"Незамінні". Яка доля спіткала гучно звільнених торік очільників 4 регіональних митниць

Усього 12 місяців президентові України Володимиру Зеленському знадобилося, аби довести: реформа митниці повністю і безповоротно провалилася. Служба, яка мала би стати одним із потужних джерел наповнення бюджету, з місяця в місяць демонструє колосальні недовиконання планових показників. А очільники регіональних митниць, яких Зеленський ще рік тому шпетив на публічних нарадах на місцях і гучно звільняв, повертаються в теплі крісла та сідають на облюбовані потоки. Хто і чому підставив Зеленського та як вдалося поховати реформу митниці ще до її справжнього початку – спробуємо розібратися.

21 липня 2020 року після майже річної перерви на роботу вийшов начальник Чернівецької митниці Микола Салагор – один із чотирьох гучно звільнених рік тому президентом Зеленським за провалену боротьбу з контрабандою керівників регіональних митниць.

Нарада митників на КПП "Ужгород", що проходила 6 липня 2019 року, викликала справжній фурор серед українців. А все тому, що у нараді взяв участь новообраний президент України Володимир Зеленський, який у дуже різкій формі запропонував звільнитися одразу 4-м очільникам регіональних митниць, що продемонстрували повну безпорадність у боротьбі з контрабандою, – Волинської, Закарпатської, Чернівецької та Львівської.

Почалося все з відвідин президентом Ужгородського митного поста. Він мав стати найбільш високотехнологічним постом в Україні – а став коштовним недобудом. Переможці тендерів на будівництво цього об’єкта зникли разом із виділеними на його зведення грішми. З усього запланованого на місці незавершеного будівництва лишився лише порожній ангар, куди навіть електрику провести не спромоглися.

Під час згаданого візиту Зеленський дізнався також про те, що Україна має сумну славу європейського "хабу" з контрабанди цигарок, які масово возяться саме через західні регіони України. Резонно припустивши, що такі обсяги контрабанди просто не можуть перевозитися без відома керівництва регіональних митниць і співробітників обласних управлінь Служби безпеки України, Зеленський поставив вимогу перед чиновниками, які провалили боротьбу з нелегальним перевезенням товару, написати заяви на звільнення впродовж 2 днів. Тих, хто відмовиться це робити, Зеленський пообіцяв звільнити примусово: відповідне доручення він дав тодішньому в. о.голови ДФС Олександрові Власову.

Ось як резонансна нарада й різкі вимоги новообраного президента тоді подавалися Зе-командою.

Різкість, з якою Зеленський вишпетив тоді підозрюваних у можливій причетності до заробітків на контрабанді очільників митниць, викликала захоплення в його симпатиків, увігнала у ступор опонентів і навіть викликала у значної частини українців примарну надію, що нарешті-таки на митниці щось зміниться на краще. Адже президент також анонсував жорстку позицію з протидії контрабанді й запевнив: "Наверх уже заносити не треба, і провозити не треба".

Тим більше, що вже за два дні пан Власов на своїй сторінці в соцмережі "Фейсбук" відзвітував: усіх чотирьох начальників регіональних митниць звільнено.

Але, як виявилося, він, м’яко кажучи, сказав неправду.

Начальника Волинської митниці ДФС Віктора Кривіцького було звільнено не 9 липня, як запевняв Власов у своєму ФБ, а пізніше. І не рішенням тимчасового очільника ДФС, а на підставі власної заяви від 16 липня. "Чоловічим рішенням" назвав це сам Власов, який, схоже, забув, що вже "звільняв" у ФБ начальника Волинської митниці за тиждень до того.

На згаданій нараді із Зеленським Кривіцький присутній не був: тоді він начебто перебував на лікарняному.

А от його заступникові Євгенію Шелігацькому від Зеленського тоді дісталося на горіхи.

У 2016-му Шелігацький уже працював на Волинській митниці – і навіть фігурував у скандалі зі спробою контрабандного ввозу на територію Польщі 1,5 тонни бурштину, за що отримав догану.

А у місцевих (і не тільки) ЗМІ можна знайти згадки про Шелігацького в контексті організації найрізноманітніших схем на митниці. Зокрема, чимало розслідувань присвятив йому журналіст Євген Плінський, який спеціалізується на дослідженнях корупційних схем на митниці.

І Шелігацького Власов начебто справді звільнив 9 липня. Ось тільки сам митник про це, схоже, не знає: за даними сайту Волинської митниці, він і сьогодні продовжує працювати на Волинській митниці на посаді заступника начальника Волинської митниці ДФС – начальника управління протидії митним правопорушенням і міжнародної взаємодії.

Саме в такому амплуа він подав до НАЗК щорічну декларацію про доходи у травні 2020 року.

Цікавий факт: за минулий рік із біографії Шелігацького зникла також згадка про історію з рекордною партією контрабандного бурштину та отриману ним за це догану. В інформаційній довідці Шелігацького на сайті Волинської митниці зазначено: чинних дисциплінарних стягнень не має.

Ще один гучно звільнений митник – начальник Львівської митниці Левко Прокіпчук – уже наступного дня після "фейсбучного звільнення" на сторінці Власова пішов у відпустку – на місяць.

