УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Хто в Козині "віджимає" бази відпочинку?

Хто в Козині 'віджимає' бази відпочинку?

Останнім часом об'єктом рейдерських захоплень в Київській області все частіше стають бази відпочинку, яких чимало було побудовано за часів СРСР для відпочинку радянських трудящих. І найбільший інтерес, звичайно ж, у "експропріаторів" викликає передмістя столиці з безцінними земельними наділами. Придбати на законних підставах привабливий ділянку під Києвом, навіть на кілька соток, дуже складно, та й ціни "космічні". А от "віджати" в прибережній частині базу відпочинку, яка займає мінімум кілька гектарів, це набагато перспективніше. Треба тільки знайти рейдера зі стажем або, що ще простіше - домовитися з головою місцевої громади. Так, у глави селищної ради Козина Валерія Гартіка (на фото) чимало досвіду в даному питанні. З його ім'ям в селищі і його околицях пов'язано чимало "земельних" скандалів. Та що там селище. Слава про місцеве чолі вже гримить на всю країну як про талановитого "Далекому", який може вирішити будь-яке питання з землею. А враховуючи, що мова йде про передмісті Києва і території на кордоні з елітної Конча-Заспою, стежка прохачів до місцевого чолі просто таки не заростає. Місцевому земельному рейдеру вдалося провернути жоден десяток операцій з виведення землі з комунальної і державної власності. За своїм розмахом ці "схеми" вразять навіть самих розпещених корупціонерів. З того моменту, як в 2006 році пан Гартік очолив Козинський рада, дамби стали перетворюватися на вулиці, на Дніпрі стали з'являтися масштабні площі гідронамивів, а в природних заказниках почали будувати гольф-клуби і котеджні містечка, не кажучи вже про постійне розширення селища в генплані. Правопорушення при наданні земельних ділянок водного, природно-заповідного, лісового фондів у власність або в оренду, незаконне здійснення гідротехнічних робіт, вилучення наділів і зміна їх цільового значення - це далеко не все , до чого доклав руку місцевий селищний голова зі своїми однодумцями. База відпочинку "Івушка" Місцевий "царьок" так "загрався", що і землі вакантної для подальшого власного збагачення, а також його свити, вже не залишилося. І тоді рейдери перекинулися на місцеві бази, які, між іншим, мають конкретних власників. Однією з останніх, зокрема, піддалася атаці база відпочинку "Івушка". База розташовується на березі річки Козинка на земельній ділянці площею майже 2 га. Ціна за сотку землі в Козині, та ще й з виходом до річки, коштує десятки тисяч доларів. А в даному випадку мова йде про ділянку в кілька гектарів з сосновим лісом, лугом, піщаним пляжем з береговою смугою річки Козинки. Навколо цієї бази було зламано чимало списів. Настільки заплутана ситуація навколо даної бази відпочинку, що до цих пір ніхто не може розібратися, кому ж вона насправді належить. Втім, після вивчення рішень Козинської сільради, стає ясно, що місцева влада також доклала чимало зусиль для цього. Ділянка, на якій розташована база відпочинку "Івушка" Так, у 2012 році черговим "одноголосним" Рішенням Козинської сільради більша частина ділянки на якій розташована база відпочинку "Івушка" по вул.Лугова, 7 (УТОС УВП-3), різко і в порушенні всіх прийнятих правил нумерації, змінює свою адресу на вул.Лугова, 6. Дивне рішення місцевої громади, чи неправда? Навіщо різко узаконювати самовільно збудовані будівлі як ні під їх швидку продаж?! Безпринципність і цинічність пана Гартіка і його "співучасників" у цьому питанні особливо проявляються, враховуючи, що мова йде про захоплення землі, яка належала незрячим інвалідам-членам Українського товариства сліпих (УТОС ). Багато політиків, з якими глава селищної рада Козина "дружить", наприклад, депутат "Батьківщини" В. Сушкевич навіть організовували різні акції і мітинги за участю інвалідів, справжня мета яких була тільки в одному - приховати всі махінації, пов'язані з базою. За словами одного із співрозмовників, "бютівського" депутата часто називають "другом" чи "дахом" В. Гартіка. Сушкевич - парламентарій-опозиціонер, який є затятим "захисником справедливості" і "борцем за справедливість" з комерційним ухилом. Під його "наїзди" потрапляли багато в Київській області. Фото ІА "Наш продукт" Втім, це вже не перший посягання "козинських рейдерів" на прибережні бази. Класичний приклад - це захоплення Гартік бази Національної медичної академії імені Богомольця, яка також знаходиться на березі річки