Росія контролює українських "злодіїв в законі" – Гелетей

З начальником Управління державної охорони України, екс-міністром оборони Валерієм Гелетеєм зустрілися в його кабінеті. Заходи безпеки в УДО більш жорсткі, ніж в інших держустановах: мобільний телефон попросили здати ще на прохідній, та й розгулювати без супроводу там не можна. Сам кабінет Гелетея – просторий, світлий, але без надмірностей. До розмови глава управління був розташований, незважаючи на легку застуду.

Відео дня

У першій частині інтерв'ю розмовляли про спроби замахів на перших осіб держави, російську диверсійну мережу в Україні, убивство Аміни Окуєвої тощо.

- Скільки спроб замаху на Петра Порошенка ви фіксували?

- Було кілька реальних спроб. Через декілька днів після інавгурації був небезпечний випадок, а саме спроба закласти вибуховий пристрій біля заїзду в Адміністрацію президента. Саморобний вибуховий пристрій своєчасно вилучили. Порушена кримінальна справа, яка ще розслідується.

Фото LB

Взагалі це був найскладніший період із точки зору забезпечення безпеки. Тоді на Хрещатику ще залишалися палатки, куди й вели сліди цієї спроби замаху. Там було багато людей, псевдопатріотів, які чомусь знаходилися в центрі Києва замість того, щоб захищати територіальну цілісність країни на Донбасі, як це зробили віддані патріоти. Часто напередодні появи президента на певних заходах ми знаходили вибухові пристрої та вогнепальну зброю.

- Останніми місяцями були таки випадки?

- Ми постійно проводимо весь комплекс розшукових і оперативно-технічних заходів, задіюємо спеціальних собак. Якщо знаходимо зброю або вибухонебезпечні предмети у місцях, де планувався або мав бути президент, то це свого роду можна вважати підготовкою до замаху. Таких випадків останнім часом було досить багато.

Читайте: "Замах" на Порошенка в Авдіївці: СБУ зробила офіційну заяву

Зрозуміло, що ця активізація російських спецслужб спрямована на дестабілізацію ситуації в Україні. Тому потенційні спроби терактів можуть бути спрямовані не тільки на президента й українських високопосадовців, а й на зарубіжних гостей: президентів, прем’єр-міністрів, спікерів парламенту, керівників міжнародних організацій тощо. Забезпечити їх безпеку – це обов'язок України відповідно до міжнародних конвенцій і велика відповідальність. Якщо б з кимось із зарубіжних гостей щось сталося, наслідки були б дуже серйозними. У такому випадку Україна стала б небезпечною країною з точки зору спецслужб із заходів безпеки для приїзду багатьох представників інших держав, а це справжній крах української дипломатії.

- Крім очевидного мотиву, чи є ще якісь маркери, що вказують на зв’язок останніх інцидентів з Росією?

- Управління працює не один рік і має непоганий досвід у попередженні замахів на перших осіб. Звісно, раніше фіксувалися спроби замахів на перших осіб: на Наталію Вітренко, на Павла Лазаренка, отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка, яке, на жаль, можна вважати проколом в роботі його тогочасної охорони. Якісь інциденти були завжди, але те, що відбувається з 2014 року після початку агресії Росії – зовсім інший формат загроз.

Саме російські спецслужби намагаються розхитати ситуацію. Є десятки прикладів і сотні доказів: це не просто якась теоретична розмова, а цілком очевидні речі. Для російського керівництва головним ворогом є українська влада, і РФ використовує всі можливі брудні методи гібридної війни, щоб її "прибрати" в будь-який спосіб.

Згадайте замах на нардепа Антона Геращенка, згадайте злочинну групу "Торпеда", яка діяла в Черкаській області. Вона здійснювала терористичні акти та організовувала політичні провокації. Це і граната, яку кинули в посольство США в травні 2017, і акти вандалізму в Умані й на Західній Україні, направлені на плюндрування історичної пам’яті і розпалення міжнаціональної ворожнечі.

І, нарешті, випадок у Києві на цьогорічний День Незалежності: не дивлячись на безпрецедентно посилені заходи безпеки, у районі вулиці Грушевського кинули гранату, постраждали мирні люди. Це тільки невелика частина тих розкритих злочинів, інформацію про які вже можна озвучувати.

