Наш "Скіф" цілком може замінити російський "Корнет" - глава "Укроборонпрому"

Про затримку з виробництвом танків "Оплот" для ЗСУ, запровадження громадського контролю в "оборонці", конкуренцію з Росією на ринках зброї і багато іншого - читайте в першій частині інтерв'ю OBOZREVATEL з главою найбільшого оборонного концерну "Укроборонпром" Павлом Букіним.

- 21 травня (розмова відбулася 17 травня - Ред.) має відбутися аукціон з продажу землі та нерухомості Миколаївського суднобудівного заводу. Чи означає це, що підприємству настав кінець? Що за компанії братимуть участь в аукціоні?

- Виконавча служби збиралася провести аукціон через електронну платформу СЕТАМ. Але згоди концерну в описі майна заводу не було. Відповідно, ми подали заяву до прокуратури про порушення процедури. На сьогодні у нас є всі відповідні документи, тому думаю, що в підсумку цей захід не відбудеться.

- Зовсім чи тільки 21 травня?

- Навіть якщо якимось чином відбудеться, то результатів не буде.

- Якщо не помиляюся, робітникам Миколаївського винні близько 30 мільйонів гривень. З яких коштів їм буде виплачена зарплата?

- На сьогодні борг більший за 30 млн гривень. Концерн надасть допомогу в погашенні частини заробітної плати. Це довгий процес, зараз готуються відповідні акти щодо наповнення статутного капіталу. На жаль, це не можна назвати якимось процесом економічного зростання. Але держава, в особі "Укроборонпрому", виконуватиме свої зобов'язання.

- Частину гасите ви, а решту?

- Є плани щодо відновлення виробничої діяльності підприємства. На заводі проходитимуть ремонтні роботи. Зараз новим керівником призначено Валерія Калашникова. Уже є перші контракти. Є, звичайно, проблеми з тим, що на підприємстві заарештовані рахунки, але на місцевому рівні ці питання вирішуються.

- У червні має закінчитися перший етап відбору серед міжнародних компаній, які проводитимуть аудиторську перевірку "Укроборонпрому". Чи є вже розуміння, коли цей відбір закінчиться, і коли почнеться власне аудит?

- 11 червня закінчується термін подачі заявок до PROZORO. До цього були переговори про перекваліфікацію, уточнення технічних завдань. Всі компанії-учасники представляють "велику п'ятірку", тому немає сенсу їх перераховувати. Концерн вирішує питання фінансування аудиту. Щойно закінчимо процедуру, будемо просуватися далі за планом. Ми розуміємо, що аудит - один з інструментів із залучення інвестицій.

- Є думка, що в "Укроборонпромі" насправді не зацікавлені у проведенні міжнародного аудиту. Тому ви будете спеціально затягувати його проведення на невизначений термін.

- Яким чином ми затягуємо?

- Всього чотири етапи відбору. Кожен з них може тягнутися місяцями. Вибирати можна дуже довго.

- Думка буденна і професійна - два абсолютно різних рівні. Давайте говорити про необхідні нам рівні аудиту - фінансовий, юридичний і технічний. В результаті я хочу отримати відповіді на питання, які мене дійсно цікавлять, а не ті, які мені і так відомі.

Читайте: "Укроборонпром" позбавили антикорупційної підтримки через ігнор реформ

Уже були спроби замовити певний аудит, де ми отримували в результаті відповідь, що у нас недосконале законодавство з оборонних замовлень. Ми і так про це знаємо. Важливо отримати відповідь на питання, де у нас застаріла технологія, де ми йдемо не тим шляхом.

Це найскладніша частина аудиту, і взагалі це тривалий процес. Якщо говорити про "Укроборонпром", то, на жаль, у багатьох галузях ми зупинилися в технологічному розвитку. Причина - тривала відсутність оборонного замовлення. І сьогодні, коли треба робити одномоментний ривок, я б хотів, щоб ці дії проводилися відповідно до правильно визначеного технічного завдання. Щоб ми отримували дійсно корисні результати. Знову ж терміни аудиту пов'язані з фінансуванням. Там є певні питання, але, я гадаю, ми вирішимо їх найближчим часом.

- В "Укроборонпромі" більше 130 підприємств. Чи володієте ви ситуацією щодо кожного з них? І чи є у пасиві концерну підприємства, де справи настільки ж паршиві, як на Миколаївському?

- Моя мета - перевести дискусію в Концерні від гасел на професійний рівень. "Паршиві" - не економічна категорія. Скажу вам чесно, є підприємства з боргами по зарплаті, є - неактивні, є - банкрути.

- Скільки їх?

