Поки йде війна: хто залишив "секретну" військову базу в Україні без охорони

Поки йде війна: хто залишив 'секретну' військову базу в Україні без охорони

Ролик двох блогерів із території Харківського бронетанкового заводу змусив заговорити про стару проблему - як в Україні охороняються військові об'єкти. Хлопці просто зняли склад старих танків, які стоять там від початку 90-х років. Щоправда, відео вже видалили з мережі, а проти блогерів завели кримінальну справу.

А два відповідальних відомства - Міноборони та "Укроборонпром" - звинувачують один одного у проблемі. OBOZREVATEL розбирався, що насправді відбувається в Україні з охороною військових об'єктів.

Ремонтували, але не охороняли

В "Укроборонпромі" вирішили перевести стрілки на Міністерство оборони.

"Військова техніка, яка зафіксована на відео, це зайва власність Міноборони і належить Збройним силам України. Договору між підприємствами концерну і міністерства з приводу відповідального зберігання цієї власності не складено. Хоча за останні роки "Укроборонпром" неодноразово вживав заходів для упорядкування питання. Згідно з законом, підприємства концерну не мають повноважень на відповідальне зберігання власності Міноборони і на фінансові витрати на це. Зараз "Укроборонпром" проводить розслідування з приводу охорони периметра підприємства", - повідомили OBOZREVATEL у концерні.

Відео дня

Член комітету з нацбезпеки і оборони Верховної Ради, нардеп від "Народного фронту" Андрій Тетерук вважає, що заява "Укроборонпрому" про те, що у них немає договору на охорону ремонтованої техніки, ніщо інше, як блюзнірство.

Хто залишив "секретну" військову базу без охорони

"Техніка кинута під відкритим небом, ніхто її не охороняє, приходь, бери, що хочеш. Якщо вам передали на ремонт, то будьте ласкаві - несіть відповідальність за неї. Зараз потрібно розібратися в ситуації і виробити стратегію, як в подібних ситуаціях здійснювати охорону військової техніки. Насправді механізм такої охорони не розроблений. Добре, що туди проникли блогери, а якби диверсанти? Ми б мали зовсім інший результат. Зараз Міноборони розбирається з цим", - розповів нам Тетерук.

У Міністерстві оборони кажуть, що вже давно працюють в цьому напрямку.

"Військова техніка, яка наразі відновлена, відповідно до державних контрактів, була передана на завод із метою ії ремонту та модернізації за рахунок бюджетних коштів. Після завершення всіх приймально-здаточних робіт зазначену військову техніку передадуть до складу Збройних сил України. Стара техніка була зосереджена на території заводу з 2004 по 2010 рік за різними рішеннями керівництва Міністерства оборони України на той час. Рішення щодо її подальшого використання не приймалися до 2014 р. У 2014 році міністр оборони України генерал армії України Степан Полторак доручив провести інвентаризацію всієї техніки з метою визначення її наявності, технічного стану та виконання ремонтно-відновлювальних робіт. Наразі за рішенням міністра відбувається позапланова інвентаризація залишків військової техніки. Після її завершення буде прийнято правове рішення щодо механізмів її повернення до складу Збройних сил України", - сказали OBOZREVATEL у Міноборони.

Хто залишив "секретну" військову базу без охорони

Зате проти блогерів, які потрапили на склад танків Харківського заводу, почали розслідування. Проти них порушено справу за ч.1 ст.162 (незаконне проникнення до житла чи до іншого володіння особи, незаконне проведення в них огляду чи обшуку). Їм загрожує до 3 років в'язниці.

Саме відео з мережі вже видалено. Хоча це досить дивно, як писав OBOZREVATEL, в інтернеті можна знайти фото танкового складу, починаючи з 2011 року. Туди неодноразово потрапляли фотографи і потім викладали фото в мережу. Судячи з усього, цю територію вже давно ніхто не охороняє. А десятки танків стоять біля покинутого заводського цеху, який також використовується як склад.

Фото Харківського бронетанкового заводу і раніше з'являлися в інтернеті
Хто залишив "секретну" військову базу без охорони
У заводу були проблеми

До речі, прокуратура вже цікавилася Харківським танковим заводом. У 2014 році під час перевірки з'ясувалося, що тут не вистачає одного танка Т-72, ​​який належав Міноборони і знаходився на зберіганні. А співробітники заводу без відома Міноборони відремонтували і готували до продажу ще сім танків.

Також військова прокуратура в 2014 році відкрила проти цього заводу п'ять кримінальних проваджень. Одна зі справ стосувалася розкрадання запчастин від танків: прокурори оглянули техніку і з'ясували, що в них немає запчастин на 7 млн ​​грн. Не вистачало компресорів і двигунів. У матеріалах іншої справи йшлося про те, що завод перерахував 12 млн грн, отриманих від Міноборони на поставку бронетранспортерів, охоронній фірмі. Остання ніякого відношення до виробництва військової техніки не мала.

По периметру відставник з паличкою ходить

Біда з охороною військових об'єктів в Україні спостерігається вже років зо три. За цей час горіли і вибухали три військові склади. Останній випадок був у Калинівці у вересні 2017 року. Тоді постраждало двоє людей, а 30 тисяч жителів сусідніх сіл були змушені поспіхом залишати свої будинки. До Калинівки вибухи гриміли в Сватово та Балаклії. За словами міністра оборони Степана Полторака, за Калинівку покарали десять чоловік, а в цілому за всі вибухи притягнуті до відповідальності близько сорока осіб.

"На жаль, система охорони військових об'єктів у нас залишається радянською. По периметру складу або заводу відставний військовий з паличкою ходить - ось і вся охорона. У такий час потрібно думати на кілька кроків вперед. Такі військові об'єкти потрібно охороняти і з повітря, і за допомогою електронної техніки. На жаль, не тільки на Харківському заводі, а й на інших військових об'єктах техніка знаходиться на якихось занедбаних територіях", - говорить військовий експерт, генерал-лейтенант Дмитро Уманець.

Хто залишив "секретну" військову базу без охорони

У Міноборони стверджують, що охорону військових складів зараз посилили. На складах впровадили систему протидії дронам. Саме на них списували причини вибухів. А в цьому році всіх представників громадянської воєнізованої охорони замінять на штатні військові підрозділи.

Хоча екс-міністр оборони Анатолій Гриценко вважає, що заходів вжито мало.

"Це неприпустимо, коли, за даними прокуратури, з чотирьох військових складів три підірвали диверсійні групи. Тепер ми бачимо, що й інші військові об'єкти, де зберігається техніка, також ніхто не охороняє. Тут потрібні тільки жорсткі організаційні й кадрові рішення. Організаційні - забезпечити надійну охорону. А що стосується кадрів, то люди, які це допустили на заводі, повинні бути як мінімум звільнені. А якщо будуть ознаки порушення закону, то і притягнуті до відповідальності", - заявив OBOZREVATEL Гриценко.

У комітеті з нацбезпеки і оборони Верховної Ради інша думка.

"Розумієте, між державою і суспільством зараз існує якийсь суспільний договір, і у держави відсутня можливість контролювати базові речі. Ще при Союзі існувала ВОХР - воєнізована охорона. Вони мали право і мали рішучість застосовувати зброю під час охорони об'єктів. А зараз, уявіть, якби на заводі була охорона і вона застосувала силу до цих блогерів, який би галас здійнявся в суспільстві?" - сказав під час бесіди з нами секретар комітету з нацбезпеки і оборони, нардеп від БПП Іван Винник.