Головного ката "ДНР" відпустять? Дружина українського полоненого розповіла, чому не вірить у справедливість. Ексклюзив

8 хвилин
60,4 т.
Головного ката 'ДНР' відпустять? Дружина українського полоненого розповіла, чому не вірить у справедливість. Ексклюзив

Те, що СБУ затримала одного із найжорстокіших злочинців "ДНР" – екскоменданта нелегальної донецької в'язниці "Ізоляція" Дениса Куликовського, відомого як Палич, – стало новиною №1 в Україні.

37-річного уродженця міста Курахове звинувачують в особливо тяжких злочинах: торгівлі людьми, створенні терористичної групи чи організації, створенні не передбачених законом воєнізованих чи збройних формувань та порушенні законів війни. За це Паличу загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі чи навіть довічне. Тільки ось у тому, що головний кат Донецька справді отримає покарання, яке можна порівняти з масштабами його злочинної діяльності, впевнені далеко не всі, кого ця діяльність безпосередньо зачепила.

Відео дня

Насамперед OBOZREVATEL зв'язався з Тетяною Матюшенко – дружиною українського патріота Валерія Матюшенка, який провів в "Ізоляції" 10 місяців саме в той період, коли нею заправляв Палич. І який із 15 липня 2017 року досі є заручником "ДНР". У самопроголошеній республіці Валерія засудили до 10 років суворого режиму – за "шпигунство на користь України"...

"Чесно кажучи, я здивувалася. Думала, він уже сидить"

– Таню, що ви відчули, коли дізналися, що затримано Дениса Куликовського?

– Чесно кажучи, я здивувалася. Думала, що він уже сидить.

Ще 2019-го були розмови про те, що СБУ затримала його в Кураховому і він дає свідчення українській стороні. Не розумію, чому лише зараз оголосили про затримання?

Люди, які на своїй шкірі або на шкірі своїх рідних відчули, що це за нелюд, дивуються. Що, погано ловили? Чи свідчень тих, кого він катував у 14-му, 15-му, 16-му роках, було недостатньо? Чого ми чекали – щоб сотня-дві вбитих набралося та кілька сотень покалічених?

– Ви вважаєте, він сяде за свої злочини?

– (Скептично) Ляже... Дивіться, Аню, є така, з дозволу сказати, людина – Євген Бражников. Він до "Ізоляції" потрапив як ув'язнений, але при цьому всі знали, що він проросійський. Просто та група бойовиків, з якою він був пов'язаний (Гіркін та його команда), перестала подобатись іншій групі, що прийшла до влади, і Бражникова посадили. Та в "Ізоляції" він швидко освоївся і став правою рукою коменданта Палича. Нарівні з ним брав участь у допитах та тортурах: Валера мій його впізнав, це він бив Валеру!

Дениса Куликовського (ліворуч) заарештовано. Євген Бражников не з'явився на чергове засідання суду та перебуває на свободі.

А тепер, коли його судять за злочини, Бражников каже: "Я просив у Матюшенка пробачення, і він мені пробачив". Та тебе сам Бог не пробачив би! З одного боку, каже, що Валера пробачив, з іншого – обмовляє Валеру, робить усе, щоб мій чоловік ніколи на волю не вийшов.

29 жовтня мало бути засідання суду над Бражниковим. Він на нього, як відомо, не з'явився. Ба більше: мені сказали, що його в країні вже немає. Начебто він фотографії з-за кордону в соцмережах повісив.

Якщо це правда, якщо помічника Палича справді випустили з країни, то чому я маю вірити, що сяде Палич?

Є у мене підстави? Хто у нашій країні сидить, Аню?

– Хто вкрав мопед. Або мішок картоплі.

– Ви ж розумієте. Так і напишіть: я дуже люблю свою країну і в себе вдома, в Комсомольському, коли прийшли бойовики, не ховалася, а відкрито висловлювала свою громадянську позицію. Але любити країну – одне, а страждати від того, що ти не потрібен державі, – зовсім інше.

Ну, дадуть цій тварюці 15 років. Хіба це можна порівняти з кількістю життів, які він обірвав? Конфіскують у нього майно, накрадене, – це поверне здоров'я тим, кого він покалічив?

Коли в грудні 2019 року Бражников летів в одному "обмінному" літаку з тими, кого він узимку догола роздягав і обливав водою на морозі, кому він до ніг електроди приставляв, вони його ледь голими руками не задушили. А цього, якби вивести до натовпу його жертв та їхніх рідних, по шматочках би різали! І те місце, яким він ґвалтував людей у тій "Ізоляції" (плаче)...

