Путін взявся за відродження СРСР: що задумав Кремль та чому в нього не вийде знову розділити світ

8 хвилин
82,2 т.
Путін мріє відродити СРСР, але шансів у нього не буде

Останні світові події показали, що президент Росії Володимир Путін не забув про свій образ "збирача російських земель" і найближчим часом може повернутись до ідеї відновлення Радянського Союзу. Про це, зокрема, говорить скупчення військ біля кордонів України та "гарантії безпеки", які глава Кремля зажадав від Заходу. До того ж, протести в Казахстані подарували російському лідеру можливість під виглядом "миротворців" ввести свої війська ще в одну пострадянську державу.

Що задумав Путін і чи вдасться йому реалізувати свої плани – спробував з'ясувати OBOZREVATEL.

Путін хоче відновити СРСР

10 січня в Женеві пройшов перший раунд переговорів США та Росії про ультиматуми щодо вимог про новий розділ Європи на сфери впливу. У грудні глава Кремля зажадав від Заходу гарантій нерозширення НАТО на схід Європи, скорочення кількості військових навчань, відмови від прийняття України до Альянсу та нерозміщення ракет на її території.

Відео дня

"Вимагати від Росії поступок більше не вдасться. НАТО потрібно збирати манатки і вирушати до меж 1997 року", – заявив заступник глави МЗС РФ Сергій Рябков.

Російська влада вимагає від Альянсу повернутися до кордонів 1997-го недарма: по суті це означає позбавлення членства країн, які вступили до НАТО після цього року, а це 14 із 30 чинних членів організації, зокрема Польща, Чехія, Угорщина, країни Балтії. Невипадково, що ці держави раніше були частиною іншого військового союзу – Організації Варшавського договору, очолюваної СРСР.

Країни, які приєдналися до НАТО з 1997 року

У Вашингтоні цей ультиматум розцінюють однозначно: Путін хоче домогтися відновлення порядку речей, який існував за часів СРСР. "Думаю, одна з цілей президента – відновити сферу впливу над країнами, які раніше були частиною Радянського Союзу", – сказав нещодавно глава Держдепу Ентоні Блінкен.

Теорія про бажання Путіна відродити Країну Рад – не нова. Президент Росії не раз у своїх виступах характеризував розпад СРСР як найбільшу геополітичну катастрофу минулого століття. "Десятки мільйонів наших громадян та співвітчизників опинилися за межами Російської Федерації", – заявив він ще у 2005 році.

Повернення сфер впливу призведе до конфліктів та навіть світових війн, вважає держсекретар.

А цього літа хазяїн Кремля опублікував скандальну статтю "Про історичну єдність росіян та українців", де виклав своє бачення історії нашої держави. Якщо коротко, то, на думку Путіна, вона така: "Росіяни та українці – один народ. Жодного українського народу окремо до кінця 19-го століття не було. Назва "Україна" – від слова "окраїна". Сучасна Україна — "цілком і повністю дітище радянської епохи", іншими словами, недодержава. Ключовий пункт цієї теорії полягає в тому, що контроль над Україною – це неминуча частина великого хрестового походу з відновлення імперії".

Володимир Путін вважає, що росіяни та українці – один народ

Але протягом останніх 20 років плани російського лідера щодо відродження своєї версії імперії щоразу зриваються, а все більше пострадянських країн намагається піти з-під російського гніту. Але Кремль, як відомо, просто так нікого не відпускає – він окупує чужі території, розв'язує війни та всіляко намагається завадити колишнім сателітам здійснити подальші кроки в бік Заходу.

  • Першою була Грузія (Революція троянд 2003 року) – у результаті Кремль розв'язав війну та окупував 20 відсотків території країни – Абхазію та Південну Осетію.

  • Потім на проєвропейський шлях ступила Україна (Революція Гідності 2013 року) – Росія розпочала гібридну агресію, окупувала Крим та розв'язала війну на Донбасі.

  • Пізніше скинути режим спробували білоруси (2020 рік), проте безуспішно. Результат – масові репресії, затримання протестувальників, санкції з боку Заходу.

