Відео дня
ВСУ час готуватися до наступу на Донбасі – Олег Жданов
"Армія повинна завжди готуватися до звільнення захоплених територій", - заявив журналіст Роман Цимбалюк і назвав військовий шлях звільнення окупованих територій України "найкращим".
"Я думаю, за умов правильного державного підходу протягом року можна привести до тями, щонайменше, угруповання військ, що знаходиться в зоні проведення Операції Об'єднаних сил, переозброїти, модернізувати і підготувати до виконання бойових завдань за призначенням", - сказав в бліц-інтерв'ю OBOZREVATEL військовий експерт Олег Жданов. І пояснив, які кроки необхідно здійснити, щоб суттєво посилити наступальні можливості Збройних Сил України.
- Яка ваша думка щодо шляхів звільнення наших окупованих територій? Чи вважаєте ви, що в певній перспективі за певних умов військовий варіант дійсно може розглядатися як цілком прийнятний?
- Я абсолютно погоджуся з паном Цимбалюком в тому плані, що армія повинна бути готова. До цього треба було готуватися з моменту встановлення першого, скажімо так, "перемир'я" не на нашу користь. Коли підписали "Мінськ-1", з цього моменту треба було готувати Збройні Сили для того, щоб вони могли в одній військовій операції вирішити питання виходу на державний кордон України.
Завжди є два шляхи – військовий і політичний. Або їхня комбінація – натиск силою, примус до переговорів.
Але в будь-якому випадку, коли президент, виходячи на переговорний процес, знає, що у нього за спиною армія, яка спроможна вирішити цю проблему в лічені дні з мінімальними втратами – переговорний процес йде з точки зору сили. Президент розуміє, що на його боці є перевага і відчуває себе більш впевнено.
Читайте: Мінус шість: ЗСУ завдали нищівного удару по терористах на Донбасі
Але в умовах, коли ми деморалізуємо і розвалюємо армію, вести переговорний процес дуже важко. Нам постійно нав'язують якісь умови, які ми повинні приймати не на нашу користь.
Якби Україна була суб'єктом міжнародного права, а не об'єктом, і нами не маніпулювали всі, кому не лінь, то такий варіант дійсно можна було б розглядати.
Приклад Азербайджану. Вони першим питанням на порядку денному ставлять військову операцію в Нагірному Карабасі. У них армія готова настільки, що вони можуть змести всю Вірменію однієї військової операцією. Це змінює розклад сил, змінює їхню позицію в переговорному процесі.
До речі, з вуст Зеленського прозвучали дуже обнадійливі слова про прямі переговори з Російською Федерацією в форматі, де Росія – сторона конфлікту, відповідальна за те, що відбувається на нашій території. Вони окупували її за допомогою своїх збройних сил – що на Донбасі, що в Криму.
Читайте: Повернення Донбасу: генерал оцінив плани команди Зеленського
Це варіант дипломатичного вирішення питання. Якщо ми визнаємо факт війни, а Росію – стороною конфлікту, ми маємо повне право претендувати на війська ООН в якості миротворчої місії.
- А як щодо суто військової операції зі звільнення окупованих територій?
- Армія повинна бути до цього готова. У них повинен бути десяток планів. І треба було б уже провести кілька навчань – починаючи з командно-штабної воєнної гри і закінчуючи реальними навчаннями на реальному полігоні з розгортанням і висуненням військ.
Треба демонструвати свої наміри. Доти, доки ми будемо сидіти в кущах і ховатися, ніхто на нас не зважатиме.
Читайте: "Росії війна не потрібна": екс-президент України зробив гучну заяву про автономію Донбасу
Якби ми відкатали пару таких навчань наступального характеру з проведенням антитерористичної операції, то всьому світу було б зрозуміло, що Україна готова до військового вирішення питання. І весь світ сприймав би нас більш серйозно. З нами б почали рахуватися і говорити: так, треба вести переговорний процес. Захід був би зацікавлений у мирному врегулюванні цього процесу і теж виступав би з ініціативою.
- Тобто Україні слід підвищувати ставки?
- Звичайно. Грати на зниження – це програш. Скрізь – в житті, в бізнесі, - коли ти граєш на зниження, ти заздалегідь погоджуєшся з умовами опонента.
- За вашими оцінками, за нинішнього стану ЗСУ чи маємо ми шанс звільнити окуповані території військовим шляхом?
- На сьогоднішній день перспектива дуже слабка, і ймовірність застосування Збройних Сил теж дуже слабка.
Читайте: Терористи розв'язали жорсткі бої на Донбасі: ЗСУ приструнили "Л/ДНР"
Якщо до Верховної Ради вносять законопроекти про те, що потрібно призивати резервістів як строковиків тільки для того щоб укомплектувати армію, це свідчить про те, що там просто катастрофа укомплектованості. Як я розумію, деякі частини опинилися на межі небоєздатності з укомплектованості особовим складом.
Масштабної модернізації озброєнь ми не провели, заміни техніки ми не провели.
Я думаю, за хорошого розкладу, за правильного державного підходу протягом року можна привести до тями, як мінімум, угруповання військ, що знаходиться в зоні проведення Операції Об'єднаних сил, переозброїти, модернізувати і підготувати до виконання бойових завдань за призначенням.
- Тобто, насамперед, потрібно переозброєння і модернізація?
- Насамперед, потрібна політична воля. Потрібна стратегія з боку президента.
Зараз стратегія – ні миру, ні війни. Відповідно, ми отримуємо результат – деморалізація армії, некомплект особового складу, відсутність модернізації озброєнь, крім поодиноких випадків, і фактично неготовність країни до захисту своїх рубежів, суверенітету і територіальної цілісності.
Якщо політика президента зміниться і буде спрямована на відновлення суверенітету і територіальної цілісності, то ми будемо нарощувати м'язи, і будемо готові до політичних переговорів.
Читайте: Повернення Донбасу: генерал оцінив плани команди Зеленського
Потрібна політична воля, потрібне рішення. А не очікування, коли трупи ворогів пропливуть по річці.
- Як ви вважаєте, чи може Володимир Зеленський на посаді президента, Верховного головнокомандувача проявити таку політичну волю?
- Думаю, що так. У всякому разі, у нього є шанс на це.
За такої підтримки населення країни у нього зараз є карт-бланш. Якщо він почне серйозне реформування Збройних Сил і посилення їхньої боєздатності, то це реальний шанс.
А політичні заяви, які вже прозвучали, вселяють надію.
Далі продовжувати цю ситуацію – ні миру, ні війни - не можна. Вона зайшла в глухий кут, а справжню війну ми сховали настільки глибоко, що зведення з фронту у нас витягують тільки в політичному контексті, коли треба залякати: не качайте човен, бо Путін нападе, у нас на фронті обстріли. А що, вчора не було обстрілів? А позавчора не було?