Шепіта: військово-промисловому комплексу потрібна дерегуляція, модернізація і чіткі правила в ПЕК

57,3 т.
Укроборонпром

Сьогодні в галузі оборонно-промислового комплексу України утворився ряд критичних питань і проблем, які вимагають невідкладного прийняття рішень по всій вертикалі ГК "Укроборонпрому" і підприємств, що входять в структуру держконцерну.

У результаті недолугих управлінських рішень керівників державних організацій, відповідальних за експорт товарів військового призначення, вироблених в Україні на державних і приватних підприємствах, наша країна з величезною швидкістю втрачає міжнародні ринки, авторитет і довіру західних партнерів.

Через велику корумпованість чиновників і зарегульованості процесів, достатку різних бюрократичних процедур (численних узгоджень і зайвого контролю над експортерами) підприємці ВПК і державні підприємства-експортери втрачають прибутковість, а Україна, як наслідок, залишається аутсайдером на світовій мапі виробників і експортерів озброєнь і товарів подвійного призначення. Чому так відбувається і як з цим боротися – читайте далі в нашому тематичному матеріалі.

Відео дня
Укроборонпром

ЗІ 100 ПІДПРИЄМСТВ ВПК УКРАЇНИ прибутковості ЗАЛИШАЮТЬСЯ 5-6 "

Щоб прояснити ситуацію, ми вирішили поспілкуватися з експертом, який знає ситуацію досконально зсередини. Олег Шепіта – людина з величезним управлінським досвідом, як в бізнесі, так і в держустановах, прийшов в ГК "Укроборонпром" на хвилі "Революції Гідності" у березні 2014 року із величезним бажанням зробити енергійні зміни у роботі підприємства.

Але, після обрання президентом України Петра Порошенка, йому була влаштована жорстка обструкція: "нові обличчя" державного концерну одразу взялися шукати шляхи, як звільнити Шепіта з посади, щоб той не міг проводити свою політику і реалізувати своє бачення у сфері зовнішньоекономічної діяльності підприємства.

У підсумку менеджменту, який прийшов з новою владною командою, це вдалося – Шепіта таки звільнили у 2014 році, але зроблено це було незаконно. Але Олега Шепіта це не зупинило і він почав боротися за право здійснювати свою діяльність. У підсумку, він довів, що звільнення було безпідставним, здобувши перемогу у всіх судових інстанціях, але працювати йому так і не дали.

"Наше основне розходження з командою, яка тоді прийшла, полягало у тому, що я хотів працювати для країни, а вони для себе", – так описував ситуацію Шепіта в "Укроборонпромі" того часу.

Олег Шепіта

Ця історія тривала більше 3-х років. За цей час менеджер, номінально займаючи посаду першого заступника генерального директора із зовнішньоекономічної діяльності "Укроборонпрому", зміг досконально вивчити систему зсередини: всі її упущення, недоліки, і тому може з експертних позицій розповісти, що необхідно невідкладно вжити, щоб переломити хід подій і зробити ВПК не корупційною годівницею для недалеких чиновників, а однією з основ економічної безпеки країни.

Ми виділили найбільш кричущі проблеми вітчизняного ВПК та попросили Олега Шепіта уявити своє бачення ситуації і шляхи вирішення нагальних проблем.

Так, за даними Стокгольмського інституту дослідження проблем світу (SIRPI), ГК "Укроборонпром" cеред топ-100 постачальників озброєнь у світі займає сьогодні 79-у сходинку з оборотом (сума вартості контрактів) близько 1 мільярда доларів США, хоча, на думку багатьох експертів, ця цифра сильно перебільшена, тому що багато контрактів де-юре існують тільки на папері, а де-факто не виконуються. У порівнянні з 2010-2011 роками ГК "Укроборонпром" втратив у рейтингу SIRPI близько 20 позицій, а оборот компанії зменшився більш ніж на півмільярда доларів США.

