"Укроборонпром": дорожня карта тіньових схем

Поточний тиждень вирізнився знаковою подією — першим брифінгом Івана Баканова, призначеного на керівну посаду в СБУ.

Відео дня

Друг новообраного президента, який раніше не мав жодного стосунку до українських спецслужб, отримав від В.Зеленського три завдання: перезавантажити кадровий склад із мотивацією на службу українській державі, подолати корупцію, вивести тіньовий бізнес на світло.

З огляду на багаторічну деградацію професіоналізму кадрового складу спецслужби, орієнтованої переважно на те, щоб "кошмарити" та "кришувати" бізнес, ускладнену непродуманими люстраційними процедурами, залишимо осторонь перше завдання І.Баканова як таке, що потребує окремого опису. Два інші завдання, м'яко кажучи, належать до компетенції НАБУ та економічного блоку уряду. Хоча, розглядаючи ці питання через призму заподіяння шкоди обороні та безпеці країни, новопризначений керівник спецслужби може знайти широке поле для активних дій особливо у сфері функціонування оборонно-промислового комплексу. Саме з цією метою публікуємо невелику дорожню карту тіньових схем в оборонці з урахуванням того, що дії посадових осіб і керівників низки підприємств ОПК треба розглядати саме через призму заподіяння шкоди обороноздатності та безпеці України.

Читайте: Терористи на Донбасі пішли на нову підлість: загинули двоє бійців ООС

Цього самого тижня відбулася прес-конференції генерального прокурора Ю.Луценка і керівника Спеціальної антикорупційної прокуратури Н.Холодницького за підсумками розслідування ДБР крадіжок в "Укроборонпромі", що відбулася цього тижня, сенсації не сталося — корупціонери та тіньові ділки продовжують трудитися на своїй нелегкій "тіньовій" ниві у штатному режимі. Оприлюднені Ю.Луценком деякі епізоди з матеріалів слідства дозволяють упевнено стверджувати, що найближчим часом на лаві підсудних не з'явиться "велика риба", яку так полюбляє генпрокурор, — ні з сімейства Свинарчуків—Гладковських, ні з жирних "карасів" "Укроборонпрому", ні навіть з дрібної "тюльки" з групи Жукова—Рогози.

Читайте: Били у відповідь і знищили: командувач ООС пояснив кривавий бій на Донбасі

З огляду на токсичність згаданих вище персонажів, зосередження зусиль слідства на притягненні до відповідальності керівників Харківського бронетанкового заводу, які не викликають у суспільстві гострої політичної ідіосинкразії до колишнього президента П.Порошенка, швидше за все, є послугою кума — кумові. Слід зазначити, що замість НАБУ тепер слідство веде ДБР, а всі акценти щодо необхідності з'ясувати роль у цій справі Свинарчуків—Гладковських змістилися у бік перекладання відповідальності за провал розслідування на саме НАБУ. Немає й тіні сумнівів, що навіть найменший натяк на можливість арешту й притягнення до відповідальності конкретних персонажів у процесі розслідування хоча б в одному з 480 заявлених Ю.Луценком кримінальних проваджень в оборонці став би дієвою відповіддю більшості громадян країни, які очікують від президентської команди рішучих кроків у цьому напрямі, — мародерство на крові має бути покаране! Нарікати в цій ситуаціїПорошенко може тільки на себе, оскільки буквально через два місяці після початку його каденції на сторінках DT.UA у статті "З чого збирається Батьківщина?.." з'явилися матеріали про корупцію та крадіжки в оборонці.

Читайте: Не стріляти у відповідь: в ООС відповіли на скандальну заяву Кучми щодо Донбасу

Зовсім іншої реакції від верховного головнокомандувача країни, ніж вимоги притягти журналіста до кримінальної відповідальності, ми очікували за розкриті в статті "Тінь війни"схеми заробітку на продажу військовими чиновниками зброї добровольчим формуванням. Не дочекалися!

Багато матеріалів про корупцію та розкрадання в оборонці, опубліковані в тижневику "Дзеркало тижня. Україна", ще не знайшли на сьогодні віддзеркалення в кримінальних провадженнях. Немає впевненості також у тому, що ці справи будуть доведені до суду і винні будуть покарані, а не практично відразу закриті добре "мотивованими" слідчими. Перспектива в цьому питанні залежить від ефективної діяльності спецслужб і правоохоронних органів. Природно, без політичної волі глави держави, а також професіоналізму голови СБУ та сильного менеджменту державного концерну та його підприємств тут не обійтися.

