Цинічний лобізм під академічним дахом: хто покриває фармкомпанію, що рекламувала "ліки від коронавірусу"

Поки весь світ б'ється над створенням ліків від нового коронавірусу, який щодня забирає тисячі людських життів – у нашій країні почався бум заробітку на страхах людей. Періодично різного роду шарлатани вигулькують з оголошеннями про продаж "ліків від коронавірусу". Ось тільки як правило ці оголошення мали локальний характер. До недавнього часу, коли "ліки від коронавірусу" почали рекламувати на телеканалах. Цинічну рекламу запустила фармакологічна компанія "Юрія-Фарм".

Після хвилі обурення виробник ролик зняв. Але встиг привернути до своєї діяльності увагу журналістів. Інтерес до обставин, при яких поява подібної маніпулятивної реклами стала можливою в Україні, дозволив нам натрапити на куди більш цікаву інформацію про згадану фармкомпанію, а також дізнатися, хто роками лобіює її інтереси і скільки вона заробила на бюджетних закупівлях. Детальніше – читайте у розслідуванні.

Всі засоби хороші?

"Декасан діє на всі складні віруси, включаючи коронавіруси", - стверджував приємний жіночий жіночий голос у короткому рекламному ролику препарату, що випускається компанією "Юрія-Фарм". З цього ролика мільйони глядачів центральних українських телеканалів дізналися, що в Україні раптом з'явилися "ліки" від коронавірусу. Скільки з них відразу помчали до аптек за диво-засобом, залишається тільки гадати.

Пізніше експерти, які, на відміну від охоплених панікою українців, точно знають, що ліки від вразившого 180 країн світу захворювання досі не знайдено, розкладуть скандальну рекламу на атоми – і покажуть: намагаючись заробити на паніці, виробник начебто і не збрехав, але допустив кілька перекручувань, які в комплексі і створювали у недосвідченого глядача враження, що рекламований препарат може вилікувати від COVID-19. Адже в рекламі не сказано, що препарат ЛІКУЄ від коронавірусу. Там сказано, що він ВПЛИВАЄ на вірус. Як впливає на нього будь-яке довкілля. А ось про те, чи вбиває "Декасан" вірус, чинавпаки створює для нього оптимальні умови – у рекламі жодного слова немає.

Більше того, науці відомі більш 40 видів коронавірусів. І в рекламі ніде не сказано, що "Декасан" впливає саме на SARS-CoV-2, який є причиною COVID-19, а не на будь-який інший з коронавірусів.

Але все це не має ніякого значення, якщо мова йде про рекламу, яка впливає на глядача за допомогою емоцій. А саме це сталося з рекламою "Декасану", яка ввела в оману безліч українців, змусивши їх купувати антимікробний і протигрибковий розчин під виглядом панацеї від COVID-19.

Хто "благословив" цинічну маніпуляцію?

Але як подібна реклама взагалі могла з'явитися на екранах телебачення? Адже в Україні діє Закон про захист прав споживачів, який, крім іншого, забороняє розповсюджувати рекламу, що вводить в оману покупців. І за це навіть раніше притягували до відповідальності.

Так що просто так подібну рекламу ніхто б на телебачення не пропустив. А значить, виробник "Декасану" надав телевізійникам документ, що підтверджує надзвичайні цілющі властивості препарату.

І такий документ, як стало відомо, таки існує. Його за тиждень до старту рекламної кампанії "Декасану" екстрено, як зазначено в документі, видала шанована наукова установа – Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Яновського Національної академії медичних наук України.

Ось він – науковий звіт "Методи профілактики коронавірусної інфекції декаметоксином у дорослих".

Насправді, якщо вчитатися в цей документ, стає очевидним: він писався саме для того, щоб обґрунтувати потрібну фармацевтичній компанії "Юрія-Фарм" фразу про цілющі властивості виробленого нею бактерицидного препарату. Адже якщо перекласти простою мовою ключову фразу "звіту" - "Нами була встановлена віруліцидна активність декаметоксину ... по відношенню до коронавірусів, серед яких стійких до препарату штамів не виявлено" – отримаємо все те ж "впливає на коронавіруси" з реклами. Іншими словами – нічим не підкріплену навколонаукових маніпуляцію.

Але цю маніпуляцію з якихось причин затвердила Вчена рада Національного інституту фтизіатрії і пульмонології, і рецензувала Кафедра фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Подальше обурення маніпулятивним роликом як у медичному середовищі, так і в медіа-спільноті змусило "Юрія-Фарм" згорнути рекламну кампанію, а її керівника – публічно вибачитися перед споживачами.

Одночасно скандал вдарив по репутації наукових організацій, які фактично санкціонували цю рекламу, а також – по репутації Національного інституту фтизіатрії і пульмонології. І в Інституті, складаючи свій більш ніж дивний звіт, не могли не передбачити подібних наслідків. А значить, написати псевдонаукову доповідь представників цієї установи змусили дуже серйозні причини.

