні Іванну Дудник поклали на лікування ще раз.

З'ясовувати діагноз дівчинки повторно стали в гастроентерології Київського інституту педіатрії, акушерства та гінекології. До 18 років саме ця лікарня стала для Іванки другим домом.

"Приблизно кілька місяців на рік я проводила там. Іноді по півроку. Весь час зі мною була бабуся. В принципі я швидко звикла, і для мене це стало нормою. Я сприймала цей як відпочинок, у мене там були друзі. Як всі їздять в табір або на море зі школою, так я їздила в лікарню ", - ділитися дівчина.

У дитинстві найстрашнішим, крім постійних поневірянь по лікарнях, за словами Іванки, було ще й нерозуміння того, що відбувається - лікарі сипали страшними діагнозами, губилися в здогадах, а сім'я Дудник так і не знала, що конкретно не так з їх дитиною і що робити.

"До 2002 року мені ставили діагноз" криптогенний гепатит ", тобто гепатит неясного походження. Потім ми відправили аналізи до Німеччини, підтвердився діагноз" аутоімунний гепатит "- це коли організм виробляє антитіла проти власних клітин. Але, коли ми повторили аналіз через півроку, аутоімунний гепатит вже не виявили ", - розповідає Іванна.

Лікарі розводили руками, а Іванка закінчила школу і вступила до університету

Проживши майже все дитинство в лікарнях, Іванка, здавалося, змирилася зі своєю невідомою хворобою і постійно мінливими діагнозами. Дівчинка трималася і не переставала посміхатися, хоча її життя здебільшого складалася з заборон: їй не можна було їсти все "смачне-шкідливий", займатися фізкультурою, а через постійні процедур доводилося постійно пропускати уроки в школі.

"Довелося, на жаль, пропустити кілька класів у школі, але я сама вчилася, книги читала, запам'ятовувала інформацію - благо у мене пам'ять добра, все здавала на" відмінно ". Хотілося вчитися ще й тому, щоб оцінки не ставили через хворобу або з жалю. Правда, прикро, що захворювання завадило закінчити художню школу. Занадто великим навантаженням було після звичайних занять ще і 4 години кожен день проводити на уроках в ХУДОЖК ", - шкодує Іванна.

Поки дівчинка і її батьки боролися і не опускали руки, лікарі раптово зійшлися в думці - Іванна Дудник, доживши до 18 років, зцілилася, хвороба відійшла і тепер вона може жити таким же життям, як і всі її однолітки. Тепер можна обмежитися тільки періодичної здачею аналізів.

Після таких новин дівчина була у нестямі від щастя - вона закінчила школу із золотою медаллю, вступила до КНЕУ, а через рік - ще й на бюджет журфаку КНУ ім. Т. Шевченка.

Чудесне зцілення протривало три роки, новий діагноз - цироз печінки

Все, здавалося б, стало налагоджуватися, але в лютому 2012 року над життям Іванки знову нависла загроза - їй поставили шокуючий діагноз - цироз печінки невідомої етіології.

Щорічно від цієї хвороби у світі помирає більше 40 млн осіб. А важке захворювання супроводжується необоротним заміщенням клітин печінки сполучною тканиною.

У разі Іванки медикаментозне лікування - це лише короткочасне підтримання сил організму. Сьогодні життя дівчини оцінена в 200 тис. доларів. Це - ціна операції з трансплантації печінки, єдине, що може врятувати Іванну.

Спочатку лікарі говорили про трансплантацію печінки від нерідного донора, але вже навесні поточного року було прийнято рішення пересаджувати частину печінки від мами Іванки.

"На даний момент я на підтримуючої терапії. Це парочка ліків, нічого особливого. Правда, стероїдні препарати," Преднізолон ", наприме, в Україні не знайти. Закордонний (угорський) вже пару років не завозять, а вітчизняний - жахливої ??якості, від нього тільки гірше стає. Так що необхідні медикаменти надсилає татова сестра з Німеччини ", - розповідає Іванна про свій нинішній стан.

Сильна дівчина живе завдяки любові і надії своїх близьких

За словами дівчини, енергію і волю до життя їй дає не тільки власний сильний характер, але й підтримка батьків, друзів, а також молоду людину, яка, незважаючи на смертельний діагноз Іванки, не дозволяє улюбленої сумувати.

"Батьки, напевно, були ще в більшому шоці, ніж я. Я намагаюся їх підтримувати. Тато у нас герой, який про все дбає. Але мені його шкода, він так переживає! А мама у нас донор, так що я їй двічі зобов'язана своїм життям. На день народження вона привітала мене словами: "З днем ??народження! Я дарую тобі свою печінку ". Ми намагаємося жартувати на цей рахунок", - сміється дівчина.

Сьогодні Іванна Дудник, як і в дитинстві, знову бореться за своє життя, а її родина звертається до всіх небайдужих людей, у ваших руках - життя світлим, доброю і активної дівчини.

Реквізити для допомоги Іванні Дудник:

Гривня:

Одержувач: ПриватБанк

Найменування банку: ПриватБанк

Номер Рахунку: 29244825509100

МФО: 305299

ЄДРПОУ: 14360570

Призначення платежу: Дуднік Ю. І.

6762 4620 5744 7739

Благодійний внесок

Долар:

Одержувач: Дуднік Ю.І.

Рахунок у банку одержувача: 4405 8850 0961 5839

Банк одержувача: PRIVATBANK

DNIPROPETROVS "K, UKRAINE

SWIFT DODE: PBANUA2X

Банккореспондент: JP MORGAN CHASE BANK

CHASE METROTECH CENTER

7TH FLOOR BROOKLYN NY

11245 USA,

SWIFT CODE: CHASUS33

Рахунок банку одержувача в банку-кореспонденті: 0011000080

Євро:

Одержувач: Дуднік Ю. І.

Рахунок у банку одержувача: 6762 4620 5744 7705

Банк одержувача: PRIVATBANK

DNIPROPETROVS "K, UKRAINE

SWIFT DODE: PBANUA2X

Банккореспондент: JP MORGAN AG

FRANKFURT / MAIN, GERMANY

SWIFT CODE: CHASDEFX

Рахунок банку одержувача в банку-кореспонденті: 6231605145

WebMoney:

U124910183395

R825614790648

Z396966483814

E314202504910

Гроші Яндекс:

410011469394585

Контакти:

Юрій Іванович (тато)

+380 (67) 918-67-19

e-mail: [email protected]