"Насправді, – каже Олег Шепіта, – такі низькі показники державного концерну є наслідком роботи неефективного і некомпетентного менеджменту з низьким показником KPI, корупції, яка довгі роки панувала в "Укроборонпромі" , і невміння або небажання функціонерів вибудувати грамотну модель зовнішньоекономічної діяльності українських підприємств оборонно-промислового комплексу України. За останні п'ять років невиразної політики "Укроборонпрому" по відношенню до спецекспортерів підприємства ВПК втратили прибуткові . З 100 (раніше було приблизно 130) підприємств на сьогоднішній день прибутковими залишаються 5-6. Цю ситуацію необхідно терміново змінювати".

ПОТРІБНА ПОВНА ДЕРЕГУЛЯЦІЯ КОМЕРЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ВПК, ЩО ПРАЦЮЮТЬ НА ЗОВНІШНІХ РИНКАХ

Сьогодні в Україні монопольним правом здійснювати експорт і імпорт продукції і послуг військового та подвійного призначення мають 6 державних компаній-спецекспортерів, що входять в структуру "Укроборонпрому": "Укрспецекспорт", "Спецтехноєкспорт", "Укроборонсервіс", "Укрінмаш", "Промоборонекспорт" і "Прогрес".

Експорт продукції, виготовленої на приватних підприємствах України можливий тільки через узгодження з перерахованими державними установами (підприємствами), при цьому головна проблема, хвилююча нині підприємців ВПК – необхідність великої кількості погоджувальних документів, що забирає дорогоцінний час і відкриває шлях для корупційних схем.

Головна проблема ВПК, на думку Олега Шепіта, полягає в зарегульованості бюрократичних процедур. Якщо, наприклад, український підприємець домовився із зарубіжними партнерами про постачання того чи іншого товару ВПК через три місяці, то він фізично не зможе виконати контракт через численних узгоджень, які тягнуться по півроку, а, часом, і кілька років. Як наслідок, наш підприємець пройде через 9 кіл Дантового пекла, потім підведе закордонного контрагента, виплатить неустойки за контрактами, нічого не заробить, а в підсумку втратить репутацію надійного постачальника, і його покупець просто почне шукати заміну на інших ринках. Так, найчастіше, в наших реаліях і відбувається.

"Час від подачі заявки замовника (RFQ – від англ. Request for quotation, - документований запит ціни від організації, зацікавленої в придбанні товарів або послуг) на придбання продукції ВПК до отримання експортної ліцензії становить від 3-х місяців до 2-х років. Такого ніде в світі немає! У нас працює стара система комунікації між підприємствами ВПК і спецекспортерами, яка була впроваджена ще у 1996 році при їх створенні. Цю ситуацію потрібно терміново змінювати", – переконаний Олег Шепіта.

ДЕВ'ЯТЬ КІЛ ПЕКЛА: ЯК ПІДПРИЄМЦЮ ВПК ВІДПРАВИТИ ТОВАР НА ЕКСПОРТ

Давайте детально розберемо, з якими проблемами стикається український підприємець, який бажає відправити продукцію ВПК на експорт.

Для початку йому необхідно кваліфікувати свою компанію, як постачальника продукції "Укроборонпрому" (далі – УОП). Потім підприємець звертається до державних спецекспортерів з проханням знайти клієнта на зовнішніх ринках, оскільки приватні підприємства обмежені законом у цій можливості. До слова, державні спецекспортери не надто зацікавлені в конкуренції в даному секторі, що відкриває можливості для корупційних дій. Існуюча монополія надає можливості тільки своїм кишеньковим компаніям.

Якщо покупець знайдений, починається нове коло процедур. Підприємець повинен отримати маркетинг від УОП. Іншими словами, право на переговори на тому чи іншому ринку продукції по конкретній номенклатурі через певного посередника. Термін узгодження триває від 12 до 50 днів.

Далі необхідно узгодити комерційну пропозицію на товар в УОП, тільки після цього можна надати цю пропозицію іноземному замовнику. Термін узгодження триває від 12 до 50 днів.

