Мінус Пригожин, Татарський, зірка кліпу гурту "Гриби" і не тільки: кого з відомих окупантів і пропагандистів було ліквідовано у 2023 році. Фото

Сотні тисяч російських окупантів, пропагандистів та посіпак, що стали на службу ворогові, втратила Росія під час майже дворічної повномасштабної агресії проти нашої держави. Частина з них назавжди залишилася удобряти українські чорноземи, частину ж було ліквідовано на території Росії.

Більшість тих, чиї руки заплямовані кров'ю українського народу, навіки залишаться безіменними, однак є серед переліку ліквідованих також і прізвища, побачити які у російських некрологах-2023 стало для українців неабиякою втіхою. OBOZ.UA зібрав найгучніші ліквідації року, що добігає кінця.

Євген Пригожин: вибухова смерть заколотника "непростої долі"

23 серпня 2023 року стало відомо про авіакатастрофу приватного літака Embraer, який належав засновнику приватної військової компанії "Вагнер" Євгену Пригожину. Він впав на території Тверської області. Сталося це рівно за два місяці після початку влаштованого ним "походу на Москву".

Перші уривки інформації про авіатрощу викликали цілу хвилю різноманітних версій щодо причин та обставин події. Деякі російські пабліки писали, що перед падінням літака було чути кілька вибухів і що його могли умисно збити. Про роботу російської ППО по літаку Пригожина писали також пов'язані з "Вагнером" ресурси, самі ж "вагнерівці" грозилися помститися.

З версією про російську ракету, що поцілила по приватному борту, виступила Financial Times, таку ж версію з посиланням на посадовців США оприлюднювало й видання Reuters.

Ключовою ж інтригою перших днів після авіатрощі залишалося питання щодо пасажирів збитого Embraer та щодо того, чи перебував на борту сам Пригожин.

Вже ввечері того ж дня у Росавіації оприлюднили заявлений перелік пасажирів літака. У ньому, окрім власне Пригожина, зазначалося прізвище реального командира "Вагнера" Дмитра Уткіна, а також ще п'ятьох "вагнерівців" та трьох членів екіпажу. І хоча багато російських пабліків висували конспірологічні теорії щодо того, що Пригожин, мовляв, міг умисно плутати недоброзичливців і насправді летів іншим літаком, згодом у Росії офіційно підтвердили, що саме усіх тих, хто був зазначений у списку, й збирали російські слідчі по шматках на місці падіння літака.

Російські офіційні ЗМІ 23 серпня про авіакатастрофу не проронили ані пари з вуст. Президент РФ Володимир Путін того дня брав участь у помпезному святкуванні 80-річчя Курської битви. А на новину про загибель Пригожина він відреагував аж за добу, зазначивши, що "знав Пригожина дуже давно, він початку 1990-х" і що той "був людиною складної долі", що мала "помилки серйозні у житті". Про ватажка "Вагнера" російський диктатор говорив у минулому часі, хоча на той момент його перебування на борту літака та подальша загибель не були підтверджені.

А російські пропагандисти почали говорити про ліквідацію Пригожина лише вранці 24 серпня – і просували думку, що Путіну, мовляв, ліквідація "заколотника" була геть не вигідна.

На YouTube-каналі Соловйова активно переконували, що Пригожин для російського диктатора вже не представляв жодної загрози, тож ліквідувати його у Путіна не було жодних причин. Мовляв, після "походу на Москву" "вагнерівці" здали всю важку техніку і геть не могли завершити почате наприкінці червня. До того ж, за версією пропагандистів, Пригожин ніколи не хотів скинути Путіна, жодних суперечностей між ними начебто не було.

А ось для України й Заходу, переконували пропагандисти, Пригожин та його ПВК були вкрай небезпечними. Західним країнам "вагнерівці", мовляв, загрожували з території Білорусі, а також у Африці, де має свої інтереси Франція.

Також, за версією пропагандистського ресурсу, ліквідація Пригожина була вигідна Україні, а стояли за нею, мовляв, керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов та міністр юстиції Денис Малюська.