На жаль, у ситуації з "Укроборонпромом" закрити всі питання фінансовим аудитом, як пропонував колишній президент і на чому наполягає уряд В.Гройсмана, не вдасться, оскільки корупційний спрут настільки зрісся з тілом пацієнта, що для його видалення буде потрібна серйозна хірургічна операція, спрямована на ліквідацію опублікованих нижче тіньових схем.

"Офшорна схема"…

2014 року менеджерський "десант" призначенців П.Порошенка та І.Гладковського в "Укроборонпром" здійснювався під егідою боротьби зі злочинними схемами Д.Саламатіна. А сам колишній глава держави пояснював це необхідністю ввійти до п'ятірки світових експортерів озброєнь. Природно, що боротьба з корупцією була лише ширмою для основного завдання — узяти під контроль фінансові потоки від експорту зброї.

Використання офшорних компаній для легалізації тіньових доходів — далеко не нова схема. Класичний приклад — т.зв. Іракський контракт, в Україні він став відомий завдяки Д.Саламатіну, який вирішив "злегка" на ньому заробити, "кинувши" американського агента-посередника Янковича. Детально цей процес описано в статті "Геометрія іракської оборудки". У результаті таких дій Д.Саламатіна контракт було зірвано, а Україна втратила можливість підписати багатомільярдний контракт з Іраком на переозброєння армії цієї країни.

Класику жанру з використанням офшорної компанії Fuerteventura Inter LP, зареєстрованої в місці масової реєстрації офшорних компаній у Великій Британії, продемонструвало держпідприємство "Укрінмаш", яке відправило на рахунки "іноземного" агента майже 2 млн дол. США за віртуальні послуги. Єдине, чого не врахував громадянин України, який зареєстрував цю компанію напередодні проведення операції, — це те, що сучасний рівень розвитку телекомунікаційних технологій дозволяє встановити українські IP-адреси, з яких управляють рахунком у прибалтійському банку. Знищити ці дані на сьогодні неможливо.

Аналогічні схеми існують і використовуються на цей час практично всіма спецекспортерами.

Судячи з того, що керівники "Укрспецекспорту" і "Спецтехноекспорту" насолоджуються життям на волі, то про перераховані багатомільйонні кошти на рахунки Paramount General Trading L.L.C та Richcord Limited за нібито надані агентські послуги можна вже забути.

Безумовно, проблема збереження банківської таємниці створює деякі ускладнення у швидкому визначенні кола "липових" агентів українських торговців зброєю, але зовсім не є нездоланною перешкодою для фінмоніторингу та спецслужб, які досліджують питання відмивання коштів і боротьби з фінансуванням терористичної діяльності. Не хочу нагнітати ситуацію, але якщо вітчизняні спецслужби не вважають за потрібне перейматися питанням, куди і на які цілі витрачаються тіньові прибутки від торгівлі зброєю, то таким питанням, пане Баканов, завжди цікавляться спецслужби інших держав.

За дуже приблизними оцінками, з огляду на практику встановлення спецекспортерами сум комісійної та агентської винагороди, а також формування витрат на страхування товарів та їх транспортування, які в низці випадків перевищують половину вартості контракту, — на сьогодні в тіньову сферу від реалізації зовнішньоекономічних контрактів може виводитися від 200 до 400 млн дол. США на рік. Приблизно стільки ж в українському бюджеті виділяється щорічно на закупівлю озброєнь і військової техніки в рамках оборонного замовлення. Це щодо питання про заподіяння шкоди обороні та безпеці країни.

Контрабанда як спосіб імпортозаміщення...

З моменту своєї появи в "Укроборонпромі" "ефективні" менеджери оборонки з когорти П.Порошенка почали говорити про необхідність імпортозаміщення комплектуючих для виробництва озброєнь і військової техніки, що поставляються з Російської Федерації. З різними часовими інтервалами керівництво держконцерну, а то й сам президент, повторювали, що вітчизняна оборонна промисловість уже відмовилася від російського імпорту. Картину переможних реляцій істотно попсували журналісти, які оприлюднили листування фігурантів кримінального провадження НАБУ щодо схеми поставок контрабандних російських комплектуючих через ТОВ "Оптимумспецдеталь". При цьому згадана компанія — лише одна з понад півсотні компаній по всій країні, які фігурують у подібному контрабандному схематозі.