Ціну продукції "Укроборонпром" також узгоджує або коригує, після чого вона повинна влаштувати іноземного замовника, що на практиці відбувається далеко не завжди.

Здавалося б, все готово до підписання контракту, але не тут-то було - його теж потрібно узгодити з УОП. Термін узгодження триває від 12 до 50 днів. Але на цьому узгодження не закінчуються – далі починається найцікавіше.

Наступний етап – Державна служба експортного контролю України (ДСЕКУ), де необхідно отримати експортну ліцензію, яка видається цим державним органом тільки після узгодження з іншими державними органами - МОУ, СБУ, СЗР, ГУР МОУ, в окремих випадках – МЗС.

Як це відбувається? Товариство з обмеженою відповідальністю, наприклад, подає заявку, яка містить всю комерційну інформацію про зовнішньоекономічної операції. Рішення про видачу ліцензії на експорт продукції надається ДСЕКУ тільки в разі надання одностайних позитивних висновків всіма перерахованими структурами. На практиці це узгодження триває від двох місяців до двох-трьох років в окремих випадках!

"Спецекспортери виконують роль посередника між підприємствами ВПК і покупцями на зовнішніх ринках, так як вони єдині мають монопольне право на експорт та імпорт продукції військового і подвійного призначення. За свої послуги вони хочуть від 10 до 30% від суми контракту. Чиновник же в свою чергу гальмує процес на кожному етапі, щоб йому занесли хабар. Як наслідок, держава і бюджет втрачають кошти. Щоб гроші заходили в країну, необхідно вчасно погоджувати заявки і на корені міняти цю порочну систему", – переконаний експерт.

ЯК ВИРІШИТИ ПРОБЛЕМУ І ОЖИВИТИ ЕКСПОРТ ПІДПРИЄМСТВ ВПК?

"У порівнянні з 2013 роком Україна втратила ринки в 3-4 рази (у 2013 році в рейтингу SIRPI ГК" Укроборонпром "займав 58-у позицію з оборотом в $ 1,7 млрд. – Авт.). Якщо ми не зробимо невідкладних втручань і змін у зовнішньоекономічній комерційній діяльності ВПК, то пройдемо точку неповернення або, як то кажуть, проб'ємо чергове дно", – обурюється Олег Шепіта.

Олег Шепіта

На думку колишнього першого заступника генерального директора "Укроборонпрому" з питань зовнішньоекономічної діяльності, повинна бути чітка і регламентована процедура.

"Потрібні чіткі правила для спецекспортерів. Експортні ліцензії на продукцію ВПК з чітко визначеними термінами розгляду заявок – не більше 30 днів. Як це відбувається в країнах ЄС: навіть відносно нові члени Європейського співтовариства, як Польща і Болгарія, провели "декомунізацію" системи узгодження і сьогодні у них ця процедура займає максимум 40 днів. Це позитивно позначилося на надходженнях до бюджету і тепер підприємства цих країн є бюджетоутворюючими локомотивами їх економік".

ЩОБ ПРИБРАТИ БЮРКРАТИЧНУ ТЯГАНИНУ, ПОТРІБНА ДІДЖІТАЛІЗАЦІЯ ВСІХ ПІДПРИЄМСТВ ОПК І НОВІ ЗАКОНИ

- Олег Григорович, ви окреслили велике коло проблем, з якими стикаються підприємства ВПК, щоб відправити продукцію на експорт? Як змінити цю ситуацію?

- Це широке коло питань. Як було зазначено вище, у нас немає контролю над процедурою проходження спец контролю. Система застаріла і потребує модернізації, інноваційних підходів. Для того, щоб скасувати бюрократичну тяганину, необхідно поставити правильне технічне завдання, щоб зробити діджіталізацію всіх підприємств ОПК.

