Новий трудовий кодекс: що зміниться і чому протестують профспілки

На трудове законодавство України, що наразі оновлюється, вже вішають ярлики. Противники змін беруть участь у мітингах з вимогами не приймати нововведення. Українців лякають тим, що після прийняття нової редакції Трудового кодексу їх звільнятимуть без вихідної допомоги, що права працівників будуть сутєво обмежені, а вагітні жінки можуть забути про виплату декретних. Проте чи дійсно це так і кому вигідно, щоб країна продовжувала жити за законами, прийнятими ще у минулому столітті, розбирався OBOZREVATEL.

Про необхідність привести трудове законодавство у відповідність з реаліями 21 століття говорять давно. Адже до сих пір Україна жила за КЗпП, написаним ще у 1971 році. За останні 50 років в нього вносилися зміни, але більшість положень залишилися ще радянськими – аж до окремих моментів, що з'явилися ще з подачі Володимира Леніна.

І вони давно і безнадійно застаріли.

Міняти не можна залишити

Те, що існуюче трудове законодавство не захищає інтереси працівників, тією чи іншою мірою розуміють і самі українці. Так, наприклад, під час останньої "Свободи слова Савіка Шустера ", присвяченій змінам, що готуються, лише 36% глядачів у студії висловилися за те, що чинний КЗпП захищає їх права, тоді як 64% присутніх відчувають себе повністю незахищеними. А під час презентації можливих нововведень у трудовому законодавстві на засіданні профільного комітету міністр економіки Тимофій Милованов озвучив, що незахищеність прав працівника, згідно соцдосліджень, турбує не менше 46% громадян України. Зокрема, третьою за значимістю проблемою для опитаних є відсутність офіційного оформлення на роботу. Що і не дивно: згідно з даними Мінекономіки з 28,5 млн українців працездатного віку легально працюють лише 12,8 млн.

"Зміни потрібні вже давно. У нас діє кодекс ще 1971 року – з певними змінами. Сьогодні зареєстровано три законопроекти: урядовий, який сьогодні багато критикують, другий – Наталії Королевської та групи депутатів, третій – авторства Юлії Тимошенко. Варіант Королевської, на мою думку , був актуальний 3-4 роки тому. Він дуже близький до того варіанту, який відпрацьовувався у 2015 році. Сьогодні він втратив актуальність. Законопроект Тимошенко і зовсім писався під диктовку профспілок. Туди увійшли всі їхні побажання за останні роки. Тому назвати його актуальним для всіх сторін соціального діалогу я не можу. Він точно не відповідає інтересам роботодавця. Найсучасніший – урядовий варіант. Він вносить дуже серйозні зміни. Це той варіант, який роботодавці готові підтримати – після серйозного доопрацювання", - упевнений глава Федерації металургів України Сергій Біленький.

Читайте: Вагітних дозволять звільняти? Розкрито фейк Медведчука про новий Трудовий кодекс

Він підкреслив: написаний в "турборежимі" урядовий законопроект – не ідеальний. Однак і демонізувати його так, як це роблять профспілки, навряд чи варто.

"Неможливо не реагувати на виклики. Неможливо працювати за старими правилами, не реагувати на те, що ключовий засіб виробництва - не верстат, а мізки, розум людини. Якщо ми на це не відреагуємо, ми будемо втрачати конкурентоспроможність, і наша економіка не зростатиме", - переконаний глава Федерації роботодавців України Дмитро Олійник.

Чим лякають українців?

Однак разом з тим в суспільстві активно розганяються меседжі про те, що нове трудове законодавство фактично перетворює українців на рабів. Зокрема, різко проти прийняття законопроекту 2708 виступили профспілки. Серед іншого, вони запевняють, що новий закон, у разі прийняття, суттєво спростить процедуру звільнення і уріже захист найменш захищених категорій – як то вагітні жінки або матері-одиначки. Хоча насправді пропозиції уряду полягають у збільшенні термінів, протягом яких роботодавець повинен попередити працівника про майбутнє звільнення (з подвійною компенсацією при порушенні цих термінів), можливості оформляти декретну відпустку не тільки матері, але й іншим членам сім'ї. А звільняти представників захищених категорій будуть тільки за систематичні серйозні порушення трудової дисципліни.

Читайте: "Є великі побоювання": юрист розповів, чим загрожує українцям новий Трудовий кодекс

Ще одна позиція для критики – введення 12-годинних робочих змін. Ось тільки критики цієї пропозиції забувають вказати: мова йде про надання можливості, а не про обов'язок.

"Ті відносини, які є сьогодні, не дають певної гнучкості ні найманому працівнику, ні роботодавцю. Якщо працівник хоче більше заробляти тут, в Україні, а не їхати на заробітки в Польщу – чому б не дати йому таку можливість? Сьогодні він обмежений чинним законодавством, тому що не може працювати 12 годин, як в тій же Польщі, і заробляти в півтора рази більше, ніж він може заробити в Україні. Йдеться ж не про обов'язок, а про можливість працювати більше – і більше заробляти, не виїжджаючи за кордон . А скористатися нею чи ні – вирішувати самій людині", - говорить Біленький.

