Відео дня
Небезпечне сусідство: як бізнесмени "кошмарять" українців
Звичне життя мешканців багатоквартирного будинку зазвичай змінюється з появою хостелу. Антисанітарія, кримінал, пожежі – стандартний набір "незручностей", часто пов'язаних із мінігуртожитками.
Про те, як в Україні регулюється подібна проблема – у матеріалі OBOZREVATEL.
Квартира розбрату
Ціни в хостелах досить демократичні – 150 грн на добу за ліжко-місце у Києві. Контингент різноманітний. Але нерідко послугами мінігуртожитків користуються представники соціальних низів, а також особи із кримінальним минулим.
Наприклад, нещодавній вибух у будинку на вулиці Олеся Гончара, 67 у центрі Києва місцеві жителі пов'язують із мешканцями готелю-гуртожитку на другому поверсі їхнього будинку.
"Можливо, їдучи, хтось із мешканців підклав вибуховий пристрій. У людей зараз на руках багато зброї", – розповів OBOZREVATEL місцевий житель. Він зазначив, що не так давно у хостелі вже були розбірки між "відрядними".
А ось інший випадок. На вулиці Митрополита Андрея Шептицького у Дніпровському районі столиці молодик зґвалтував у під'їзді 47-річну жінку. Обидва проживали в одному хостелі.
Читайте: Ілюзія порядку: як цинічно спотворюють Київ
На вулиці Жилянській, 107, у Києві тиждень тому спалахнула пожежа у приміщенні адміністративного будинку, яке використовували як хостел. Вигоріло 100 квадратних метрів, постраждалих не було.
Таких сумних прикладів – маса. Всі вони свідчать лише про одне – одночасне перебування великої кількості людей у приміщенні, яке для цього не призначене, ризикує вилитися в НП.
Поза законом
Державні органи з подібними "нічліжками" розбиратися не поспішають. Одна з причин – прогалини у законодавстві.
"Поняття "хостел" у законодавстві відсутнє. Розміщуються вони, як правило, у квартирах, куди ні рятувальники, ні правоохоронці зайти не можуть, оскільки це приватна власність", – розповіла OBOZREVATEL начальник пресслужби ДСНС у Києві Світлана Водолага.
Експерт у сфері готельного бізнесу Дмитро Заруба вважає, що серйозної нормативної бази з питання готелів-гуртожитків за останні років 10 не з'явилося.
"Ніяких нормативних документів, які б вимагали від власників квартири якось оформити хостел, сьогодні немає", – розповів він.
Штрафи і згода мешканців
Поки можна говорити лише про ініціативи. У Верховній Раді з квітня цього року зареєстровано два законопроєкти про діяльність хостелів.
Документ №10237 пропонує штрафувати власників квартири, що використовують їх не за призначенням. Сума штрафів – 34-51 тис. грн (при повторному порушенні – 85 тис. грн). Охочі заробляти на квартирантах зобов'язані виділити шість квадратних метрів на людину від загальної площі квартири. Площа житлового приміщення при цьому має складатися з чотирьох "квадратів" на людину.
Законопроєкт 10237-1 від попереднього відрізняється тим, що у хостела має бути окремий вхід. Також мешканці повинні дати згоду на функціонування мініготелю у своєму будинку.
Власний інтерес
Поки законодавці зволікають, мінігуртожитки з'являються у багатоповерхівках як гриби після дощу – попит породжує пропозицію.
До того ж деякі посадові особи і силовики нерідко мають свої дивіденди від таких "нічліжок", розповів нам співрозмовник, знайомий з роботою правоохоронних органів.
Читайте: "Зальот" влади: що буде з омбудсменом після страшної ДТП
За його словами, дільничний в курсі, де в його районі облаштовано нелегальні хостели. Також у курсі працівники ДСНС, представники благоустрою районних адміністрацій, утримувач будинку.
"Чому вони не діяли – інше питання. Можливо, причина в неналежному ставленні до роботи або підприємець готелю-гуртожитку працює з їхнього відома", – розповів наш співрозмовник.
В результаті мешканцям будинків, що потерпають від подібних закладів, доводиться розраховувати на власні сили. Приклад – будинок на вул. Кустанайській, 7 у Голосіївському районі Києва, де мешканці кілька років воюють за виселення нелегального хостелу.
На сьогоднішні у справі тривають суди. Також після публікації у ЗМІ поліція відкрила кримінальне провадження за статтею "самоправство".