Захисників вибивали буряти: воїн ЗСУ поділився моторошними спогадами про бої за Дебальцеве
У мережі з'явилося відео зі спогадами командира відділення 128-ї гірничо-штурмової бригади ЗСУ Олександра Ярушникова про найзапекліші дні боїв за Дебальцеве.
У проекті "Я – воїн" він розповів, як захисники в нерівному протистоянні змушували російських окупантів зазнавати поразки, навіть незважаючи на втрати у своїх лавах. Ролик з його інтерв'ю опублікували на сторінці Міністерства оборони України у Facebook (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).
"Щоб вибити українське військо з Дебальцевого, росіянам довелося ввести кілька регулярних бригад збройних сил Російської Федерації, в тому числі бурятський танковий батальйон з Улан-Уде. Незважаючи на перевагу супротивника у кількості, українці до кінця тримали Дебальцевський плацдарм", – нагадали в підводці до відео про подвиг воїнів ЗСУ у 2015 році.
У самому ролику Ярушников розповів про те, що довелося пережити йому і тим побратимам, котрі вижили в боях з росіянами, а також при тактичному відступі. За словами Героя, в його БТР влучили трьома реактивними протитанковими гранатами.
"Після того, як я зрозумів, що я вже не втримаюся на правому борту БТРа, що бій інтенсивний дуже, я усвідомив, що секунда, дві, три – якщо я не вилізу зверху на броню – все. І як раз в цей момент третій постріл пролунав. Задню частину БТРа понесло, зима, слизько і я не втримався на броні. Я падаю під колеса БТРа. БТР поїхав – я залишився. У цей момент, як у фільмах, – все життя перед очима. Але врятувала плюсова температура. Була відлига, і своєю масою він не розмолов мене, а просто втиснув в грунт", – згадує захисник.
За словами Ярушникова, на той момент він найбільше боявся потрапити в полон живим. Однак, коли чоловік зрозумів, що нижня права кінцівка функціонує і він ще боєздатний, то ухвалив рішення про відхід власними силами. Крім того, по дорозі він забирав тих, хто також не втримався під час обстрілу на броні.
"Боєкомплект залишився в нулі. Я коли зрозумів, скільки залишилося боєкомплекту на собі, який називається недоторканним запасом, – один патрон у патроннику, одна пачка в підсумку нерозпакована і одна граната. Все. Ми дійшли до крайньої посадки біля нашого блокпоста. Ми розуміли прекрасно, що без попередження будь-який рух на дистанцію до 400 м від блокпоста буде сприйматися як ворожий і ми будемо знищені дружнім вогнем. Тактичні хитрощі в голові запліталися, я сказав хлопцям: "Беремо зброю, піднімаємо вгору і показуємо, що ми свої", – розповів воїн.
У результаті їм все ж вдалося дістатися до позицій ЗСУ, звідки поранених евакуювали у шпиталь. Але, незважаючи на такий результат боїв за Дебальцевський плацдарм, Ярушников зазначив, що не вважає його поразкою української армії.
"Так, ми зазнавали втрат, ми намагалися якомога довше протриматися на своїй землі. Тактично грамотно в той момент було дійсно відійти. Противник визнав втрату чотирьох танків, двох БМП, бойову развіддозорну машину, ще якусь колісну техніку. Є відео, як горять два їхні танки, це як раз бої за Рідкодуб. Як би не було, як би не склалося історично, що ми залишили плацдарм і це військовою термінологією – тактичний відступ, поразкою я це не вважаю. Ми ті битви виграли", – підсумував захисник України.
Як повідомляв OBOZREVATEL:
раніше волонтерка Марина Соколова розповіла проникливу історію про героїчну загибель під Дебальцевим юного воїна ЗСУ Олександра Говорухи і його останніх у житті слова: "Хочу жити".
Також українців вразила історія майора ЗСУ Василя Мулика, Народного Героя України, який зумів вижити під час ракетної атаки по його вертольоту в 2014 році на Донбасі.