Куди з АТО поділись дві бригади?

Куди з АТО поділись дві бригади?

"Я буду говорити ті речі, які ніколи ніхто не чув і вони будуть страшні. З 2014 року до сьогоднішнього дня у збройних силах і у всіх хто отримав зброю і захищає державу, загинуло 10103 особи – безповоротних і санітарних втрат, не від бойових дій. Всього, дві повноцінні бригади загинули внаслідок того, що не виконували статути, вчиняли злочини відносно один одного і так далі й тому подібне.

Посттравматичний синдром 360 тисяч учасників АТО нікуди не дівся, у них загострене почуття справедливості. Що держава дала взамін, демократію Соболєва і Семенченка, які є квазі, неосвіченими і незрозумілими людьми. Вона дала майдан-квазі під Верховною Радою в наслідок того, що треба бити нацгвардійця, який солдатиною прийшов щоб з них волосся не впало. Це є держава, яку ми своїми руками нищимо.

Держава поки що не може захистити людей, я це підкреслюю" – саме таке заявив учора військовий прокурор Анатолій Матіос.

Видео дня

Уявив собі нашу країну, як велику сім’ю, де ота сама "держава" є батьками, а народ – дітьми. Дітьми різного віку, із абсолютно не схожими інтересами, забавами і ступенем розвитку та відповідальності за власні вчинки, бо ж від немовлят, як відомо, нічого не візьмеш, а от дорослі, ті мають відповідати не лише за себе, але й за малечу та вже й, за батьків думати, бо ж ті, рано чи пізно, зістаряться і тоді теж потребуватимуть допомоги та їхньої опіки.

Так от з батьками в нас, як зазвичай, все зрозуміло, бо ж от і пан Матіос чітко підсумував: "держава поки що не може захистити людей", але ж згадаєм, хто такий сам Матіос? То ж він і є часткою тієї держави, одним із так званих "батьків нації", які, за його ж словами і мають "захищати людей". От і виходить, що він фактично розписався у власній неспроможності, яка в армії ще називається як профнепридатність, але, насправді я хотів поговорити не за "батьків", а саме про їхніх "діточок", бо ж насправді, цифри, оголошені військовим прокурором страшні – дві бригади під ніж і то без єдиного пострілу!!!

А тепер подумаємо, а чому це сталося і хто у цьому винен?

"Бардак в армії, винні генерали", – більш чим переконаний, саме так відповість більшість з нас. Саме так, заволають оті неслухняні "діточки", безсоромно і нахабно тикаючи при цьому пальцем в своїх, давно вже нелюбимих ними "батьків" і, як не сумно, але ж частково, вони будуть праві, бо ж, насправді, як не крути, а за все відповідає старший, керівник, начальник, а в армії це правило взагалі, ще з давних давен, стало наріжним каменем під фундаментом військової дисципліни, на якому без перебільшення, стоїть вся армія, із її складними внутрішніми комунікаціями та взаємовідносинами, але ж принциповим та ключовим в цьому всьому є саме оте "але ж частково".

Ми ніколи чомусь не говоримо за той людський ресурс, який не з неба, не з Росії, а саме із нашого суспільства потрапляє в армійські підрозділи до рук отих генералів, а насправді, до, максимум полковників, а то й майорів з капітанами і навіть сержантів, але ж саме це і є мега важливим, бо саме цей "ресурс" і складає врешті оті страшні 10 тисяч "небойових" за три з гаком роки війни. Поцікавтесь, а скільки генералів загинуло за цей час "внаслідок того, що не виконували статути, вчиняли злочини відносно один одного і так далі й тому подібне", то я вам скажу – ні одного!

Але може тоді, оті генерали й заставляли наших славетних захисників вітчизни, відносно один одного оті злочини вчиняти, вживати спиртні напої чи ще будь-що, із того Матіосом озвученого "і так далі й тому подібне". Ні, нічого такого не було, то в чому тоді причина тих неймовірно велетенських людських втрат, куди поділись дві бригади?

Відповідь проста і вона лежить на поверхні. Лише один маленький, але дуже свіженький, а головне, – показовий факт.

Так само учора, майже паралельно із заявою Матіоса, Національна поліція повідомила про наслідки рейду на нічний клуб "Jugendhub", внаслідок якого було, (а тепер увага): "виявлено 11 малолітніх та 32 особи, які ухиляються від призову на строкову службу, 17 осіб, у яких вилучено наркотичні засоби".

