"Це воля міністра!" Мін'юст змусив своїх співробітників "добровільно звільнитися"
Високопоставлені чиновники Міністерства юстиції України змушували співробітників відомства "добровільно" писати заяви про звільнення без дати як "запобіжний захід", аргументуючи це "волею міністра" Павла Петренка.
Про це йдеться в матеріалі програми "Наші гроші", у розпорядженні якої опинився запис розмови, зроблений 2015 року у кабінеті тодішнього директора Департаменту кадрової роботи Мін'юсту Сергія Грибана (нині Грибан працює в Міністерстві на іншій посаді).
Читайте: Скандал із Лавриновичем: у справі екс-глави Мін'юсту України знайшли серйозні порушення
Так, під час розмови Грибан вимагає від співробітника Мін'юсту написати заяву проти його бажання.
Читайте: Скандал з чиновниками-мільйонерами в Мін'юсті: Петренко озвучив висновок поліграфологів
Серед іншого на запису зафіксовано такий діалог:
"- ... сказали в усіх працівників ДВСа (Державна виконавча служба - Ред.) відібрати заяви - заходи - на звільнення за власним бажанням із тих посад, на яких ви працюєте...
- Ммммм. Ще раз. Зібрати заяви для чого?
- Про звільнення вас від посад.
- Я прошу вибачення, але якщо ми з вами в правовому полі говоримо про заходи, як ви сказали, по...?
- Заходи.
- А чим це передбачено - "заходи"?
- Нічим.
- А чим викликано? Є до мене якісь питання? Якісь проблеми десь, може, якісь?
- Я виконую волю керівництва, яке... всі потихеньку приходять там: із Департаменту реєстрації, із Департаменту виконавчої служби. Мені прямо дає доручення міністр, тому як би ... Це не моя воля, а воля міністра".
Читайте: Скандал з чиновниками-мільйонерами в Мін'юсті: з'явилися цікаві деталі
Також на аудіозапису неодноразово чути, що заяви про звільнення без дати повинні писати співробітники Департаменту державної виконавчої служби та реєстрації (при створенні цих департаментів внаслідок ліквідації окремих служб). Це саме ті два департаменти, в керівництві яких із 2015-го оселилися друзі "сірого кардинала" Мін'юсту Андрія Довбенка, знайомство з яким намагався приховати міністр юстиції Павло Петренко.
Журналісти направили в Міністерство юстиції й особисто раднику з комунікацій міністра Олені Семикіній запит із пропозицією зустрітися зі згаданими в аудіозапису посадовими особами і прокоментувати їх.
Однак відповіді в Мін'юсті так і не дали.
Аудіозапис завершується написанням примусової заяви.
Читайте: Коли Мін'юст дозволить торгувати горілкою в СІЗО
Надалі, після відмови співпрацювати на умовах "заробляй і поділися", співробітник, який зафіксував цю розмову, був звільнений з Мін'юсту і вирішив судитися про поновлення на посаді. Зараз він має рішення судів трьох інстанцій про таке поновлення. У реєстрі судових рішень можна знайти й інші аналогічні позови від колишніх співробітників Мін'юсту. У судових рішеннях зафіксовано, зокрема, наступне:
"Як випливає з пояснень позивача, призначення його на посаду [...] відбулося при незаконному вимаганні підписання заяви про звільнення від займаної посади за згодою сторін, без зазначення дати, була відібрана у нього безпосередньо керівником Департаменту кадрової роботи та державної служби Міністерства юстиції України".
Читайте: Увійдуть до підручників: у Мін'юсті розповіли про корупційний "рекорд" Януковича
Суди приймали рішення на користь звільнених працівників, виходячи з факту відсутності в особистій заяві співробітників конкретної дати, з якої вони "хочуть" звільнитися. У примусових заявах про звільнення співробітники відзначали: "датою звільнення вважати дату реєстрації наказу про звільнення" (це також чутно на аудіозапису). Зате "обов'язковою умовою для звільнення працівника за п. 1 ст. 36 КЗпП України є домовленість сторін про дату звільнення", - йдеться в судових рішеннях. Також наголошується, що співробітники надалі направляли до Мін'юсту заяви про відкликання примусових заяв на звільнення, проте в Міністерстві їх не брали до уваги.
Як повідомляв "Обозреватель", у кінці серпня в мережі з'явилася виписка з винагородами державних виконавців з Мін'юсту. Згідно з документом, вісім чиновників у травні-червні 2017 року одержали премії в розмірі від 1 до 7 млн грн.