"Самовідвід як маніпуляція": що відбувається в судах України

Самовідводи суддів під час резонансних процесів мають кілька причин. Однак для затягування розгляду справ судді використовують інші, більш витончені методи.

Про це Сергій ТАРАСЮК, керуючий партнер адвокатського об'єднання "Тарасюк і партнери", розповів OBOZREVATEL.

– Сергію, скільки самовідводів суддів може бути в одному процесі? Чи це може відбуватися до "останнього"? Наприклад, протягом місяця п'ять таких самовідводів і, відповідно, "відсуваються" засідання.

– Для початку потрібно розуміти, що відведення та самовідвід повинне бути мотивованим. У процесуальних кодексах, зокрема і в господарському процесуальному, досить докладно прописані процедури самовідводу. Навіть передбачені "інші" підстави – на той випадок, якщо законодавець щось не передбачив.

У контексті зазначеного рішення (справа київського метрополітену й "Австро-Угорської Лізингової компанії - прим. Авт.) була застосована норма ч.3 ст. 36 ГПК як підстави для задоволення самовідводу.

Тобто, перший блок причин для самовідводу виключає інші рішення, крім як подавати таку заяву. У даному випадку не важливо скільки суддів у суді. Є підстави – буде самовідвід.

Другий блок причин назвемо "інші", в цьому випадку теж "відвестися" можуть усі судді, головне – наявність підстав. Це можуть бути родинні зв'язки або особистий конфлікт з однією із сторін, або, навпаки, дружні відносини зі стороною процесу.

Наприклад, екссуддя представляє інтереси вже як адвокат. Як із точки зору адвокатської етики, так і з точки зору процесуального законодавства – відведення неминуче.

- Чи є якісь тимчасові обмеження?

– Немає обмежень. Виникли підстави – заявляється відвід. Хоча практика говорить, що відведення заявляється на початку.

– Чи використовується самовідвід суддів як спосіб затягування процесу або небажання суду з різних причин займатися тією чи іншою справою? Якщо, наприклад, усі судді даного суду взяли самовідвід, що далі?

– Відкрито це, звичайно, ніхто не робить. Існує ж ст. 375 КК України про завідомо неправосудні рішення. Використовують більш витончені методи. Наприклад, у кримінальних провадженнях судді повертають обвинувальні акти, у цивільних – повертають справи при наявності найменших підстав (терміни, судовий збір та ін.)

З одного боку, ми платимо податки, які йдуть на оплату праці суддів i опції вибирати справи "буду" або "не буду" законом не передбачені. З іншого боку, часто бувають випадки, коли неможливо забезпечити неупереджений розгляд справи в межах однієї територіальної юрисдикції. Тому є випадки передачі справ з одного суду до іншого, що також законно.

Наприклад, багато судів загальної юрисдикції відчувають катастрофічну нестачу суддів. Є суди з одним-двома суддями. Підстав для самовідводу в такому випадку дуже багато.

Наприклад, слідчий суддя не має права розглядати справу по суті, а суддя, рішення якого повернули на новий розгляд, не може переглядати своєї ж справи. Ось і передають справи з одного району в інший або навіть область, якщо в апеляційних судах така ж ситуація.

– Як уникнути зловживань?

– Для уникнення зловживань існуюють апеляційні та Верховний суд, у чию компетенцію входить визначення суду для передачі справи в інший. Чи говорить це про корупційну або іншу складову? Думаю, ні. Найімовірніше – такі реалії судової системи в Україні.

Як повідомляв OBOZREVATEL, київський метрополітен подав у суд заяву про перегляд судового рішення постанови Київського апеляційного господарського суду за позовом "Австро-Угорської Лізинговой компанії". У жовтні-листопаді 2019 року в Північному апеляційному господарському суді п'ятеро суддів взяли самовідвід. Відповідно, заново відбувається автоматичний розподіл справ, формуються суддівські колегії і призначаються засідання.