Таким чином, із 200 осіб, що перебували в клубі на момент рейду, півсотні з них виявились із серйозними злочинами в кишені, чи за пазухою і ще десяток малолітніх, які хоч і не злочинці, але ж теж, вже самим фактом свого перебування отой закон порушили. От вам і вся петрушка. Як вам от таке співвідношення – 60 із 200? Адже, це і є оті "діточки", що постійно, а подекуди й знахабніло, чогось там вимагають від своїх недостойних, як на їх погляд "батьків". Це і є отой "людський ресурс", який спочатку довго бігає, а потім, коли його хапають за матню, часто-густо мокру та з неприємним запахом, то хлопчаки навіть втекти не можуть, бо ж виявляються під кайфом, але замість того, щоб посадити їх за грати, як того вимагає закон, їх відправляють в армію, а потім, усім суспільством дивуються і навіть обурюються а куди це поділись оті "дві повноцінні бригади"?

Та ні, шановний пане прокуроре і всі оті, хто, до речі, вчинив скажений галас в соцмережах, щодо "незаконності дій" поліціянтів під час зазначеного рейду, справа у тім, що насправді, зникло саме дві "неповноцінні" бригади, фактично вилетівши в трубу, за оці роки війни і саме оте, що вони є "неповноцінні", бо ж, зі слів Матіоса, загинули виключно "внаслідок того, що не виконували статути, вчиняли злочини відносно один одного і так далі й тому подібне" і є оті "страшні речі за які ніколи ніхто не чув" і за які треба не те що говорити, пане Матіосе, за них потрібно кричати, бити в набат і виходити на вулиці, вимагаючи негайних змін і реальних реформ у всьому нашому суспільстві, бо саме все наше суспільство наскрізь хворе отією сумнозвісною корупцією, отим постійним і нездоланим бажанням щось поцупити, аби мати багато і зразу, а ж головне, нічого при цьому не робити, а після цього, відпочиваючи, перехиливши пляшечку оковитої та під сальце з підчеревенкою, розслаблено і невнятно, але рішуче і з ненавистю, на чому світ стоїть паскудити усіх навколо, а особливо оту владу, чи як сказав Матіос "державу", яка вже традиційно нічого не робить, бо ж й насправді, як би там не було, а вона таки, мало що робить і саме тут пане Матіосе беззаперечно правий заявляючи – "держава поки що не може захистити людей, я це підкреслюю", – забуваючи, що сам є її частиною.

І на останок, як то кажуть "вишенька на тортик".

Такі заяви, для нашого ворога, немов дар Божий з небес і вони в ту ж саму мить, майстерно використовують їх, як неспростовний доказ правдивості всієї своєї надпотужної і масштабної пропаганди генеральною лінією якої, нагадаю, є наратив: "Україна зараз потерпає від свавілля радикалів, які захопили владу внаслідок антиконституційного перевороту і фактично ведуть війну проти свого власного народу, перетворивши мирну і квітучу до недавна Україну в територію хаосу і повного безладдя, на що Росія, як правова держава, не може дивитись скрізь пальці, не захищаючи своїх співвітчизників, яким так не пощастило і вони опинились, на цій Богом забутій землі", ото ж, на тлі "фантастичних успіхів" з нашого боку у здійснені протидії інформаційній навалі, єдино чого ми насправді досягли в неймовірній, як кількісно так і якісно, так це подачі та навіть наданні нашому противнику інформаційних приводів, для здійснення ним дієвих і ефективних інформаційних атак на наше суспільство.

Так, перший заступник керівника Комітету Ради Федерації РФ по обороні і безпеці Франц Клинцевич, коментуючи слова військового українського прокурора, заявив, що "українська армія займається самознищенням", а голова комітету Держдуми по обороні Володимир Шаманов саркастично добавив (подаю на рос.): "Я напомню, ходил анекдот про подводные лодки в степях Украины. У них (Украины – ред.) нет сил и средств, способных элементарно перемещаться по морю. Все, что у них осталось, – это жалкое наследие 60-х и 70-х годов Советского Союза. Они сами себя развалят тем пьянством, которое у них процветает, по докладу их же военного прокурора, и исходя из того, что в армии собрали весь сброд из националистов и прочих ура-патриотов. Поэтому у них другие задачи: грабить, наживаться".

І це, повірте, лише капля в морі отого негативу, який російська пропаганда виплескує зараз на наші Збройні Сили, наносячи їм колосальні іміджові втрати, які ой як важко потім надолужувати. Не знаю, як кому, але мені гірко і неприємно таке чути про свою армію, навіть, якщо це лунає з брехливих ворожих вуст російських пропагандистів, тому й, з отим гіркуватим присмаком прощаюсь вже ставшим традиційним: Слава Україні, Героям Слава! Одна біда, героїв в нас така обмаль, аж плакати від цього часом хочеться, проте бовдурів – хоч гатку гати та городи всівай! Навіть експортувати можна, але ж, хто їх візьме, вони ж вітчизняні, а значить – в край не якісні.

Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов. Мнение редакции может отличаться от авторского.