Рицином "атакували" президентів США і ворогів Кремля: найгучніші світові отруєння

  • Рицин, який розробили в Москві, є однією з найулюбленіших отрут терористів

  • Світом прокотилася хвиля резонансних отруєнь, а жертвами стали звичайні люди і VIP-персони

  • Провідні лабораторії світу працюють над створенням антидота

Рицин

Увесь світ розбурхала спроба "усунути" президента США Дональда Трампа отруєними листами. Однак фахівці переконані: незважаючи на те, що рицин набагато небезпечніший за ціанистий калій і від нього немає протиотрути, такий спосіб отруєння – показник дилетантства.

Що не так із цими "сюрпризами", як спецслужби використовували рицин в усуненні неугодних і чому цей токсин відмовилися застосовувати військові різних країн – читайте в матеріалі OBOZREVATEL.

Небезпека поруч

Мало хто знає, але рицин "добувають" із рослини, яка поширена в багатьох країнах світу. Але якщо в тропіках і субтропіках це вічнозелений чагарник, то в Україні – однолітник рицина звичайна (Ricinus commúnis). Причому у нас її використовують просто як декоративну садову рослину, а також у лікарських цілях.

Рицина звичайна знайома багатьом як садова декоративна рослина.

Касторову олію (Оleum Ricini), яку отримують із рицини, давно застосовують для лікування опіків, саден і різних запалень. Також цю рослину використовують для розроблення імунобіологічних протипухлинних препаратів.

Загалом же, рослина отруйна і для людини, і для тварин. Особливо насіння, тому що саме їх використовують для отримання однієї з найбезжальніших отрут.

Рицин набагато токсичніший й ефективніший за ціанистий калій, а антидот досі так і не створено. Провідні світові лабораторії продовжують дослідження з пошуку протиотрути. Утім, шанси вижити в отруєної людини є – правда, тільки якщо доза рицину була мізерно мала.

Насіння рицини, з якого отримують отруту рицин

Очищений рицин є білим порошком без запаху. Він потрапляє в організм шляхом ін'єкції, під час вдихання або через слизову оболонку.

Військові махнули рукою

Як розповів британський експерт із хімічного, біологічного, радіологічного та ядерного захисту Ден Кашета, керівний директор Strongpoint Security LtС, у кількох країнах досліджували можливість застосування рицину у військових цілях, проте згодом відмовилися від цієї думки.

"Сполучені Штати, Великобританія і СРСР досліджували військове застосування рицину, але переважно ігнорували цей спосіб через складнощі, пов'язані з формуванням пилової хмари, яка була б здатна завдати хоч якийсь значущий збиток. В експериментах із використанням касетних бомб було встановлено, що, незважаючи на теоретичну токсичність, на практиці рицин як зброя був нічим не кращий за фосген, який до того ж набагато дешевший і простіший у застосуванні", – розповів експерт.

Саме тому дослідження рицину для цих цілей припинилися. А як тільки з'явилися такі серйозні нервово-паралітичні агенти, як зарин, затію з рицином і зовсім закинули. А ось спецслужби й терористи, навпаки, взяли цю отруту на озброєння.

"Радість" терористів і доморощених убивць

З усіх видів хімічної, біологічної, радіологічної та атомної зброї рицин найбільш легкодоступний, тоді як інші вражаючі агенти роздобути дуже важко.

Дістати сировину для отримання рицину (насіння рицини) справді не проблема, як і законно купити обладнання для лабораторії та необхідні реагенти. Саме тому рицин досить часто фігурує в різних інцидентах і спробах отруєння.

Один із "побутових" випадків – у 1995 р. американська онкологиня Дебора Ґрін намагалася вбити свого чоловіка, додаючи в їжу рицин, який використовувався для лікування онкологічних хворих у клініці, де вона працювала. Але їй це не вдалося.

У США зафіксовано кілька замахів на життя за допомогою рицину, де отруйницями виявилися жінки.

А в 2017 році "відзначилася" 70-річна пенсіонерка зі США Бетті Міллер. Вона кілька тижнів тестувала на своїх сусідах із будинку для літніх людей отруту, яку самостійно виготовила. Бетті підмішувала рицин у вигляді порошку в їжу та напої постояльцям притулку. У результаті агентам ФБР вдалося зловити її на гарячому, але з'ясувалося, що жінка тривалий час страждала від проблем із психікою.

Люблять рицин і терористи. У різних країнах світу раз у раз вилучають партії смертельно небезпечного порошку, які злочинці збиралися використовувати під час виготовлення бомб.

Привіт від "Живих мерців"

На відміну від нервово-паралітичних речовин, рицин не проникає через шкіру, тож доторкнутися до порошку не так небезпечно, як вдихнути або проковтнути його. Ймовірність же того, що людина помре, якщо потримає в руках лист, оброблений рицином, критично мала.

До того ж порошок спокійно виявляють під час сканування кореспонденції, каже експерт Ден Кашета.

Терористи надсилають листи з рицином.

"У пресі було багато галасу навколо випадків із токсичними листами, надісланими в уряд США. Оскільки рицин у конверті практично не може поширитися на велику територію і не становить серйозної загрози, до того ж такі конверти легко виявляються під час звичайного сканування, то абсолютно незрозуміло, як, на думку отруйника, це може заподіяти кому-небудь хоч якоїсь шкоди. Можливо, людина була просто сама не своя, як часто буває зі злочинцями, і не могла раціонально оцінювати свої дії. Можливо, це крик по допомогу? Але однозначно можна сказати, що листи з рициномабсолютно неефективна зброя", – заявив британський експерт.

