УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Комуністичний бізнес "Свободи". Ч. 2

Комуністичний бізнес 'Свободи'. Ч. 2

Як йшлося у попередній статті ("Комуністичний бізнес "Свободи": як нинішній протеже Швайки здав "Магарач" під дачу Януковича"), Національна академія аграрних наук (НААН) веде доволі широку господарську діяльність, яка повинна скеровуватися на отримання додаткових фінансових надходжень для розвитку вітчизняної аграрної науки. У цій діяльності особливе місце займають державні підприємства - дослідні господарства (ДПДГ) академії. Всі державні підприємства володіють майже 500 тис. га сільськогосподарських угідь, з яких майже 390 тис. га ріллі.

Видео дня

Переважна частина цих земель і знаходиться у дослідних господарствах. Проінформуємо читачів, що практично вся рілля є особливо цінною землею і здатна давати високі врожаї. А особливо цінна земля завжди цікавила власників аграрного бізнесу. Напевне, саме цей інтерес і призвів до того, що з 750 тис. га, які були передані в управління під час створення аграрної академії у 1990 році, за часів президентства в НААН Михайла Зубця, на 2013 рік залишилося лише 500 тис. га.

Як же ними почали розпоряджатися обраний у 2013 році Президент НААН Василь Флорович Петриченко і його найближчі підручні? Цього разу землею зацікавилися не бізнесмени, а представники влади, бо, напевне, уже добре усвідомили цінність такого активу. І не тільки зацікавилися, але й почали діяти. Як і у випадку з землею і майном НІВВ "Магарач" "операцією" заволодіння сільськогосподарськими угіддями НААН керував особисто колишній міністр аграрної політики і продовольства Микола Присяжнюк.

Найбільші апетити розгорілися у народного депутата, неначебто позапартійного, а фактично одного з надійних стовпів Партії регіонів, голови комітету з аграрних питань і земельних відносин Григорія Миколайовича Калетника. (До речі, з "легкої руки" президента НААН Василя Флоровича Петриченка цей пан став дійсним членом, тобто академіком НААН). Він отримав під власний контроль всі дослідні станції та дослідні господарства інституту біоенергетичних культур і цукрових буряків, що мають майже 32 тис. га ріллі. А це дослідно-селекційні станції: Білоцерківська у Київській області, Веселоподільська у Полтавській, Іванівська у Сумській, Уладово-Люлинецька та Ялтушківська у Вінницькій, Уманська і Верхняцька у Черкаській областях і ДПДГ "ім. 9 січня" у Київській області. Для цього навіть була прийнята спеціальна постанова Кабінету Міністрів України про створення консорціуму таких державних підприємств НААН з Вінницьким національним аграрним університетом, який також знаходиться під контролем пана Калетника і почесним ректором якого він є. Особисто колишній прем`єр-міністр України Микола Азаров благословив своїм підписом розширення латифундій родини Калетників.

Крім "співпраці" з паном Калетніком за півроку керівництва академією Василь Петриченко передав в управління комерційним структурам представників попередньої влади такі державні підприємства:

- ДПДГ Харківської області "Комсомолець", "Червоний жовтень" і "Червона Хвиля" і ДПДГ "Правдинське" Сумської області загальною площею біля 30 тис. га були передані в управління людям колишнього голови Харківської ОДА Михайла Добкіна і нардепа від Партії регіонів Олександра Біловола;

- ДПДГ Дніпропетровської області "Червоний шахтар" і "Руно", загальною площею 13 тис. га передані під управління колишнього віце-прем’єр міністра Олександра Вілкула і нардепа від Партії регіонів Олега Царьова;

- ДПДГ "Каховське" Херсонської області загальною площею майже 10 тис. га отримав в управління нардеп від партії регіонів Григорій Смітюх і тільки рішуча позиція колективу дозволила залишити господарство у віданні академії;

- аналогічна ситуація склалася у більш ніж 10 ДПДГ в Одеській, Хмельницькій, Вінницькій, Київській областях.

Найбільш кризова ситуація склалася у трьох ДПДГ Хмельницької області: "Зоря", "Проскурівка" і "Шарівка", де постійно тривають атаки людей народного депутата Сергія Лабозюка. На захист підприємств стали робочі колективи і не дають керівництву НААН віддати господарство у приватні руки.

Як ми могли пересвідчитися безпосередньо на місцях, схема роботи в усіх ДПДГ однакова: звільняються керівники, що давно працювали у підприємствах, і на їх місця призначаються нові керівники за вказівкою високопосадовців від влади. Нові керівники швидко вивозять весь зібраний врожай на "свої" фірми за цікавими для них цінами, не розраховуються з кредиторами, що фінансували вирощування врожаю попереднього року, і переводять забезпечення матеріально-технічними ресурсами і продаж вирощеної продукції на "свої" фірми. В ДПДГ накопичується нова кредиторка, а до кишені можновладців потрапляють десятки мільйонів гривень. Ось тільки найбільш яскравий приклад, що нам навели головні спеціалісти державного підприємства: ДПДГ "Червоний жовтень" у Харківській області на підставі боргу у 1 млн. 200 тис. грн. за згодою директора інституту рослинництва ім. Юр’єва Віктор Кириченко, ДПДГ "Червоний жовтень" був оголошений банкротом, а управління ставленником Михайла Добкіна таким собі паном Звєрєвим цим господарством за 5 років збільшило заборгованість до 50 млн. грн.

Аналогічна ситуація склалася у минулому році більш ніж у 10 ДПДГ в Одеській, Хмельницькій, Вінницькій і Київській областях. Як розказують працівники апарату президії НААН, після зміни влади в Україні політика торгівлі керівними посадами в академії триває. За березень – квітень 2014 року, уже за часів управління міністерством Ігоря Швайки, звільнено 18 директорів ДПДГ, на місця яких призначаються незрозумілі для спільноти академії особи.

Знову, як і у прикладі з НІВВ "Магарач" незрозумілою є позиція уже діючого Міністра аграрної політики і продовольства Ігоря Швайки. Те, що він не знає про ці вчинки Президента НААН Василя Петриченка віриться мало. По-перше, про це відомо широкому загалу аграрної спільноти, до того ж, тільки скарг на дії керівництва НААН, у тому числі до Міністерства, більш ніж достатньо. По-друге, пан Швайка цікавиться роботою академії регулярно і віце-президент НААН Ярослав Гадзало майже щодня, за чутками, особисто доповідає йому на Хрещатику, 24 про виконання завдань

. Та й дружина міністра Ольга Швайка уже працює в апараті Президії Академії і має доступ до всієї необхідної інформації. Якщо ж Ігор Швайка знає про всі ці вчинки свого "візаві" Василя Петриченка, то залишається тільки здогадуватися, що новий міністр продовжує справи свого попередника. Можливо, керівництво Уряду чи правоохоронних органів допоможе розібратися з цим питанням, а, можливо, і наведе обіцяний порядок в державі на прикладі окремо взятої державної установи – Національної Академії аграрних наук.

Далі буде.