- Складно назвати абсолютну цифру. Існують показники валового доходу, є кумулятивні показники чистого прибутку. Але ці показники не завжди коректно відображають ситуацію. Середня температура по лікарні не є ілюстративною. У нас є підприємства-флагмани, є ті, що відстають, є неактивні. Для того, щоб із цим всім розібратися, в Концерні сформована наглядова рада.

В процесі формування кластерна структура. Буде створено адміністративний орган управління, дивізіон з кожного напрямку. У кожен з дивізіонів підбираємо кваліфікованих фахівців, які керуватимуть групою підприємств по галузі. Буде створено п'ять виробничих кластерів і один комерційний дивізіон.

- Нещодавно "Обозреватель" робив інтерв'ю з Полтораком. Той казав, що в Міноборони готові підписувати контракт з танків "Оплот", але от "Укроборонпром" до цього ще не готовий. Нібито у вас якась проблема з оснащенням підприємств, що відповідають за виробництво. Що за проблема?

- Як такої проблеми немає. Але контракт із Таїландом на поставку "Оплотів" підписували у 2011-му. Сьогодні - 2018 й. За цей час змінилися технологічні вимоги до техніки. Тому Міністерство оборони висуває свої технічні умови, яким ми маємо відповідати. Там призначили певні науково-дослідні і дослідно-конструкторські роботи.

Триває дискусія, бо хочеться купити побільше і подешевше. Це робочі процеси, вони найближчим часом врегульовуються. Ми обов'язково знайдемо середнє арифметичне. Уже почали приводити детальний опис проекту у відповідність до вимог Міноборони.

- "Укроборонпром" задоволений контрактом з "Оплотів" із Таїландом? Адже ми затримали поставки роки на три. Чи були штрафні санкції і чи отримав концерн прибуток?

- Ми довго не світили ці цифри, але якщо говорити про чистий прибуток заводу "Малишева", то за перше півріччя 2017 року він склав 500 млн гривень. Тобто завдяки експортними контрактами підприємство жило без великого оборонного замовлення. Це і Таїланд, і Пакистан, вони становили більшу частину завантаження. Затримка сталася через завантаження підприємства під час АТО. Ми пояснили це тайським партнерам, вони поставилися з розумінням. На сьогодні крайня партія "Оплотів" вже відвантажена.

- Які шанси, що ми продовжимо співпрацю з Таїландом? Чи цей ринок для нас втрачено?

- У червні буде візит міністра оборони Таїланду. Будуть переговори у Харкові, де ми обговорюватимемо і це питання. У деталі я б не хотів вдаватися. Це завжди складні питання. Зокрема і конкурентної боротьби.

- Чи є нові закордонні ринки, які "Укроборонпром" може освоїти найближчим часом?

- Ми плануємо укладати договори із заміщення продукції РФ. Є ринки, де Росія мала велику перевагу, але через санкції робота з нею ускладнена. І ці процеси грають нам на руку.

- Можете навести приклад такого заміщення?

- Якщо говорити про яскраві приклади, то наш "Скіф" цілком може замінити російський "Корнет". Є й інші розробки.

- Розкажіть, як це працює. Ось є країна, яка купувала у Росії "Корнет". Як ви переконуєте їх у тому, що тепер працювати треба з Україною?

- Ми проводимо відповідний маркетинговий аналіз. На основі маркетингової сітки, яка є в уповноважених спецекспортерів, робимо пропозицію і ведемо переговори. Інтеграція нашої продукції в оборонний іноземний комплекс - це завжди діалог. Треба показати не лише цінові переваги, але і тактико-технічні, проводити живі демонстрації. Ми про це не говорили, але на Близькому Сході вже проведено кілька таких презентацій. Зокрема і продукції КБ "Луч".

Читайте: За секунду ворога вразять 50 снарядів: "Укроборонпром" показав на відео новий бойовий комплекс

- А для кого конкретно?

- Для Саудівської Аравії і для ОАЕ. Знову ж, позначається підтримка на державному рівні. Зараз це помітно по динаміці міжнародних візитів глави держави і міністра оборони. Нещодавно були візити до Катару, Еміратів, Кувейту.

- Близький Схід - наше найперспективніший напрямок? Чи є інші?

- Країни Близького Сходу, наприклад, Саудівська Аравія, зараз створюють свій оборонний комплекс. Поступово там зсуваються до стратегії локалізації. Досвід України у гібридній війні свідчить про те, що у важких ситуаціях не можна залежати від одного постачальника. А взагалі бажано, щоб потрібна збройним силам продукція була під рукою.

Найкращий спосіб домогтися цього - виробляти її самому або ж локалізувати більшу частину імпортного виробництва. Повинні створюватися коопераційні ланцюжки, які забезпечать стабільність поставок у бойовій обстановці.

