Відео дня
В Україні повернули покарання за брехню в деклараціях: в чому різниця між обмеженням свободи і в'язницею
У Законі про відповідальність за брехню у деклараціях, який ухвалений Верховною Радою, передбачається максимальне покарання у вигляді обмеження волі на строк до двох років.
OBOZREVATEL вирішив пояснити, чим воно відрізняється від реального ув'язнення у спеціалізованих установах.
Згідно Кримінально-виконавчого Кодексу України, злочинець, засуджений до обмеження волі, повинен буде спокутувати провину у виправних центрах та без ізоляції від суспільства. За ним здійснюватимуть нагляд з обов'язковим залученням до праці.
При цьому такі засуджені можуть носити звичайний одяг, користуватися комп'ютерами, мобільними телефонами та мати при собі гроші. Крім того, їм дозволені короткочасні побачення без обмежень, а один раз на місяць – до трьох діб.
Злочинцям можуть навіть дозволити тимчасові виїзди за межі виправних центрів. Зокрема, в разі життєво необхідних обставин, які потребують їхньої присутності – лікування або інші причини.
Крім того, якщо засуджена особа матиме сім'ю та протягом півроку не порушує правила, то вона може проживати за межами центру зі своїми рідними, у тому числі в орендованих квартирах. Вони тільки будуть зобов'язані від одного до чотирьох разів на тиждень з'являтися у виправний центр для реєстрації.
Але якщо керуватися частиною 3 статті 61 Кримінального кодексу України, то є умови, при яких засуджені можуть уникнути покарання у вигляді обмеження волі. Її не застосовують до декількох груп населення, зокрема пенсіонерів, до вагітних жінок або які мають дітей віком до чотирнадцяти років, а також до людей з інвалідністю I та II груп.
Тобто, можливо, зловмисники можуть отримати покарання у вигляді штрафу або громадських робіт.
Як писав OBOZREVATEL:
27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною кримінальну відповідальність за декларування недостовірної інформації. Відповідно, судді скасували кримінальну відповідальність за недостовірне декларування майна й обмежили повноваження НАЗК.
Це рішення дало початок конституційній кризі в Україні.
27 листопада президент України Володимир Зеленський вніс до Ради свій законопроєкт щодо відновлення відповідальності за декларування недостовірної інформації.