Блог | Били особливо жорстоко, бо зі Львова, а значить “банде*івець”
Уривки спогадів. Як говорила із братом Юрія Вербицького, який зателефонував на гарячу лінію Євромайдану SOS. Ми вже знали про викрадення у лікарні, але дуже хотілося вірити, що усе обійдеться. Як після цілодобового чергування вже у дорозі додому мені відзвонилася старша зміни, що біля стадіону Динамо вбили людину. У мене тоді не було сил на жодні емоції. Останні сили тільки на роботу. А зараз боляче. Ми пам'ятаємо.
Юрій Вербицький 50 років
вчений-сейсмолог, 21 січня 2014 року був викрадений разом із Ігорем Луценком прямо із Жовтневої лікарні, куди приїхав за допомогою допомогу травму ока. В лікарні лишились його куртка і паспорт. Їх вивезли та били у лісі. Юрія били особливо жорстоко, оскільки він зі Львову, а значить “бандерівець”. Після цього їх роз’єднали та кинули в лісі на тріскучому морозі напризволяще. Ігору вистачило сил виповзти з лісу, Юрію із перебитими ногами не вдалося.
Сергія Нігоян 20 років
громадянин України вірменського походження, його сім’я переїхала до України, рятуючись від війни в Нагорному Карабасі. Мріяв стати актором. На Майдан приїхав на початку грудня 2013 року, бо "зрозумів, що повинен бути за Майдан". Близько шостої години ранку 22 січня 2014 року він отримав три вогнепальних поранення свинцевою картеччю в шию, голову і груди біля стадіону "Динамо". Був єдиною дитиною в сім’ї.
Михайло Жизневський 25 років
білоруський активіст, в Україну приїхав у 2005 році. На Майдані перебував з перших днів, був задіяний в охороні, займався нічними чергуваннями. Останні тижні Михайло збирав інформацію для газети "Соборна Київщина", бо хотів висвітлювати події об’єктивно. Загинув 22 січня 2014 року близько 9-ї години ранку від пострілу мисливською кулею в серце біля стадіону "Динамо". За чотири дні йому мало виповнитися 26 років.
Роман Сеник 45 років
працював оператором на автозаправочній станції в Турці, де прожив останні роки. Із початку протестів до Києва їздив тричі, завжди намагався бути потрібним. "Їду стояти за всіх вас і ваших дітей. Відсиджуватися совість не дозволяє", - пояснював сестрі. Носив із собою прапор України з написом "Турка", через що його прозвали "Турківським прапороносцем". Поранений 22 січня 2014 року біля стадіону "Динамо", коли стояв з прапором на передовій. Снайпер прострілив йому легеню та завдав важкого поранення в плече бронебійною кулею спеціального призначення. Переніс кілька операцій, втратив багато крові, довелося ампутувати руку. Помер 25 січня вранці, так і не приходячи до тями.
