Секрети "збитковості": як і куди витікають мільйони "Укрзалізниці"

Коли йдеться про підвищення якості пасажирських перевезень чи оновлення рухомого складу, в "Укрзалізниці" заявляють про збитковість підприємства, що володіє монополією на залізничні перевезення. Ця ж теза – збитковість – рефреном звучить під час кожного явного чи прихованого підвищення тарифів на вантажні чи пасажирські перевезення: свої управлінські промахи в компанії воліють перекладати на плечі бізнесу, який через відсутність альтернативи змушений користуватися послугами УЗ чи звичайних громадян, які досі за інерцією віддають перевагу поїздам і їздять із радянським "комфортом" за майже європейською ціною.

"Не вистачає" грошей в УЗ не тільки на своїх клієнтів, а й на власних працівників. Так, нещодавно розгорівся гучний скандал довкола зриву програми ПЛР-тестування медиків 8 відомчих залізничних лікарень: під час епідемії коронавірусу захист власних лікарів в УЗ вважають дрібницею, не вартою уваги. Самі медики переконані: ця ситуація є логічним продовженням політики нещодавно призначеної керівниці філії "Центру охорони здоров’я Наталії Білинської, яка, за їхніми даними, намагається зруйнувати систему відомчої медицини УЗ, продавши будівлі 8 залізничних лікарень за безцінь.

Однак далеко не на всьому в компанії заощаджують так само сильно, як на клієнтах та працівниках. У "збитковій" УЗ знаходять можливість виплачувати членам наглядової ради товариства космічні зарплати в сотні тисяч гривень. І легко спускають мільйони через корупційні схеми під час проведення закупівель.

OBOZREVATEL розпочинає серію розслідувань, присвячених тому, що ж насправді коїться на "Укрзалізниці". Сьогодні розкажемо, як проходять так звані чорні тендери, у яких, як у чорних дірах, зникають шалені гроші.

Куди зникають гроші

За словами вже екс-голови правління АТ "Укрзалізниця" Євгена Кравцова, у 2019 році товариство уклало майже 7,5 тис. договорів на загальну суму 13,4 млрд грн. І при проведенні частини тендерів були допущені настільки нахабні порушення, що вони викликали справжню бурю у суспільстві та привернули увагу правоохоронних органів.

Із найсвіжішого, тільки за червень. Нещодавно Національне антикорупційне бюро та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили про підозру посадовим особам АТ "Укрзалізниця". Директора філії Головного інформаційно-обчислювального центру УЗ, його колишнього заступника підозрюють у тому, що вступивши у змову з керівником та бенефіціаром двох приватних підприємств, вони спробували "наварити" 10 млн грн на організації сервісу з продажу електронних квитків на "Бориспільський експрес". Повідомлення про це 10 червня з’явилося на офіційній сторінці САП у Фейсбук та на офіційному порталі НАБУ.

Суть корупційної схеми полягала у наступному. Ще у 2018-му посадовці ініціювали закупівлю нового програмного забезпечення для організації системи продажу е-квитків, підробили документи, щоб не виходити на відкриті торги – і за 10,4 млн грн купили програмне забезпечення, яке фактично дублює вже існуючий на сайті УЗ сервіс з продажу квитків. При тому, що компанія, яка розробляла https://booking.uz.gov.ua, пропонувала безкоштовно додати до нього відповідний сервіс. На щастя, через початок досудового розслідування кошти так і не були перераховані з рахунків УЗ.

Учасникам схеми інкримінують вчинення злочину передбаченого ч. 3 ст. 15 ч. та 5 ст. 191 Кримінального кодексу України ("незакінчений замах на заволодіння грошовими коштами АТ "Укрзалізниця" в особливо великому розмірі вчинений службовими особами державної компанії шляхом зловживання власним службовим становищем за попередньою змовою групою осіб").

А 11 червня повідомлення про підозру отримав керівник однієї з центральних філій УЗ. Його підозрюють у службовій недбалості, яка спричинила збитки у розмірі 850 млн грн. Подробиці гучної справи оприлюднили в Офісі генерального прокурора. Підозрюваний керівник не забезпечив належного оформлення спецдозволів на проведення вибухових робіт на гранітних кар’єрах. Тож у 2017-2018 роках було проведено 9 вибухів на Житомирщині та видобуто понад 340 тис куб.м. гірничої маси. Це і спричинило шкоду для навколишнього середовища, яка оцінюється у майже мільярд гривень.

"Чорні тендери" УЗ

Але однією з найсуттєвіших статей витрат для УЗ завжди була закупівля мастильних матеріалів. І ці тендери поки уваги правоохоронців та антикорупційних органів не привернули. А дарма: їхній перебіг наштовхує на думку – на УЗ активно використовують старі-добрі корупційні схеми, які за роки "збиткової" роботи монополіста вже стали класикою.