У Росії після падіння літака розпочали ідентифікацію останків тіл, знайдених на місці падіння літака. А про "результати розслідування" на початку жовтня раптом повідомив сам Путін. Як не дивно, цього разу ліквідацію Пригожина та його оточення вирішили не вішати на Україну. За словами диктатора, літак впав після вибуху на борту: мовляв, Пригожин і Ко вживали там наркотики, а тоді підірвали гранату просто у салоні.

Натомість німецький таблоїд Bild писав, що ліквідація ватажків "Вагнера" є сигналом ворогам Путіна. А газета Tagesspiegel процитувала припущення британських спецслужб щодо того, що за ліквідацією ватажка "Вагнера" може стояти російська ФСБ, а його фізичне знищення посилило позиції міністра оборони Сергія Шойгу та начальника генерального штабу РФ Валерія Герасимова.

А наприкінці грудня The Wall Street Journal з посиланням на джерела у західних розвідках та колишнього офіцера розвідки російської заявило, що вбивство Пригожина організував секретар Радбезу РФ Микола Патрушев. Він, за даними видання, застерігав про загрозу "Вагнера" для Кремля ще до заколоту Пригожина. А на початку серпня наказав своєму помічнику розпочати підготовку до операції з ліквідації Пригожина. Путін з планами був ознайомлений і геть не заперечував.

За даними видання, російські спецслужби запхали під крило літака невелику бомбу, поки Пригожин чекав в московському аеропорту, поки інспектори з безпеки проведуть перевірку борту. Злетів літак після 17:00, а за пів години втратив керування й упав біля села Куженкіно. На відео, знятих очевидцями, чути вибух, а потім видно, як падає літак з відірваним крилом.

Владлен Татарський: "Оскар" для зрадника

До початку російсько-української війни у 2014 році уродженець Донеччини Максим Фомін був звичайним злодюжкою. А вершиною його "кар'єри" стало збройне пограбування банку, за яке, згідно з рішенням суду, Фомін втрапив за ґрати на 12 років.

Однак прихід на Донбас "русского міра" у житті Фоміна змінив геть усе. Він не лише вийшов з тюрми, аби взяти до рук зброю і почати воювати проти України, а й дав грабіжникові нове "ім'я" та стрімку "кар'єру" російського пропагандиста найнижчого штибу.

Фомін взяв собі псевдонім Владлен Татарский і взявся за просування російських наративів, публічну підтримку російської агресії проти України та вбивств українців, а також пропагування "подвигів" російських окупантів.

На кремлівській брехні та агресії Фомін-Татарський здобув певну популярність і навіть взявся влаштовувати "творчі вечори". Один з них, влаштований 2 квітня 2023 року у кафе на Університетській набережній у Санкт-Петербурзі став для нього останнім. Унаслідок спрацювання вибухового пристрою потужністю понад 200 г у тротиловому еквіваленті, який до того ж був начинений уражальними елементами, Татарський загинув на місці.

Пристрій, як заявили у російських правоохоронних органах, було заховано у статуетці, що зображала самого Татарського. Її презентувала пропагандисту одна з відвідувачок "творчого вечора", росіянка Дар'я Трепова. Незабаром після вибуху її затримали.

Унаслідок вибуху поранень, за даними російського Слідчого комітету, зазнали 52 особи.

У Росії спершу не могли визначитися з тим, кого ж призначити в "організатори теракту". Так, у Національному антитерористичному комітеті РФ заявили, що вибух було сплановано "спецслужбами України із залученням агентури з числа осіб, які співпрацюють із так званим Фондом боротьби з корупцією Навального, активною прихильницею якого є затримана Трепова".

Натомість у Кремлі ротом речника Путіна Дмитра Пєскова всю відповідальність одразу поклали на "київський режим".

"Київський режим підтримує терористичні дії і, можливо, стоїть за вбивством Владлена Татарського, як і багатьох інших людей з 2014 року - саме тому проводиться спецоперація", – заявив Пєсков.

На початку жовтня у СК РФ заявили про завершення розслідування. Там заявили, що "злочин довго і ретельно готувався на території України особами, які не згодні зі спецоперацією Росії".

"Теракт був організований з метою залякування населення та спонукання до відмови від поглядів, що схвалюють цілі та завдання СВО, а також задля дискредитації діяльності органів державної влади РФ", – уточнили в СК.