Козинка. Так, влітку 2009 року селищна рада відправила припис НМА ім. Богомольця з вимогою повернути у власність селищної ради територію, яку займає університет під власну базу відпочинку в Козині. Там ще з 1957 року розташовується спортивно-оздоровчий табір національної академії. Козинський рада звернулася до районного господарського суду з позовом проти медиків І неважливо, що медакадемия отримала державний акт на право власності на цю ділянку, а термін судового оскарження видачі цього акта вже три роки як закінчився. Козинська селищна рада звернулася до районного господарського суду з позовом проти медиків і виграв справу! Так, перед законом всі рівні, але деякі все-таки "рівніше". Акт на право користування землею, на якій розташований табір "Медик", медуніверситет одержав ще у 2003 році після погоджень у всіх необхідних інстанціях, в тому числі і в Козинській селищній раді. При цьому земля залишилася у державній власності, а не була приватизована або розділена. Але в 2009 році селищна рада Козина звернувся до Господарського суду Київської області, який визнав цей акт недійсним і ухвалив рішення повернути ділянку до складу запасу земель селища. Хоча вона там ніколи не значилася. За словами юристів, відповідно до Земельного кодексу, ділянки, закріплені за державними вузами, взагалі не можуть передаватися у комунальну власність. До того ж з моменту отримання акту всі позовні терміни по терміну давності вже минули. Гартік же стверджує, що оскарження акта на землю медичною академією не було зареєстровано, і за даними Держземагентства, табір займає площу 4,7 гектара, а не 10, як стверджують в університеті. Якщо врахувати, що в місцевому відділі земельних ресурсів працюють люди Гартіка, то такі його заяви цілком з'ясовні. При цьому він ще цинічно заявляє, що виданий університетові в 2003 році держакт на землю в базі даних взагалі не числиться. Як він може там числиться, якщо відповідний ділянку сподобався земельному рейдеру з багаторічним стажем? Загалом, діяльність селищного голови Козина вже давно повинна була привернути до себе увагу правоохоронних органів, але йому вдається з усіма домовлятися і уникати відповідальності. За словами одного зі співрозмовників, В.Гартіку часто вдається маніпулювати і високопоставленими чиновниками. Він весь час прикривається їх "дахом" і посилається на впливових осіб, що проживають в Козині або в його околицях. Місцеві чиновники розкрили автору цих рядків схему, яку селищний голова найчастіше використовує для утримання своїх позицій. Зокрема, він може прийти до мера, прокурору, або навіть міністру, і, прикриваючись турботою про суспільство, попросити у нього або його заступника вплинути на якусь ситуацію. Потім, навіть не чекаючи, коли почне діяти така особа, Гартік В.В. вже сам, прикриваючись його ім'ям, роздає команди і вирішує особисті проблеми. За таким сценарієм він діє від імені самих високопоставлених осіб, а потім приступає до сваволі, підставляючи їх. Часто саме руками дезінформували державних органів і високопосадовців та йде просування чергового особистого земельного шахрайського проекту Гартіка. Лавіруючи між політиками та бізнесменами, обіцяючи їм землю в мальовничому і респектабельному місці, В.Гартік фактично забезпечує собі фінансовий і адміністративний ресурс. За кошти інвесторів він наймає дорогих юристів, які покликані легітимізувати рейдерські дії, а також журналістів, які створюють інформаційну завісу неправомірним діям "підприємливого" селищної глави і створюють імідж борця за правду. Щоб прикрити своє рейдерство, Козинський голова регулярно замовляє публікації в ЗМІ, що свідчать про те, що за тією чи іншою схемою стоять відомі впливові особи, і тим самим відводить підозру від себе. У замовних статтях В.Гартік навмисне називає рейдерами відомих представників влади і розповідає, що саме вони відбирають собі той чи інший об'єкт, сподіваючись на соціальний резонанс. Таким чином він відволікає увагу від себе. Селищний голова Козина також є найчастішим гостем новоствореного Антирейдерського комітету при Кабінеті міністрів, де теж веде "подвійну гру", намагаючись руками цього органу у своїх особистих інтересах отримати нові земельні ділянки. Для цього адже досить очолити рейдерську компанію проти когось із власників землі на території селищної ради. При цьому дивно, як Гартік досі вдається залишатися вхожим у високі кабінети влади, паралельно поливаючи брудом і підставляючи їх мешканців?