Ви вибачте за емоції, я щосили намагаюсь триматися, але коли ти чотири з половиною роки намагаєшся триматися, це вже не завжди виходить. Сил нема.

Я б його ще гімн України змусила співати. Усю ніч, без перепочинку, співати, стоячи навитяжку, як він змушував виконувати гімн Росії та "ДНР". Колишні полонені говорили: "Те, що нас били, було не так принизливо, як ця хрінь...".

Ламав людей психологічно, розумієте? І на розстріл його треба виводити, як він водив. Тільки не лякати розстрілом, а стріляти по черзі то в ногу, то в руку...

Тетяна бореться за те, щоб звільнити чоловіка, вже понад чотири роки.
"Хочеш, твою дружину привеземо – і прямо тут її, при тобі? Чи дитину?"

– Мій чоловік 10 місяців провів в "Ізоляції". Зараз він у макіївській колонії, але спілкуватися нам, як і раніше, вкрай складно: їм там не можна нічого говорити, дзвонити рідним дозволено лише двічі на тиждень по місцевому зв'язку "Фенікс", усі розмови прослуховуються та записуються. Але я багато про що знаю – від тих, хто з Валерою разом мучився і кого обміняли 2019-го. Знаю, як в "Ізоляції" вибивали, щоб чоловік зізнався, що він шпигун, як погрожували: "Хочеш, твою дружину привеземо – і прямо тут її, при тобі? Чи дитину? Обирай...".

Валерій Матюшенко із сином. До затримання...

Подивіться статті, за якими проходить Куликовський. Де там про тортури та масові вбивства? Не здивуюсь, якщо йому – за співпрацю – пообіцяли щось. Зрештою, він же в Україну чомусь побіг – напевно, життя своє рятував. Там прибрали б рано чи пізно, а тут сподівався на щось.

– Ви вже не вірите у справедливість?

– А вона є? Я чотири роки не просто борюся за свободу – за життя чоловіка. Мою історію знають усі журналісти, які пишуть про війну на Донбасі, усі волонтери та правозахисники, учасники місій ОБСЄ та Червоного хреста. Я виходила з одиночними пікетами до Офісу президента, просила хоч кілька хвилин його уваги. Зустрічалася з народними депутатами від його партії та інших. Писала омбудсменці Денісовій. Розмовляла з нинішнім міністром з питань реінтеграції Верещук – щоправда, до того, як вона стала міністром. На жаль, ми не порозумілися. Я не відчула, що це для неї важливо.

Дуже сподівалася, що Валеру обміняють у 2019-му: адже він був у списках! Але в останній момент його викреслюють, і в списках тих, кого дуже хоче отримати назад українська сторона, раптом з'являються такі, як Бражников... Напевно, для когось є справедливість, але для нас її поки що нема.

"Другий барак за свої гроші ремонтуємо"

– У яких умовах Валерій перебуває зараз?

– У жахливих. Ми, родичі заручників, другий барак за свої гроші ремонтуємо – це в голові вкладається?

Людина не чинила жодних злочинів. Він навіть не воював – він цивільний. Але йому дали 10 років – за те, що він підтримує Україну. Ще й із формулюванням: мовляв, це найменший термін, бо здоров'я слабке... А перші 10 місяців в "Ізоляції" з нього знущалися як хотіли.

Валерій Матюшенко, музикант та підприємець, у полоні з 15 липня 2017 року.

Потім, уже коли в колонію потрапив, ми, родичі ув'язнених, ремонтували барак – і зараз другий повинні привести до ладу, бо без дверей і вікон! Тільки вдумайтеся: люди незаконно утримуються, гниють живцем у полоні, а їхні родичі мають будувати їм місця для утримання!

– Жахіття...

– Ліки всі передаємо, тому що медичної допомоги немає взагалі. Який ковід, про що ви? Елементарних речей нема! Ледве домоглася, щоб чоловіка обстежили, і результати моторошні: боюся, він просто не доживе до свого звільнення. У нього загострилася пахова грижа, відбиті всі органи (його били струмом в "Ізоляції" – крім того, що лупили руками-ногами, наче боксерську грушу), хвора щитовидка – передраковий стан... Худий, як скелет.

Знаєте, може, крамольну річ скажу, яка багатьом не сподобається... Але скажу. Таке враження, що зараз для нашої країни важливим є лише один громадянин, який перебуває в ув'язненні.

"У різну ціну в нас громадяни"

– Ви про Саакашвілі?

– Так. Людина поїхала до країни, де їй давно сказали: ми тебе посадимо. Проте поїхав, потрапив до в'язниці, оголосив голодування... І про це трублять усі канали! Усі політики в один голос: громадянина України Україна повинна визволяти!