Затриману Трепову обвинувачують за кількома статтями кримінального кодексу, зокрема: теракт, незаконний обіг вибухових речовин та вибухових пристроїв, а також використання свідомо підробленого документа. До кримінальної відповідальності притягнуто також знайомого обвинуваченої, у квартирі якого вона переховувалася після вибуху: він, мовляв, намагався допомогти Треповій уникнути відповідальності.

В "організатори теракту" російське слідство записало громадянина України Юрія Денисова, журналіста Романа Попкова та "інших осіб": щодо них розслідування нібито триває.

Двійник зірки кліпу гурту "Гриби": побачити Україну – і померти

Насправді, донині достеменно невідомо, чи дійсно уродженець російської Ухти Денис Степанов кілька років тому "засвітився" у кліпі на пісню "Тает лед" гурту "Гриби". Однак зовнішня схожість між ліквідованим Збройними силами України помічником гранатометника стрілецького відділення ЗС РФ і дещо недоумкуватим росіянином, відео з яким гурт, що продюсується зрадником Юрієм Бардашем, взяв для свого кліпу – дійсно вражаюча.

Саме тому ЗМІ спершу ідентифікували ліквідованого загарбника як людину, що розповідала свою дивну історію кохання у фрагменті передачі для підлітків, знятої 3 1994 році у Сєвєродвінську Архангельської області. Герой відео, що згодом увійшло до кліпу гурту "Гриби" розповідав, що зрадив своїй дівчині, а та його, мовляв, не пробачила.

Згодом російські пропагандисти цитували заяву тітки ліквідованого окупанта, яка заявила, що на відео не її племінник, він, мовляв, ніколи не бував у Сєвєродвінську. Та й по віку герой ролика нині мав би вже бути значно старшим.

Олександр Можаєв: безславна смерть російського "Бабая"

Попри маскарадну зовнішність та сміховинний вигляд, росіянин Олександр "Бабай" Можаєв, що воював проти України з 2014 року, встиг наробити на українському Донбасі чимало горя. Цей карикатурний персонаж засвітився ще під час окупації Росією Криму, згодом же воював у лавах терористичної організації "ДНР" проти України, очоливши угруповання "Вовча сотня".

У численних інтерв'ю (а їх Можаєв дуже любив роздавати) "Бабай" зізнавався, що вбивати українців поїхав через те, що в Росії його розшукували "за спробу вбивства". Насправді ж у 2005-му Можаєва засудили до 9 років ув'язнення за торгівлю наркотиками, але він провів за ґратами лише п'ять років і був умовно-достроково звільнений.

На совісті банди "Бабая" – численні воєнні злочини, зокрема, й проти місцевого населення окупованої частини Донецької області. Зрештою через конфлікти з іншими ватажками самопроголошених "республік" він восени 2014 року змушений був втекти з Донбасу назад у Краснодарський край РФ.

Зокрема, тоді окупаційна "влада" Луганської області порушила проти нього справу за зґвалтування і вбивство. А російський воєнний злочинець Ігор Гіркін (Стрєлков), який тоді ще орудував на Донбасі, звинуватив "Бабая" в дезертирстві.

Після початку повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року Можаєв сплив на території України знову. А 18 жовтня цього року стало відомо, що його було ліквідовано на Запоріжжі: обставини ліквідації не повідомлялися.

Денис "Ташкент" Іванов: дрон для улюбленця Скабєєвої

19 липня цього року російські пропагандисти повідомили про ліквідацію в Україні командира однієї з бригад російської окупаційної армії Дениса Іванова. Окупант, більше відомий під прізвиськом "Ташкент", загинув унаслідок удару українського дрона-камікадзе по автівці, на якій він пересувався.

Втім, є й інша версія обставин "денацифікації" загарбника: його могли знищити 16 липня під час удару Збройних сил по російській базі у селищі Ювілейне під Луганськом.

Як би там не було, улюбленець російських пропагандистів (приміром "зірка" росТБ Ольга Скабєєва називала його "легендарним комбригом") отримав справедливу відплату за злочини проти України та українців. 44-річний загарбник воював проти нашої держави від початку російського вторгнення у 2014 році. Під час повномасштабної агресії він брав участь в окупації та знищенні Сєвєродонецька, Рубіжного та Лисичанська.

