Шантаж, піар, заробіток. Топ-5 проплачених акцій року
"У Києві організували проплачений мітинг проти проплачених мітингів". Такий, дещо курйозний заголовок з'явився в українських ЗМІ в лютому минулого року. Як повідомляли журналісти, організатори акції залишилися невідомими. Однак їм вдалося зібрати на Контрактовій площі тисячу охочих заробити грошей за те, щоб постояти "проти проплачених мітингів" з плакатами "Ми тут не за гроші", "Ми не продаємося" і подібними. Обіцяної винагороди учасники проплаченого мітингу так і не отримали.
На жаль, цей кумедний випадок, який продемонстрував всю абсурдність і шкоду від проплачених протестів – рідкісний виняток, а не правило. Акції та мітинги з жорсткими вимогами все частіше виявляються не способом демонстрації громадянської позиції, а банальним засобом заробітку для їх учасників, і важелем тиску, піару чи шантажу – для їх організаторів. І дуже часто проплачені мітинги досягають тих цілей, заради яких вони і затівались. Однак бувають і випадки, коли організатори та учасники проплачених мітингів сідали в калюжу. Про п'ять провалів псевдоактівістов, коли платна основа їх "ідейності" ставала очевидною – читайте далі.
1. Вода як квиток до міськради
За місяць до проведення місцевих виборів в Україні, в Бахмуті пройшов масовий протест, пов'язаний з низькою якістю води в місті. 23 вересня, як повідомляло видання "Вільне радіо", під стіни КП "Бахмут-Вода" на автобусах централізовано привезли кілька десятків людей, з плакатами з написами типу "Ні заржавілій воді, ні іржавій владі" і прапорами політичної партії "Опозиційна платформа – За життя ". Саме місцевий осередок цієї політсили заявив себе в якості організаторів мітингу.
"Сьогодні "Опозиційна платформа – За життя" зібрала людей тому, що не можна вже терпіти свавілля влади. Ми вимагаємо, щоб до нас вийшло керівництво. Трущіна (начальника КП "Бахмут-Вода" – ред.) до нас сюди давайте. Давайте це говорити разом, тому що досить це терпіти. Нам потрібно сказати про якість води, ніж такі великі тарифи", - цитували слова людини з рупором, який виступав перед учасниками акції.
Зокрема, мітингувальники вимагали, щоб до них вийшов директор комунального підприємства Сергій Трущін, який в цей час перебував на сесії Бахмутського міськради (як депутат), а також його відставки. Крім того, звучали вимоги поліпшити якість води і знизити тарифи на водопостачання, а також організувати стабільну подачу води в один з віддалених районів міста – "Забахмутку" - і провести аудит підприємства.
Журналісти і сторонні спостерігачі прийшли до висновку, що мітинг був проплачений. І не тільки тому, що в ході акції звучали популістичні вимоги і відверті маніпуляції (наприклад, на мітингу звучала інформація, що аудит на "Бахмут-Вода" не проводився вже 10 років, тоді як на підприємстві запевняють, що проходили перевірку 1,5 роки тому, спростували в КП також проблеми з водопостачанням на "Забахмутку", а належну якість води підтвердили результатами лабораторних досліджень).
Але найголовніше – вдалося зафіксувати, як учасники мітингу отримують гроші в офісі місцевого осередку ОТЗЖ.
У самій політсилі, куди журналісти "Вільного радіо" звернулися за роз'ясненнями, факт оплати участі в мітингу заперечували.
2. Мітинг проти США: як створюється потрібна картинка для ТВ
Цей мітинг, який опинився черговим проплаченим струсом повітря, пройшов в Києві зовсім недавно.
Біля посольства США в Києві 24 листопада близько 1500 людей протестували проти "втручання" Америки у внутрішні справи України.
Організатором акції виявилася все та ж партія ОПЗЖ. Судячи з того, що в прилеглих вуличках були помічені автобуси, звозити людей на мітинг могли централізовано. До посольства вони рухалися колонами.
