Беркутівця, який підозрюється у вбивстві, відпустили на свободу: як руйнуються справи Майдану

Печерський суд Києва відпустив під домашній арешт чергового підозрюваного в розстрілі майданівців. Цього разу ним став ексбоєць "Омеги" Володимир Косенко.

Відео дня

Його звинувачують у вбивстві Героя України Олега Ушневича й пораненні Віталія Гукова 20 лютого 2014 року. Як сказав OBOZREVATEL ексначальник відділу спецрозслідування Генпрокуратури Сергій Горбатюк, щодо більшості винних у розстрілах активістів застосовують м'які запобіжні заходи.

Печерський районний суд столиці зобов'язав омегівця Володимира Косенка носити електронний браслет. Під час засідання прокурор Ігор Земсков клопотав про 60 діб утримання під вартою в СІЗО СБУ, оскільки є ризик, що Косенко втече. Однак було постановлено інакше.

Читайте: "А ви знаєте, що в мене тато загинув?" Донька Героя Небесної Сотні зворушила мережу до сліз

Адвокат Небесної Сотні Віталій Титич у коментарі OBOZREVATEL зазначає, що суд розглядає ризики та ухвалює рішення під свою відповідальність. Тож якщо Косенко спробує втекти, то відповідальним за це буде суд. Крім того, за словами Титича, за шість років з часу злочину ексбоєць "Омеги" міг спокійно заховати всі докази й домовитися, з ким потрібно.

"Є об'єктивні речі: минуло шість років. Цей чоловік продовжував працювати в правоохоронних органах, все що міг – сховав, з ким міг – домовився. Тому необхідність застосовувати до нього більш жорсткі заходи відсутня", – розповів Титич.

Читайте: День Небесної Сотні: у Києві вшановують пам'ять Героїв

Володимира Косенка підозрюють у пораненні Віталія Гукова та вбивстві Олега Ушневича – громадського активіста й учасника Революції Гідності.

Ушневич родом із Дрогобича, але останніми роками працював за кордоном. Коли в Україні почався Майдан, то повернувся й пішов туди в перші ж дні. У ніч із 18 на 19 лютого він прибув на Майдан із "Львівською сотнею". А вже 20-го загинув. У його серце влучили дві кулі.

Олега поховали в місті Сколе, а 21 листопада 2014 року йому посмертно присвоїли звання Героя України.

Читайте: "Ми не знаємо, хто винен": у ДБР розкрили деталі розслідування справи Майдану. Відео

Сергій Горбатюк у коментарі OBOZREVATEL підкреслює, що тяжкість скоєного не може бути єдиною підставою для утримання під вартою, однак це було б логічним результатом.

"Питання в ризиках. Звісно, сама лише тяжкість злочину не може бути єдиною причиною для арешту. Хоча, на мою думку, чому б ні? Є такі вчинки, за які людина не може перебувати не під вартою", – поділився Горбатюк.

Також він зазначає, що стосовно більшості причетних до "справи Майдану" застосовують доволі м'які запобіжні заходи, а ось за ґрати відправляють досить мало людей.

"Щодо майданівських справ, то сьогодні майже ніхто з підозрюваних не перебуває під вартою. Чомусь суд знаходить аргументи, які дозволяють обрати запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою", – розповів Горбатюк.

А й справді, ситуації, коли підозрюваним у "справі Майдану" змінювали запобіжний захід, зумовлювали значний резонанс у суспільстві. Наприклад, у березні-квітні 2014 року за підозрою в розстрілі учасників Революції Гідності затримали ексберкутівців Сергія Зінченка, Павла Аброськіна й Дмитра Садівника. У вересні 2014 року Садівника відпустили під домашній арешт, а за місяць він утік до Росії.

А нещодавно, в грудні 2019 року, Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід п'ятьом ексберкутівцям на особисте зобов'язання – після їх віддали в рамках обміну полоненими з "Л/ДНР".

Як раніше повідомляв OBOZREVATEL:

• Державне бюро розслідувань ініціювало законодавчі зміни, щоб притягнути до відповідальності винних осіб у справах Майдану. Водночас правоохоронці мають намір покарати навіть тих, хто переховується за кордоном. Про це в Facebook заявила в.о. директорки ДБР Ірина Венедіктова.

• У Генпрокуратурі України заявили, що в справах розстрілів на Майдані в 2013-2014 роках визнали винними 59 осіб.