Відео дня
Незаконний видобуток піску в Бортничах призвів до 626 млн гривень збитку: відкрито кримінальне провадження
Офіс генерального прокурора України та СБУ з січня 2016 року збирають докази того, що АТ "Гідромеханізація" незаконно видобуває в Бортничах пісок і в 2017-2018 роках завдало державі збитків на суму понад 626 млн гривень. Глава правління зазначеної компанії Юрій Колодзян вже понад рік офіційно перебуває в статусі підозрюваного, але підсумки розслідування спрогнозувати важко. Раніше "Гідромеханізація" за допомогою судів домоглася видачі дозволів на свою діяльність, захистила своє право на орендовані у Київради ділянки, оскаржила заборони на свою діяльність і вже двічі знімала арешти зі свого майна. Можливо, такі успіхи пов'язані з тим, що одна з акціонерів "Гідромеханізації" Лариса Онопенко – членкиня відомої і впливової сім'ї, що має широкі зв'язки в правоохоронних органах і в судах.
Як повідомляє KV, 2 лютого 2021 року Шевченківський районний суд зняв арешт із майна АТ "Гідромеханізація" (земснаряд 350-50 і насипу піску обсягом 261,9 тис. куб.м), яке розташоване на орендованій землі в мікрорайоні Бортничі.
Відповідний арешт цей суд наклав на вказане майно на вимогу слідчих 19 листопада 2020 року (справа №761 / 2754/21). Все в межах розслідування кримінального провадження №42016100000001146, яке було відкрито головним слідчим управлінням (ГСУ) СБУ 21 січня 2016 року. Відтоді правоохоронці намагаються довести, що пісок на двох земельних ділянках у Бортничах (кадастрові номери 800000000: 90: 283: 0031 та 800 мільйонів: 90: 283: 0033) видобувається АТ "Гідромеханізація" незаконно. Втім, слідчі поки в цьому не особливо досягли успіху.
Хронологія піщаних розглядів
Як зазначено в матеріалах справи, не пізніше 2006 року голова правління ВАТ "Гідромеханізація" (з 2018 року – АТ) вирішив здійснювати видобуток піску на території мікрорайону Бортничі. Для цього він звернувся до Київради з метою отримання в оренду земельної ділянки, на якій можна було б проводити таку діяльність.
28 грудня 2006 року Київрада рішенням №572 / 629 передала на 15 років в оренду ВАТ "Гідромеханізація" дві земельні ділянки в Бортничах загальною площею 84,30 га (81,32 га і 2,98 га відповідно) "для розробки кар'єру піску №7 і виконання інженерної підготовки території житлових масивів у мікрорайоні Бортничі". 6 липня 2007 року між столичною міськрадою і ВАТ "Гідромеханізація" було укладено відповідні договори оренди.
З матеріалів справи випливає, що 18 квітня і 18 червня 2012 року ВАТ "Гідромеханізація" двічі зверталося до Державної служби геології та надр України (Держгеонадра) щодо отримання спеціального дозволу на промисловий видобуток піску на орендованій ділянці. Але Держгеонадра двічі в цьому відмовляло, мотивуючи це відсутністю у компанії низки узгоджень, зокрема – окремого узгодження Київради на видобуток піску.
Незабаром ВАТ "Гідромеханізація" звернулося до Окружного адміністративного суду Києва (ОАСК) із вимогою зобов'язати Держгеонадра видати зазначений дозвіл (справа №2а-10703/12/2670). Свої вимоги в компанії пояснили тим, що для отримання такого дозволу не потрібно окреме рішення Київради про погодження видобутку корисних копалин.
29 серпня 2012 року ОАСК повністю відмовив ВАТ "Гідромеханізація" в задоволенні його вимог. Тоді суд визнав, що узгодження Київрадою оренди землі для розробки кар'єру піску і узгодження видобутку корисних копалин – це різні речі. Також у суді порахували, що в Держгеонадрах мають право самі вирішувати, чи видавати подібні дозволи.
Однак, 20 грудня 2012 року Київський апеляційний адміністративний суд зобов'язав Держгеонадра видати ВАТ "Гідромеханізація" спеціальний дозвіл на промисловий видобуток піску. Цей орган намагався оскаржити такий дозвіл у касаційній інстанції, але безуспішно. 11 березня 2013 року Держгеонадра своїм наказом №5738 видали ВАТ "Гідромеханізація" дозвіл на видобуток піску, "придатного для дорожнього будівництва, для використання як в'яжучого компонента щільних силікатних бетонів, а також для рекультивації, благоустрою та планування Бортницького родовища". Так, компанії дозволили видобувати пісок на 82,7 га орендованої у Київради землі.
Водночас у матеріалах кримінального провадження зазначено, що ВАТ "Гідромеханізація" мало отримати низку інших погоджень, зокрема – акт про надання гірничого відведення від Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України. Однак, компанія, мовляв, не зробила цього, і приблизно з 2014 року почала видобуток піску у Бортничах.
В середині 2014 року прокуратура Києва звернулася до Господарського суду Києва з позовом до Київради і ВАТ "Гідромеханізація" про скасування рішення міськради №572 / 629 від 28 грудня 2006 року і розірвання договорів оренди ділянок у Бортничах (справа №910 / 16136/14). Свої вимоги охоронці закону пояснювали тим, що ділянку для видобутку піску було передано Київрадою з земель водного фонду. Також у прокуратурі звернули увагу на те, що відповідний проєкт землевідведення не був узгоджений природоохоронним органом, органом архітектури, органом охорони культурної спадщини, органом геологічного контролю і т.д.
