УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС
Влад Волошин
Влад Волошин
Військовий експерт

Блог | Спекотне літо на україно-російському фронті: загрозливи прогнози

Спекотне літо на україно-російському фронті: загрозливи прогнози

Щоб спрогнозувати, як найближчим часом складеться ситуація складеться ситуація на Сході України, треба брати до уваги кілька факторів. Зокрема бажання і плани України і Росії, а також заяви політичних осіб і події, які мають відношення до ситуації на Донбасі. Одразу скажу: нам необхідно дуже серйозно підійти до загроз, які можуть принести "гарячі" літні місяці, адже, можливо, від них залежатиме майбутнє України.

Про Україну

Якщо брати Україну, то судячи із бажань, ми прагнемо втілити певні пункти мінських домовленостей, зокрема, насправді запустити процес мирного врегулювання і провести вибори на непідконтрольних нині територіях Донецької і Луганської областей. Все це має привести до повернення й реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Про це неодноразово заявляли і представники української влади на найвищий світовий загал і члени Тристоронньої контактної групи з мирного врегулювання ситуації на Донбасі під час засідань "мінського формату".

Прагнення "зрушити пробуксовуючий" Мінський процес Україна продемонструвала, змінивши склад нашої переговорної групи, до якого зараз входять заступники міністрів і голови деяких профільних комітетів Верховної Ради. Одним із керівників української ТКГ став віцепрем’єр-міністр, міністр з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Олексій Резніков.

Щоб процес переговорів складався на користь мешканців саме цих територій Донбасу, до ТКГ ми також долучили представників місцевого населення, які змушені були покинути місця проживання, рятуючись від російської окупації.

"Нова" українська сторона ТКГ за короткий час своєї роботи вже внесла на розгляд кілька суттєвих питань, проте визначила в переговорах й пріоритети, на яких наполягатиме. Ці нові пропозиції неодмінно приведуть до мирного врегулювання ситуації і до подальшої реінтеграції ОРДЛО.

Серед пріоритетів – контроль за ділянкою україно-російського кордону і лише потім вибори на непідконтрольних територіях за українськими законами. Такі позиції України.

Щодо заяв, які робили керівники України, то вони стосувалися саме цих питань. Зокрема заступник голови делегації України у ТКГ віце-прем’єр Олексій Резніков наприкінці травня заявив, що місцеві вибори на Донбасі за українським законодавством зможуть відбутись лише за дотримання вимог безпеки на території окремих районів Луганської та Донецької областей. Для цього вже в серпні Росія повинна вивести з Донбасу свої війська.

Згідно з Конституцією України у третю неділю жовтня мають відбутись чергові місцеві вибори. Відповідно, планова виборча кампанія починається заздалегідь, тобто в серпні. Якщо ми сьогодні даємо сигнал світовому товариству, нашим партнерам-німцям та французам в першу чергу, і не тільки їм, в тому числі і Росії, що ми дійсно налаштовані на відновлення миру на українській землі, на відновленні територіальної цілісності, то ми говоримо, що готові проводити вибори, в тому числі в ОРДЛО, за умови виконання мінських умов, в першу чергу безпекових, – заявив Рєзніков.

З цього виходить, що Україна все-таки хоче восени провести на окупованих територіях місцеві вибори. Для цього докладатиме чимало саме дипломатичних зусиль, адже силовим варіантом такого результату добитись практично неможливо, Тим більше – це все-таки буде порушенням мінських домовленостей, на які Україна опирається в процесі врегулювання ситуації.

Якщо Росія, яка декларує, що теж дотримується мінських домовленостей, почне також виконувати задеклароване, то свої війська (які згідно "Мінська" є іноземними на території Донеччини і Луганщини) вона має почати виводити… вже в липні.

Щодо контролю за кордоном, який Україна хоче отримати до виборів, а Росія, посилаючись на так звану, формулу Штайнмайєра, погоджується передати лише після виборів, то сам процес досить не простий і він теж потребує певного часу.

Навіть якщо ми отримаємо Держкордон наприкінці жовтня, то українські прикордонники вже влітку (!) мають почати брати під охорону понад 400 кілометрів неконтрольованої смуги. Для цього їх туди вже найближчим часом мають допустити, дати гарантії безпеки і не заважати спорудженню і обладнанню смуги охорони і підготовці до виконання завдань.