Новий Трудовий кодекс: не "рабство", а данина часу

Одним з найбільш запальних прихильників модернізації трудового законодавства у публічній площині виступає голова парламентського комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова. Ще на етапі підготовки урядового законопроекту вона підкреслювала, що головна мета нововведень – спрощення і здешевлення для роботодавця умов відкриття нових робочих місць: влада розраховує, що це дозволить створити мільйон робочих місць за наступні п'ять років, а також спонукає бізнес включатися у пенсійну реформу другого рівня. При цьому у комітеті впевнені: збільшення відпусток, посилення захисту від шкоди здоров'ю, можливість працювати офіційно на кількох роботах, впровадження ряду видів трудових договорів та створення умов для офіційного оформлення працівників українцям принесе лише плюси.

"Цей законопроект спрямований на те, щоб вивести тих, хто не захищений зовсім, у зону, де буде захист", - резюмувала Третьякова.

Зокрема, за словами міністра економіки Тимофія Милованова, новий закон захистить працівників від необгрунтованих звільнень.

"Ми пропонуємо роботодавцям бути прогнозованими і послідовними у відносинах з працівниками. Причинами для звільнення з ініціативи роботодавця можуть бути підстави, прописані в трудовому договорі, який підписують працівник і роботодавець при оформленні трудових відносин. Ніяких вигадок і маніпуляцій в процесі роботи... Ми також пропонуємо зробити матеріальну компенсацію при звільненні обов'язковою, а також заборонити фіктивні реорганізації підприємств задля скорочення штату", - підкреслив Милованов, намагаючись розвіяти штучно викликані страхи українців про те, що за новим Трудовим кодексом їх у будь-який момент можуть безпричинно звільнити без вихідної допомоги.

Читайте: "Не обмежує права!" Милованов розкрив деталі нового Трудового кодексу

Запропоновані новації підтримують і в Європейській Бізнес Асоціації.

"Асоціація повністю підтримує модернізацію формату відносин між роботодавцем і персоналом. Одночасно ми вважаємо за доцільне якомога швидше змінити радянський КЗпП на сучасний Трудовий кодекс, а не скеровувати зусилля на точкові зміни в трудовому законодавстві", - відзначали в ЄБА ще на початку роботи над сучасним зведенням трудових законів. І пропонували свої 11 нововведень, які мають знайти відображення в новому Трудовому кодексі. Частина з них була врахована, щодо іншої частини бізнес продовжить консультації з владою.

Так що в разі прийняття запропонованого законопроекту Україна зробить ще один крок в бік європейського законодавства.

Не при справах?

"Коли три або чотири роки тому виносився попередній проект Трудового кодексу, авторства Гройсмана, багато профспілок також називали його рабським, блокували, виводили людей на мітинги... Зараз ситуація повторюється. Що б нове не пропонувалося, те, що хоч якимось чином зачіпає, як вони вважають, права найманих працівників, і створює якийсь баланс інтересів трьох сторін – держави, роботодавців і профспілок – вони вважають це "рабським" і неприпустимим. Зокрема, профспілки критикують нові види трудових договорів. Але на мій погляд, це – нормальний шлях, щоб узаконити ті види трудових відносин, які зараз, фактично, знаходяться в тіні", - вважає Біленький.

У чому ж причина настільки запеклого неприйняття запропонованих змін профспілками? Як відзначають вони самі, у разі прийняття нового трудового законодавства, їх можливості в захисті прав працівників будуть істотно звужені. Так що бажання зберегти свій вплив безумовно є однією з причин непримиренної позиції щодо урядового законопроекту.

Читайте: Як новий трудовий кодекс вплине на декретні відпустки: пояснення експертки

Як і чинне трудове законодавство, профспілки в їх нинішньому вигляді – явище застаріле і потребує модернізації. Найчастіше вони виступають інструментом для тих чи інших політичних сил, які використовують впливовість профспілок для досягнення власних цілей або отримання додаткових політичних бонусів. Закономірно, що будь-які спроби модернізувати систему профспілок і зробити їх ефективними, сучасними і незалежними, буде наражатися на потужний спротив.

Так само, як і спроби позбавити профспілки багатомільярдного майна і колосальних сум членських внесків. За даними Галини Третьякової, тільки грошима за роки незалежності українці заплатили профспілкам близько 10 мільярдів доларів!

