"Нас розстрілювали, як у тирі": боєць АТО розповів про жахи Іловайська

85,8 т.
Бої за Іловайськ

Російські військові почали розстрілювати українських військових, що виходили 28 серпня 2014 року через Іловайськ, незважаючи на запевнення про надання "зеленого коридору".

Подробиці трагедії розповів "Апострофу" боєць батальйону "Миротворець" Микола Коваленко.

"Командування - самодури, через них загинула величезна кількість людей. І моїх друзів. У нас на момент висунення були легкопоранені, в ногу, в руку. Подряпини, по суті. Важких не було. Зрештою, ми висунулися годин о 6 -7 ранку в сторону селища Грабське. По дорозі до нас приєдналися інші бійці, ми зрозуміли, що були в місті не самі, не тільки з батальйоном "Донбас", але кожен підрозділ діяв самостійно. У цьому був мінус", - говорить він.

Відео дня

За словами Коваленка, опинившись за містом, вони отримали наказ зупинитися, і колона військових зупинилася просто посеред поля.

"Один "Смерч" або пару "Градів" - і нікого не залишиться. Росіяни і терористи пострілювали, але не били по нас прицільно, тому що тоді ми б в паніці розбіглися. Міни падали на відстані 500 м-1 км від нас. Командування сказало, що ніби як коридору немає. Пам'ятаю, повз мене пройшов військовий офіцер, були чутні переговори між нашим генералом Русланом Хомчаком, я так розумію, і росіянином. Росіянин говорив: ви доходите до блокпоста, здаєте зброю - ми вас відпускаємо. Хомчак йому: ми подумаємо. Відповідь: добре. Це було годин о восьмій ранку. Ми повинні були направитись у сторону Старобешового. Блокпост там контролювали росіяни. На все нам дали 40 хвилин. Стало зрозуміло, якщо ми не йдемо на їхні умови - пощади не буде", - згадує Коваленко.

Також боєць каже, що Хомчак після наради з вищим керівництвом прийняв рішення прориватися із боєм - таку команду отримали підрозділи.

Микола каже, що, коли колона через поля дійшла до якоїсь лісосмуги, вони побачили закопану нову техніку і людей у ​​новій військовій формі, вирішили, що це, напевно, свої, Нацгвардія. Бійці махали в лісосмузі руками, їм махали у відповідь.

"Думали, може, вони нас прикривають і підуть за нами", - згадує Коваленко.

Однак, продовжує боєць, це були росіяни. Вони відкрили вогонь не відразу, тому що не знали довжину колони.

"Ми могли б їх розбити з флангу, але нам не дали команду спішитися. Ми заходили навпроти їхніх позицій, поки вони не побачили хвіст або голову колони. А коли побачили - почали масований обстріл - гармати, танки на відстані 50-100 метрів, як у тирі, це було схоже на Бородинський бій. Потім нашим полоненим вони говорили: ми вас чотири дні чекали. Тобто чотири дні вони там окопувалися, невже наша розвідка не повідомляла, де знаходяться позиції "кацапів"? Доповідала! ", - упевнений Коваленко.

Микола вважає, що в тій ситуації варіанти все ж були. Наприклад, можна було повернутися в Іловайськ, де були укріпрайони. Оскільки на дворі стояло літо, можна було протриматися якийсь час до приходу допомоги, впевнений він.

Читайте:

Незрозумілі смисли Іловайських подій: про що мовчать диванні "експерти"

Також Коваленко розповів, що від неминучої загибелі його врятував водій автобуса, хоча сам він був поранений, але примудрився вести автобус з пробитими колесами через поле. Сам водій помер, коли вони дісталися до хутора Горбатенко.

"Повзли на пузі через соняшники, поле було величезним, кілометрів п'ять, але якщо піднятися, то людей видно. Найбільше я боявся, що накриють "Градом", тому що там ніде закопатися. Все поле було в воронках, кожну хвилину прилітало, ми притискались до землі. Одному моєму товаришу в один такий "приліт" розірвало спину. Але ті, з ким був я, залишилися живі і не були поранені. Ті ж, хто залишився, нехай вони нас пробачать, ми їх витягнути не могли. Їм би ще допомогу надали, але нам залишатися з ними - означало бути вбитими чи потрапити в полон", - додав Коваленко.

Як повідомляв "Обозреватель", Генеральний штаб Збройних сил України оприлюднив уточнену версію даних про "Іловайський котел".