Тепер про події, які відбуваються з української сторони і говорять за наміри і плани України, щодо загострення ситуації на Донбасі, зокрема про обстановку вздовж лінії розмежування сторін і на найближчих підступах.

Розповідаючи про обстановку вздовж "лінії фронту" і намагаючись бути більш-менш об’єктивним, варто брати не "зведення" однієї чи іншої сторони, а рапорти патрулів Спеціальної Моніторингової місії ОБСЄ на Донбасі, які вважаються "нейтральними" у конфлікті.

Хоча і Україна, і Росія з підконтрольними їй бойовиками, часто звинувачують спостерігачів в упередженості, підігруванню противнику і необ’єктивності, проте саме від ОБСЄ світова спільнота отримує інформацію про події на Донбасі, і орієнтується на них під час розгляду накладання економічних санкцій на Москву.

Спекотне літо на україно-російському фронті: загрозливи прогнози

За інформацією про вогневу активність сторін, ситуація вздовж лінії розмежування зберігається сталою вже досить довгий час (більше трьох років). Це говорить про те, що противники зайняли оборону на власних рубежах і утримують свої позиції без просування вперед.

Сторони зрідка обмінюються вогнем із різного типу артилерійського, мінометного і стрілецького озброєння. Інколи застосовують "заборонені Мінськом" калібри, які мають бути відведені на певні відстані. Загалом інтенсивність обстрілів з кожного боку складає плюс-мінус 15-20 обстрілів на добу. Зрідка на ділянках між позиціями, в так званій "сірій зоні", трапляються бойові зіткнення з невеликою кількістю сил і засобів. Тобто, ситуація на лінії зіткнення вже довгий час фактично не змінюється.

А далі найцікавіше, про що теж повідомляється в добових рапортах патрулів СММ ОБСЄ: бойову техніку, яка перебуває чи здійснює переміщення біля лінії розмежування, про озброєння і калібри, які мають, згідно з Мінськими домовленостями бути відведеними на певні відстані, про території і райони, куди спостерігачі не можуть потрапити, адже їм забороняють доступ.

Спекотне літо на україно-російському фронті: загрозливи прогнози

Щодо діяльності патрулів ОБСЄ на підконтрольній території, то доступ вони мають скрізь, де вважають за доцільне провести огляд і моніторинг. Зокрема для них відкриті усі майданчики відведення, і вони можуть отримати усю необхідну інформацію про ту чи іншу одиницю озброєння, до якої виникають питання.

За червень на підконтрольній Україні території були одиничні випадки фіксування бронетехніки (БТР, БМП, МТЛБ) ближче встановлених відстаней до лінії розмежування сторін. Тобто, масових скупчень озброєння спостерігачами не виявлено.

Про що це говорить – йтиметься далі, але простіше кажучи, Україна, за рапортами СММ ОБСЄ, не вчиняє дій, які б загострювали ситуацію на Донбасі. І взагалі, беручи до уваги плани, заяви і події можна зробити висновок, що Україна має намір мирним шляхом і політичними й дипломатичними методами деокупувати непідконтрольні території.

Про Росію

Плани ворога для нас поки що загадка, проте ми можемо визначити певні бажання Росії, а також аналізувати деякі заяви політичних осіб і спів ставляти події, які стосуються України в цілому і ситуації на Донбасі зокрема.

Щодо бажань, то із неодноразових заяв керівництва Кремля, а також того, де воно "бачить" окуповані українські території ОРДЛО, стає зрозумілим: приєднувати Донбас (так як вчинила з Кримом) Росія не буде. Проте під час реалізації "мінського процесу" вона тиснутиме на надання цим регіонам "особливого статусу" і для цього ми маємо внести зміни в Конституцію.

Хоча й тут в представників російської ТКГ з кожним днем все менше впевненості у виконанні Україною цієї вимоги. Ми долучили до переговорів представників ОРДЛО, колишніх мешканців цих регіонів (як робить Росія в свою чергу), і вони виступили проти будь-яких "особливих статусів" і "окремих змін". А це – той самий "голос Донбасу", почути який закликає Москва.