До слова, недавня спроба отруїти Дональда Трампа листами, перехопленими американськими спецслужбами, не є "нововведенням".

Кореспонденція, адресована в Білий дім і безпосередньо Дональду Трампу, ретельно перевіряється

Наприклад, ще в 2003 році в Сполучених Штатах почалася "епідемія сюрпризів". Великий резонанс викликала історія з погрозами "Грішного янгола", який надіслав кілька конвертів до американських відомств.

У першому листі було виявлено флакон із рицином, а в записці нібито власник транспортної компанії висловив своє невдоволення нововведенням Міністерства транспорту США – час відпочинку водіїв фур збиралися збільшити на дві години.

Злочинець, який підписався як "Грішний янгол", погрожував зробити масову розсилку листів із токсином, якщо цей "непотріб" не скасують. Незважаючи на те, що в пошуках терориста було задіяно спецслужби і навіть оголошено нагороду в 120 тисяч доларів, "янгола" до сьогодні так і не знайшли.

Згодом американські спецслужби із завидною періодичністю перехоплювали листи з небезпечною отрутою. У 2013 році такі конверти було адресовано судді, сенатору і тоді ще президенту Бараку Обамі. Ніхто не постраждав, але в США відповідальність за загрозу главі держави серйозна, і в 2014 році Еверетта Дучке, що розіслав листи з токсином, відправили за ґрати на 25 років. А здала його дружина, яка виявила в комп'ютері чоловіка інформацію про спосіб отримання рицину.

Також у 2013 році рицинову "атаку" на президента США Барака Обаму, мера Нью-Йорка Майкла Блумберґа і главу організації "Мери проти нелегальної зброї" Марка Глейза влаштувала актриса Шеннон Річардсон, яка зіграла в серіалах "Живі мерці" і "Щоденники вампіра".

Актрису Шеннон Річардсон, яка надіслала листи з рицином і погрозами, засудили до 18 років в'язниці.

36-річна актриса, вагітна п'ятою (!) дитиною, на власній кухні отримала рицин із насіння, а потім надіслала листи з порошком і погрозами. У конвертах були записки: "Вам доведеться вбити мене і мою сім'ю, щоб дістатися до моєї зброї. Будь-хто, хто прийде в мій будинок, отримає кулю в обличчя".

У результаті Річардсон пішла на угоду з правосуддям і отримала 18-річний тюремний термін.

Як Союз і Росія "полювали" у всьому світі

Рицин широко застосовувався ще структурами радянських спецслужб. Але мало хто знає, що отрута була розроблена в токсикологічній лабораторії, яка входила в структуру НКВД.

У 1937 році начальником цієї "Лабораторії отрут" було призначено полковника медичної служби Григорія Майрановського, який і вигадав рицин. Майрановський і його колеги випробували низку смертельних отрут на ув'язнених із ГУЛАГу, зокрема гірчичний газ, рицин, дигітоксин, кураре, ціанід і багато інших. Метою експериментів було знайти хімічну речовину без смаку і запаху, яку неможливо виявити після смерті. Отрути-кандидати вводилися жертвам із їжею або питвом як "ліки".

У 1971 році під час поїздки до Новочеркаська рицином було отруєно відомого дисидента, письменника Олександра Солженіцина. Через це він змушений був повернутися в Москву, де три місяці боровся за життя.

Найвідоміший випадок застосування рицину трапився в 1978 році в Лондоніколи було отруєно болгарського дисидента й журналіста ВВС Георгія Маркова. Отруту було введено йому просто на вулиці за допомогою хитрого механізму, захованого у звичайній парасольці. І тільки через 36 годин після використання рицину Маркова вже у важкому стані доправили у шпиталь. Врятувати дисидента лікарям не вдалося.

Георгій Марков із сім'єю.

Лікарі, які проводили розтин, виявили в нозі померлого невелику платинову кульку – капсулу діаметром менш ніж два міліметри. Вона була заповнена рицином, який потрапив в організм після того, як від тепла людського тіла розплавилася спеціальна оболонка.

Парасолька-вбивця в Музеї міжнародного шпигунства (Вашингтон, США). Частину парасольки і стовбура зрізано для демонстрації внутрішнього устрою зброї.

Аналогічним чином намагалися вбити й болгарського "перебіжчика" Володимира Костова, який працював на "Радіо Свобода". У паризькому метро йому вистрілили в шию рицином, однак через щільний комір светра капсула ввійшла неглибоко. Можливо, це і врятувало йому життя.

А в 1981 році в США "наздогнали" Бориса Коржака. Колишній співробітник КДБ, завербований ЦРУ, подумав, що його вжалила бджола, але вже через три години шпигун став почуватися погано, і його госпіталізували. У його тілі знайшли крихітну кульку, зроблену з платино-іридієвого сплаву (як і у випадку з Марковим. – Ред.) Вона містила всередині рицин. Коржака вдалося врятувати.

У всіх цих випадках отруєнь підозрювалися агенти КДБ.

Сама ж лабораторія, у стінах якої було створено рицин, за заявою колишнього високопоставленого офіцера російської Служби зовнішньої розвідки Олександра Кузьмінова, який у 1994 році емігрував із РФ, досі є головним постачальником управління СЗР Росії, що займається біологічною війною.