Блог | Російська "миротворча фікція" – ганебна правда
Міністерство оборони РФ повідомляло, що від 24.10.2019 року розпочалась ротація їхніх військових зі складу "миротворчого" контингенту в Придністров'ї.
"Механізований батальйон Оперативної групи російських військ в Придністровському регіоні Республіки Молдова (ОГРВ ПРРМ), який завершив навчання за програмою підготовки російського військового контингенту миротворчих сил на базі ОГРВ ПРРМ, поетапно заступить в Зону безпеки" - саме так звучить перша частина повідомлення на сайті МО РФ.
Що це означає? Ми звикли уявляти собі при словах "миротворці", "контингент", "ротація", що це український підрозділ, який десь далеко в світі на чужій війні виконує завдання, щоб зупинити цю війну. Підрозділ знаходиться в зоні конфлікту певний час і потім по ротації їде додому, а їнший склад контингенту навпаки вибуває в цю "гарячу" точку.
Коли мова заходить про російських "миротворців" в Придністров'ї, а саме про Оперативну групу російських військ в Придністровському регіоні Республіки Молдова (ОГРВ ПРРМ), то тут все зовсім не так.
Звідки в Молдові російські військові
Почати треба з того, а навіщо взагалі на території іншої країни перебувають російські військові? Свого часу, коли в 90-х роках Молдова проголоувала власну незалежність, частина її районів, де мешкали росіяни й українці, взагалі захотіли бути незалежними ще й від Молдови. Сепаратисти від сепаратистів...
Читайте: Замах на Ігоря Сала готувався не один день – інтерв'ю з охоронцем
Утворився так званий невизнаний анклав під назвою "ПМР" - "Придністровська Молдавська Республіка". Придністровських сепаратистів підтримали російські війська 14-ї армії, яка дислокувалась тоді в Тірасполі і на території Молдови.
Росія швиденько перекваліфікувала своїх військових у "миротворців", переконуючи світову спільноту, що саме завдяки їм тут не триває війна. Вже майже 28 років вона продовжує розповідати ці байки місцевому придністровському населенню і світовій спільноті. Але ні Молдова, ні інші країни в ООН російським казкам не вірять і намагаються вигнати Росію з її "миротворцями" з території іншої держави.
Спочатку Парламент Молдови прийняв рішення про виведення російських військових з території їхньої країни, а у 2018 році вже Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, в якій закликала росіян покинути регіон, але ті не поспішають звідти забиратись.
Брехня в півтора десятки років
Нонсенс, ООН - організація, яка навпаки переймається встановленням миру на планеті і організацією миротворчих місій в різних точках світу, а для цього залучає в ту чи іншу країну миротворців, в даному випадку закликала Росію забрати свої "блакитні шоломи" з Молдови...
Чому? Відповідь тут проста. I Молдова, і світ в цілому вважають, що конфлікт в Придністров'ї вже не потребує залучення силової компоненти, а присутність іноземних військових навпаки дестабілізує обстановку в регіоні.
Читайте: "Кіборг" проти нардепа: "За мародера і вбивцю доведеться відповісти"
Проте Росії вкрай необхідно зберегти тут військову присутність, адже це її форпост на західних кордонах України. Це точка в Європі, звідки можна вдало проводити нові операції в гібридній війні, яку веде Росія проти нашої держави і решти західного суспільства.
Для того, щоб зберегти тут "миротворчий" контингент, росіяни придумали йому певні "завдання", які крім миротворців більше ніхто виконати не зможе. Для цього створила тут так звану "Оперативну групу російських військ в Придністровському регіоні Республіки Молдова (ОГРВ ПРРМ)" і "визначила" для неї завдання - охороняти склади зі своєю зброєю, які розташовані біля села Ковбасна (Кабасна).
В міжнародних документах, якими Росія намагається виправдати свою присутність в регіоні, це звучить так:
"Відповідно до рішення Стамбульського саміту ОБСЄ (1999), Росія зобов'язалася вивести зброю і весь особовий склад з території ПМР ще до 2001 року. Станом на 2000 рік обсяги озброєнь і боєприпасів, що належать Росії, в придністровському регіоні Молдови становили близько 42 000 тонн.
З 2000 року по 2004 рік звідси було вивезено або знищено на місці близько 50% озброєнь, військової техніки та боєприпасів. В даний час на складі за різними оцінками від 19 000 до 21 500 тонн боєприпасів: снаряди, авіабомби, міни, гранати, набої. З них 57% прострочені для використання і транспортування".