Чого хотіли, проти чого протестували і навіщо зібралися учасники акції – зрозуміти було непросто. Самі вони, як повідомляли журналісти різних видань, не могли назвати причину своєї участі в мітингу. Переважно в заході брали участь пенсіонери.
За словами нардепа Іллі Ківи, який виступав на акції, "влада сьогодні в нашій країні слабка, маріонеткова, вона всіляко буде підігравати і виконувати будь-які спущені їм вказівки з цього будинку (будівлі посольства США. – Ред.). Але ми ніколи не погодимося з тим, щоб продати і знищити майбутнє своїх дітей. Ми прийшли показати американським громадянам, хто вони є – вони гості".
Крім того, спікери повідомили присутнім, що лідери партії ОПЗЖ домовилися з Путіним про поставки російської вакцини від коронавірусу в Україну, але США нібито не дає розпочати процес передачі.
Ймовірно, саме з цим були пов'язані плакати в руках мітингувальників – "Припиніть вбивати слов'ян", "США скорочує кількість слов'ян", "Ви не господарі тут", "Україна – не 51 штат США". Як стало відомо згодом, стояли люди з цими плакатами за 120 грн за дві години. Масовку набирали по оголошеннях, розміщених в мережі напередодні, 23 листопада.
Зрозуміло, що громадяни України, які ненавидять США по 60 грн за годину, стояли 2 години холоді аж ніяк не з ідеологічних міркувань. Швидше за все, кілька сотень тисяч гривень на оплату "активістів за викликом" організатори витратили на створення необхідної картинки для ТБ, популяризацію російської вакцини, формування образу "Путіна-рятівника" і мобілізацію електорату на тлі нагнітання ворожості до Америки, яка, мовляв, і є причиною всіх бід України та її населення.
3. Підтримати непопулярні законодавчі ініціативи і усунути конкурентів
3 листопада біля Верховної Ради України зібралися відразу два мітинги. Один організовувала всеукраїнська організація SaveФОП. За словами представниці організації, ексголови Державної регуляторної служби Ксенії Ляпіної, близько 13 тисяч підприємців з 22 українських міст під стінами парламенту вимагали скасувати заплановану тотальну фіскалізацію малого бізнесу за допомогою обов'язкового впровадження касових апаратів.
Учасники другого мітингу виступали з кардинально протилежними вимогами - і тримали в руках плакати "Ми проти тіні", "Ми за касові апарати, за чеки" і т.п.
За словами Ляпіної, цей мітинг зібрав лише кілька сотень людей, серед яких підприємців практично не було. Вона переконана: мітинг був проплачений.
"Люди прийшли заробити грошей за пару годин з плакатами в руках. У нас є відео, де зафіксовано роздачу "премій" за участь в цьому заході. Організували цей антімітінг представники рітейлу і імпортери дорогої побутової техніки, інших дороговартісних товарів. Це один із способів перемогти конкурентів, якими вони вважають малий бізнес. Адже підприємці теж торгують побутовою технікою і заважають великим компаніям отримувати всі доходи. заважають встановити монополію на ціни", –сформулювала в інтерв'ю сайту" Приватний підприємець " мету мітингу опонентів Ляпіна.
Крім того, вона переконана, що застосування касових апаратів вигідно і податковій. Адже завдяки нововведенням вони зможуть посилити перевірки і розширити штрафні санкції.
4. Ринок землі: продати не можна залишити
Протягом декількох місяців однією з найболючіших для українського суспільства тем була тема можливого відкриття ринку землі. Думки розділилися. Частина українців відстоювала точку зору, що ринок землі є обов'язковою складовою подальшого розвитку України, адже вільний продаж землі в тому чи іншому вигляді існує практично у всіх розвинених європейських країнах. Інша частина (зокрема, аграрії) категорично не підтримувала подібну ідею, справедливо побоюючись, що парламент може затвердити такі умови, що великі агрохолдинги скуплять все сільгоспземлі, не залишивши дрібним фермерам жодного шансу.