15 жовтня 2014 року суд повністю відмовив прокуратурі в задоволенні її позову. 27 січня 2015 року, прокуратура програла й апеляційну інстанцію, а 17 березня того ж року Вищий господарський суд України поставив крапку в цій справі, відмовивши прокуратурі в задоволенні касаційної скарги.
Під час досудового розслідування правоохоронці з'ясували, що протягом 2017 року ВАТ "Гідромеханізація" реалізувала 162,2 тис. тонн піску, а 2018 року нею було продано 1,49 млн т піску, видобутого в Бортничах.
11 серпня 2017 року Голосіївський районний суд у межах зазначеного кримінального провадження наклав арешт на техніку, що належала компанії – земснаряд, бульдозери, екскаватори, самоскиди тощо. Але вже 21 вересня 2017 року Голосіївський районний суд за скаргою АТ "Гідромеханізація" скасував цей арешт, вказавши на його "необґрунтованість".
Паралельно з розслідуванням, Держгеонадра двічі, 24 листопада 2017 року і 31 жовтня 2018 року, зупиняли дії свого ж наказу №5738 від 11 березня 2013 року. Підставою для цього вказувалися порушення АТ "Гідромеханізація" законодавства про надра (зокрема, відсутність гірничого відведення). Однак компанія успішно оскаржила обидва "призупинення" наказу в судах.
Згідно з матеріалами кримінального провадження 10 грудня 2019 року перший заступник Генерального прокурора України Віталій Касько повідомив голові правління АТ "Гідромеханізація" про підозру в заволодінні чужим майном шляхом зловживання своїм службовим становищем в особливо великих розмірах (ч. 5 ст. 191 КК України).
30 липня 2020 року правоохоронці отримали результати інженерно-екологічної експертизи, яку проводив Київський науково-дослідний інститут судових експертиз (КНДІСЕ). Згідно зі звітом експерта, сума збитків, завданих державі внаслідок самовільного видобутку і реалізації зазначеною компанією піску з Бортницького родовища в 2017-2018 роках, становить 626,3 млн гривень.
Як зазначено в матеріалах справи, 23 листопада 2020 року перший заступник Генпрокурора Роман Говда повідомив голові правління АТ "Гідромеханізація" про зміну раніше повідомленої підозри. Відтоді він офіційно підозрюється в скоєнні злочинів, передбачених:
ч.2 ст. 240 КК України – порушення правил охорони або використання надр, якщо це створило небезпеку для життя, здоров'я людей або довкілля, а також незаконне видобування корисних копалин загальнодержавного значення;
ч.2 ст. 364-1 КК України – зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми, що спричинило тяжкі наслідки.
Впливовий фігурант
Вишгородське АТ "Гідромеханізація" було засновано в серпні 1994 року. Керівником і кінцевим бенефіціаром цієї компанії з 2003 року зазначений житель Вишгорода Юрій Дмитрович Колодзян. Власниками великих пакетів акцій цього АТ також є Ігор Миколайович Андрєєв і Лариса Георгіївна Онопенко.
Остання, за даними ЗМІ, була або дотепер доводиться дружиною відомого Василя Онопенка – ексміністра юстиції України (1991-1995 роки), ексглави Верховного Суду України (2006-2011 роки), нардепа III, IV і V скликань ( від СДПУ (о) і двічі від "БЮТ"). У двох останніх скликаннях помічником консультантом Василя Онопенка працював згаданий вище Ігор Миколайович Андрєєв. Зі свого боку Лариса Онопенко в V скликанні була помічником іншого нардепа з "БЮТ" – Петра Кравчука.
Брат Василя Онопенка – Петро Онопенко – був депутатом Київради V скликання від "БЮТ". З 80-х років минулого століття і до 2008 року він працював в органах КДБ і СБУ, а з 2008 по 2011 рік обіймав посаду заступника глави Митної служби України. Наразі Василь і Петро Онопенко – старші партнери адвокатського об'єднання "Онопенко і Партнери".
Як повідомляли в 2015 році "Наші гроші", станом на 2007 рік 13% акцій АТ "Гідромеханізація" володів Іван Кучерина. До 2006 року він працював начальником управління справами КМДА і Київради (в які саме періоди, не уточнюється. – ред), а з 2006 до 2018 року очолював апарат Верховного Суду України (якраз за часів Василя Онопенка. – ред). Також, за даними видання, Василь Онопенко мав будинок у Бортничах.
Згаданий вище Юрій Колодзян – це і є той самий згаданий у матеріалах кримінального провадження глава правління АТ "Гідромеханізація". Він був депутатом Вишгородської міськради минулого VII скликання від політичної сили з гучною назвою – "Українська партія честі, боротьби з корупцією та організованою злочинністю". Водночас Колодзян потрапив до міськради через рік після початку каденції: його прізвища не було в первинному списку обраних депутатів цього органу місцевого самоврядування (кінець 2015 року), в матеріалах кримінального провадження зазначено, що депутатом він був із 3 серпня 2016 року.
Юрій Колодзян також значиться одним із засновників ТОВ "Фірма "Мітра" (зареєстровано в місті Нетішин Хмельницької області). За даними Youcontrol, основний вид діяльності цієї компанії – видобуток піску. За інформацією хмельницьких ЗМІ, в 2018 році ТОВ "Фірма "Мітра" планувало почати видобуток піску недалеко від місцевої атомної електростанції (АЕС), що викликало опір місцевих жителів.
Нагадаємо, Департаментом земельних ресурсів КМДА з 27 липня 2018 року керує Петро Оленич. Управління екології та природних ресурсів з 11 січня 2021 року очолює Олександр Возний.