Планам Путіна не судилося збутися: чим загрожує криза на Азові

Планам Путіна не судилося збутися: чим загрожує криза на Азові

Імовірність відкриття нового військового фронту в Азовському морі значно зросла, про це зараз говорять не тільки в Україні, але й у світі. OBOZREVATEL вирішив згадати, із чого почала зростати напруга в регіоні й оцінити співвідношення сил.

На порозі повномасштабної агресії?

Після нападу РФ на українські кораблі, на частині території країни було введено воєнний стан на 30 днів. 27 листопада президент Петро Порошенко дав інтерв'ю українським телеканалам в якому він заявив, що інцидент у Керченській протоці — це "надзвичайна подія вперше за 4,5 року агресії", коли російські військові офіційно атакували Збройні Сили України.

Планам Путіна не судилося збутися: чим загрожує криза на Азові
Відео дня

Він зазначив, що станом на жовтень кількість російських військових та зброї, розміщеної уздовж кордону з Україною була в декілька разів більшою, ніж під час анексії Криму в 2014 році.

"Країна перебуває під загрозою повномасштабної війни з Російською Федерацією", — заявив Порошенко.

В Україні і світі вже давно говорять про можливість відкриття нового військового фронту в Азовському морі, і ситуація із захопленням кораблів лише посилила ці побоювання. Однак очевидно, що співвідношення сил нашого флоту і флоту РФ в акваторії Азовського моря — явно не на користь України.

За даними головного редактора BlackSeaNews Андрія Клименка, нині флот РФ в Азові налічує приблизно 100 одиниць техніки, зокрема 36 озброєних катерів і кораблів, 24 із них — із артилерійським озброєнням. У жовтні-листопаді Росія перекинула в Азовське море 5 великих прикордонних кораблів класу корвет.

У той час, як український флот нараховує лише 18 одиниць техніки — з них тільки 6 кораблів і катерів зі зброєю: один корабель має артилерійське озброєння, а катери — лише великокаліберні кулемети, усе інше — це неозброєні швидкісні човни.

Планам Путіна не судилося збутися: чим загрожує криза на Азові

Чи зможе Україна, з таким співвідношенням сил, дати відсіч військовій агресії Росії, OBOZREVATEL запитав у генерал-лейтенанта, ветерана зовнішньої розвідки Василя Богдана.

"Дійсно виглядає так, що кількість бойових корабельних і катерних одиниць Російської Федерації переважає над українськими силами. Але варто розуміти, що міжнародна і геополітична ситуація у світі дуже змінилася, зараз апріорі не може бути класичної битви флотів в Азовському морі", — каже Богдан.

Генерал-лейтенант стверджує, що незважаючи на малий флот, Україна безперечно здатна відповісти на атаку РФ із берегів Азовського моря.

"Якщо ж Росія зважиться провести акцію із десантування своїх військових на українському узбережжі в акваторії Азовського моря, то українська сторона задіє свої сухопутні сили, ствольну і реактивну артилерію, повітряні сили та інші бойові підрозділи, яких цілком достатньо на місцях, щоб досить швидко з цим питанням впоратися. Тому плани Путіна на Азові не можуть бути реалізовані", — пояснив Богдан.

"Вони ще не встигнуть вийти звідти, як уже можуть бути атаковані. І це не кажучи вже про те, що рельєф дна Азовського моря складний, там багато мілин, і повномасштабна військово-морська війна практично неможлива", — додав він.

Із чого почалося загострення?

Із квітня 2018 року прикордонна служба ФСБ Росії почала загострювати обстановку в Азовському морі, коли без будь-яких видимих на те причин вибірково зупиняла судна, які виходили або заходили в порти Бердянська і Маріуполя. Іноземні кораблі змушені були стояти по декілька годин у відкритому морі, поки російські прикордонники оглядали їх на наявність небезпечних або заборонених предметів.

Уже тоді українська влада звернула увагу на цю ситуацію, заявивши, що дії Російської Федерації несуть серйозні економічні збитки України й ставлять під загрозу роботу двох українських портів в Азовському морі.

Незважаючи на те, що Україна вважає такі дії провокативними і спрямованими на спробу одноосібно контролювати акваторію Азовського моря, російські прикордонники мають повне право зупиняти й оглядати кораблі з інших країн. А все це завдяки угоді про співпрацю між Україною і Росією в Азовському морі та Керченській протоці. Вона була підписана в 2004 році і визначає статус Азовського моря — як внутрішнє море двох країн.