Оперативні роботи після вибуху гранати в День Незалежності

За час керування Управлінням боротьби з організованою злочинністю в місті Києві не пам’ятаю жодного випадку, щоб члени організованих злочинних угрупувань коли-небудь скоювали подібні злочини з політичним забарвленням. У той же самий час російським спецслужбам наразі особливо не треба створювати додаткові агентурні мережі або терористичні організації. Російська агентурна мережа завжди діяла на території України. Так, багато громадян України навчалися в російських вишах або спецзакладах і вербувались російською розвідкою, а потім поверталися й працювали на державних посадах різного рівня, у правоохоронних органах, Збройних Силах України, силових структурах, сфері оборонно-промислового комплексу з новітніх розробок, журналістиці тощо.

Крім того, російські спецслужби завжди контролювали й відомі злочинні угрупування, точніше їх лідерів – так званих українських "злодіїв у законі" та "смотрящих". Як правило, коронували їх відомі російські та кавказькі "злодії в законі", які повністю підконтрольні російськім спецслужбам.

- Це централізована мережа з центром у Кремлі?

- Уявлення про те, що хтось у чорному плащі зайде в Кремль, йому дадуть указівку, він візьме валізу, приїде в Україну й буде скоювати диверсії – це анекдот. Усе робиться дуже професійно. Якщо ти контролюєш "злодіїв у законі", то, за великим рахунком, ти контролюєш організовану злочинність і володієш оперативною ситуацією в країні.

Читайте: "Ніхто не пішов": СБУ викрила агентурну мережу спецслужб Росії на Донбасі

Конкретний приклад – убивство Дениса Воронєнкова, колишнього депутата Державної Думи Росії. Відомий злочинний авторитет і "злодій в законі" Володимир Тюрін, який живе в РФ і почуває себе там досить комфортно, є одним із замовників. Цей факт встановлений у ході розслідування. Я переконаний, що Росія його не віддасть Україні ніколи, як не віддає й інших відомих злочинних авторитетів, бо даючи притулок таким злочинцям, вона їх продовжує контролювати і ще більше впливати на них.

Фото Прайм. Володимир Тюрін і Марія Максакова

Це стосується не тільки України. Для Сполучених Штатів злочинцем №1 залишається Семен Могилевич, до речі, уродженець Києва. Більше 11 років він знаходиться в розшуку Інтерполу. США багато років вимагають у Росії віддати Могилевича за скоєні на території Сполучених Штатів злочини, але безуспішно.

Якщо запитати керівників європейських спецслужб, то більшість з них підтвердить, що російська організована злочинність і російські спецслужби значною мірою впливають на оперативну ситуацію й окремі політичні процеси в Європі. Я не здивуюся, якщо виявиться, що за подіями в Каталонії також стоять російські кримінальні авторитети та спецслужби.

- Назвіть конкретні прізвища українських злочинних авторитетів, які контролюються Росією.

- Більшість українських "злодіїв у законі" та окремі лідери організованих злочинних угрупувань тією чи іншою мірою підконтрольні російському криміналітету та великому російському бізнесу, а в цілому – російським спецслужбам.

Читайте: ФСБ почала розробку нових агентурних мереж в Україні - ІС

Пам'ятаю кримінальні справи з 90-х років, за якими ми притягували "злодіїв у законі" та відомих лідерів організованих злочинних угрупувань до кримінальної відповідальності, але вони знаходили дах у РФ. Скільки разів ми зверталися до Москви з проханням їх повернути, але Росія ніколи не йшла на зустріч.

- Після вбивства Аміни Окуєвої прозвучало дуже багато критики через відсутність охорони. Звісно, вона сама від неї відмовилася. Але ви визнаєте, що це було прорахунком українських спецслужб?

- По-перше, Управління державної охорони – це правоохоронний орган спеціального призначення. Ми діємо за чіткою процедурою й охороняємо лише визначені законодавством категорії посад, а Аміна Окуєва з чоловіком були учасниками українського судочинства, тож на них дія Закону України "Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб", не поширювалась. У таких випадках охорона особи забезпечується МВС або СБУ.

Фото з Facebook Аміни Окуєвої

По-друге, те, що Аміна та її чоловік відмовилися від охорони, було помилкою. Це очевидно. Зараз є думка, що охорона б її не врятувала. Я не згоден. Якщо б охорона діяла професійно (з дублем автомобіля, з перевіркою траси та з використанням інших спеціальних методів здійснення охорони), їх би це вберегло. В УДО відповідні служби вивчають світовий досвід, згідно з яким, за статистикою, 80% замахів на осіб, які охороняються, відбуваються на маршрутах руху, під час посадки та висадки з автомобіля. Саме тому проводиться увесь комплекс оперативно-технічних заходів, щоб унеможливити подібні замахи.

