Поза законом: хто втопив у смітті село на Київщині

У селі Демидів Вишгородського району Київської області вже третій рік відкрито працює нелегальне сміттєсортувальної підприємство. Без дозволів, без дотримання бодай якихось екологічних норм. Сюди свого часу звозили навіть львівське сміття – яке згодом частково спалювалося, частково – закопувалося на землях сільськогосподарського призначення.

Сільська, районна, обласна влада – мовчать. Поліція за весь цей час не спромоглася навіть встановити власників об’єкту, що отруює землю і людей. А активісти, які спершу активно виступали проти свавілля і екогеноциду – в якийсь момент з невідомих причин різко втратили до незаконного сміттєсортувального полігону усілякий інтерес. Хоча від часу їх активності ситуація там тільки погіршилася.

Детальніше – в матеріалі OBOZREVATEL.

Вперше про те, що за високим парканом приватної ділянки біля асфальтного заводу в селі Демидів відбувається щось непевне, мешканці села почали підозрювати ще навесні 2017-го року - скоро після передачі цієї ділянки новим власникам. Втім, чим саме займаються на своїй території нові власники 2 га земель сільгосппризначення, люди довгий час не знали. Звітувати перед ними ніхто не збирався. А всі підступи до обгородженої території були ретельно заховані від цікавих очей.

Але у невеликому селі складно довго зберігати таємницю. І незабаром місцеві жителі вже знали: біля їх будинків, на землях сільгосппризначення, почало працювати нелегальне сміттєсортувальної підприємство.

Люди помітили: з початком сутінків до воріт приїжджають переповнені сміттям вантажівки. Їдуть же вони звідти вже порожніми. А за високим парканом ділянки все частіше почали щось спалювати – через що і Демидів, і довколишні села періодично тонули в клубах їдкого диму.

Оскільки в селі складно приховати щось від сусідів, уже скоро демидівчани знали: у них під боком, на земельній ділянці по сусідству з землею, виділеною вчителям і лікарям в якості соціальних паїв, почав працювати справжній сміттєсортувальний полігон.

Офіційна фіксація цього факту сталася 12 грудня 2017 року, коли жителі села, втомившись від постійного смороду сміття і їдкого диму внаслідок його спалювання, зупинили чергову вантажівку зі сміттям, яка їхав розвантажуватися на нелегальне підприємство – і викликали поліцію. На місце подій виїхала слідчо-оперативна група. 13 грудня правоохоронні органи відкрили кримінальне провадження за ч.3 ст.15 ( "Замах на злочин") і ч.1 ст.239 ( "Забруднення або псування земель") КК України.

Цілий місяць знадобився правоохоронцям, щоб прийти до висновку, що в Демидові на приватній території "невідома особа проводить прийом сміття, тим самим забруднюючи земельну ділянку і навколишні землі". Це "сакральне знання" лягло в основу ще одного кримінального провадження - за ч.1 ст.239 КК України. Забігаючи наперед: встановити особу цієї самої "невідомої особи" за два роки, поки йде розслідування, поліція так і не спромоглася.

Як би там не було, дві кримінальні справи ніяк не вплинули на інтенсивність появи сміттєвозів біля загадкової ділянки.

Вже 6 лютого 2018 го, близько опівночі, люди знову зупинили переповнену сміттям вантажівку. Викликали поліцію. У результаті, було порушено ще одну кримінальну справу, аналогічну першій.

Наприкінці лютого всі три провадження були об'єднані в одне. Воно розслідується й досі.

"Швидкоплинний" піар

Серед тих, хто виявляв найбільшу активність в боротьбі з незаконним сміттєсортувальним підприємством, була відома читачам "Обозревателя" депутат Вишгородської районної ради Ірина Побідаш. Під час описуваних подій вона ледь не щодня писала пости у місцевих групах на Фейсбук, висвітлюючи події навколо сміттєзвалища.

Так, саме вона свого часу повідомила, що кількість машин, що звозять на ділянку сміття, обчислюється десятками. Зокрема, за її даними, щодня в той період в Демидів привозили не менше 5 фур сміття зі Львова (натой період місто переживало так звану "сміттєву блокаду"). Ця інформація підтверджувалася і знайденими на території підприємства, куди таки прорвалися місцеві депутати, фрагментами чеків зі львівських магазинів.

Відео Ірини Побідаш, 11 січня 2018 року

Стало відомо, що привезене сміття співробітники незаконного підприємства ретельно сортують, відбираючи вторсировину і те, на чому можна заробити грошей (а, судячи зі знятого на території відео, туди іноді звозили цілі купи нового взуття і одягу – мабуть, з якихось ринків).

Те ж, що не можна здати або продати, просто спалювалося. Що не згоріло - десятками тонн закопувалося прямо на території і навіть поза нею – на землях, виділених у якості сільгосппаїв місцевим вчителям і лікарям. Відповідні факти, до речі, фіксували активісти громадської організації "СтопКор", які, дізнавшись від демидівців про свавілля, що коїться, приїхали в село з екскаватором. Коли спробували розкопати ковшем землю біля незаконного сміттєсортувального підприємства – виявили, що шар сміття сягає декількох метрів у глибину. Тобто землі дійсно безповоротно зіпсовані.

Відео Ірини Побідаш, 11 січня 2018 року

І за це ніхто досі не поніс відповідальності.

Що зараз?

Слідство триває. Поки воно зависло на етапі "судово-інженерної екологічної експертизи". Про її результати, як і про те, хто знищив кілька гектарів дорогоцінної сільськогосподарської землі, простим демидівцям ніхто, зрозуміло, не доповідає.

Не цікаве звалище стало і тим активістам, які свого часу закликали людей зупиняти вантажівки і палити підприємство. Так, після пари місяців активності з цього приводу в Фейсбуці, з нез'ясовних причин різко втратила інтерес до того, що коїться у рідному селі, Ірина Побідаш. Подейкують, на те у неї були свої причини – матеріального характеру. Простіше кажучи, в селі гуляла чутка про те, що активістці-депутату просто заплатили за мовчання.

А підприємство – працює до цих пір. І якщо на момент, коли про його існування кричали всі, кому не лінь, сміттям була завалена лише частина території – сьогодні смердючі гори вкривають практично всі два гектари ділянки і височіють над парканом.

Сміття тут досі періодично палять. Ось тільки тепер ніхто навіть не намагається ховати кінці у воду і щось закопувати: коли на ділянці закінчується вільне місце, сміття просто вивертають за паркан. На чужу землю. Туди, де вже ніколи нічого не виросте.

І, схоже, нікому – ні сільському голові, ні районній влади, ні поліції, ні ярі зйахисниці екології Ірині Побідаш – до цього немає жодного діла.