Країни Близького Сходу надають цьому великої уваги. В силу логіки розташування, міжнародної політики, звісно ж, вони є одними з наших найближчих партнерів. Це можна побачити і за рейтингом країн, які є покупцями озброєння і військової техніки.

Знову ж таки, у нас є стратегічні партнери у Південно-Східній Азії, той же Таїланд, який ми згадували. 50 танків - це великий контракт на сьогодні, реально великий. Туди ж поставлено близько 200 БТР. На експортних ринках ми працювали і будемо працювати, це один з механізмів розвитку нашої промисловості.

- А що з роботою на внутрішньому ринку? У січні "Укроборонпром" повідомив, що державі передано понад 3 тисячі одиниць техніки. Скільки буде цього року?

- Це комплексне питання. Збільшення держзамовлення - одна зі складових насичення внутрішнього українського ринку, зростання ВВП країни. У 2017 році - близько 15% у нас був внутрішнє замовлення і 85% - зовнішній по всіх підприємствах концерну. Насичення внутрішнього ринку - спільне завдання, не лише концерну, а й загальнодержавне.

- Як відбуватиметься це насичення?

- Ми пов'язуємо це зі зміною закону про Держоборонзамовлення. Упевнений, що Держоборонзамовлення має передбачати ринкові елементи. Є система, за якою контролюється собівартість продукції, встановлюється маржа рентабельності, при цьому у нас же державне підприємство - тому розмір зарплати основних працівників регулюється різними галузевими нормами. Така система не є ринковою, вона не сприяє збільшенню пропозиції, розвитку, збільшення обсягу продукції, що випускається.

Є, звісно, робоча ізраїльська модель, коли внутрішнє оборонне замовлення менше, ніж вони поставляють на експорт. Але я б назвав це винятком. У більшості країн оборонне замовлення є локомотивом оборонної промисловості, формує тренди "оборонки".

- Тобто ви виступаєте за те, щоб держзамовлення було більше, ніж продукції, яка йде на імпорт. У цьому питанні є зміни? Можете навести приклади?

- Так, це зміщення потихеньку відбувається. Держзамовлення у нас є, незалежно від економічної складової, пріоритетним. Ми розмовляли з підприємствами спецприладобудування з кластера РЛС і ППО. Держава приділяє більше уваги цим питанням. І по темі ППО спостерігаємо збільшення внутрішнього замовлення, що, звичайно ж, є позитивним.

Коли маєш справу із внутрішнім замовленням, то бачиш споживача. Я навіть не згадую про фактор державної безпеки. Але якщо говорити економічними категоріями, то ти бачиш замовника. Ти розумієш, що це замовлення стабільне, фінансування буде. Якщо говорити про експорт, то... Є такий вираз - "вовка ноги годують".

Такі замовлення можна назвати системними. Експорт не забезпечує постійне завантаження підприємства. Складно при цьому планувати виробничі цикли. Відповідно, виникає плинність кадрів, інші моменти, які ускладнюють виробничий цикл. Тому ми зацікавлені у збільшенні держоборонзамовлення.

В першу чергу я пов'язую це з покращеннями показників бюджету країни, а вже в другу - зі зміною системи держоборонзамовлення. Концерн прийняв рішення організувати робочу групу з вироблення нової редакції закону "Про Держоборонзамовлення". До роботи будуть залучені наші замовники, експерти, галузеві громадські організації.

- Тобто ви готові співпрацювати з тими ж громадськими активістами? Наприклад, зараз намагаються створити громадянський контроль над ЗСУ. Цього вимагає НАТО, хочуть деякі громадські активісти. Але в Міноборони пручаються щосили. Якщо завтра зберуться встановлювати громадський контроль за виробництвом зброї - як ви на це відреагуєте?

- Громадський контроль - це демократичний механізм, але якщо він здійснюється у формі візиту "домкому до професора Преображенського", то це неприйнятно.

Можна разом співати пісні "суворі роки настали", але це нічого не змінить. Я - за громадський контроль, але є аспекти, особливо в системі державного оборонного замовлення, які не можуть бути публічними.

- Наприклад?

- Міністерство оборони купує у нас продукцію за собівартістю. Якщо я покажу, за якою ціною продаю, то, м'яко кажучи, зменшу маржу в експортному замовленні. Є економічні речі, які не можна відкривати. Тобто я за громадський контроль, але треба встановити загальні правила і за ними діяти, щоб це не переростало у хаос.

Другу частину інтерв'ю з Павлом Букіних читайте на OBOZREVATEL найближчими днями.