Звільняв його вже наступник Власова, тодішній в. о.голови ДФС Денис Гутенко: 7 серпня 2019 року Прокіпчук написав заяву на звільнення за власним бажанням – і від 12 серпня вже офіційно припинив керувати Львівською митницею.

На відміну від Шелігацького, Прокіпчук не попадався на гарячому в особливо гучних корупційних скандалах. А періодичні пікети Львівської митниці небайдужими громадянами пояснював не процвітанням корупційних і контрабандних схем на Львівщині, а "політичними процесами", про що заявляв чи не в кожному інтерв’ю.

Тим часом львівські активісти давно вимагали звільнення Прокіпчука з обійманої посади – зокрема, через його причетність, за їхньою інформацією, до встановлення з 2016 року поборів із кожного митного поста у розмірі 500 тисяч доларів.

А в журналістів виникали питання до декларації Прокіпчука. Зокрема, дуже вдалим для нього, схоже, видався 2017 рік, коли митник задекларував 5 нових квартир по 217,2 кв м кожна, власником яких є Прокіпчук Олександра Григорівна, яка надала право користування нерухомістю самому декларанту, його дружині та дітям.

Наразі Прокіпчук позиціонує себе експертом із питань роботи митної служби, судячи з ФБ, активно цікавиться тим, що відбувається на митниці. І "святкує" річницю пам’ятної наради в Ужгороді, підкреслюючи: усі обіцянки нової влади про наведення ладу на митниці провалилися.

"Недозвільненим" виявився і начальник Закарпатської митниці Станіслав Балуєв.

Попри вимоги Зеленського й заяви Власова, Балуєва ніхто в липні 2019 року не звільняв. Він просто пішов у відпустку. А повернувшись 27 серпня на роботу, ще й поновив усіх звільнених за час його відсутності працівників.

Першими про це заявили місцеві ветерани з ГС "Ліга ветеранів АТО та бойових дій "Карпатська Земля". У відкритому зверненні до президента України вони поцікавилися причинами такої ситуації й наголосили на тому, що Балуєв, за їхньою інформацією, особисто причетний до численних корупційних схем на Закарпатській митниці. І що впроваджував він ці схеми начебто в тісній співпраці зі своїм заступником Андрієм Каращенком, який, за даними авторів звернення, безпосередньо "кришував" контрабандні потоки.

Про те, що роль Каращенка в тому, що контрабанда через Закарпатську митницю їде нескінченним потом, не менш значуща, ніж роль Балуєва, говорив свого часу і журналіст Плінський.

Хай там як, але, згідно з даними на сайті НАЗК, "звільнений" влітку Власовим за наполягання Зеленського керівник Закарпатської митниці Станіслав Балуєв насправді працював на посаді аж до 21 грудня 2019 року. А Каращенко, якщо вірити офіційному ресурсу, трудиться в цьому підрозділі ДМС до сьогодні.

Чи їде нині контрабанда через Закарпатську "оновлену" митницю зі старими кадрами – як ви розумієте, питання риторичне.

Останній персонаж із четвірки "звільнених" у межах боротьби "Зе-команди" з контрабандою на митниці – начальник Чернівецької митниці Микола Салагор.

На ресурсі, де громадяни України можуть зареєструвати запити до будь-якої державної структури чи владного органу, можна знайти датовану 16 липня 2019 року відповідь від ДФС про те, що станом на цю дату Салагора ніхто не звільнив і він спокійнісінько продовжував працювати.

Як і його колеги, після ганебної наради із Зеленським він вирішив піти у відпустку, яка плавно трансформувалася у тривалий лікарняний. При цьому, яка саме хвороба так стрімко підкосила пана Салагора, на митниці пояснювати відмовились, проігнорувавши відповідний інформаційний запит від одного з місцевих ЗМІ.

Звільняти Салагора теж довелося наступникові Власова Гутенку: відповідний наказ було оприлюднено у грудні 2019 року. Підставою для звільнення стала "отримана негативна оцінка за результатами оцінювання службової діяльності у 2019 році".

Однак сам Салагор із такою оцінкою, схоже, був незгоден – і звернувся до суду.

А 21 липня 2020 року, за рік із лишком після "показового виступу" Зеленського в Ужгороді, Салагор знову вийшов на роботу, згідно з постановою суду. І вже наступного дня прізвище Салагора знову красувалося на сайті регіональної митниці.

Тож митник зі стажем, схоже, зможе й далі поповнювати власну потужну колекцію коштовних годинників і раритетних колекційних листівок, через яку вже потрапляв у скандал у 2017 році: за офіційної зарплати близько 100 тисяч гривень на рік, яку митник отримував у той період, тільки листівок він назбирав на загальну суму понад 1,5 млн грн - тобто тільки на це хобі Салагор мусив би витрачати всю свою зарплату до копійки впродовж 15 років.

Трагікомічна історія із задекларованим Зеленським повним перезавантаженням митниці завершилася, схоже, не тільки повним відкатом до відправної точки, а й посиленням і без того масштабних корупційних і контрабандних схем у Державній митній службі. Особливо прикро, що ця історія вдарила не тільки по рейтингу президента України, якого, фактично, виставили на посміховисько, а й по ставленню до України у світі. Адже держава, яка лише підтвердила свій імідж "контрабандного хабу", навряд чи завоює симпатії та повагу від сусідів.