"Идеальный шторм" для Украины: Москва давит, Киев – отталкивает союзников?

3 минуты
31,3 т.
'Идеальный шторм' для Украины: Москва давит, Киев – отталкивает союзников?

Попытка России использовать для давления на Украину "нормандский формат" становится все очевиднее. 11 октября Украина, Россия, Германия и Франция договорились организовать встречу министров иностранных дел по подготовке встречи лидеров стран. Глава МИД РФ Сергей Лавров напрямую привязал проведение встречи к послушанию Украины на фронте. Его слова о том, что Украина создает провокационную ситуацию и вовлекает Россию в "какие-то силовые действия", дают понять, что если встреча в "нормандском формате" и состоится - в чем Россия не сильно-то и заинтересована - Путин хотел бы видеть в Германии и Франции союзников для обуздания Украины. В такой ситуации Украине следует опереться на поддержку Соединенных Штатов. Но в Киеве вместо этого решили посоревноваться с США в "достоверности разведданных", – пишет Лариса Волошина в блоге gazeta.ua.

Першим про нарощування російських військ біля українських кордонів 31 жовтня повідомила The Washington Post. Крім того, неназвані посадовці в американській розвідці заявили, що поновлення пересування військових і техніки проводиться на тлі призупинення роботи російської місію при НАТО. Це сталося 18 жовтня після того, як Альянс вигнав вісім росіян - членів місії через звинувачення їх у шпигунстві.

Видео дня

Потім видання Politico оприлюднило супутникові фотографії, зроблені 1 листопада, на підтвердження того, що РФ таки стягує додаткові війська. Враховуючи, що паралельно з'явилася інформація про те, що в адміністрації президента США провели екстрену нараду з європейськими союзниками по НАТО щодо російських маневрів біля українських кордонів, можна зробити висновок, що ситуація більш ніж серйозна.

Реакція українського керівництва була, м'яко кажучи, неоднозначною. Головне управління розвідки Міністерства оборони заперечило факт додаткового перекидання російських сил до кордону з Україною, а повідомлення у західних ЗМІ назвали "елементом інформаційно-психологічних дій". Секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов був ще більш категоричним: "Йде свідома дезінформація всього суспільства. Скажімо так – те, що вони там пишуть, не відповідає дійсності. На сьогодні це не відповідає дійсності. Ми спостерігаємо за всіма процесами, це дезінформація і нам незрозуміло, для чого вони це роблять".

Якщо б не український тризуб на пюпітрах офіційних речників, то можна було б подумати, що накопичення російських військ коментують росіяни - "Ви все брешете, наших військ там нема". Виглядало це дивно. Згодом Україна визнала проблему. Але звинувачення західних союзників в інформаційних диверсіях ясно вказують на зміну в комунікаціях. На восьмому році російсько-української війни шукати ворогів не у Москві, а у Вашингтоні? Ми правда можемо собі це дозволити?

Те, що українська розвідка зеленого поняття не мала про загрозу, яку вже обговорювали президент США та союзники по НАТО, свідчить про відсутність обміну розвідданними. Все це - наслідки провалу спецоперації по "вагнерівцям", в якій приймали участь Сполучені Штати та Туреччина. Концептуально Україна залишається важливою. Але нам не довіряють. Президент Володимир Зеленський нарочито ігнорує сигнали, відмовляється від обіцянок, а тепер - руками своїх речників - ще й звинувачує.

Водночас Росія тільки посилює тиск. На сьогодні Україна опинилася посеред ідеального шторму, яким Москва вдало маніпулює. Енергетична криза, пандемія, нестача грошей щоб закрити нагальні питання. Представниця МЗС РФ Марія Захарова 28 жовтня заявила, що західні країни мають перестати надавати Україні зброю. Це сталося після того, як 26 жовтня за наказом головнокомандувача Збройних сил генерал-лейтенанта Валерія Залужного вперше був застосований розвідувально-ударний безпілотний комплекс "Байрактар".

Питань нема. Україна має повне право захищати свої території і не російському МЗС роздавати з цього приводу вказівки. Але чи не станеться так, що контраверсійна поведінка українського керівництва опосередковано зіграє на руку Москві? Манера офіційного Києва тупати ніжкою, зривати спільні спецоперації, ігнорувати реформування сектору безпеки - все це може знову повернути нас у ті часи, де західна поміч у протистоянні російському агресору вимірювалась кількістю та глибиною "занепокоєнь". Навіщо ситуацію загострює Росія зрозуміло. Але для чого чинній владі в такий непростий момент посилювати недовіру між Україною та Заходом?

disclaimer_icon
Важно: мнение редакции может отличаться от авторского. Редакция сайта не несет ответственности за содержание блогов, но стремится публиковать различные точки зрения. Детальнее о редакционной политике OBOZREVATEL поссылке...