"Уряд вніс законопроект, який знищує монополію прорадянських профспілок і відкриває можливості для конкуренції у цій галузі. Уряд проводить політику радикальної детінізації майна і фінансів профспілок. А ще ми збираємося припинити "профспілкове рабство", коли нас, - а нас 7 млн, - передали з ВЦРПС спадкоємцям у ФПУ і ми щомісяця віддаємо 1% своєї зарплати "профспілковому босу, а не для захисту ваших трудових прав". Нас передали, і ми покірно, за інерцією - платимо. Щомісяця 1% - і так 27 років. Кожна сім'я за цей час заплатила "босові з профспілки" в середньому 60 тисяч гривень. За 27 років українці віддали профспілці у вигляді членських внесків - 10 млрд доларів", - повідомила Третьякова на своїй сторінці в Фейсбук.

Читайте: Зміна трудового кодексу: як тепер найматимуть українців

При цьому фінансовий контроль за цими грошима чинним законом про профспілки не передбачений. Як і на що витрачаються внески на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, які роботодавці перераховують на рахунки профспілкових організацій згідно з чинним законодавством – невідомо. Але ж мова йде про суми в розмірі 4-5 млрд грн на рік.

Як би там не було, у нинішньому вигляді профспілки практично не захищають права працюючих українців. Галина Третьякова переконана: за майже три десятиліття роботи в незалежній Україні профспілки не можуть похвалитися жодним хоч трохи серйозним досягненням.

"Профспілки не мали фундаментального успіху. Жодного. Приватизація пройшла без них, не приватизували вони і те саме "своє" майно, яким управляли від імені держави. Вони відмовчувалися під час підписання дискримінаційних документів, скорочення трудових колективів, порушення прав громадян... Новий трудовий кодекс не продукували. Гармонізації соціального законодавства України з європейським не провели. Нового законодавства з приводу осучаснення профспілок не добилися. Як і перегляду прожиткового мінімуму і методології його розрахунку, збільшення зарплат, пенсій і їх мінімальних маркерів", - перерахувала провали профспілок Третьякова, попутно зазначивши відсутність зусиль по впровадженню прогресивної шкали ПДФО, ЄСВ та виведення з тіні більш ніж 600 млрд зарплат, що виплачуються сьогодні в Україні "в конвертах".

Читайте: Новий трудовий кодекс: юрист пояснила різницю між договором, контрактом та ФОП

У розпорядженні профспілок досі перебувають сотні державних об'єктів. Однак практично всі вони – або руйнуються, або служать джерелом заробітку для вузького кола профспілкових діячів.

"Профспілки користуються колосальними майновими комплексами спеціального призначення (санаторії тощо), розвиток яких зведено до нуля. У перше десятиліття незалежної України вони активно впливали на виборчі процеси шляхом підтримки тих чи інших політичних сил. Безумовно ці відносини тривають і зараз. Десятки кримінальних справ по передачі державного майна профспілок у власність третім приватним особам підтверджує процвітаючу корупцію в цій сфері. Будемо відверті: цілі діяльності профспілок в законі – одні, а в житті – інші. Одночасно рівень безробіття і нівелювання прав працівників на високому рівні. Так чим займаються профспілки? Борються за владу і майно чи захищають права працівників і сприяють поліпшенню умов праці? Відповідь очевидна", - переконаний громадський активіст Євген Ковальов.

Так, один з останніх скандалів стосувався профспілки працівників митної служби. Не так давно глава митниці Максим Нефедов звинуватив профспілку в тому, що отриману в Конча-Заспі дорогу землю під будівництво профілакторію, профспілкові діячі забудували елітною нерухомістю, яку нині здають в оренду за копійки.

Читайте: В Україні скасують лікарняні? Милованов розкрив деталі нового Трудового кодексу

Профспілки: з "совка" - в Європу

Тож Україна потребує не тільки нового трудового законодавства, а й перезавантаження самого інституту профспілок.

"Профспілки потрібні і будуть. Але не такі як в СРСР, а такі, як в Європі. Потрібно перезавантажити профспілковий рух, вибудувати соціальний діалог на нових засадах, де для профспілок і громадянського суспільства будуть чесні правила гри. Потрібно модернізувати профспілкову архітектуру в країні. Почнемо з нуля, перезавантажимо. Але перед цим наведемо порядок", - підкреслила Третьякова.

Усі недоліки урядового законопроекту будуть коригуватися за участю всіх зацікавлених сторін. Уже з 4 лютого над удосконаленням прогресивних норм і усуненням недоліків цього законопроекту почнуть працювати робочі групи при парламентському комітеті з питань соцполітики. При цьому влада обіцяє почути всіх: до роботи над поправками будуть залучені як роботодавці, так і профспілки. Так що принаймні одна з претензій профспілок – відсутність обговорення з усіма сторонами – буде знята.

У той же час, залишається сподіватися на те, що подальша спільна робота над новим Трудовим кодексом буде конструктивною. Адже за нових умов потреба в осучасненні основних принципів взаємодії роботодавців з найманими працівниками стала критичною. Так само, як і необхідність модернізувати інститут профспілок. Адже в усьому світі їх завдання – ефективне відстоювання прав та інтересів робітників. Говорити ж про ефективність українських профспілок у переважній більшості випадків, на жаль, не доводиться.