Компромат чи провокація?

Після прочитання статті Оксани Павлової «200 тысяч бюджетных гривен –на наркотические средства?» складається враження, що інформація є кимсь замовленою для дискредитації не лише служби ветеринарної медицини, але й Київського зоопарку в цілому. Про замовний характер публікацій свідчить однобокість у викладенні матеріалу, здогадки, чутки та наклепи журналістка подає за «факти».

Лише люди, які нічого не знають про роботу ветеринарів зоопарку з дикими тваринами і складнощі, які виникають при цьому, можуть вигадувати міфічні історії і писати твори на вільну тему замість того, щоб прийти, побачити все на власні очі і поділитися з читачами об’єктивною інформацією, а не висловлювати хибне звинувачення.

У відділі ветеринарної медицини Київського зоопарку працюють висококваліфіковані лікарі, які мають чималий досвід роботи з дикими тваринами, вміють приймати адекватні рішення в нестандартних ситуаціях ( а з дикими тваринами вони в будь-який момент можуть виникнути), а до того жзаймаються науковою діяльністю у сфері ветеринарної медицини. Про ефективність роботи лікарів та виконання карантинних об’ємів свідчить тривале епізоотичне благополуччя зоопарку.

Однак, журналістка Павлова цього не помітилаа. На її думку, у всіх бідах зоопарку винуватий головний ветлікар, який, замість того, щоб лікувати тварин зоопарку, здійснює приватний прийом громадян Києва з собаками та котами, на що й потрачено зоопарком 200 тисяч гривень.

Категорично заперечую: ми не ведемо приватної діяльності на території Київського зоопарку. Автомобілі, що зображені на фото, є власністю лікарів, які, між іншим, часто-густо використовують їх для потреб зоопарку при вирішенні термінових питань. Ці фото ніякою мірою не викривати якусь начебто незаконну діяльність, на яку натякає автор статті.

А чи був фахівець?

Мабуть, журналістка та ті, що стоять за її спиною, хотіли б вразити світ нечуваним компроматом. Тому й вивісили на сайті електронні копії актів використаних ветеринарних препаратів – документів, що за якихось загадкових обставин потрапили до замовника статті, до того ж, потрапили незаконно. А далі йде потік імпровізацій, фантазій та домислів журналістики, яка оперує висновками якихось безіменних фахівців. І все заради чого? Та, мабуть, не заради правди…

Так от щодо кількості використаних препаратів.

Робота з дикими тваринами пов’язана з ризиком для здоров’я спеціалістів, які їх обслуговують, а особливо - лікують чи проводять патоморфологічні дослідження. Дотримуючись техніки безпеки та гігієни, необхідно щоразу застосовувати одноразові захисні засоби: бахіли, халати, рукавички тощо. Це правило, яке не можна порушувати.

Якщо навіть у рибних супермаркетах покупець зобов’язаний одягнути на взуття одноразові бахіли, дотримуючись правил санітарії, то що казати про роботу у зоопарку!

Окрім цього, при епідемічній ситуації у Києві в осінньо-зимово-весняний, в період грипу або ГРВІ, захисні засоби видаються у відділ приматів, де робітники дотримуються певних карантинних правил. Ще існує відділ «кормових тварин», де обслуговують морських свинок, пацюків та мишей, кормокухня, м’ясний відділ. Тут не менш важливо дотримуватися санітарно-гігієнічних правил.

Щомісячно, щоквартально та щорічно наш відділ складає детальний звіт про виконану роботу, який подається у всі контролюючі інстанції. «Самодіяльність» тут виключена.

Окрім цього, адміністрація Київського зоопарку доводить до відома автора статті Оксани Павлової, щоМарунчин А.А. не є матеріально-відповідальною особою, не проводить закупівлю лікарських засобів та їх списання.

Слово про Боя

Ви й не уявляєте собі, як важко працювати, коли за 10-12 років постійно змінюються директори зоопарку. Нарешті зоопарк очолив той, що сам вийшов із фахівців зоопарку, тож він розуміє і знає, що потрібно закладу.

Дуже важко лікувати хворого слона. Десятки разів за останні 15 років ми рятували його життя від кишкових кольок. По декілька днів не виходили з зоопарку, надаючи тварині цілодобову допомогу. При цьому нерідко ризикували життям, коли здійснювали внутрішньовенні інфузії, ін’єкції, відбір крові та сечі для дослідження. Слон завжди залишався небезпечним і намагався хоботом зловити спеціаліста. Одного разу через нього загинув зоотехнік відділу…

Загалом слону було проведено 6 операцій під загальним наркозом з приводу низки захворювань. З них останні дві - через хронічний ламініт (сильне запалення й руйнування суглобів, пальців та підошв). Такий патологічний процес може призвести до сепсису, тому терапія або оперативне втручання потребують значних фізичних, моральних зусиль та тривалого часу.

