Спадкоємці

У листопаді hromadske.ua анонсувало прем'єру документального фільму "Спадкоємець". За словами авторів, це розслідування про те, як син "першого олігарха України" Євгена Щербаня шукає статки свого батька. Але ще до виходу анонсованого фільму розгорівся публічний конфлікт між синами загиблого бізнесмена Євгена Щербаня

Трагедія 25-річної давності

Вбивство Євгена Щербаня було однією з найбільш резонансних кримінальних подій 90-х. Власника корпорації "АТОН", народного депутата України 2-го скликання, члена виконкому Ліберальної партії України та парламентської фракції "Соціально-ринковий вибір" розстріляли прямо на льотному полі Донецького аеропорту в листопаді 1996 року.

Головною версією того, що сталося, був переділ газового ринку України. Тоді слідство встановило, що злочин скоїла так звана "банда Кушніра", відповідальна за ще одне гучне вбивство – першого глави Нацбанку Вадима Гетьмана. Як заявляв пізніше Леонід Кучма, підозри впали на всемогутнього тоді прем'єра Павла Лазаренка.

У період правління Януковича в спільники до Лазаренка українська влада спробувала долучити Юлію Тимошенко. Генеральний прокурор України Віктор Пшонка заявив, що за вбивство Щербаня Лазаренко заплатив злочинній групі Кушніра $500 тисяч, а Тимошенко $2,3 млн. Водночас на думку адвоката Тимошенко Сергія Власенка, головним, хто був зацікавлений в усуненні Щербаня був сам Віктор Янукович, який через кілька місяців очолив Донецьку область.

Так чи інакше, але під час зміни влади в лютому 2014 року матеріали кримінальної справи про вбивство Щербаня (в частині підозр у ньому Тимошенко і Лазаренка) за вказівкою генпрокурора Віктора Пшонки були вивезені в Управління СБУ в Сімферополь, де в подальшому перейшли в руки російської сторони.

Сімейна сварка

У покійного Щербаня було три сини – Євген, Руслан і Євген-молодший від останньої дружини Надії Нікітіної. Судячи з трейлеру, в основу фільму покладено заяви Євгенія-старшого. Це підтверджує його особиста сторінка в Facebook, останні пости на якій присвячені анонсованому фільму і заочному з'ясуванню стосунків із братом – Русланом Щербанем.

Як відомо, перед цим – 23 листопада – Руслан Щербань публічно звернувся до редакції hromadske.ua, із закликом "не шукати сенсацій там, де їх немає. Не видавати домисли залежної і слабкої людини за факти. Не спекулювати на нашій трагедії".

Побоювання у Руслана викликає те, що фільм заснований виключно на розповіді його брата, який зіткнувся з проблемами залежності та тепер, можливо, у такий спосіб намагається поліпшити своє матеріальне становище: "Як факти в своєму фільмі ви збираєтеся представити слова людини, яка після смерті нашого батька перебувала на моєму утриманні, і в той момент, коли цього утримання позбулася, стала "торгувати" сімейним архівом, придумуючи історію, щоб продати "пам'ять про батька" подорожче", – звертається Руслан Щербань до редакції "Громадського".

В основі позиції Руслана той факт, що саме виявився ближче за інших братів до залишків батьківського бізнесу. Зокрема, керував банком "Капітал" і Донецьким регіональним виробничим об'єднанням "Центр".

Про що може бути фільм?

Автори "Спадкоємця" обіцяють публіці унікальне архівне відео зі Щербанем та іншими представниками донецької бізнес-еліти 90-х (включаючи зовсім молодого Ріната Ахметова). Але для Євгена це лише спосіб привернути увагу до фільму – багато років він шукає спадщину свого батька.

Якщо відштовхуватися від його Facebook-сторінки, то головний "викрадач спадщини" ним уже давно ідентифікований. Аккаунт просто рясніє звинуваченнями на адресу співвласника Індустріального союзу Донбасу Сергія Тарути.

Цікаво, що раніше пошук спадщини був справою сімейною, до якої були залучені всі три брати – і Руслан, і обидва Євгенії. Ще 2013 року вони дали розгорнуте інтерв'ю журналу "Форбс", в якому досить докладно описували обставини розпаду бізнес-імперії Щербаня.

У ньому брати дуже обережно висловлювалися про можливого вигодонабувача вбивства, зате дуже чітко окреслили коло людей, які підтримували офіційних спадкоємців. Серед таких були названі співак Йосип Кобзон, експрем'єр Євген Марчук і олігарх Рінат Ахметов. За словами братів, останній виявився одним із небагатьох бізнес-партнерів батька, хто вирішив із ними всі комерційні питання і продовжив спілкуватися.

Євген Марчук згаданий був теж не випадково, в 90-ті він був найближчим політичним союзником Щербаня. Під Марчука Щербань створював парламентську фракцію Ліберальної партії "Соціально-ринковий вибір". "Вони були однодумцями. Євгеній Кирилович був на похороні і згодом поводився гідно", – підтверджували брати в інтерв'ю. Вбивство одного з найвпливовіших підприємців України багато в чому підкосило шанси Марчука на перемогу в президентських виборах 1999-го року. Історія не має умовного способу, але, якби не відбулося фатальних пострілів 3 листопада 1996 року, можливо, Україна була б зовсім іншою.

Що до Кобзона, то саме з його ювілею в день трагедії повертався Євген Щербань. "Допомагає і підтримує", – заявляли брати в інтерв'ю. Його персона оповита ореолом впливу, що виходить далеко за межі естрадної сцени. Але зараз про це можна говорити тільки в минулому часі, Кобзона не стало у серпні 2018 року.