Запропонувати щось нове, або альтернативу Росія поки що не може, тому від неї була лише заява представника Росії у Тристоронній контактній групі щодо Донбасу Бориса Гризлова. Де лише пролунали звинувачення в тому, що Київ відмовився обговорювати політичну частину Мінського комплексу заходів із представниками, так званих "самопроголошених ДНР і ЛНР" і тим самим, на думку Гризлова, фактично вийшов із Мінського процесу.

З цієї заяви також видно погано приховане бажання Росії усіляко затягувати Мінський процес і звинувачувати в цьому Україну.

"Така позиція фактично означає вихід України з Мінського процесу", - заявляє Гризлов, а має на увазі те, що далі сторонам знову доведеться відшукувати нові "точки дотику". А на це потрібен певний час…

Про те, що загострення на Донбасі все ж буде, відверто свідчить інше бажання Росії забезпечити водою ще одну тимчасово окуповану в нас територію. Крим.

Росія цілком реально може наважитись на вторгнення в материкову Україну, щоб захопити Північно-Кримський канал, адже на півострові катастрофічно не вистачає води

Після захоплення в 2014 році Криму Україна припинила подачу води по цьому каналу і ситуація з водозабезпеченням дуже ускладнилась. До окупації більшу частину води півострів отримував з материка – у середньому близько 85%. За кілька останніх років Росія значно збільшила на півострові кількість своїх військових, довівши їхню чисельність до понад 30 тисяч осіб.

На таку кількість службовців потрібно близько 2,6 мільйона кубометрів води на рік. З її постачанням у військові частини окупант проблем не мав, "зневоднення" відчули місцеві аграрії та інші сфери народного господарства. 2020 рік виявився на півострові доволі посушливим, почалися перебої з водопостачанням навіть військових частин і об’єктів.

Силовий метод захоплення Росією Північно-Кримського каналу, щоб подати по ньому воду на півострів, сьогодні виглядає цілком вірогідним. Москва може почати нову військову акцію проти України. Коли увесь світ зосередив увагу на боротьбу з пандемією коронавірусу COVID-19, Росія може здійснити захоплення каналу, прикриваючись тим, що вчинила "гуманітарну акцію для забезпечення потерпаючого від обезводнення регіону з мирними мешканцями", а не відверту воєнну агресію.

Тому для здійснення цього "бажання" Росія залучатиме військову силу, яка розташована не лише на окупованому півострові.

З високою вірогідністю активізація розпочнеться на Донбасі. Це буде відволікаючий удар – для того, щоб "зв’язати боєм" українське угрупування сил.

На скільки цей удар буде потужний – прогнозувати важко, але закони воєнної науки говорять про те, що він має "зв’язати" якнайбільше наших сил, разом з резервами, які там є.

Зрозуміло, що це буде потужна ворожа воєнна операція на Донбасі і вона проводитиметься за усіма правилами воєнної науки – удари наноситимуться в кількох напрямках. Її основною метою буде не захоплення об’єктів чи територій (хоча це теж можливе), а нанесення нам якнайбільших втрат і відволікання на себе якнайбільше сил.

За даними нашої розвідки, на окупованих територіях зосереджено до 35 тисяч бойовиків. Це угрупування російських збройних сил – 1-й і 2-й армійські корпуси (АК) зі складу 8-ї польової армії Південного воєнного округу.

На їхньому озброєнні перебувають близько 600 танків, майже 1000 бойових броньованих машин, більше півтори тисячі артилерійських, протитанкових систем і РСЗО, засоби ППО та велика кількість новітнього російського озброєння.

Нашою розвідкою і спостерігачами СММ ОБСЄ були зафіксовані масштабні перекидання озброєння і боєприпасів з Росії. ГУР МО України повідомило, що "через неконтрольовані ділянки кордону до окупаційних підрозділів доставлено три вагони з боєприпасами, у т.ч. для озброєння заборонених калібрів, більше десяти танків, з них три нових, решта після ремонту, вісім бойових броньованих машин та до тридцяти автомобілів, завантажених боєприпасами для стрілецької зброї і гранатометів".

Танки окупантів біля лінії розмежування. Фото від 23 травня 2020 р.

У щоденному звіті СММ ОБСЄ №134/2020 від 6 червня 2020 року повідомлялось, що безпілотний літальний апарат дальнього радіусу дії зафіксував дві автоколони вантажівок, які приховано в’їжджали на територію України в непідконтрольних районах Луганської і Донецької областей поблизу кордону з Російською Федерацію. В місцях, не обладнаних системою пропуску. Загалом до 30 вантажівок, які прибули на деякі військові склади російських бойовиків.