До речі, якщо уважно стежити за руками генерального прокурора, прокурора САП і представника ДБР, то можна зазначити, що на своїй останній прес-конференції ця "позасудова трійка" на контрабандні поставки запчастин з РФ через ТОВ "Оптимумспецдеталь" взагалі пальцями не показувала. У тих матеріалах, які цими панами оприлюднені, йдеться про банальну крадіжку запчастин з військової техніки МО України, що зберігалася на Харківському бронетанковому заводі. Тоді про яку несплату податків зазначеним ТОВ постійно каже Ю.Луценко? Завищили ціни на поставки краденого військового майна — будьте ласкаві, сплатіть із цього податки?! Ключове слово "крадене". Юрію Віталійовичу, а стаття 191 КК теж до прокуратури стосунку не має?

Чи випадково питання про контрабандні поставки запчастин для ОВТ з РФ відійшло сьогодні на другий план розслідування? Звісно, не випадково! Саме це питання є сполучною ланкою між бійцями "невидимого контрабандного фронту" та патронатом соратників із близького оточення бувшого голови держави.

Не секрет, що звільнений зі своєї посади в апараті РНБО О.Гладковський за сумісництвом очолював ще й т.зв. Міжвідомчу комісію з військово-технічного співробітництва та експортного контролю. Саме ця комісія ухвалює рішення щодо реалізації експортно-імпортних операцій з т.зв. чутливих питань. І хоча рішення цього органу, до якого входять представники практично всіх силових структур і спецслужб, МЗС, МЕРТ і Держекспортконтролю, мають рекомендаційний характер, не пригадаю жодного випадку, щоб ці рекомендації були кимось проігноровані. Характер залучення членів і керівника даної комісії в процес контрабандних поставок комплектуючих з РФ має бути ретельно вивчений. Може, НАБУ з таємних протоколів засідань комісії вдасться отримати уявлення про масштаби контрабандних оборудок з російськими постачальниками, чи будемо наївно вважати, що експортного контролю, митниці та прикордонників у країні не існує? Якщо тільки керівництво РНБО не ухвалило рішення "зачистити" сліди діяльності О.Гладковського очолюваної ним з 2014 по 2019 рік Міжвідомчої комісії. НАБУ, отримавши доступ до таємних протоколів комісії під час проведення обшуків і виїмок за місцем роботи заступника секретаря РНБО, цілком могло встановити перелік усіх зовнішньоекономічних контрактів, які "супроводжував" Свинарчук-Гладковський. Як "нав'язувалися" збройним силам і підприємствам "Укроборонпрому" необхідність закуповувати вироби військового призначення в конкретних контрагентів і цінова політика в цих питаннях. Не розкриватиму всіх деталей, оскільки секретар РНБО О.Данилюк може цієї інформації в архівах уже не виявити. На моє прохання редакція тижневика зверталася по своїх каналах до керівника НАБУ із цим запитанням, досить чітко пояснивши, де й які документи треба шукати. Однак, як я розумію, це звернення проігнорували.

Ніхто не тягнув за язика генерального прокурора, який під час одного зі своїх виступів заявив, що "Оптимумспецдеталь" — лише одна з численних компаній, задіяних у контрабандних поставках запчастин з Росії. З упевненістю можу підтвердити — справді не одна! Їх багато! Може, генеральний прокурор поцікавиться ще постачальниками комплектуючих і запчастин на ДП "Авіакон", "Антонов", "Завод 410 ЦА" та інші підприємства "Укроборонпрому"? Може, керівникові прокуратури щось скажуть назви підприємств "Брендоборонмаркет", "Сучасне спеціалізоване обладнання та технології", "Булет Лайн", "Дівітіс", "Промелектроніка", "Укртехпостач", "ВТС-пром"?

Конвертатори з оборонпрому...

Використання конвертаційних центрів і фіктивних підприємств для виведення в тінь багатомільйонних сум з державного замовлення, оборотних коштів підприємств і доходів від зовнішньоекономічної діяльності є повсякденною практикою підприємств оборонно-промислового комплексу. Для того щоб дійти цього невтішного висновку, достатньо подивитися перелік т.зв. кваліфікованих постачальників підприємств "Укроборонпрому", що складається з понад 5 тис. суб'єктів господарювання.

