Венедіктова: вирок щодо розстрілів на Майдані можуть винести до кінця року

Венедіктова: вирок щодо розстрілів на Майдані можуть винести до кінця року

У 2021-му можливе завершення судового розгляду в суді першої інстанції щодо розстрілів на вул. Інститутській 20 лютого 2014 року, Офіс генерального прокурора України (ОГП) має підстави розраховувати на вирок у справі до кінця року.

Про це заявила генпрокурорка України Ірина Венедіктова у відеозверненні, яке оприлюднила пресслужба відомства. Загалом у "справах Майдану" минулого року повідомлено втричі більше підозр та скеровано обвинувальних актів, ніж у 2019, уточнила вона (щоб подивитися відео, доскрольте новину до кінця).

"Торік ми значно активізували слідство в цих провадженнях. За процесуального керівництва прокурорів повідомлено про підозру 42 особам – це втричі більше, ніж у 2019 році. Серед них 24 працівники органів внутрішніх справ, троє прокурорів, п‘ятеро суддів, десятеро цивільних осіб", – заявила Венедіктова.

Відео дня
Про запобіжні заходи щодо підозрюваних

За її інформацією, впродовж 2019 року обрано запобіжні заходи у вигляді тримання під вартою (заочно) стосовно 31 підозрюваного, з яких 25 – колишні правоохоронці, 4 – колишні високопосадовці, 2 – цивільні особи, які підозрюються у вбивстві правоохоронців та замаху на вбивство військового.

Такі судові рішення дають стороні обвинувачення процесуальну можливість розпочати стосовно підозрюваних процедуру екстрадиції та звернутися до суду за дозволом на здійснення спеціального досудового розслідування, наголосила Венедіктова. За минулий рік отримано 20 таких дозволів.

"Спеціальне досудове розслідування, іншими словами заочне, тепер здійснюється відносно 10 колишніх співробітників полку "Беркут", які підозрюються у вчиненні 20 лютого 2014 року умисних вбивств 48 осіб та замахів на умисні вбивства 80 осіб, терористичного акту та інших злочинів", – розповіла генпрокурорка.

Про заочне розслідування щодо ексвисокопосадовців

За два місяці 2021-го судом надано дозволи на здійснення спеціального досудового розслідування стосовно 6 колишніх високопосадовців та 2 правоохоронців, які займали керівні посади якраз в провадженні щодо найкривавіших днів Революції Гідності – з 18 по 20 лютого 2014 року, уточнила вона.

"Заочне слідство дозволено стосовно колишніх голови Служби безпеки України та його першого заступника – керівника Антитерористичного центру при СБУ, міністра оборони України, міністра внутрішніх справ України та його заступника, командувача внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ України та інших, що підозрюються в організації у складі злочинного угруповання з 18 по 20 лютого 2014 року незаконного перешкоджання проведенню мітингів, перевищенні влади та службових повноважень, умисних вбивств 62 осіб та замахів на умисні вбивства 80 осіб, умисного завдання тяжких тілесних ушкоджень 92 особам, терористичного акту, а також дезертирства", – наголосила Венедіктова.

Такі дії нададуть можливість встановити всіх осіб, які в ці дні 7 років тому віддавали злочинні вказівки та накази працівникам правоохоронних органів про безпідставне і незаконне застосування спецзасобів, техніки й вогнепальної зброї для силової протидії акціям протесту в центрі Києва, що призвело до масових жертв як серед мітингувальників, так і правоохоронців, а також завершити слідство та скерувати справу до суду, сказала вона.

Загалом прокурорами ОГП спільно зі слідчими Державного бюро розслідувань (ДБР) за 2020 рік до суду скеровано втричі більше, ніж 2019-го, обвинувальних актів – 27 стосовно 40 осіб.

Уперше в справах Майдану прокурорами отримано дозвіл суду на заочний судовий розгляд у кримінальному провадженні за обвинуваченням "беркутівця" у перевищені влади та службових повноважень під час подій 1 грудня 2013 року на вулиці Банковій у м. Києві.

Робота із розшуку підозрюваних

Також продовжується постійна робота із розшуку підозрюваних, уточнила Венедіктова.

Підтримання публічного обвинувачення прокурори ОГП наразі забезпечують у 95 судових справах Майдану за обвинуваченням 195 осіб.

У планах – початок заочних судових процесів стосовно колишнього керівництва держави за події 18–20 лютого 2014 року, а також щодо членів злочинної організації так званих "тітушок", які на замовлення колишнього керівництва МВС України викрадали та катували учасників акцій протесту, у тому числі вбили Юрія Вербицького.

"Для цього нам надзвичайно необхідно законодавчо остаточно врегулювати процедуру "заочного засудження", щоб чітко визначити процесуальну категорію міжнародного розшуку і мати можливість повною мірою на практиці застосовувати інститут спеціального досудового розслідування та судового розгляду", – сказала генпрокурорка.

Законодавчі ініціативи ОГП у сфері розслідування "справ Майдану"

За її словами, найближчим часом Верховна Рада розгляне законопроєкт №2164, який регулює це питання.

"Також Офіс генпрокурора ініціює збалансування та удосконалення кримінального процесуального законодавства, щоб позбутися численних колізій, що перешкоджають більш результативному розслідуванню та негативно впливають на можливість збору доказів", – наголосила вона.

На думку генпрокурорки, розгляд кримінальних проваджень у судах надто тривалий, це обумовлює вкрай низку результативність судового розгляду у вигляді вироків.

"Але й тут, попри об’єктивні та суб’єктивні перепони – перевантаження судів та процесуальні зловживання, ми мусимо йти до головної цілі – покарати всіх винних, щоб перемогли Справедливість і Закон, які були ідеалами та метою Революції Гідності", – написала Венедіктова.

Раніше OBOZREVATEL повідомив про те, що ДБР під процесуальним керівництвом прокурорів Офісу генпрокурора направили до суду перший обвинувальний акт щодо катування "євромайдановців". Це зроблено за наслідками спеціального, заочного, досудового розслідування.

Обвинувачення висунуто двом цивільним особам, оголошеним в міжнародний розшук, які вночі 21 січня 2014 року викрали з Олександрівської клінічної лікарні Києва та катували учасників Євромайдану – екснардепа Ігоря Луценка та Юрія Вербицького. Останнього зловмисники вбили.