Свою "кар'єру" у 2014-му окупант розпочинав у званні старшого прапорщика, та згодом дослужився до посади командира російської 138-ї гвардійської Красносільської ордена Леніна Червонопрапорної окремої мотострілецької бригади.

Максим Арістархов: ЗСУ "денацифікували" соратника російського неонациста "Тесака"

На відміну від задекларованої Кремлем "денацифікації", яку окупанти нібито проводять в Україні, Збройні сили нашої держави реально знищують неонацистів. Так, у листопаді цього року мережу облетіла звістка про ліквідацію соратника відомого російського неонациста "Тесака" – двічі засудженого за вбивства Максима Арістархова.

Другий вирок Арістархов отримав у липні 2022 року. Російський суд засудив його до 16 років за вбивство двох мігрантів на ґрунті міжнаціональної ненависті.

"У квітні 2007 року в парку Лосиний острів у Московській області кілька молодих людей у масках на тлі прапора зі свастикою вбили двох приїжджих, знявши вбивство на відеокамеру та виклавши відеозапис в інтернет. Спочатку слідчі органи, провівши перевірку, заявляли про те, що запис постановний. Проте потім з'ясувалося, що вбивство було справжнім. Слідчі опізнали одного з загиблих – уродженця Дагестану Шаміля Удаманова, якого злочинці обезголовили", – повідомляла тоді російська редакція "Радіо Свобода".

Особа другої жертви неонацистського угруповання так і залишилася невідомою.

Іронія долі полягала в тому, що оголошення вироку Арістархов слухав, перебуваючи у колонії в Брянській області: там він відбував покарання за вбивство таксиста.

Втім, як і тисячі інших вбивць, ґвалтівників та грабіжників, Арістархов вийшов з в'язниці задовго до завершення строку: у складі російського підрозділу "Шторм Z" у вересні 2023 року він поїхав воювати проти України.

Провоював недовго: у листопаді він разом із іншими окупантами потрапив під обстріл – як стверджується, касетними боєприпасами. Загарбники, що вижили, розповіли, що Арістархов загинув. Проте його тіло досі не знайдено.

"Тіло шукають і не можуть знайти. Ми довгий час самі шукали, бо він перестав виходити на зв'язок. Його товариші по службі, які були з ним у загоні, розповіли, що по них прилетів касетний боєприпас. Двоє людей опинилися в лікарні після прильоту, а мій брат загинув", – цитують пропагандисти слова сестри Арістархова Анастасії.

Азат Шакіров: остання гастроль DJ Mongol

34-річний уродженець Уфи Азат Шакіров був досить відомий серед місцевих "тусовщиків" на свой малій батьківщині. Завсідники нічних клубів Уфи знали його як DJ Mongol.

Однак такої слави росіянину явно видалося недостатньо, тож він вирішив приміряти на себе ще й образ "денацифікатора": Шакіров добровольцем поїхав воювати проти України.

І задум загарбника повернутися додому з флером слави "борця з нацистами" майже вдався: він дослужував останній місяць контракту в одній з військових частин спеціального призначення. Аж тут ЗСУ внесли корективи у плани "Монгола" і достроково перервали його військові "гастролі".

Російські некрологи не уточнювали, за яких обставин і коли саме було ліквідовано уфинського діджея. Зазначалося лише, що похорон його відбувся 21 липня.

Володимир Ушаков: подвійний "залп" для звукорежисера російських серіалів

Звукорежисерові російських серіалів "Реальні пацани" та "Татові доньки" Володимирові Ушакову також не сиділося у Москві, де він працював над низькопробним кінопродуктом. Йому захотілося "екшену" й у реальному житті. Тож у вересні Ушаков поїхав шукати пригод на фронт в Україну.

Але менш ніж за місяць стало відомо, що звукорежисер-окупант зник безвісти. А вже у жовтні російські пропагандисти повідомили про ліквідацію Ушакова.

Як з'ясувалося, окупант отримав на фронті поранення через гранату, скинуту з дрона, — вибухом йому відірвало ногу. Санітари з Чувашії намагалися надати йому допомогу: завантажили загарбника на ноші, почали транспортування, аж тут по евакуаційній групі прилетіло знову. Повторний снаряд "уклав" на місці уже всіх ворогів.