По-перше, компанія "Юрія-Фарм" та Інститут пульмонології і мають одну фактичну адреса: Київ, вул. Миколи Амосова, 10. А по-друге, директор Інституту Юрій Іванович Фещенко одночасно є і реальним власником фармацевтичної компанії "Юрія-Фарм"!

Хто такий Юрій Фещенко

Свій шлях у світ науки і бізнесу майбутній директор Інституту пульмонології і власник фармкомпанії "Юрія-Фарм" Юрій Фещенко почав зі вдалого одруження. Він одружився з Наталією Горовенко, донькою одного з провідних фтизіатрів радянської України, головного торакального хірурга УРСР Григорія Гавриловича Горовенко. Сама Наталя Григорівна згодом також зробила успішну медичну кар'єру, ставши членом-кореспондентом НАМНУ та зав. кафедрою медичної та лабораторної генетики Національної медичної академії післядипломної освіти МОЗ України.

Саме від тестя Юрій Іванович і "успадкував" пост керівника Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України: він є його незмінним директором з моменту проголошення незалежності.

А у медичних колах неофіційно говорять про величезний вплив Фещенко на всю сферу лікування захворювань легенів. Мовляв, завдяки віртуозному володінню мистецтвом інтриг і апаратних ігор, а також приятельським стосункам зі своїми численними впливовими пацієнтами, Юрій Іванович домігся того, що у сфері лікування легеневих захворювань в Україні нічого не відбувалося без його відома і схвалення.

І, отримавши такий серйозний вплив, Юрій Іванович, як подейкують в медичному співтоваристві, взявся його монетизувати.

Ще у 1990 році, напередодні отримання посади директора в Інституті пульмонології, Фещенко разом зі своїм приятелем і співавтором дисертації Миколою Гуменюком створив компанію з торгівлі ліками. Називалася вона "Медичний центр" М.Т.К. "і була зареєстрована за адресою інституту – на ул.Амосова, 10.

А через 8 років за цією ж адресою Фещенко зареєстрував ще один свій бізнес – виробничу компанію "Юрія-Фарм". Згодом ці дві компанії разом з іншими підрозділами були об'єднані в групу фармкомпаній "Юрія-Фарм", що спеціалізується, насамперед, на виробництві інфузійних розчинів і препаратів, що використовуються в пульмунологіі.

Але оскільки за службовим обов'язком саме Юрій Іванович Фещенко відповідальний за реєстрацію вироблених "Юрія-Фарм" препаратів – він завбачливо "переписав" у Мін'юсті свій бізнес на Гуменюка. І всіляко публічно дистанціюється як від власної компанії, так і від звинувачень у конфлікті інтересів.

Така ситуація створила для Фещенка практично необмежені можливості для "просування" власного бізнесу. Адже він мав повноваження без будь-яких проблем реєструвати ліки "Юрія-Фарм" - і створювати перешкоди для реєстрації препаратів конкурентів. Так в Україні з'явився ряд монопольних ринкових позицій.

Серед повноважень Фещенка - також розробка протоколів лікування та включення в них потрібних препаратів. Він міг контролювати діяльність лікарів у регіонах і таким чином забезпечувати необхідний обсяг замовлення потрібних ліків. Більше того, саме в його руках опинилося включення у номенклатури МОЗівської централізованої закупівлі ліків необхідні позиції і контроль за тим, щоб не допустити на торги конкурентів "Юрія-Фарм"...

І судячи з того, як успішно йшли справи цієї компанії – все це Юрій Іванович робив.

І заробляв собі і гроші, і вагу у медичному співтоваристві.

Перелік регалій Фещенка – вражає. Крім поєднання роботи на посаді директора Національного інституту фтизіатрії і пульмонології і фактичного керування фармгрупою "Юрія-Фарм", він у різний час був:

- головою Проблемної комісії Міністерства охорони здоров'я та Національної академії медичних наук України "Пульмонологія і фтизіатрія", головний "бонус" від посади – захист дисертацій і формування пулу своїх людей;

- головним позаштатним спеціалістом МОЗ України з пульмонології і фтизіатрії, що давало важелі для управління головними фахівцями в регіонах, формування номенклатури та обсягів регіональних закупівель, а також обсягів закупівель регіону в рамках централізованих закупівель МОЗ України;

- членом номенклатурної комісії МОЗ України за напрямом "Туберкульоз", де Фещенко міг впливати на номенклатуру закупівель за програмами централізованих закупівель ліків, включення потрібних препаратів і усунення конкурентів шляхом визначення унікальних вимог до предмету закупівлі;

- членом робочої групи МОЗ України по супроводу централізованих закупівель ліків за напрямом "Туберкульоз" – де займався супроводом процесу закупівель і усунення конкурентів при оцінці тендерних пропозицій учасників;

- головою Консультаційно-експертної групи "Пульмонологія. Фтизіатрія" у держпідприємстві "Державний експертний центр МОЗу", що спеціалізується на проведенні експертизи ліків при їх державній реєстрації, узгодженні програм проведення клінічних випробувань нових лікарських засобів і звітів по проведеним клінічних випробувань;

- членом науково-експертної ради держпідприємства "Державний експертний центр МОЗу", що займається затвердженням експертних висновків по реєстрації ліків та проведення клінічних випробувань ліків.