Я не проти – звісно, повинна. Але, може, вам перерахувати громадян України, які страждають у нелюдських умовах, уже без надії на порятунок, у "ДНР" та "ЛНР"? Може, ви про них забули, то я нагадаю? На Донеччині лише три сотні, і серед них є жінки. Де футболки з іменами цих людей, чому наші знаменитості не пишуть жодних інших імен, лише #FreeMisha?

– Тому що #FreeMisha – це хайп.

– Тому що громадяни України для України, Аню, коштують по-різному. У різну ціну в нас громадяни.

Ми створили робочу групу – за підтримки Офісу президента. Запросимо туди представників посольств, ОБСЄ, Червоного хреста – скільки треба боротися, стільки буду. Але чи вистачить здоров'я Валері? Йому 56 років, майже чотири з половиною він у полоні...

У мене родичі залишилися – в "ДНР". Ну, у багатьох із нас є родичі на тому боці, як нормальні, так і затяті сепаратисти. І от один із них, котрий знається з донецьким "МДБ", передав мені дещо нещодавно.

"Твоє х...йло, – так прямо й сказав, – із зони не вийде. Або вб'ють, або отруять".

А ці, з екранів, говорять: реінтеграція, жити в одній державі, чути одне одного. Прощати...

– Невже нема жодної надії на обмін?

– Я ж вам кажу: бойовикам і Росії є ким торгуватися – у них повно наших заручників. Але їхні власні відморозки їм не цікаві. Упіймали – значить, тримайте. Поки самі ж не відпустите...

...Визволити з полону не вдається не лише Валерія Матюшенка. На території ДНР досі незаконно утримуються громадяни України, патріоти України. Тих, чиї дані та нинішнє місцеперебування відомі Тетяні Матюшенко, вона попросила назвати поіменно:

  • Олена Пєх, 1971 року народження. У полоні з 09.08.2018 року. 27.03.2020 була засуджена до 14 років. Перебуває у ВК №127 м. Сніжне.

  • Євген Ставцев, 1965 року народження. У полоні з 06.10.2017. 24.10.2019 був засуджений до 14 років. ВК №32 м. Макіївки.

  • Станіслав Боранов, 1986 року народження. У полоні з 09.09.2017. Колонія № 97 м. Макіївки.

  • Ігор Мирончук (військовий), 1986 року народження. У полоні з 09.02.2019. Утримується у Макіївці, ВК №32.

  • Сергій Мазуров, 1977 року народження. У полоні з 01.07.2017. 30.08.2019 засуджений до 14 років позбавлення волі. Перебуває у ВК №32 м. Макіївки.

  • Сергій Куріус, 1972 року народження. У полоні з 06.09.2019. Наразі утримується у СІЗО №5 м. Донецька.

  • Ігор Кир'яненко, 1961 року народження. У полоні з 30.12.2018. Засуджено на 12 років – 16.12.2020 року. ВК №32 м. Макіївки.

  • Ігор Назаренко, 1972 року народження. У полоні з 03.10. 2017. Засуджений до 11 років – 04.10.2019 року. Утримується у ВК №32 м. Макіївки.

  • Павло Корсун (військовий), 1982 року народження. У полоні з 22.05.2019. Перебуває у ВК №32 м. Макіївки.

  • Андрій Сидоренко, 1990 року народження. У полоні з 02.01.2018 року. Був засуджений 21.08.2020 на 10 років. Утримується у ВК №32 м. Макіївки.

  • Олег Таран, 1984 року народження. У полоні з 23.03.2017, 12.08.2019 року був засуджений на шість років. Нині у 28-й колонії м. Чистякове (раніше Торез).

  • Богдан Ковальчук, 1998 року народження. У полоні з 31.06.2016, 26.06.2018 року засуджений на 10 років. Перебуває там само, у колонії №28 у Чистяковому.

  • Юрій Гордійчук (військовий), 1982 року народження. У полоні з 22.05.2019, 22.05.2019 засуджений до 17 років. Утримується у ВК №32 м. Макіївки.

Їхні імена не розкручені в медіа та не на слуху щодня. Але не забувати ці імена та боротися за звільнення своїх громадян – обов'язок держави. Якщо вона справді демократична і претендує на те, аби бути європейською.

Ці люди досі незаконно утримуються у в'язницях "ДНР".

Пресслужба СБУ повідомила OBOZREVATEL, що суд обрав для затриманого Куликовського запобіжний захід: 60 діб арешту без права внесення застави.