Відео дня
Справа НАБУ щодо закупівлі палива МОУ — фейк. Є декілька причин — відомий адвокат
Восени минулого року Національне антикорупційне бюро взялося за гучну справу проти "Трейд Коммодіті" — компанії, яка підозрюється у розтраті 149 мільйонів гривень через схеми із закупівлями пального для Міноборони.
За версією слідства, "Трейд Коммодіті" перемогла на багатомільйонних торгах, бо дала найнижчу на той момент ціну. Але згодом, нібито без наявності правових підстав і у змові з топами, МОУ уклала додаткові угоди на вищу вартість. У свою чергу керівництво компанії стверджує, що зростання ціни було виправданим у зв'язку із ситуацією на ринку.
Справу побудували на основі акту аудиторської служби про результати перевірки закупівлі. Проте згодом суд його скасував, а нещодавно це рішення підтвердила й апеляційна інстанція.
Що буде зі скандальним розслідуванням і що не так зі справою НАБУ — про це OBOZREVATEL поспілкувався із відомим адвокатом Ігорем Степановим.
— Нещодавно апеляційний суд підтвердив, що адміністративний суд м. Києва цілком правильно скасував акт аудиторської служби про результати перевірки закупівлі МОУ пального у компанії "Трейд Коммодіті". Саме цей акт аудиторів увійшов в основу кримінального провадження проти посадовців Міноборони та компанії. Що означає це рішення апеляційного суду для кримінального провадження?
— Насправді апеляційний суд лише підтвердив очевидну річ. Ніякої кримінальної справи в розумінні кримінального та кримінально-процесуального сенсу не існувало. Існувала справа-фейк. Така собі піар-справа, єдиною метою існування було показати, що НАБУ з тим керівництвом, яке опинилося у нього випадково, існує не дарма.
Читайте: Стало відомо, як топ "Трейд Коммодіті" у розшуку спокійно в'їхав в Україну
Я нагадаю, до моменту гучних арештів у цій фейковій справі на полі антикорупційної боротьби наступило затишшя. Вкрай потрібно було показати хоч якісь результати. Перше правило піарщика яке? Якщо немає подій — треба їх вигадати. НАБУ, шляхом певного тиску на державну аудиторську службу, а деякі докази цього тиску навіть присутні в матеріалах справи, які були нам вже відкриті, і вигадало ці події — отримало акт перевірки Міноборони з формулюваннями, які їм потрібні. На підставі цього документу відкрило кримінальне провадження та почало заарештовувати людей.
— Мені здається, ви дещо перебільшуєте. Як можна відкрити кримінальну справу на підставі неіснуючих фактів?
— На превеликій жаль, я нічого не перебільшую. У нашій країні можна відкрити не тільки кримінальне провадження на підставі неіснуючих обставин, можна навіть посадити людину у в’язницю без будь яких доказів. Цю ганебну науку НАБУ вивчило досконально та впевнено запроваджує у своїй діяльності. На жаль. Не може бути — скажете ви. Детективи ж молоді, прогресивні, справедливі та набрані на конкурсній основі. Але може.
Як було відкрите провадження щодо, нібито, розкрадання в Міноборони? На підставі неіснуючої заяви народного депутата Тетяни Чорновіл. До речі, під час арешту заступника міністра Павловського Тетяна публічно спростовувала факт написання такої заяви щодо розкрадання коштів під час закупівлі Міноборони пального. Сама заява існувала. Але вона стосувалася зовсім інших речей. Навіщо детектива НАБУ почали кримінальне провадження із фальсифікації — ще те питання. Очевидно, прокурори в суді повинні будуть пояснити це.
Після відкриття кримінального провадження аудиторська служба почала проводити перевірку законності закупівель Міноборони пального. Але замість проведення повноцінної перевірки та формулювання своїх висновків, аудитори написали в акті тезиси, які були надані детективами. Про що і могло пересвідчитись суспільство під час проведення судових засідань в адміністративному суді першої та апеляційної інстанцій. Зрозуміло: якщо ці тезиси призначені для штучного конструювання події злочину — вони не можуть бути законними, а сам акт перевірки не може відповідати дійсності. Що й констатував адміністративний суд, який навіть не зруйнував базовий доказ НАБУ, він просто показав суспільству, що цього доказу не існує і ніколи не існувало.
— Що ви маєте на увазі, коли кажете, що аудиторська служба не проводила повноцінної перевірки і у висновках керувалася не своєю думкою, а тезисами НАБУ?
— Дивіться. Закон "Про державні закупівлі" дозволяє змінювати ціну товару, яка постачається переможцем торгів у разі зміни кон’юнктури ринку. Це є логічним та економічно абсолютно виправданим. Кожна така зміна ціни не може бути більшою, ніж 10%. І щоразу ініціатор зміни ціни повинен підтвердити певними документами факт збільшення чи зменшення цін на аналогічні товари на ринку. Перелік цих документів законом не визначається. Що також є логічним, тому що для законності зміни ціни основоположним є не форма документа, а сам факт цінових коливань на ринку. Зрозуміло, що це можуть бути або декілька цінових довідок на певні послідовні дати конкретного періоду, в яких зафіксовано, що ціна постійно збільшується, або це може бути одне дослідження збільшення цін за цей же період. Різниці немає.