Однак нарівні з протестуючими проти введення ринку землі аграріями, тему активно взяли на озброєння і окремі політичні сили. Ймовірно, саме одна з них стояла за організацією проплаченого мітингу проти земельної реформи, який відбувся в Києві в листопаді 2019 року.
Згідно з численними оголошеннях, що з'явилися напередодні на специфічних телеграм-каналах і в соцмережах, невідомі організатори шукали "масовку" для "роботи" з 9 до 17 ". За це обіцяли заплатити 400 грн – на банківську карту. До участі запрошували людей від 15 років. тим, хто приведе з собою знайомих гарантували якісь "бонуси".
Незважаючи на те, що про проплаченість мітингу стало відомо ще до його початку - дійство таки відбулося. А отже, його організатори своїх цілей досягли.
5. Вранці мітинг, ввечері – гроші
Далеко не завжди платні мітинги переслідують виключно політичні цілі. Останнім часом набирає обертів практика проведення замовних мітингів з метою шантажу і особистої наживи. Під час таких мітингів наявність мітингувальників на зарплати зовсім не обов'язково – псевдоактівісти цілком можуть обійтися власними силами.
Мета таких мітингів – створити інформаційну хвилю навколо тих чи інших екологічних проблем і знайти винного в їх виникненні. А після, піднявши до певного градуса суспільне обурення, непублічно запропонувати бізнесменові/підприємству/виробництву "повирішувати" або "надати дах" від еконападок за певну плату.
І в більшості випадків жертви нападок вважають за краще або домовитися, або спробувати виправдатися, несучи при цьому часом серйозні іміджеві втрати.
А інколи – вони починають говорити. Як зробили, наприклад, двоє підприємців з Черкаської області в грудні 2019-го.
Вони розповіли, що стали жертвами шантажу з боку так званих активістів з "Фонду громади Драбовщіни". Ця організація активно поширювала в Драбівському районі листівки з інформацією, що дискредитувала місцевих підприємців.
"Бродячі собаки і гризуни розносили інфекцію по всьому району", "Куди продали нашу землю?", "Створила за лічені хвилини екологічну катастрофу", "Хоче влада захопити. Не бійтеся їх, ми з вами" – ось лише кілька прикладів меседжів, які поширюють так звані екологи, дискредитуючи місцевих бізнесменів ", - повідомляв свого часу сайт" СтопКорр ".
"Все почалося з того, що до мене приїхав в гості якийсь чиновник з Драбівської районної ради, попросив кошти для комерційної організації – на дороги. Я відмовив. І буквально в дуже короткий термін в Фейсбуці з'явилися пости про те, що нібито є такі люди, які займаються не дуже хорошою діяльністю, обманюють державу тощо. Потім з'явилися листи від ГО в поліцію... До нас приїхали з перевірками", – розповідав журналістам аграрій Сергій Саранюк.
Крім чорного піару, відзначали постраждалі, псевдоактівісти не цуралися і погроз. І в обох бізнесменів вимагали грошей в обмін на припинення переслідування.
"Невідома мені особа підійшла до мене і каже: щоб цього всього не було, всіх цих проблем – заплати гроші, і все воно згасне і не буде нічого. Я тоді зрозумів, згадавши 90-ті роки, що це нова форма заробляння грошей через ГО . Вимагали суму 50 тисяч доларів", – розповів журналістам другий підприємець, Сергій Буцко.
На жаль, подібних історій стає все більше. Жертвами шантажу псевдоекологів стають не тільки окремі бізнесмени і великі підприємства, а й кожен громадянин України. Професійні екологи давно попереджають: "заговорюючи" дійсно болючі екологічні проблеми, підміняючи важливе другорядним, спекулюючи обіцянками швидко вирішити те, що не має швидкого вирішення, "активісти за викликом" крадуть у держави дорогоцінний час. Час, коли ту чи іншу проблему ще можна вирішити, не доводячи ситуацію до катастрофи з величезними економічними, а часто – і людськими жертвами.