Тепер настав час Казахстану

Можливість того, що Росія знайде або створить нагоду ввести свої війська в Казахстан, обговорювали давно, особливо після 2014 року. Тим більше, що в країні є північні території з високою часткою російськомовного населення, що підвищувало ймовірність появи там "зелених чоловічків".

Були також і звичні приводи для вторгнення Росії. Після Євромайдану Казахстан намагався обмежити російський вплив. Наприклад, влада стала боротися з проявами сепаратизму всередині країни, продовжила курс на латинізацію мови та ослаблення ролі російської в суспільному житті.

До того ж було обмежено мовлення деяких кремлівських телеканалів. А відтік росіян позбавив Москву важелів впливу, на які вона завжди розраховувала, – констатує американський сайт Jamestown foundation.

"Відтік російського населення з півночі Казахстану прискорюється. Якщо ця тенденція збережеться, росіяни скоро складуть 10 відсотків населення країни", – пише аналітик Пол Гобл, додаючи, що казахстанська влада каже, що причини від'їзду росіян лежать в економічній площині, а не у сфері міжнаціональних відносин.

У зв'язку з цим в останні роки Кремль задіяв увесь свій арсенал пропаганди – зокрема, російські політики неодноразово ставили під сумнів територіальну цілісність Казахстану. Наприклад, Володимир Путін говорив про землі сусідніх країн як про "щедрі подарунки російського народу". А в 2014 році він сказав, що до приходу до влади Нурсултана Назарбаєва "казахи ніколи не мали державності".

Кремль задіяв увесь свій арсенал пропаганди проти Казахстану

У серпні 2021-го в російськомовних медіа почали з'являтися публікації про так звані "мовні патрулі", які нібито діють на території Казахстану. Кремлівські ЗМІ стверджували, що подібні "патрулі" здійснюють перевірку використання казахської мови в магазинах та державних установах, змушуючи російськомовних мешканців публічно вибачатися за використання російської.

Одна з публікацій про так звані "мовні патрулі"

"Казахстану просто не існувало, північний Казахстан взагалі не був заселений, а територія Казахстану – це великий подарунок з боку Росії та Радянського Союзу", – таку заяву в грудні 2020 року зробив депутат Держдуми РФ В'ячеслав Ніконов. Цю ж думку висловлював і "єдинорос" Євген Федоров. За його словами, якщо Казахстан вважає, що не отримував "подарунку", то треба "розмовляти по-іншому".

Протести стали подарунком для Путіна

6 січня в Казахстані під приводом миротворчої операції ОДКБ розпочалася військова операція. Вперше за тривалий час Росія діє не самотужки, а під колективним прикриттям – як за часів існування Варшавського договору:

  • у 1956 СРСР провела операцію "Вихор" і ввела свої війська в Будапешт для придушення Угорського повстання, учасники якого вимагали політичних змін, виведення з республіки Червоної армії і створення вільної преси. Одна з акцій закінчилася розстрілом повсталих. Було вбито 46 осіб: чоловіків, студентів, жінок, дітей. Всього за час протестів загинуло 2652 мирних громадян.

  • а в 1968 році Кремль під приводом планованого держперевороту в Чехословаччині провів операцію "Дунай", що поклала край реформам Празької весни. У ході вторгнення було вбито 108 та поранено понад 500 громадян, у переважній більшості це мирні жителі.

Цікаво, що в Казахстан РФ відправила підрозділи спецпризначенців ПДВ, повітряних десантників з 98-ї дивізії та 31-ї десантно-штурмової бригади. Ці формування не призначені для боротьби з заворушеннями, їхнє завдання – захоплення плацдармів і аеродромів у тилу супротивника і знищення ворожих штабів. Для придушення масових протестів Кремль має спеціально підготовлені і оснащені війська Росгвардії, але їх до Казахстану чомусь не відправили.

