Жданов: Україні потрібен "Залізний купол", як в Ізраїлі
Віртуальний меморіал загиблих борців за українську незалежність: вшануйте Героїв хвилиною вашої уваги!
Україні, яка фактично залишилася без системи протиракетної оборони, необхідна ПРО на зразок ізраїльського "Залізного купола". Але навіть вона не здатна захистити державу від балістичних ракет, від російського "Іскандера" і "Тополі-М".
Комплекси С-300, які у нас є, здатні збивати літаки супротивника з імовірністю до 50%, але не можуть збивати ракети. При цьому зберігається високою загроза завдання ракетних ударів із боку Росії.
Про це в бліцінтерв'ю OBOZREVATEL розповів військовий експерт Олег Жданов. Далі наводимо його пряму мову.
"Залізний купол" збиває ракети на висоті до 110 км, балістичні ракети летять вище
"Залізний купол" – це система ближнього радіуса дії. Це тактична ланка. Її максимальна дальність – 70 км, максимальна висота ураження цілей – 110 км. Якщо ми говоримо про ракетний комплекс "Іскандер", то ці ракети летять набагато вище. Балістична ракета летить ще вище.
Що зробив Ізраїль? Він узяв 9 батарей по 3 пускові установки, тобто 27 пускових установок, і поставив їх уздовж кордону сектору Гази. З урахуванням того, що ракети не летять вище ніж 60 км, вони створили "повітряну стіну", через яку ті не перелітають. Мінімальна дальність – 4 км, ближче "купол" не встигає зреагувати на ракети.
Ракету збивають або відразу на зльоті, або на наздогінному курсі. Якщо система захоплює ракету, вона відразу визначає точку її падіння. І за алгоритмом визначає пріоритет – яку ракету збивати першою, а яку другою.
"Залізний купол" захищає об'єкт на площі 150 квадратних кілометрів. Якщо ми ставимо "Залізний купол" як захист об'єктів, наприклад, біля АЕС, то навіть балістичну ракету, наприклад, "Іскандер", "Тополю-М" з ядерною боєголовкою, на відстані 70 км і висоті 10 км він зіб'є.
Україні недостатньо "Залізного купола" для захисту від російських ракет
Чи є "Залізний купол" дорогим задоволенням для України? Треба вибирати між дорожнечею і безпекою. Якщо ми говоримо про побудову системи протиракетної оборони, то питання ціни не повинно бути вирішальним. Є мільйон способів знайти гроші. Запитайте у будь-якого фінансиста, і він вам розповість, як це можна вирішити.
Для України це було б добре. Але питання в тому, скільки треба і для чого. Якщо ми говоримо про захист стратегічно важливих об'єктів, то Міноборони повинно сісти, порахувати і сказати, що нам потрібно стільки-то комплексів "Залізний купол". Тоді ми можемо відчувати себе в безпеці.
Але "Залізний купол" – це складова частина протиракетної оборони країни. За ним повинні йти комплекси середньої дальності і великої дальності, висотні, які будуть збивати балістичні ракети з навколоземної орбіти. Адже деякі балістичні ракети типу "Тополь-М" можуть виходити в стратосферу, а іноді й у ближній космос, тобто підніматися вище за 100 км.
Україна має С-300, але ракети вони не зіб'ють
Сьогодні в України фактично немає системи протиракетної оборони. Єдине, що у нас є, це комплекси С-300, але у нас немає до них ракет, які призначені для боротьби з ракетами.
Це була остання радянська розробка, яка могла виконувати завдання протиракетної оборони. Але до неї повинна бути інша ракета, спеціальна, а не та, яка є у нас, стара ППОнна ракета.
Наші С-300 проти ракет марні. Але вони корисні проти авіації. С-300 можуть збити літак, винищувач тощо з імовірністю від 30 до 50%.
Наша система ППО в змозі завдати шкоди противнику в разі масованого авіаційного удару до 50% – це стеля. Тобто з двох літаків один ми зіб'ємо, але один бомбардувальник дійде до мети.
Чи може Кремль почати скидати на Україну ракети
Імовірність дуже висока. І це доводить конфлікт у Нагірному Карабасі. Вірменія неофіційно використовувала ракети для завдання ракетних ударів у глибині країни. Чому б Путіну не зробити те ж саме в Україні?
Досить 1-2 ракет у місті-напівмільйоннику, особливо на сході України, в тому ж Харкові чи Маріуполі, де проросійські настрої дуже сильні. Якщо, не дай бог, у місті впаде хоч одна ракета, проросійські сили відразу виведуть людей на вулицю і скажуть: краще поганий мир із Росією, ніж хороша війна. "Чому ми повинні вмирати, якщо наші політики хочуть в Європу? Краще ми будемо дружити з Росією. Нехай і примусово, але всі будуть живі, всі будуть щасливі".
Створюється соціальна напруга. Ракетні атаки можуть використовувати як тиск на проросійськи налаштованих українців.