"Обозреватель" продовжує серію публікацій про проблемні місця Києва. Такаж про те, до чого призводить бажання наживи можновладців.
Крім транспортного колапсу, який щодня утворюється через хаотичну парковку поряд із торгово-розважальним центром "Gulliver" ("Гуллівер"), є ще одна проблема, яка загрожує відвідувачам і "мешканцям" цього монстра.
"Gulliver" є найвищою будівлею в Україні, його висота - 141 метр. Водночас, найбільший в Києві пожежний автопідйомник може дістати лише до 30 поверху (90 метрів). Це підтверджується відповіддю ДСНС на інформаційний запит:
Виходить, що всі, хто в момент НС перебувають на поверхах вище - приречені? Хотілося б вірити, що ні, адже всі висотні будівлі повинні проектуватися з урахуванням пожежної безпеки. Так, у хмарочосах повинні бути встановлені пожежні ліфти з автономним живленням, автоматичні системи пожежогасіння, частина поверхів повинні бути обладнані "протипожежними перешкодами" з негорючих матеріалів.
Читайте:
Банкрутство "Михайлівського": суд заарештував київський ТРЦ "Гулівер"
Але це все на папері. Якщо врахувати, що забудовників ніхто не контролює, можна на добрій частині систем пожежогасіння заощадити, або ж зовсім відмовитися - оскільки будівля все одно введуть в експлуатацію.
Починаючи з 1 липня 2013 року в Україні діє Кодекс цивільного захисту, який скасував право органів пожежного нагляду на перевірку бізнесу на предмет дотримання пожежної безпеки. А недавно, 3 листопада 2016 року, мораторій був продовжений ще на рік.
За словами начальника прес-служби ДСНС у Києві Світлани Водолаги, якщо раніше рятувальники контролювали дотримання пожежних норм із моменту розробки проекту і до введення будівлі в експлуатацію, то зараз цього не відбувається.
"Забудовники можуть подати нам документи, а можуть і не подати. Таким чином, дотримання пожежної безпеки лежить на совісті проектантів і будівельників", - розповіла Світлана Водолага.
За її словами, рятувальники можуть перевіряти бізнес у тому випадку, якщо совісний забудовник захоче запросити експертів, або ж у межах кримінального провадження.
Неофіційно рятувальники розповіли "Обозревателю", що представникам бізнесу сьогодні простіше застрахувати свій об'єкт від пожежі і отримати відшкодування від НС, ніж робити все за правилами з установкою дорогої системи пожежогасіння. Логіка наступна: якщо згорить, все одно гроші отримаємо. Про здоров'я і життя людей ніхто не думає. Ось така гірка правда.
Читайте:
Паралізований Київ: автохами радіють, поліція не діє
У Києві вже є сумні приклади недбалого ставлення до пожежної безпеки в будівництві.
У травні 2013 року вдруге за рік горів багатоповерховий житловий будинок на Шулявці.
Пожежа будинку на Шулявці. Фото: "Сегодня"
У червні 2015 місті Васильків Київської області сталася масштабна пожежа на базі БРСМ-Нафти, під час якого загинули 6 і постраждали 15 осіб. У Міністерстві внутрішніх справ України повідомили, що нафтобаза була побудована без оформлення дозвільних документів і не вводилася в експлуатацію належним чином.
Чи можливо, щоб в багатофункціональному комплексі "Gulliver" були витримані всі норми пожежної безпеки? З огляду на те, що комплекс був побудований всупереч усім містобудівним нормам і статутам, в це віриться насилу.
Раніше "Обозреватель" повідомляв про те, хто допустив будівництво "Gulliver".
(Далі буде...)