Підкилимні ігри: що заважає ''зачистити'' українські міста від реклами

Тотальна "рекламізація" вулиць і трас — одна з найганебніших відмінностей українських міст від європейських. Практично на кожному кроці великих і малих "мегаполісів" можна побачити величезні і надокучливі борди "купи-продай". Таке засилля реклами не лише спотворює краєвиди міст, а й нерідко відволікає водіїв, збільшуючи страшну статистику ДТП.

Детальніше щодо проблеми зовнішньої реклами в Україні — у публікації OBOZREVATEL.

Білборди смерті?

Кілька років тому урядовий комітет з питань розвитку інфраструктури та екологічної політики намагався "проштовхнути" законопроект, що забороняє зовнішню рекламу вздовж доріг. Згідно з опитуваннями тоді ще ДАІ, 82% водіїв визнали, що подібна реклама відволікає їх від керування автомобілем.

''Міг стати свідком'': спливли подробиці звірячого вбивства вчителя під Одесою

Також був зареєстрований законопроект, який пропонував перемістити рекламні борди на відстань 100 м для заміських доріг і 200 метрів — для доріг міжнародного значення (наразі рекламні конструкції перебувають у п'яти метрах від проїжджої частини).

У пояснювальній записці автори посилалися на норми Європейської угоди про міжнародні автомагістралі, до якої УРСР приєдналася у 1982 році, що забороняють рекламні щити вздовж міжнародних трас. Також автори посилалися на Конвенцію про дорожній рух і Конвенцію про дорожні знаки і сигнали 1968 р. (забороняють встановлення плакатів і афіш, які можуть засліпити або відвернути увагу водіїв).

Втім, жоден із законопроектів не було прийнято: перший відкликали, другий не затвердили.

Глава громадської організації Vision Zero Віктор Загреба переконаний, що реклама може заважати водіям, якщо перекриває огляд. "Це відбувається, якщо сітілайт розташований у зоні так званого трикутника видимості, особливо на перехрестях та прилеглих вулицях", — розповів він.

Що стосується змісту реклами, то, на думку експерта, існує чимало чинників, які відволікають водія набагато більше. "Це може бути мобільний телефон, перемикання радіоприймача в авто, розмова з пасажирами", — розповів Загреба.

Хаос уздовж трас

Глава Асоціації операторів зовнішньої реклами України Оксана Поліщук розповіла OBOZREVATEL, що ситуація з рекламою уздовж трас — критична.

"Починаючи з 2012 року право видачі дозволів на встановлення рекламних конструкцій за межами населених пунктів передано обласним державним адміністраціям. Але не всі ОДА створили робочий орган і не всі мають чинні порядки, за якими видаватимуть дозволи на розміщення реклами", — розповіла експерт.

За словами Поліщук, більшість облдержадміністрацій сьогодні не мають обліку рекламних носіїв.

"Вони не розуміють, що у них розміщено і ким, чи є дозволи на конструкції чи ні. Розміщення реклами за межами населених пунктів з 2012 року перебуває у скрутній ситуації", — зазначила вона.

Додамо, що демонтажем реклами за межами населених пунктів займається Держагентство автомобільних доріг України.

Свої правила

Дещо краща ситуація у містах. Лідером у "розумній" зачистці реклами є Київ. Тут було досягнуто консенсусу між бізнесом, владою і громадськістю. В результаті оператори в цьому році добровільно почали не тільки прибирати зовнішню рекламу з міських вулиць, а й оновлювати парк сучасними конструкціями - певний внесок у благоустрій та естетичний вигляд столиці. Приклад - зупинки.

На сьогодні низку центральних вулиць Києва на 50-60% вже очистили від сітілайтів, скролів, білбордів. До кінця весни 2019-го в місті з 10-12 тис. рекламних конструкцій залишиться не більше 4,4 тис.

В інших містах також вирішується питання із зовнішньою рекламою, щоправда не так цивільно, як у столиці.

"Наприклад Дніпро. Від початку нинішнього року місцева влада почала ухвалювати схеми розміщення рекламних конструкцій, причому ухвалюють їх без дотримання регуляторної процедури", — розповіла Оксана Поліщук.

За її словами, оператори реклами, які працюють у правовому полі, отримують припис на демонтаж, тоді як невідомі фірми — "зелене світло" на встановлення реклами.

У Мелітополі (Запорізька область) оператори оскаржили в суді правила розміщення рекламних конструкцій, які були прийняті з порушенням законодавства.

"Після цього влада Мелітополя вирішила анулювати всі дозволи, які були прийняті на підставі цих правил, і демонтувати конструкції. Це стосувалося тих операторів, які подавали позов до суду. Тим, хто не брав участі у позові, дозволи залишилися дійсними", — уточнила Поліщук.

Біла Церква (Київська область). За словами Поліщук, місцева влада не продовжує операторам дозволи, посилаючись на те, що не знає, як у місті буде розміщуватися зовнішня реклама. У деяких випадках дозволи видають на термін від декількох місяців до року.

"Ідентична ситуація в Житомирі. У місті операторам продовжують дозвіл на шість місяців. По завершенні цього терміну підприємець знову має приходити до чиновника. По суті подовження або неподовження дозволів, а також їхній термін, відбувається в ручному керуванні і залежить від волі того чи іншого чиновника", — розповіла OBOZREVATEL експерт.

Олександрія (Кіровоградська обл.) Це місто може бути прикладом використання адмінресурсу в особистих інтересах. За словами голови Асоціації, меру міста не сподобалася реклама, розміщена на носіях, оскільки вона ішла врозріз із його політичною силою. В результаті виконавчий комітет прийняв рішення анулювати дозволи оператору реклами, а конструкції передати у власність міста. Конфлікт вирішується у суді.

Черкаси. Це перше українське місто, яке затвердило схему розміщення зовнішньої реклами на всій своїй території. Як розповіла Поліщук, схему прийняли всі оператори за винятком одного, який до сьогодні не виконав вимоги і розміщується на тих вулицях, звідки інші оператори вже давно прибрали свої рекламоносії.

Водночас, за її словами, влада не вживає заходів щоб змусити оператора виконати вимоги. "Таким чином отримуємо переваги одного суб'єкта над іншим, а також приклад бездіяльності місцевої влади", — резюмувала глава Асоціації.

Читайте: Революційні зміни: у ''війні'' на дорогах України окреслився перелом

Камінь спотикання — законодавство

Щоб навести лад у сфері зовнішньої реклами, необхідно змінювати законодавство, впевнена Оксана Поліщук.

"Існує колізія між законом "Про рекламу", законом "Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності" та Типовими правилами розміщення зовнішньої реклами, затвердженими Кабміном. Існує і незліченна кількість норм і правил, затверджених у той час, коли єдиним рекламним носієм був щит. Всі ці документи створюють умови для ручного керування", — розповіла вона.

Читайте: Звіряче побиття підлітка-інваліда у Києві: стали відомі подробиці

Так, за словами голови Асоціації, у 16-й статті закону "Про рекламу" відсутні основні норми, яким чином повинна розміщуватися зовнішня реклама. Немає і переліку документів, які необхідно подати розповсюджувачу. Також немає чітких підстав для відмови у видачі дозволів.

"Як наслідок — кожне місто починає прописувати власний порядок. В результаті в одному населеному пункті необхідно для отримання дозволу подати три документи, а в іншому — 10", — розповіла Поліщук.

P.S.: Поки питання із законодавством не буде вирішене, у сфері зовнішньої реклами й надалі триватимуть підкилимні ігри з нульовим результатом.