Керченська протоку

У зв'язку з цим, ніяких незаконних дій прикордонна служба ФСБ Росії формально не скоювала. Відчувши безкарність, РФ змінила тактику, з кінця липня її військові кораблі почали зупиняти для перевірки кожне судно, без винятку, в Керченській протоці. Час простою торгових суден збільшився до 10-18 годин. Уже в жовтні середній час очікування на вході в Азовське море становив три доби, а на виході — чотири. Такі простої завдають колосальних збитків власникам, у середньому — від $15 до $50 тис. на добу.

Згідно з даними сайту Black Sea News, із 13 травня по 27 листопада російські прикордонники затримали 302 іноземних судна, які заходили або виходили з українських портів в Азовському морі.

За інформацією міністра інфраструктури Володимира Омеляна, станом на жовтень українські порти зазнали збитків на понад мільярд гривень, а порт Маріуполя перейшов на 4-денний режим роботи.

Володимир Омелян

У коментарі OBOZREVATEL кримський економіст Юрій Смілянський пояснив: якщо так і продовжиться, іноземні судна перестануть заходити в порти Азова, і тоді Україна може перенаправити потоки вантажу на менш проблематичні порти в Одесі та Чорноморську. Але це створює загрозу закриття Маріупольського та Бердянського портів.

Після військового інциденту в морі, РФ дійсно паралізувала азовські порти. Нині заблоковані 35 кораблів.

Що з базою ВМС в Азові?

У зв'язку з діями РФ в Азовському морі під час засідання РНБО прийняли рішення про посилення військово-морської присутності України в Азові для захисту національних інтересів. Зокрема, йдеться про створення там корабельно-катерного угруповання ВМС ЗСУ, розвиток відповідної інфраструктури.

Дивіться відео на тему

За словами заступника начальника штабу командування ВМС ЗСУ Андрія Риженка, основним завданням нової бази буде захист портів Азовського моря і забезпечення безпеки судноплавства, що передбачає проведення протимінних заходів.

Основою бази визначили пошуково-рятувальне судно A500 "Донбас", яке 20 вересня, разом із морським буксиром A830 "Корець", вирушило із Західної військово-морської бази в Одесі в Азовське море. Спочатку передбачалося, що база розташується в Бердянську.

Перехід кораблів "Донбас" і "Корець" в Азовське море

23 вересня, без будь-яких попереджень, судна пройшли під Керченським мостом. Без дрібних провокацій не обійшлося, але вже 24 вересня пізно ввечері пошуково-рятувальне судно "Донбас" і морський буксир "Корець" прийшли в порт Маріуполя.

Чому РФ пішла на таран?

25 листопада за тим же принципом, що і раніше, Україна вирішила перекинути в Азовське море ще два бронекатери "Бердянськ" і "Нікополь", а також буксир "Яни Капу". Але чи то РФ образилася на "нахабний" прохід українських військових суден у вересні, чи то остаточно вирішила поховати всі міжнародні угоди й відхопити чергову порцію санкцій, але цього разу кораблі вона вирішила не пропускати. Хоча про перехід попереджалося.

У Керченській протоці судна ВМС України були зустрінуті чотирма прикордонними катерами РФ, з їхнього боку заявлялося, що прохід через протоку в той момент неможливий у зв'язку з нібито посадкою на мілину танкера. Але незважаючи на це, в бік Азовського моря спокійно пройшли морський тральщик ЧФ РФ "Адмірал Захар'їн" і два катери типу "Раптор" ПС ФСБ РФ. А інформацію про посадку на мілину танкера не підтверджувала міжнародна система контролю судноплавства.

Прийшовши до того висновку, що Росія навмисно не пропускає українські кораблі в Азов, бронекатери і буксир вирішили вийти з Керченської протоки і йти назад в Одесу. Але, з невідомих причин, після виходу українських суден із 12-мильної зони, Росія прийняла рішення їх атакувати. Російські прикордонники протаранили буксир "Яни Капу" і відкрили вогонь по інших двох катерах України. Зазначимо, що конфлікт стався уже в міжнародних водах, де Росія не мала ніякого права зупиняти наші кораблі.

У результаті судна отримали серйозні пошкодження і були захоплені російськими військовими кораблями разом із 24 членами екіпажу, двоє із них були поранені. Українським морякам закидають незаконний перетин кордону.