Злодійські реалії ЖКГ

Чи потрібна реформа ЖКГ? Це вже навіть не риторичне питання. Нинішня потворна, неповоротка і шалено корумпована система житлово-комунального господарства дійшла сьогодні до того, що вона не в змозі забезпечити навіть власного існування. Загальний конфлікт між постачальником послуг (як правило, безальтернативним) і споживачем за драматизмом перевищує навіть тургеневскую одвічну проблематику "батьків і дітей". Перші заявляють, що тарифи занижені і їх необхідно підвищувати "до європейських", а другий, навпаки, незадоволені вкрай низьким рівнем існуючих послуг. При цьому не можна однозначно заявити, що проблема нинішнього жалюгідного стану комунального господарства країни лежить виключно в площині "корумпованих мерзотників-чиновників ". За Україну існує тисячі випадків, коли людина роками не платить за комунальні послуги. На цю людину обслуговує будинок контора (ЖЕК, ЖБК чи ОСББ) подає до суду, справу виграється ... і відразу ж закривається, оскільки закінчився термін позовної давності. Або інший випадок. Боржник не платить гроші роками, а вкладає їх у банк на депозит, а потім держава надає йому право свій борг погасити банківським ж внеском (депозити, зауважте, залишаються у неплатника). І порівняйте тепер такого боржника з яким-небудь пенсіонером, який з пенсії в 800-900 гривень щомісяця (а головне, систематично!) Виділяє гроші на "комуналку". Це я до того веду, що не тільки через злодійкуватих ЖЕКів у комунальному господарстві країни бардак.

Втім, і існуюча система ЖКГ - це повний атавізм і непрофесіоналізм в одному флакончике. Адже споживач сьогодні платить не тільки за надані йому послуги (якість їх поки залишимо в цих дужках), але він (споживач) зі своєї кишені містить ще й цілий легіон бюрократії. Пропоную на прикладі окремо взятого району міста Києва подивитися, яка армія утриманців входить в його "тарифну сітку":

- Адміністрація району;

- Комунальне підприємство;

- Розрахунковий департамент;

- Благоустрій (дитячі майданчики, дворики і т.д.);

- Зеленбуд (відповідає за озеленення);

- Аварійна служба;

- ЖЕК;

- Транспортний підрозділ.

Упевнений, що пару-другу "дуже важливих контор" я випустив з уваги. І в кожному з цих департаментів, служб, підприємств і т.д. працює немаленький штат людей, особисте благополуччя яких залежить від двох складових:

1. Збільшення (у тому числі, і "додаткове") грошових зборів із споживача;

2. Надання послуг з найменшими себестоімостних витратами (на шкоду, зрозуміло, якістю).

Це означає, що для будь обслуговуючої будинок і споживача контори першочергово важливо здерти максимально великі гроші за рахунок здешевлення послуг, що надаються. Найчастіше від цього страждає якість цих послуг, а ще частіше відбуваються фінансові махінації. Хочете прикладів? Як співав Шнур, їх є у мене. Для наочності візьмемо "Київенерго", в структурі якого на керівній посаді працює якийсь Микола Руль. І є у пана Руля ще один Руль - Віталій (або просто, меншенький). У Віталіка є якесь НВП "Термобудмонтаж", яке ось уже два роки виграє тендери за програмою "Реновація теплоенергосістем". Суть цієї реновації полягає в тому, що по Києву та Київській області повсюдно заміняють бойлери. Але цікаво інше. Ціна одного бойлера по виграному тендеру (переможцем тендера "цілком випадково" визначав "Київенерго", в якому рулить Руль-старший) становить 137 тис. гривень, а починають вони летіти до всіх чортів у середньому за два тижні. Як мені сказав лікар однієї з київських лікарень, у якого в будинку і лікарняному підвалі стоять два ідентичних бойлера, що його червона ціна становить 30 тисяч. Ми, природно, не стверджуємо, що хтось краде або незаконно виграє тендери або ще щось подібне. Але ситуації, щонайменше, дивна - нагадує класичні корупційні приклади, коли тендер виграють родичі. І мова ж навіть не в тому, що бойлери продаються потім за завищеними цінами. Споживачеві примудряються ще "впарювати" (по іншому і не скажеш) ні до біса не придатний товар.