- Конкретно Аміну та Адама мало захищати МВС?

- Рішення приймається слідчим. У цьому конкретному випадку охорону могли покласти як на МВС, так і на СБУ.

- Протести під Радою зараз малочисельні, але чи зникає небезпека провокацій? "Кров" може запустити неконтрольовані процеси.

- Звичайно. Ситуація під Верховною Радою впливає на ситуацію з безпекою в місті. У перший день так званих протестів, 17 жовтня, до України приїздила президент Мальти Марі-Луїз Колейро Прека. Були величезні труднощі із забезпеченням її безпеки, тому що урядовий квартал був заблокований мітингувальниками. У нас була різна інформація, у тому числі щодо підготовки замаху на президента Мальти, тому заходи безпеки були максимально посилені.

Фото ТВЦентр

Щодо протестів, то риторика, яку ми зараз чуємо з вуст окремих пікетувальників, налаштовує людей на радикалізм і протиправну поведінку, в чому, на мою думку, й полягає найбільша небезпека.

- Штурм Ради, наприклад?

- Радикалізм – це не тільки штурм Ради. Не думаю, що штурм парламенту – це взагалі щось у межах здорового глузду. Але того ж 17 жовтня ми побачили, що "мирний" протест обернувся у звіряче ставлення до працівників поліції, які виконували свій обов’язок. І тут я пригадую 31 серпня 2015-го: тоді політики накрутили людей, і псевдопатріоти кинули бойову гранату в натовп, внаслідок чого загинули чотири нацгвардійці. Тому політикам треба добре розуміти межу між політичними гаслами і закликами до силових провокацій.

Читайте: Протести під Радою: люди в балаклавах влаштували незаконні обшуки громадян

УДО поза політикою. Наше завдання – забезпечення безпеки та нормального функціонування органів державної влади, зокрема і Верховної Ради. Тому незначні обмеження пересування та перевірка правоохоронними органами автомобілів і громадян в урядовому кварталі, в першу чергу, проводяться з міркувань безпеки самих мітингувальників і звичайних перехожих, які можуть стати потенційними жертвами теракту або збройної провокації.

- Вас звинувачували у тому, що працівники УДО виконували функції прислуг на вашому ювілеї. Як можете це прокоментувати?

- Свій ювілей я святкував у колі близьких і рідних людей. Ми зібралися за містом уже після дня народження та відсвяткували його в теплій сімейній атмосфері. А 28 серпня був протокольний захід. Перші керівники держави – особи, яких УДО охороняє відповідно до законодавства, – у своєму графіку визначили час, щоб привітати мене.

Читайте: Януковича залякував начальник його особистої охорони - Гелетей

У будівлі УДО зробити це було не можливо у зв’язку з режимністю об’єкта та відсутністю відповідних приміщень. Саме тому я зустрічав гостей у залі офіційних делегацій Державного управління справами, оренду якого оплатив за власний рахунок. Військовослужбовці УДО на цьому заході забезпечували безпеку саме охоронюваних осіб.

- До речі, ви особисто на себе фіксували спроби замахів?

- Реальних спроб замахів не було. Хоча інформація про можливий замах доповідалась дуже часто. Коли разом із бійцями та командирами знаходився в зоні бойових дій, то був таким, як усі, без явних розпізнавальних знаків, без охорони поряд. Ніщо не повинно тебе виділяти серед інших бійців, бо для снайпера ти відразу стаєш головною мішенню. Нехтування цим правилом могло коштувати дуже дорого і мені.

Читайте: "Поводився неадекватно": Гелетей відреагував на сутичку з Парасюком

Так, 5 липня 2014 року під час звільнення міста Слов’янськ у центрі міста ще продовжувались обстріли, що перешкоджало нам встановити український прапор над міською радою. Під час чергової спроби це зробити, з під’їзду вибіг терорист із гранатометом на плечі та навів його у наш бік. Звісно, він визначив мене основною мішенню, адже помітив мій високий військовий ранг по ставленню бійців або, можливо, тому що саме я робив спроби підняти прапор. Не виключаю й того, що він міг просто мене впізнати. Те, що я відчув у той момент, ніколи вже не забуду, як і реакцію мого охоронця й помічника, який блискавично знешкодив гранатометника, врятувавши наші життя.

Другу частину інтерв'ю, в якій піде мова про події в Іловайську, читайте в понеділок, 20 листопада, на "Обозревателе".