Крім того, прямі підлеглі Юрія Івановича у Національному інституті фтизіатрії і пульмонології імені Ф.Г. Яновського додатково у різний час входили і до складу консультативно-експертних груп у держпідприємстві "Державний експертний центр МОЗу", і до складу номенклатурних комісій та робочих груп МОЗу з централізованих закупівель за різними напрямками.

Так що можливості для лобіювання продукції власної фармкомпанії у Фещенка були воістину безмежні. І вони, судячи з усього, використовувалися на повну потужність. Адже номенклатура ліків, вироблених "Юрія-Фарм", була підлаштована під ці лобістські можливості: компанія переважно виробляє ліки для інфузійної терапії, протитуберкульозні препарати, ліки для лікування легеневих захворювань, інвазійні розчини, шприци і системи для переливання інфузійних розчинів і крові. Все це використовується і закуповуються тільки для лікарень і якщо ви зайдете в будь-яку українську державну медустанову, то з імовірністю 90% виявите там продукцію "Юрія-Фарм".

При цьому впродовж багатьох років ніхто "не помічав" існуючого конфлікту інтересів і того, наскільки відкрито і в яких величезних масштабах головний пульмонолог просуває свій особистий бізнес.

Заплутана історія власності "Юрія-Фарм"

Якщо запитати у Фещенка, чи має він відношення до "Юрія-Фарм" - академік почне гаряче спростовувати цей факт. І наполягатиме, що компанія належить його другові і підлеглому з Інституту фтизіатрії і пульмонології Миколі Гуменюку. Що, мовляв, відображено і в реєстрі Мін'юсту.

Але насправді з реєстрів виходить, що "Юрія-Фарм" через два офшори – ЕМТЕКО ЛІМІТЕД, РЕСПУБЛІКА КІПР і SIA "EMTEKO HOLDING", ЛАТВІЯ - належить цілій сім'ї Гуменюків, яка дуже тісно пов'язана з родиною Фещенків.

Крім самого Миколи Івановича Гуменюка - фтизіатра, старшого наукового співробітника Національного інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського, співавтора і друга академіка Фещенка, доктора медичних наук, автора понад 120 наукових праць, монографій та винаходів - акції компанії належать ще й Деркач Наталії Миколаївні, також фтизіатру, колишньому співробітникові Національного інституту фтизіатрії і пульмонології. І її чоловікові Деркачу Дмитру Івановичу, який недавно став офіційним керівником "Юрія-Фарм". Подружжя прописане за однією адресою: у висотці по вул. Клінічній, усього за квартал від місця роботи.

За цією ж адресою зареєстрований ще один член сім'ї - Гуменюк Галина Львівна, яка разом з Наталією Деркач є власником компаній ТОВ "АЛЬЯНС-СТАНДАРТ" та ТОВ "АЛЕКС ЕСТЕЙТ". Управління бізнесом Галина Львівна примудряється поєднувати з посадою професора кафедри фтизіатрії і пульмонології Національної медичної академії післядипломної освіти МОЗ України ім. Шупика. Тієї самої кафедри, яка рецензувала псевдонауковий звіт про можливості використання препарату "Дексан" при профілактиці коронавірусу.

Ще один маленький штрих: дружні стосунки пов'язують не тільки Юрія Фещенка і Миколу Гуменюка, але і їхніх дружин. Галина Гуменюк працює разом з дружиною Фещенка Наталею в КМАПО ім. Шупика.

З огляду на все вищесказане, коли пан Фещенко учергове відхрещується від "Юрія-Фарм" і говорить про те, що компанія належить його другові Гуменюку, хочеться поставити йому одне запитання: а як так вийшло, що він сам, все життя пропрацювавши у бюджетній організації на дійсно смішну зарплату, живе у рази краще, ніж Гуменюк, який, якщо вірити Фещенку, володіє компанією-лідером у виробництві інфузійних розчинів на території СНД?

І пан академік навряд чи відповість на це питання. І навряд чи назве реальні джерела своїх доходів.

Але за нього це зробимо ми.

У другій частині розслідування ми розповімо, на чому заробляє "Юрія-Фарм", чого можна досягти у нашій державі, маючи впливових лобістів і звідки у злиденній країні беруться академіки-мільйонери.