Ще однією розповсюдженою формою вирішення за рахунок споживача своїх поточних фінансових проблем, є створення всілякого роду товариств з обмеженою відповідальністю. Зазвичай таким балуються самі забудовники, які за допомогою всіляких дочірніх ТОВ вирішують масу своїх проблем. Пояснюю. Наприклад, побудувати звичайну висотку - це не тільки отримати дозвільні документи і звести будинок. Побудований будинок ще необхідно здати в експлуатацію, а це не тільки маса бюрократичних зволікань, а й реальні перевірки за ступенем придатності побудованого об'єкта. Скажімо, якщо за планом у будинку внутрішня стіна позначена з цегли, а реально вона зроблена з гіпсокартону, то що перевіряє інстанція такий будинок прийняти не має права. Тому забудовнику куди вигідніше "продати" перші 3-4 квартири, наприклад, своїм родичам, створити на їх основі якесь ТОВ "Життя прекрасне", яке і прийме будинок в експлуатацію. Потім на таке ТОВ в найближчі роки будуть списуватися всі борги забудовника (від відсутності котельні, до неробочих ліфтів, які за планом працюють), а сам забудовник почне ще й заробляти на незрозуміло що формуються тарифи. Більше того, жоден мешканець не зможе отримати свідоцтво на право власності, поки не підпише персональний договір з таким ось ТОВ. Дивіться, що відбувається. Людині не тільки продають житло, яке за якістю нижче спочатку заявлених критеріїв, але ще й з нього (мешканці) будуть тепер ці ж друзі-забудовники здирати гроші за зовсім непрозорою схемою формування тарифів. Переходимо знову до конкретних прикладів.

У 2007 році в Бучі (містечко під Києвом) на базі новобудови створюється таке собі ТОВ "Жітлопобут - 2007". Тут же під нього пишеться і статут.

У суть статуту виникають не будемо, він типовий для десятків подібних контор. Зверніть увагу на прізвища засновників "Жітлопобута", зокрема на якогось Животенко А.М., який числиться в ТОВ у статусі виконавчого директора.

А ось інший документ, тільки вже не за 2007, а за 2006 рік. І в ньому цей же самий Животенко проходить як ... директор управління капітального будівництва цього ж самого будинку.

Останнім часом досить популярним баченням у реформуванні ЖЕКів стало створення їх альтернативи у вигляді ОСББ (об'єднання співвласників багатоквартирних будинків). Якщо порівнювати бюрократичний штат типового ЖЕКу та ОСББ, то перший, безумовно, програє по всіх параметрах. Втім, і ОСББ - це далеко не панацея. Навіть якщо ми упускаємо таке типове для українців якість, як байдужість (а пофігістом в ОСББ робити нічого, для них є державні ЖЕКи), і припустимо, що всі мешканці окремо взятого будинку в єдиному пориві хочуть облаштувати свій комунальний побут краще, ще далеко не факт , що у них це вийде. Уявіть, що в будинку, скажімо, на 70 квартир немає жодного інженера, механіка, та просто технаря. А мешканцям будинку необхідно зі свого складу визначити керуючого, який би розбирався не тільки в технічних, але й бухгалтерських, і навіть юридичних тонкощах. Адже типовий ЖЕК зі своїми смутними бабусями-управлінцями в плані бюрократичної підготовки куди більш підкований, ніж квітучий ентузіазмом (найчастіше, тимчасовим) ОСББ. За коментарем я звернувся до фахівця в даній проблематиці, одному з негласних авторів законопроекту 4423 (про реформу ЖКГ) юристу Ольга Пальчикова-Колубев. Головну проблему Ольга бачить у тому, що до управління ОСББ знову намагаються привести тих же людей, які зараз очолюють ЖЕКи. Тобто тих же самих сумних бабусь-управлінців. "Ви подивіться, що відбувається зараз із заявленою зрівнялівкою на тарифи. За старим тарифом одна гігакалорія коштувала 143 гривні, зараз вже 205 гривень. А тепер увага. Держава зобов'язується компенсувати різницю в 62 гривні для держпідприємств, зокрема для ЖЕКів, але ОСББ (адже вони обслуговують тих же громадян України!) Компенсація вже не передбачена. Держава хоч і оголосило про реформу ЖКГ, але насправді йому не вигідно, щоб ЖЕКи зникли. Адже це - бездонний фінансовий криниця ", зазначила Пальчикова-Колубев.

Окремо варто згадати, що багато фахівців бояться московського сценарію розвитку ОСББ. У Москві часів "пізнього Лужкова" почали штучно ліквідувати (через підкуп мешканців) ОСББ, а замість них призначати централізовано керуючі фірми, які починали "доїти клієнтів" за своїми особливими тарифами. В Україні процес реформування ЖКГ поки відбувається по найбільш дикому сценарієм.