Слабкі місця нових "борців із ДТП"

Україну захлеснула нова хвиля дорожньо-транспортних пригод. Патрульна поліція, яка прийшла на зміну ліквідованій Державтоінспекції, була не в змозі взяти під контроль ситуацію на дорогах. Щоб припинити хаос, у Міністерстві внутрішніх справ вирішили ввести аналог ДАІ - дорожню поліцію, яка в повну силу має запрацювати в найближчі місяці.

"Обозреватель" разом із експертами проаналізував можливості нового підрозділу.

Хто такі?

Нинішньої осені в Україні буде працювати 2592 працівників дорожньої поліції, які патрулюватимуть 9000 км автодоріг. Про те, в яких випадках "дорожні копи" мають право зупиняти транспортний засіб, читайте тут. Сьогодні в Україні вже працює кілька десятків автопатрулів, але незабаром їхня кількість складе 324. Сфера діяльності дорожніх копів - патрулювання доріг державного значення (дороги районного значення патрулюють групи швидкого реагування Нацполіції).

Як і даішники, дорожні поліціянти будуть чергувати на постах-станціях, оскільки разом із копами чергуватимуть також медики або рятувальники. Однак більша частина дорожніх поліціянтів все ж буде працювати "в полях". Так, автопатрулі їздитимуть за визначеними маршрутами та стежитимуть не тільки за дотриманням правил дорожнього руху, а й реагуватимуть на інші злочини (крадіжки, розбої).

Ідеї є, можливостей немає

Найбільшим недоліком дорожньої поліції, на думку експертів, залишається нездатність контролювати швидкісний режим на автодорогах. За статистикою, саме перевищення швидкості є головною причиною ДТП. Щоб засікати лихачів, поліцейські автомобілі необхідно обладнати спецприборами, як це практикується в Європі, але цього не відбувається. Причина - немає законодавчої бази і грошей.

У відповіді на запит "Обозревателя" в департаменті патрульної поліції зазначили, що пристрої фіксації швидкості будуть використовуватися "з часом". А поки створена робоча група, яка повинна: ​​а) розробити заходи щодо впровадження системи; б) узгодити взаємодію з місцевими органами виконавчої влади; в) визначити матеріально-технічну базу; г) забезпечити роботу системи в правовому полі (наказ МВС №663).

Читайте: "Засідок у кущах не буде": в новій дорожні поліції розкрили принципи роботи в Україні

На думку експертів, весь цей процес може надовго затягнутися, і пов'язано це, в першу чергу, з юридичними моментами. Так, у Верховній Раді зареєстрований законопроект щодо безпеки руху, в якому пропонується оплату штрафу звалити на власника авто, а не на людину, яка була за кермом у момент порушення. На думку адвоката Володимира Караваєва, в цьому і криються головна законодавчі труднощі.

"Конституційний суд України ще в 2010 році заборонив покладати відповідальність на власника транспортного засобу. Відповідати може той, хто допустив порушення", - розповів експерт.

В МВС кажуть, що закупівля і впровадження системи автофіксації ПДР коштує близько 1,5 млрд грн. Бюджету України такої суми не потягнути, принаймні в нинішньому році, тому закупівель не передбачено.

"Потрібен інвестор, але інвестор навряд чи захоче вкладати гроші. Перший же "лист щастя" (протокол порушення ПДР і постанова про накладення штрафу після фіксації порушення автоматичними системами. - Ред.), отримані водієм, не матимуть законної сили, у зв'язку з постановою Конституційного суду" , - заявив правозахисник.

Спадщина ДАІ поза законом

Багато водіїв пам'ятають, що любителів поганяти по трасі в 2011-2015 роках ДАІшники засікали за допомогою приладів TruCAM, які називали "фенами" через їхню форму. За словами експертів, ці девайси показали свою високу ефективність, і оскарження даних по суті не було. На сьогоднішній день на складах припадають пилом 170 TruCAM, проте використовувати їх поліцейські не можуть. Причина, знову ж, в законодавстві.

"Коли писали Закон України "Про Національну поліцію", там прописали формулювання, що використовуватися можуть технічні засоби для фіксації правопорушень, які працюють "в автоматичному режимі" (стаття 40. - Ред.). Ось це формулювання і поставило хрест на TruCAM, оскільки вони можуть працювати, як у ручному, так і в напівавтоматичному режимі", - розповів Володимир Караваєв.

Цей нюанс дуже серйозний. Якщо водій отримає "лист щастя", він поставить питання, яким чином розпізнати, що фіксація правопорушення зроблена не в автоматичному, а напівавтоматичному або ручному режимі? Між іншим, протягом майже двох років ніхто в МВС цю норму закону не змінив.

Копам урізали права

Ще однією відмінністю дорожньої поліції від ДАІ стало урізання прав працівників поліції. За словами Володимира Караваєва, на сьогодні вся сфера безпеки дорожнього руху в Україні регулюється близько 60 нормативно-правовими актами.

"У ДАІ, на момент закінчення роботи, таких нормативно-правових актів було близько 100. Тобто 40 нормативно-правових актів, які як раз ДАІ і наділяли додатковими повноваженнями, просто зникли. Таким чином, повноважень поліції стало на 40% менше, ніж було повноважень у ДАІ", - розповів він.

Читайте: Розбірки: в Києві до автопорушників із групою підтримки приїхали 10 патрулів

Чи так це важливо? Судіть самі, в статті 19 Конституції України сказано, що будь-яка посадова особа може діяти тільки в межах і на підставі способів, передбачені законом. Таким чином, поліціянт може робити те, що дозволено законом.

"Часта ситуація, коли поліціянт вимагає у водія вийти з автомобіля, в іншому випадку це буде злісна непокора. Однак у Законі ("Про Національну поліцію". - Ред.) ніде не сказано, що поліціянт може зажадати у водія вийти з авто, а раз про це не сказано, правоохоронець не може цього вимагати", - розповів Караваєв. При цьому він наголосив, що стосовно того ж ДАІ, всі нюанси були прописані, наприклад, окремими наказами МВС.

На сьогодні дорожня поліція мало чим відрізняється від патрульних поліціянтів, і основна проблема - правова. Чи зможе новий підрозділ к таких умовах навести порядок на дорогах? Владі однозначно слід доопрацювати діри в законодавстві і дати можливість поліціянтам максимально ефективно працювати.