Остання така операція під загальним наркозом була проведена 23.05.2009 р. Керівництво і виконання основної роботи взяли на себе фахівці Мюнхенського зоопарку на чолі з проф. Х. Візнером, який у попередні роки вже допомагав Бою. Також до групи спеціалістів входили представники Київського, Московського, Будапештського зоопарків. Також були присутні керівники зоопарків Росії, науковці Національного університету біоресурсів та природокористування України, оскільки в цей час у Київському зоопарку проводилась наукова конференція.

Тварина знаходилась під загальним наркозом 120 хв. Заплановані хірургічні процедури були виконані повністю. Ризики, що виникли під час оперативного втручання також непрості - це порушення функції дихання під час знаходження тварини в положенні на животі (стиснення легенів діафрагмою), артеріальна гіпертонія, глибока артеріальна гіпоксемія, під час підйому та перекладання тварини кранами - ймовірність переломів ребер, надто тривалий період пробудження з наркозу й відновлення фізіологічних функцій.

В післяопераційний період консиліум спеціалістів зробив висновки та надав наступні рекомендації зоопарку:

1. Слон пережив загальний наркоз значно важче ніж у попередні рази, оскільки це вже був шостий випадок.

2. Терапію щодо хронічного оститу необхідно проводити протизапальними засобами у період загострення процесу.

3. Хронічний пододерматит кінцівок призводить до сепсису, від якого слони гинуть. Щоб стримати патологічний розріст рогових чохлів пальців та шкіри підошви необхідно виключити з раціону значну кількість вуглеводів, які мають в собі хліб, картопля, вівсяна каша. До раціону включити значну кількість гіллячкового корму, а сіно, солому, різні овочі, фрукти, зоомюслі для коней, вітамінно-мінеральну добавку згодовувати дозовано.

4. Розпочати тренування слона та привчання його до процедури ортопедичного догляду за нігтями через захисний екран, що попередить в подальшому застосування загального наркозу, від якого він може загинути.

5. Необхідно збільшити моціон, особливо в теплу пору року. Тварину не заводити на ніч у приміщення, а залишати у зовнішньому вольєрі. До приміщення заводити лише під час прибирання вольєру, організації заходів щодо збагачення середовища, проведення ремонтних робіт тощо.

6. У зимовому приміщенні підлогу з бетону замінити на асфальт, який сприятиме кращому стиранню підошви та рогових чохлів пальців.

Згідно наданих рекомендацій фахівці Київського зоопарку почали здійснювати програму оздоровлення тварини.

Загалом за своїми анатомо-фізіологічними особливостями слонів прирівнюють до коней і основним етіологічним фактором даного захворювання, яке і було у Боя, є надлишкове згодовування концентрованих кормів, хліба, картоплі, цукру, на що і міжнародний консиліум фахівців звернув увагу. Ці корми ініціюють швидку ферментацію в сліпій та ободовій кишках в наслідок чого збільшується кількість бактерій продукуючих молочну кислоту. При цьому знижується рН вмістимого сліпої кишки, пошкоджується епітелій через який ендотоксини лізованих грамнегативних бактерій проникають у кровоток і досягають капілярного русла дерми підошв і нігтів.

Результатом цього патологічного процесу стає ламініт, з яким Київський зоопарк і стикнувся, у слона, що призводить до інтенсивного росту рогових чохлів пальців, шкіри підошв, нашарування патогенної мікрофлори й нагноєння, сепсису.

Корекція раціону в післяопераційний період була спрямована в першу чергу на призупинення хронічної кишкової токсемії і рецидиву пододерматиту, зменшення ожиріння тварини.

Загибель Боя була несподіваною. Клінічні ознаки, які б вказували на будь-які відхилення від норми, фахівці не спостерігали. Про те, що хтось прикривав дії керівництва й мови бути не може. Адже для лікаря завжди залишається основним пацієнт, а не директор. Так було, є і буде надалі.

Навколо цієї ситуації продовжує існувати брехня, але комісія, яка безпосередньо проводила патологоанатомічний розтин зробила відповідні висновки.

Щодо загальної анестезії. Мистецтво вводити дику тварину у наркоз і пробуджувати її з наркозу потребує не лише практичного досвіду роботи але й арсеналу необхідних анестезувальних засобів, які в меншій степені мають негативний вплив на життєво-важливі системи організму що запобігає анестезіологічним ускладненням і навіть летальним наслідкам. Анестетики, які відображені, були використані при диспансеризації тварин (відбір крові, догляд за копитами тощо).

P.S.Я побував у багатьох зоопаркахсвіту, знаю, в якому стані зоопарки України. При всіх проблемних питаннях я вважаю, що Київський зоопарк - один з провідних в країнах колишнього СНД. Проблеми зоопарку у більшості випадків штучно створені, надумані окремими людьми, спровоковані конфліктними ситуаціями і безграмотним керівництвом за останні вищевказані роки.

Ставлюся з великою повагою до засобів масової інформації і закликаю, прошу не використовувати однобоку неправдиву інформацію щодо діяльності нашого столичного зоопарку.

Адміністрація Київського зоопарку та Андрій Марунчин, головний ветлікар