11 листопада 44-річного Ушакова поховали у селі селі Кужмара в Республіці Марій Ел. А творці "Реальних пацанів" присвятили йому заключну серію серіалу, в якій герої навідують у госпіталі "недонацифікованих" українськими воїнами окупантів.

Ілля Кива: подарунок "на Миколайчика" для одіозного зрадника

У 2023 році День Святого Миколая (цьогоріч його в Україні вперше відзначали за юліанським календарем 6 грудня, а не 19 грудня, як було раніше) ознаменувався для українців сенсаційною новиною: російські ЗМІ повідомили, що цього дня у котеджному селищі у Підмосков'ї було знайдено мертвим зрадника Іллю Киву.

Згідно з повідомленнями росЗМІ, причиною смерті став постріл у голову одіозному екснардепу, здійснений невідомим. Після смертельного поранення Кива спромігся з лісу, де його підстрелили, добратися практично до самого готелю Velich Country Club у Московській області, де останнім часом він мешкав. Там його задубіле тіло і виявили.

До лісу зрадник ходив, аби записувати свої пропагандистські ролики. Так Кива розраховував "зашифрувати" своє реальне місцеперебування – і цей розрахунок, як показали подальші події, виявився помилковим.

Повідомлення роспропаганди про ліквідацію зрадника згодом підтвердив представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов.

"Так, можемо підтвердити, що Кива – "всьо". Така доля спіткає й інших зрадників України, а також посіпак путінського режиму", – заявив він в ефірі телемарафону.

У російському слідчому комітеті повідомили, що порушили справу щодо вбивства Киви, а пропагандисти заявили, що за колишнім нардепом могли впродовж тривалого часу стежити.

Кива народився в Полтаві 2 червня 1977 року. Він був депутатом Верховної Ради ІХ скликання. За даними ЗМІ, покинув територію України 30 січня 2022 року. Виїхав спочатку до Іспанії, а звідти – до російської столиці, Москви.

За Росію Кива активно "топив" протягом останніх кількох років. А після початку повномасштабного вторгнення проросійський політик і зовсім відкрито став на бік Кремля, заявивши, що "українському народу потрібне звільнення". Брав участь в ефірах роспропаганди, транслював російські наративи та навіть звертався до диктатора Володимира Путіна з проханням ліквідувати президента України Володимира Зеленського.

Москва також використовувала його для озвучування найогидніших та наймаразматичніших "темників", якими гидували навіть найодіозніші пропагандисти РФ.

Рішенням 335 депутатів Верховної Ради України його було позбавлено мандата нардепа. Також ім'я зрадника внесли до санкційного списку РНБО.

У 2023 році Личаківський районний суд міста Львова визнав Іллю Киву винним у публічних закликах до повалення конституційного ладу та захоплення державної влади, державній зраді, використанні символіки комуністичного тоталітарного режиму та в публічних закликах до агресивної війни.

Згодом посіпаку РФ в Україні заочно засудили до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна.

Вже після ліквідації Киви стало відомо, що за його фізичним знищенням може стояти СБУ. У мережі з'явилися кадри з місця події, на яких видно тіло зрадника у калюжі крові. Також на відео потрапив спостережний пункт, де виконавці вироку для зрадника очікували на його появу.

Джерела у спецслужбі зазначили, що Кива був однією з пріоритетних цілей, його "вели" давно, вивчали до деталей маршрути пересування, розпорядок дня та звички – і зрештою доправили для нього відплату аж під російську столицю.

"Це сигнал усім зрадникам та воєнним злочинцям, якій перейшли на сторону ворога. Памʼятайте – Росія вас не захистить. Як зазначав раніше голова СБУ Василь Малюк, смерть – це єдина перспектива, яка чекає ворогів України", – сказало джерело.

Це далеко не повний перелік окупантів, зрадників та пропагандистів, для яких 2023 рік став останнім. Ще більшим він став би, якщо додати туди прізвища тих, хто ледь не став "200-м".

Наприклад, наприкінці жовтня перелік ліквідованих зрадників ледь не поповнив ще один екснардеп Олег Царьов. В окупованому Криму у нього стріляли у місці, де жив колишній "регіонал". Однак Царьову вдалося вижити і невдовзі, вийшовши з реанімації, він знову роздавав інтерв'ю російським пропагандистам.

Відповідальність за замах, що завершився невдачею, також взяла на себе СБУ.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!