Уже сьогодні у провадженні фіскальної служби перебувають сотні справ, у рамках яких розслідуються схеми незаконної конвертації безготівкових коштів у готівку, розкрадання і легалізації грошей державних підприємств. Конвертаційний спрут розкинув свої щупальця практично по більшості областей України. У ці схеми втягнуто тисячі підприємств з ознаками фіктивності. Ще в жовтні 2016 року в статті "Укробналпром". All inclusive" я докладно описав всі нюанси тіньових схем. Натякаю Ю.Луценкові, що більшість зі згаданих мною проваджень і конкретних фактів розкрадання державних коштів не знайшли свого завершення в судах у вигляді гучних посадок "великої риби". Достатньо згадати лише одне підприємство "Укроборонпрому" — "Спецтехноекспорт", яке перекидало на підприємства з ознаками фіктивності десятки мільйонів гривень. Це я до того, що, за словами головного законника, у віданні Генеральної прокуратури тепер залишилася лише підслідність податкових проваджень.

Контрафакт як факт...

Оцінити масштаби поставок контрафактної продукції на підприємства "Укроборонпрому" — досить проблемне заняття. Виявити факти підробок технічної документації на запасні частини й комплектуючі до військової техніки та озброєнь можна лише в процесі кримінального провадження або взагалі під час експлуатації виробів військового призначення. І навіть вихід із ладу озброєнь і військової техніки в бойових умовах, які спричинили загибель військовослужбовців, найчастіше не закінчується притягненням до кримінальної відповідальності постачальників неякісних комплектуючих та контрафактних запчастин. Особливим цинізмом відгонить, коли неякісні вироби встановлюються на бойову авіацію.

Наприкінці 2015 року Національна поліція за фактом поставки ТОВ "ВО "Укрспецкомплект" на ДП "Авіакон" комплектуючих з підробленими документами навіть зареєструвала кримінальне провадження. Чим завершилася ця епопея? Може, генеральний прокурор та й новопризначений керівник СБУ І.Баканов поцікавляться?

Дам пораду. Візьміть підшивку тижневика — там практично всю тіньову економіку оборонної промисловості повністю описано. Звичайно, якщо таке завдання на сьогодні актуальне для президента та його найближчих соратників. А як ні, доля П.Порошенка — показовий приклад!

І ще раз про аудит "Укроборонпрому"

Я розумію трепет першокласних менеджерів з MBA перед словами "міжнародний аудит", "велика четвірка", "велика вісімка" тощо. Було б чудово отримати відповідні міжнародні аудиторські висновки та рекомендації, як оптимізувати бізнес-процеси в компанії, залучити багатомільярдні інвестиції, налагодити випуск нової продукції, завоювати нові ринки збуту. На жаль, усе це належить до теорії, а практика показує, що наявність одного такого собі "свинарчука-гладковського" всі ці розмисли зводить до нуля.

Починати треба не з аудиту, а з усунення метастазів корупції, що концентруються в місцях наявності владних повноважень як в апараті концерну, так і на його підприємствах. Починати треба з тотального функціонального обстеження "Укроборонпрому",позбавляючи його невластивих для господарюючого суб'єкта функцій. Хіба для когось таємниця, що на сьогодні ДК "Укроборонпром", сконцентрувавши у своєму складі фактично весь державний сектор ОПК, не має органів управління, які б функціонували повноцінно? Я маю на увазі і наглядову раду, і раду директорів концерну.

Певна річ, усі ці процеси мають супроводжуватися формуванням відповідної військово-промислової, інвестиційної та інноваційної політики. Ось їхній аудит і потрібен у першу чергу!

Чи варто в рамках цієї статті вести мову про проблемні зовнішньоекономічні контракти? Про те, що відкладені зобов'язання за цими контрактами можуть призвести до колосальних фінансових втрат, не кажучи вже про втрати іміджеві для України в цілому.

Хочете ви це чути чи ні, але вже давно час позбутися банкрутів і непрофільних активів у складі концерну. Невже незрозуміло, що все це тягне вниз фінансові показники й призводить до нераціонального використання ресурсів.

Тільки після вирішення хоч частини цих питань можна думати про проведення міжнародного аудиту!