Так, у скандал вилилося проведення під час карантину двох ідентичних тендерів - UA-2019-12-19-000033-b та UA-2019-12-19-000033-a. Через ці процедури УЗ планувала закупити паливно-мастильних матеріалів на загальну суму понад 260 млн грн.

Спершу все йшло ніби нормально. Заявки на участь у торгах подали одразу 7 компаній: ТОВ "Араз Ойл", ТОВ "Торум", ТОВ "Август Пром", ТОВ "КСМ Трейд", ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Хілл Корпорейшн Юкрейн", ТОВ "Корнет Холдинг", ТОВ "Міроіл". Тобто, здавалося б, обирати УЗ було з кого.

Однак сталося не так, як гадалося. Двох претендентів на участь – азербайджанську компанію "Араз Ойл" та "Міроіл", зареєстровану в Бердянську – тендерний комітет УЗ відсіяв зразу. Решту до аукціону допустили – щоправда, всього на кілька годин: саме стільки на сайті Прозоро навпроти всіх 5 претендентів значився статус "допущені до аукціону".

А далі УЗ раптом передумала – і скасувала допуск для 3 компаній. Тож за право постачати паливно-мастильні матеріали державному монополісту залишилися змагатися ТОВ "Хілл Корпорейшн Юкрейн" та ТОВ "Корнет Холдинг".

Така "мінливість" із боку тендерного комітету УЗ зацікавила журналістів. Копнувши глибше, вони встановили: трьох учасників від участі в аукціоні усунули за надуманими причинами, тоді як тим, кого вирішили допустити, "вибачили" реальні порушення.

Так, наприклад, директор ТОВ "КСМ-ТРЕЙД" Олексій Буйницький розповідав журналістам: його компанії в УЗ відмовили під приводом відсутності в тендерній документації кількох сторінок у наданих ТУ на продукцію. У компанії вважають відмову протиправною: всю інформацію щодо предмета закупівлі – оливи ГТ-50 – було надано, а відсутні сторінки стосуються продукції, яка не має жодного стосунку до закупівлі. Ці сторінки в "КСМ-ТРЕЙД" вирішили вилучити на прохання заводу-виробника, який заборонив розголошувати інформацію, що становить комерційну таємницю. Чим не влаштувала УЗ інша продукція, яку пропонував цей учасник, за словами Буйницького, тендерний комітет взагалі ніяк не аргументував.

Схожа історія трапилася і з іншими двома усуненими претендентами на участь у тендері.

Водночас, побачивши "порошину в оці" у трьох усунутих компаній, тендерний комітет не помітив "пенька" в тих, хто згодом виграв тендери. Так, приміром, казахська компанія "Хілл Корпорейшн Юкрейн" надала декларації на відповідність на запропоновану продукцію, які не відповідають нормам ДСТУ. Це – грубе порушення чинного законодавства, яке однозначно мало би призвести до відмови в участі в тендері. Однак цього не трапилося – компанія не тільки була допущена до участі в аукціоні, але й виграла один із тендерів на суму понад 100 млн.

Ще більше порушень допустив другий фаворит торгів – компанія "Корнет Холдинг". Її декларації теж не відповідають вимогам ДСТУ, а на додачу у складі пропозицій учасник надав технічне завдання, яке не було погоджене й не відповідає вимогам, встановленим у тендерній документації. Але це не стало підставою для усунення цього учасника. Ба більше: саме ця компанія була визначена переможцем у другій процедурі закупівлі.

На додачу до всього, саме ці компанії пропонували найвищі ціни. За оцінками того ж Буйницького, тільки на цих тендерах держава втратить понад 100 млн грн.

Обурені усунуті учасники звернулися до суду – і 25 травня, згідно з Єдиним реєстром судових рішень, Господарський суд міста Києва своєю ухвалою заборонив проведення закупівель. Попри це вже 28 травня тендерний комітет назвав переможців аукціону – "Хілл Корпорейшн Юкрейн" та "Корнет Холдинг" "розділили" між собою тендери. Водночас швидкість проведення тендерів і відсутність бодай спроб позмагатися за перемогу між учасниками наштовхують на думку: аукціон проводився задля годиться і мав на меті виступити ширмою для давно досягнутих домовленостей.

Протиправно усунуті учасники зверталися за захистом також до Антимонопольного комітету України – та марно: їхні скарги в АМКУ відхилили. У ДБР, куди також представники цих компаній писали заяви, їх переадресували в НАБУ. Однак у головному антикорупційному органі жодних порушень у діях УЗ не помітили – і скаргу навіть реєструвати не стали.