Тобто, в Молдові знаходиться російська зброя, але вже понад півтора десятки років росіяни, які охороняють склади, не можуть вивезти, знищити, чи навіть порахувати озброєння і боєприпаси, які перебувають на її ж складах (!).
Читайте: Без палаючих шин розслідування не рухається
А хіба не можна передати функції з охорони складів місцевій придністровській міліції, яка є "союзником" росіян? Проте такі функції тут виконує цілий механізований батальйон російської армії.
Утриманий Росією плацдарм в глибокому українському тилу
На сьогоднішній день в складі ОГ в Придністров'ї залишаються два окремих батальйони – 82-й і 113-й (виконують миротворчі завдання)???, батальйон охорони та обслуговування. Механізовані батальйони по черзі виконують миротворчу місію на Дністрі, через рік змінюючи один одного (!). Загальна чисельність ОГРВП включаючи миротворчі сили – близько 1700 військовослужбовців.
А ось і основні завдання Оперативної групи російських військ у Придністров'ї (прописані в керівних документах російського Генштабу):
- Підготовка військовослужбовців до участі і виконання миротворчої операції (самі себе готують до виконання самими ж придуманих завдань);
- Забезпечення збереження озброєння, боєприпасів і матеріальних засобів (це щоб нічого не загубили чи не зламали - одне з основних завдань "миротворців");.
- Дії за рішенням Генерального штабу Збройних Сил РФ при зміні ситуації в регіоні (це дійсно реальне завдання - чекати на розпорядження "з верху" на те, щоб здійснювати "гібридні завдання").
То навіщо ж тоді "ротація" і хто й кого мінятиме, і про що насправді йдеться на сайті російського Міноборони, де написано, що хтось когось замінює?
Насправді чисельність миротворчого батальйону в Придністров'ї становить 412 осіб, а Оперативного угруповання російських військ (військова частина № 13962) – близько 1100. А щодо складу в Колбасні, то там зберігаються, зокрема, сотні танків і бронетранспортерів, понад 200 зенітно-ракетних комплексів і установок систем залпового вогню "Град", а також 30 тисяч автоматів, кулеметів і пістолетів.
На відміну від миротворчого батальйону більшу частину військовослужбовців і технічного персоналу ОГРВ в Придністров'ї складають місцеві жителі, які отримали російське громадянство. Тому ротацію проходить досить невелике число військових, які перебувають на території самопроголошеної республіки.
Читайте: "Пабєда" зі смаком ганьби: як росіяни захопили американське звалище мотлоху
Тобто, на території Молдови Росія втілила доволі підступну схему: "задекларувала" чисельність своїх військових, які можуть там перебувати - до 1700 осіб. Це загальна чисельність ОГРВ, а їх насправді є 410-420 чоловік. Тобто, при нагоді, ще можуть прибути до півтори тисячі – і це офіційних "російських миротворців".
Крім того, РФ роздала місцевим свої паспорти і взяла їх на службу в ОГРВ (щоб було кому охороняти склад). З місцевими постійно проводить підготовку до "виконання миротворчих завдань" і при необхідності вони теж діятимуть в складі російських підрозділів.
Не поспішає з Колбасної і взагалі з регіону виводити техніку і озброєння, бо при необхідності їй треба буде перекидати лише особовий склад.
Головне в підготовці місії - стройовий огляд
Усі розповіді росіян про те, що в Придністров'ї вони виконують небезпечну і важливу "миротворчу" місію - це суцільна брехня. В підтвердження цьому - i повідомлення на офіційному сайті Міноборони РФ про те, як готувались їхні військові до місії і що вивчали:
"Для подготовки мотострелкового батальона ОГРВ ПРРМ к ротации в Зоне безопасности провели ряд мероприятий, среди которых – подготовка документации согласно руководящих документов (!), строевой смотр личного состава (!), вещевого имущества и вооружения, контрольный пробег военной техники (!), а также зачеты по специальной подготовке на знание инструкций и функциональных обязанностей военнослужащих, заступающих на миротворческие посты" (!)
Все це повна фікція, якщо порівняти з тим, як готуються до виконання завдань в місії українські бійці.
Читайте: Ігрища з кордонами: сусідам України варто задуматися