До того ж так звані миротворчі сили очолив генерал-полковник Андрій Сердюков, який організовував військову операцію з окупації Криму. "Мимоволі напрошується думка про те, що перед військовим поставлені дуже масштабні, найімовірніше політичні завдання, для досягнення яких потрібні не поліцейські сили, а ПДВ, які мають досвід проведення військових операцій у Чечні, на Донбасі та в Криму", – припускає військово-політичний експерт Юрій Федоров.

Війська ОДКБ прямують до Казахстану

Він зазначає, що ми стали свідками першого етапу свого роду "миротворчої окупації". Які її політичні цілі – поки що незрозуміло. Але з'являються повідомлення, що як "подяку" за допомогу Москва може вимагати від казахстанського керівництва:

  • визнання Криму російським;

  • затвердження російської мови як другої державної;

  • надання військових баз та автономії для територій з переважним російським населенням.

Водночас апетити Кремля можуть цим не обмежитись, констатує Федоров. Адже невипадково останнім часом із Росії дедалі частіше звучать слова про "радянські подарунки". Можливо, тепер Путін знову повернеться до ідеї збирання "російських" земель. "І Кремль, і російський олігархат уже точать зуби на природні ресурси казахстанської землі. І вони тиснутимуть на Казахстан, щоб перетворити його керівництво на протекторат", – вважає російський блогер і соціолог Ігор Ейдман.

"Путін давним-давно проголосив крах СРСР як найбільшу геополітичну катастрофу. Він мріє відродити навіть не Радянський Союз, а третю Російську імперію, Третій російський Рейх. Перший – імперія Романових; другий – СРСР; третій – Путінська імперія. Він вважає це своїм надзавданням і на старість років задумався про вічне. До того ж, хазяїн Кремля неодноразово говорив, що головна заслуга будь-якого правителя – це розширення територій своєї країни", – додає він.

Чи судилося здійснитися планам Путіна?

Перший раунд переговорів між США та Росією показав, що питання, пов'язані з європейськими партнерами, Вашингтон не збирається обговорювати без їхньої участі. Щодо вимог надати гарантії невступу України до Північноатлантичного альянсу, заступниця держсекретаря Венді Шерман озвучила таку позицію: "Ми не дозволимо нікому заборонити політику відкритих дверей НАТО". Вона додала, що питання вступу до організації – суверенне право кожної країни.

"Лише Путін вважає, що він зараз веде переговори щодо поділу впливу. Він виглядає як правитель, що втратив адекватність і почуття реальності, який намагається ставити абсолютно утопічні цілі і за допомогою нахрапу їх досягати. Нічого з цього не вийде. Путін уже фактично отримав чітке "ні", – зазначає Ейдман.

Що ж до Казахстану, то й тут експерти також сумніваються, що нинішнє керівництво країни терпітиме якісь вимоги з боку РФ.

Касим-Жомарт Токаєв та Володимир Путін

Тим більше, клани, що суперничають, можуть об'єднатися для протистояння московському впливу, вважає Федоров. І в цьому їм може допомогти Пекін, для якого Казахстан є однією з ключових ланок проєкту "Один пояс та один шлях". А ще президент Турції Реджеп Ердоган, мета якого об'єднати всі тюркські народи в єдиний альянс під назвою "Великий Туран".

"Плани Путіна: або з'їсти весь Казахстан, або відгризти хоча б північні території. Але у казахів плани зовсім інші. Казахстанська еліта не має ані найменшого бажання лягати під Путіна та під Росію. Весь час свого президентства Назарбаєв намагався лавіювати між Заходом, Росією, Туреччиною і Китаєм. Думаю, Токаєв продовжить таку політику. Якщо Кремль реально почне захоплювати території, то буде війна. Ніхто свою батьківщину на поталу чекістам не віддасть", – констатує Ейдман.

З часів СРСР Кремль продовжує використовувати одні й самі методи придушення інакодумства у країнах, які він вважає сферою своїх інтересів. Вивільнитись із "братських обіймів" непросто, адже російський правитель поставив перед собою дуже амбітну мету – відродити Радянський Союз. Білорусь, наприклад, цей шанс втратила. Яким шляхом піде Казахстан – ще доведеться дізнатися. Але вже зараз час замислитися, хто ж стане наступною жертвою Путіна?