Без впровадження системи електронного документообігу (CRM – система управління взаємовідносинами з клієнтами від англ. – Customer Relationship Management), ми так і будемо втрачати свої позиції на світових ринках, узгоджуючи заявки на експорт роками. На мій погляд, система CRM повинна істотно спростити життя підприємствам ВПК. Потрібно прагнути до розвитку в цифровій сфері, впровадити так званий tracking, щоб підприємець міг в режимі реального часу відслідковувати, як проходить узгодження в тому чи іншому органі. Коли процедура буде автоматизована за чітко визначеними термінами погоджень, то корупційна складова відпаде сама собою.

Потрібно міняти законодавство в сфері оборонно-промислового комплексу і впроваджувати в усі сфери діяльності ВПК таке поняття як transparency (прозорість). Провести дерегуляцію та демонополізацію. Почати надавати ліцензії на торгівлю спецпродукт приватним і держкомпаніям. Тоді ми будемо розвиватися.

ПРОЗОРІ ЕЛЕКТРОННІ ТОРГИ, НОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ І РОЗВИТОК ВПК

Експерт також акцентував увагу на важливості прозорих е-закупівель:

"Повинні бути виписані чіткі правила і критерії для компаній ВПК, які мають намір брати участь в госзакупкках на таких електронних майданчиках як Prozzorro. Для цього повинні бути визначені кваліфікаційні умови для учасників торгів, ліцензування їх діяльності, щоб відсівати тих, хто не є кваліфікованим учасником ринку і не може поставити продукцію належної якості".

Олег Шепіта впевнений, що потрібно комплексно підходити до вирішення всіх наболілих питань: провести аудит, корпоратизацію, почати роботу по державно-приватному партнерству і залученню інвестицій в ОПК. Але почати, за його словами, необхідно з якісних кадрових змін – повинен прийти новий менеджмент зі свіжими поглядами, який орієнтується в проблемах ВПК і чітко знає історії успіху країн-експортерів, які домоглися зміни порочної і прогнилої системи, а сьогодні пожинають плоди своїх реформ в вигляді значного приросту надходжень коштів до бюджетів їх держав.

Сьогодні ми бачимо, що в структуру "Укроборонпрому" вливається нова кров, але процес йде досить повільно і багато ключових посад як і раніше займають люди, які були наведені на ці позиції минулою владною командою. Вони ж і продовжують проводити ту політику, яку проводили останні п'ять років. Потрібно негайно вичистити ці авгієві стайні і замінити неефективну команду новим кваліфікованим менеджментом.

"Щоб ВПК України заробив, як єдиний злагоджений механізм, який не дає збоїв, необхідна професійна команда однодумців на всіх ланках цього ланцюга – "Укроборонпром", "Укрспецекспорт", ДСЕКУ, Міноборони, СБУ, СЗР, які, замість того, щоб створювати штучні перешкоди один одному, внаслідок яких страждають експортери і весь ВПК, будуть допомагати один одному і доповнювати. Тоді тільки ми скасуємо технологічне відставання і будемо думати, як шукати нові можливості для України на світових ринках, залучати инвестиції", – переконаний Олег Шепіта.

На думку фахівця, успіхи в експорті продукції ВПК покликані дати потужний імпульс до розвитку всього оборонно-промислового комплексу України, вінцем чого стане підвищення обороноздатності країни і модернізація виробництва озброєнь.

"Навіщо нам потрібен експорт на зовнішніх ринках? Не забувайте, що ми з вами живемо в воюючій країні. Удосконаливши систему експорту, "Укроборонпром" зможе заробляти і накопичувати капітал, за допомогою якого ми зможемо зробити нашу країну сильною, озброїти нашу армію за останнім словом техніки, нарешті почнемо тотальну модернізацію підприємств ОПК, щоб вони могли створювати українські сучасні зразки озброєнь. Все це в комплексі має призвести до збільшення обороноздатності України. Ми повинні включити весь потенціал наших конструкторських бюро, які в силах генерувати продукти, до яких буде серйозний інтерес на світовій арені. І, повірте, наш потенціал настільки потужний, що ці озброєння стануть не тільки затребувані на ринках, але і будуть викликати страх у ворога на Сході України", – резюмував Олег Шепіта.