Представники УЗ оскаржували рішення суду першої інстанції в Окружному адміністративному суді Києва аж 19 червня. Засідання, за даними ЗМІ, відбулося у п’ятницю, рішення на користь УЗ було ухвалене вже після завершення робочого дня, але щойно воно було ухвалене – УЗ терміново уклала договір із "Корнет Холдингом".

Втім, найцікавіші моменти викрилися після того, як розбиратися в тендерних хитросплетіннях на УЗ взялися журналісти. Зокрема, кореспонденти "Стоп корупції" спробували дізнатися більше про компанію "Корнет Холдинг" і з’ясували: у компанії нема сайту, за юридичною адресою фірми розташовані зовсім інші об’єкти, а засновники компанії – вчитель фізкультури Івано-Франківського коледжу фізичного виховання Юрій Пожар та колишній шляховий майстер УЗ Святослав Пилип’юк – живуть в іншому місті.

І їхня компанія начебто фігурує одразу в 16 судових справах.

Цікаву інформацію розкопали журналісти й щодо іншого нового фаворита УЗ – НВП "Хілл Корпорейшн Юкрейн". У відкритих джерелах зазначено, що кінцевим бенефіціаром цієї фірми є казахський бізнесмен Дулат Кожамжаров, що ймовірно має родинні зв’язки з казахськими можновладцями. Інша його компанія – виробник мастил ТОО "High Industrial Lubricants & Liquids Corporation (HILL)" – працює на російській сировині. Тож ймовірно, що опосередковано УЗ якоюсь мірою фінансуватиме державу-агресора.

За останні три роки НВП "Хілл Корпорейшн Юкрейн" фігурувала, за даними ЗМІ, у двох кримінальних провадженнях.

Крім того, журналісти також виявили, що нині до проведення тендерних закупівель УЗ має стосунок фігурант "справи Свинарчуків" Юрій Шиганов. Згідно з резонансним розслідуванням Дениса Бігуса щодо корупції в оборонній галузі, пан Шиганов начебто проводив фіктивні конкурси між пов’язаними фірмами, що постачали контрабандну продукцію за завищеними цінами на підприємства "Укроборонпрому". Зокрема, на аудіозаписах, оприлюднених журналістами, фігурує людина з голосом, схожим на голос Шиганова, яка відповідала за тендери на Житомирському бронетанковому заводі. Через що пана Шиганова підозрювали в завданні державі збитків у розмірі 250 мільйонів гривень.

Наразі слідство у тій справі триває. Попри це, з березня 2020 року пан Шиганов працює на посаді заступника директора філії "Центр забезпечення виробництва", через яку нині проходять усі тендери "Укрзалізниці". І описані закупівлі паливно-мастильних матеріалів на чверть мільярда гривень – далеко не єдиний дивний тендер, проведений за Шиганова. Тож закупівлі за явно завищеними цінами, протиправні усунення частини учасників аукціонів, тендери, що виглядають прописаними спеціально під "потрібних" учасників, та дискримінація всіх інших – в УЗ наразі фіксуються досить часто.

Дивує позиція в.о.голови правління УЗ Івана Юрика. Точніше, повна відсутність позиції в людини, яка має нести персональну відповідальність за збереження давніх корупційних схем. Не чути і про будь-які дії в напрямку забезпечення чесної конкуренції в тендерах УЗ і з боку наглядової ради. Створена якраз для запобігання таким історіям і наведення нарешті ладу у вічно "збитковому" товаристві, вона фактично стала всього лише черговою вартісною статтею витрат: ні адекватної реакції, ні дієвих заходів щодо припинення бодай однієї з резонансних корупційних схем наглядова рада так досі й не продемонструвала.

Водночас усі ці схеми, які обходяться державі і УЗ у десятки мільйонів гривень, дуже вірогідно, санкціоновані на рівні топменеджменту компанії. Ми продовжимо розбиратися з корупційними схемами на УЗ і назвемо прізвища тих, хто безпосередньо на них заробляє. Бо вважаємо неприпустимим, коли за чиєсь бажання жити на широку ногу мусять платити держава загалом та кожен її громадянин зокрема.

Тож OBOZREVATEL просить міністра інфраструктури України Владислава Криклія, інших міністрів та правоохоронні органи, які мають можливість бодай якось вплинути на ситуацію, звернути увагу на те, як через тендери "Укрзалізниці" в нашій державі вимиваються шалені кошти – і вплинути на ситуацію у межах своїх повноважень.

Адже бездіяльність у зупиненні таких масових розкрадань державних коштів, врешті, нічим не краща від участі в корупційних схемах.