Якщо підрахувати, скільки ж це боєприпасів (лише виявлених) то кількість їх складає досить велику цифру. Лише три залізничних вагони – це майже 200 тонн боєприпасів. Крім того в двох повідомленнях йдеться про три десятки армійських вантажівок.

Спекотне літо на україно-російському фронті: загрозливи прогнози

В російській армії на озброєнні стоять "Урали" й "Камази", які беруть до 10 тонн вантажу. Шести десяткам таких автомобілів цілком до снаги перевезти до 500 тонн боєприпасів, гранат, мін і вибухівки – саме стільки необхідно для проведення масштабної бойової операції.

Чи готуються до неї російські угрупування на окупованому Донбасі – прямих доказів поки що не оприлюднено, проте за певними ознаками (серед яких і наведені вище факти про поставки боєприпасів і бойової техніки), така робота активно ведеться.

Наприкінці травня 2020 року на окупованих територіях частини і підрозділи були приведені місцевими "керівниками" (кремлівськими маріонетками) в повну бойову готовність. Причини називались різні, проте завдання таких "приведень" – відпрацювання дій при виникненні необхідності, тобто вони "потренувались" для можливої подальшої активізації.

Крім того, в звітах СММ ОБСЄ побільшало повідомлень про виявлення заборонених мінськими домовленостями озброєння і бойової техніки в місцях поблизу лінії розмежування, а також на створених "полігонах" і "навчальних центрах".

Проте найбільше занепокоєння спостерігачів ОБСЄ викликають випадки, коли патрулів не допускають в певні райони і забороняють працювати, а спостережні БПЛА "глушать" перешкодами чи взагалі збивають. Все це ознаки того, що для України "готуються" досить неприємні речі, які російські бойовики прагнуть ретельно приховати.

Про те, що рано чи пізно активізація на Донбасі все-таки буде, говорить такий факт: все зібране на окупованих територіях озброєння навряд чи Росія буде виводити на свою територію, і чи встигне.

Якщо під тиском світової спільноти Москві доведеться виконати (а доведеться) Мінські домовленості і забрати частину військ, то решту озброєння вона не бажатиме, щоб потрапило до рук України.

Коли в Кремлі остаточно зрозуміють, що Донбас повертається в Україну, буде віддана команда на "утилізацію" – і озброєння й бойової техніки, і "особового складу". Пішовши з Донбасу, Росія цілком реально виставить на своєму кордоні "загороджувальні загони", щоб бойовики не потрапили на її територію. Москва завжди так воює – одні тікають, а інші їх знову женуть у бій.

З цього висновок, що бойовики, яким Росія не знайде місця в "лонє Отєчєства", щоб не потрапити під кримінальне переслідування в Україні, будуть запекло захищати своє нікчемне життя. Тим більше, що і зброї, і боєприпасів матимуть вдосталь.

Загрозливі прогнози

Прогнози на літо 2020 доволі невтішні. Обставини і факти говорять за те, що липень-серпень будуть доволі "гарячими" на Сході і не лише. Води в Криму вистачить на кілька тижнів, а далі в якийсь момент комусь в Кремлі може здатися, що питання потрібно вирішувати саме "віджимом" Північно-Кримського каналу аж до Дніпра.

Тоді піде на Донбас команда розпочинати активацію дій.

Відверто кажучи, Росії буде набагато менше шкода зібраних в ОРДЛО бойовиків, ніж своїх регулярних частин, які можуть бути задіяними на Півдні України.

Але якщо в "сценарії" піде щось не так, то Росія завжди зможе заявити, що загострення на Донбасі – це "самостійні" дії місцевих "гауляйтерів", і вони з Кримом абсолютно не пов’язані...

Тож беручи до уваги бажання Росії, аналізуючи заяви її політиків і дії її армії (та її донбаських бойовиків-найманців), вимальовується картина російських планів.

Залишається лише питання, коли надійде час втілення цих планів і задумів.

Тому нам необхідно дуже серйозно підійти до загроз, які можуть принести ці "гарячі" літні місяці, адже, можливо, від них залежатиме майбутнє України.

disclaimer_icon
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...