Як одні, так і інші документи є похідними від одного й того ж юридичного факту — коливання цін на товар. "Трейд Коммодіті" надало Міноборони цінові довідки, які підтверджували факт того, що ціна на пальне збільшувалася. Довідки були видані уповноваженими організаціями — ТПП та ДП "Держзовнішінформ". На підставі цих довідок, а також самостійного вивчення ринку спеціалістами Міноборони, шляхом співставлення даних різноманітних аналітичних агенцій, і було прийняте рішення про збільшення ціни на пальне до рівня цін, які існували в той час на ринку. При цьому, навіть після збільшення цін, "Трейд Коммодіті" постачало пальне за цінами, які є меншими, ніж закуповували його інші державні установи. Навіть саме НАБУ примудрилося купити бензин у той же період дорожче, ніж Міноборони.
Читайте: Справа НАБУ проти Міноборони: ЗСУ не отримали пального на 676 млн грн
Під час проведення перевірки Міноборони пояснювало аудиторам — документальним підтвердженням коливань на ринку є наявні довідки уповноважених організацій, ми купували пальне за ціною, не вищою, ніж ринкова, вимог до документів, які підтверджують коливання цін в законодавстві, не існує. Але все було марно. В акт перевірки було закладено тезис, наданий аудиторам детективами НАБУ — "цінові довідки уповноважених організацій є неналежним документальним підтвердженням коливання цін на ринку". Цей тезис аудитори доповнили своїм висновком — підвищення цін було незаконним і державі нанесено шкоду. Державна аудиторська служба навіть не намагалася перевірити, а чи було в той час коливання цін на пальне, чи ні. Хоча лише воно є індикатором законності або незаконності угод про підвищення цін.
Абсурдність цього висновку полягає ось у чому: якщо за всіх однакових умов Міноборони надало б аудиторам документ із назвою "експертиза коливання цін за період", замість довідок на послідовні дати цього періоду, — висновок був би зовсім протилежним. Тобто для аудиторів не дійсність визначає — є збитки чи ні. Збитки для аудиторів визначаються назвою документа, яким ця дійсність описується. Хибність такого образу мислення і зафіксував адміністративний суд у своєму рішенні.
— Хіба детективи під час кримінального провадження не вивчали кон’юнктуру ринку, щоб з’ясувати — був злочин чи ні?
— З моменту пред’явлення підозр у цьому провадженні сторона захисту була впевнена, що діяльність детективів спрямована на що завгодно, але тільки не на боротьбу з корупцією. Після ознайомлення із матеріалами провадження ми тільки впевнилися у цьому. Я нагадаю: кримінальне провадження відкрите за статтею "розтрата", тобто розкрадання. Стосовно нашого випадку можна було б казати про розтрату, як що б Міноборони закуповувало у "Трейд Коммодіті" пальне за ціною вищою, ніж ціни на ринку. Або, якби Міноборони й "Трейд Коммодіті" збільшили ціни за незмінності цін на ринку. Ціни були не вищими, ніж ринкові. Навіть НАБУ купувало пальне дорожче. Ціна на ринку постійно збільшувалася, що в термінах закону і є коливанням. Про яку ж розтрату можна говорити.
Але, на жаль, НАБУ взагалі не цікавлять речі, які пов’язані із законністю. Лише піар. Це красиво і приносить миттєві дивіденди. Правда, я не зовсім розумію як прокурори розраховуватимуться за цей піар, коли справа буде публічно слухатись у суді. Ви тільки вдумайтеся — справа побудована на акті аудиторської служби, який був відмінений судом через фактичну нікчемність його висновків. А самою розтратою названо не розкрадання коштів, а наявність документа не з тою назвою, яку хотіли бачити аудитори.
— Я не можу повірити. Мені здається, що ви дещо перебільшуєте. Не може бути, щоб у справі не було взагалі ніяких доказів. На судових засіданнях із обрання фігурантам справи запобіжних заходів згадувались якісь експертизи, негласні розшукові дії. Якісь документи вилучалися у Міноборони.
— На жаль, я нічого не перебільшую. Експертизи, про які згадувалось на цих судових засіданнях, дійсно, є у матеріалах справи. Але що це за експертизи? Не розкриваючи їх суті, все ж таки, поки що це — таємні матеріали кримінального провадження, на відміну від акту аудиторської служби, який був предметом публічного розгляду в суді, скажімо так. Детективи замовляли економічну та товарознавчу експертизи.
Економічна експертиза базується на акті аудиторської служби, який скасований судом. Тобто фактично, зникла і ця експертиза. А товарознавча експертиза досліджувала ціни на пальне і факт коливань цих цін. Враховуючи те, що ціни в той період зростали — ніякого іншого висновку, кпім фіксації коливань, експерти й зробити не могли. Я взагалі не розумію, навіщо детективи її замовляли. Фактично вони зробили подарунок стороні захисту, озброївши її додатковим доказом. Дуже хотілося б, щоб НАБУ, коли буде подавати касацію на рішення адміністративного суду, про що воно вже пообіцяло, надали в розпорядження суду цю експертизу. Ну, щоб вже остаточно закріпити свою поразку.
Матеріали негласних розшукових дій у справі також є. Як же без них. Але я вам так скажу: настільки пустих матеріалів із точки зору смислового наповнення навіть не зустрічав. Я просто був здивований цим фактом. А суспільство ще встигне здивуватися під час судового розгляду.
Що до інших матеріалів справи — то це первинні документи господарських операцій, скопійовані декілька разів. Очевидно, з метою надати об’єм справі.
Більше нічого у справі й немає. Та і як може щось бути, якщо вся справа — штучно вигадана. До того ж, вигадана без будь якого креативу.