Вина винних: справа студента Індила

У середу 21 березня в Апеляційному суді м. Києва розглядалася справа загиблого студента Ігоря Індила. Після закінчення засідання, точніше оголошення перерви, стало ясно - крапка буде поставлена ??нескоро, так як справу відправили на часткове дослідування.

Відео дня

Передісторія

Але що ж було "до того". 18 травня 2010 дільничний міліціонер Сергій Приходько забрав з київського гуртожитку на вул. Глібова, 5 студента Ігоря Індила у відділення міліції Шевченківського району столиці, а вранці батьків попросили забрати тіло сина з моргу. Що відбувалося в останню для студента ніч? Слова міліціонерів і кадри з камер спостереження у відділенні міліції - суперечили один одному.

За даними міліції, студент загинув тому, що тричі падав, оскільки був сильно п'яний. При цьому правоохоронці спростовують інформацію про те, що смерть наступила в результаті дій співробітників міліції.

Трохи пізніше бюро журналістських розслідувань "Свідомо" опублікувало відео з камер спостереження в РУВС.

Ці кадри, м'яко кажучи, кидають тінь на свідчення міліціонерів. Адже юнакові не те, щоб не надавали допомоги, його стан просто ігнорувалося.

28 травня прокуратура Шевченківського району Києва порушила кримінальну справу за фактом перевищення службових повноважень працівниками Шевченківського райуправління міліції, де загинув Ігор Індило. Пізніше справа була передана в прокуратуру м. Києва. У жовтні в прокуратурі заявили, що смерть студента стала наслідком службової недбалості та перевищення повноважень з боку двох співробітників правоохоронних органів.

Розслідування справи затягнулося. Деснянський районний суд в діях міліціонерів злочину не бачив і справа був готовий закрити. 18 серпня 2011 стало відомо, що справа Індила розглянуть спочатку. Про це після засідання суду повідомив адвокат сім'ї загиблого Олександр Заруцький. Нове судове слухання відбулося в тому ж суді (Деснянському), але з іншим складом суддів. Адвокат сподівався, що новий суд відправить справу на дослідування. Однак цього не сталося.

23 грудня 2011 суд закрив кримінальну справу стосовно старшого інспектора Шевченківського райуправління Сергія Коваленка за частиною першою статті 367 (службова недбалість) КК на підставі акта амністії. Пом'якшувальною обставиною стала наявність у обвинуваченого 5-річного сина.

Ця звістка обурило громадськість, рідні загиблого студента тоді в розмові з пресою зізналися, що повністю розчаровані судовою системою України. Але на цьому неприємних сюрпризів для них не закінчилися.

5 січня 2012, суддя оголосив вирок стосовно дільничного Сергія Приходька Йому дали п'ять років позбавлення волі умовно. Крім того, Приходько на два роки позбавлений права займати посади в правоохоронних органах і органах влади.

На оголошення рішення по "справі Ігоря Індила" громадськість відповіла стихійними акціями протесту. Увечері цього ж дня на Майдані Незалежності, біля головної ялинки України правозахисники та ліві активісти провели акцію з метою висловити обурення судовим рішенням, яке сприяє подальшим зловживанням з боку силових структур.

Адвокат сім'ї Індило відреагував на вирок суду відразу трьома апеляціями.

"Перша - на амністію Сергія Коваленка, друга - на вирок Сергію Приходько, третя - на замовчування судом відомостей про огляд Ігоря лікарем", - пояснив правозахисник.

Не упустили свого права на апеляцію і захисники обвинувачених, оскаржуючи вирок щодо своїх підзахисних.

День апеляції

У призначений день 21 березня в апеляційний суд Києва першими прибули журналісти. Вишикувавшись перед входом в зал засідань, вони терпляче чекали початку слухання. Підійшла співробітниця суду і "обрадувала", що фото-та відеозйомка в залі дозволена буде тільки за рішенням судді. Зрештою, журналістів пустили до зали тільки ближче до середини слухання, оператори телеканалів разом з апаратурою так і залишилися за дверима.

Що ж так ретельно приховували від камер? Виявилося, проти присутності ЗМІ виступили обвинувачені та їхні захисники. Коли ж кореспонденти все ж потрапили до зали засідань, суддя Ященко дочитав свою доповідь вже майже до середини.

Виклавши суть претензій всіх апелянтів, суддя надав слово прокурору і захисникам. Найменш переконливо, до речі, звучала апеляція саме прокурора. Її суті до кінця так ніхто (в тому числі і судді) не зрозуміли. Більш категоричними були адвокати.

Захисник боку потерпілих Олександр Заруцький вимагав переглянути всі відеофайли з камер спостереження і ретельніше досліджувати медичний висновок.

Адвокат обвинуваченого міліціонера Приходько Олександр Плахотнюк у свою чергу вимагав скасувати вирок і закрити справу.

Одноголосні всі вони були тільки в тому, що необхідно додаткове слідство. Уважно вислухавши всі сторони, суд порадився прямо в залі і вирішив задовольнити вимоги, призначивши часткове додаткове слідство в рамках вивчення доказів, розміщених в апеляціях сторін. Потім було оголошено перерву до 12 квітня.

Думки

Своїми очікуваннями і враженнями від процесу поділився адвокат відпущеного дільничного Олександр Плахотнюк.

- Я чекаю від цього суду, як і від всякого іншого - об'єктивності. І повністю згоден зі стороною потерпілих. Головна мотивація не в тому, що Приходько і Коваленко залучили або не притягли до відповідальності. Основний сенс апеляції в тому, що не встановлений весь коло осіб, які можуть бути причетні до смерті Індила.

Адвокат сім'ї загиблого студента впевнений - вся справа в помилковому вироку і неправильно розглянутому справі судом першої інстанції. Тому і була подана апеляція.

- Після того, як суд амністував Коваленко, його справу потрібно було виділити в окреме. Оскільки цього не було зроблено, ми сьогодні хочемо повернути все справа повністю на дослідування. На камерах чітко видно ще кілька людей, що знаходилися поруч з Ігорем Індило, які можуть розповісти про його стан в ту ніч. А відео не було доглянуто в повному обсязі, або ж у протоколі огляду фігурують ті файли, які вигідні слідству, - розповів А. Заруцький.

Суворого і справедливого покарання для підсудних вимагає мати загиблого Людмила Індило. У їх винності вона впевнена повністю.

- Я точно, знаю, що ці двоє винні. Не міг Ігор сам впасти і померти, - ледве стримуючи емоції, говорить жінка. - Я щиро вірю, що покарання винних знайде!