Муждабаєв: окупанти перенаселили Крим і готові заради води на все, йде геноцид

За воду в Крим Кремль готовий дати будь-які гроші, але цю проблему окупанти створили самі. Вони влаштували перенаселення українського півострова, тим самим проводячи політику геноциду. Постачання води на півострів з України – синонім здачі територій.

Відео дня

Мирний протест у Білорусі не призведе до перемоги демократичних сил. Де-факто Олександр Лукашенко вже переміг у країні, хоч і впав на саме дно.

Про це в ефірі телеканалу Obozrevatel TV заявив заступник генерального директора телеканалу ATR, журналіст Айдер Муждабаєв.

– Кажуть, за воду в Крим Кремль готовий заплатити мільярди доларів. Думаєте, правда?

– Думаю, так. А в чому проблема? Мільярди в Путіна є. Я думаю, що дали б будь-яку суму. Наскільки я знаю, спочатку, коли канал перекрили, за те, щоб цієї дамби не було, вони вже давали 2 мільйони доларів. Відразу. Особисто одній людині, яка ухвалювала рішення.

І за зняття економічної блокади Криму вони б дали мільярди. Тому що блокада Криму – це найбільша економічна санкція щодо країни-агресора. Вона важко прорахована. Це мільярди й мільярди доларів витрат на все. І на воду.

Хоча проблему з водою вони самі собі влаштували, тому що в попередні роки вистачало. Просто вони перенаселили Крим, вони продовжують політику геноциду, заміни населення. Це один із чітко прописаних міжнародних критеріїв геноциду.

По місцевому окупаційному радіо вони рапортують аж про три мільйони жителів Криму. На момент окупації було трохи більше ніж два мільйони. Це таке навантаження на економіку й на конкретні райони! Вони ж не хочуть жити, наприклад, у степовому Криму. Але ще й військові бази, які в степовому Криму – Джанкой тощо.

Я думаю, зараз якийсь чиновник, може, і був би готовий взяти мільярди за воду в Крим, але це неможливо. Що він зробить?

– Чи дасть Україна воду в Крим? Якщо так, то коли?

– До того, як росіяни не підуть з Криму і Крим не повернеться до складу України де-факто, під повний контроль, звичайно, ні краплі води там не буде, ніякого каналу вони не запустять. Тому що це буде синонімом здачі території.

Я абсолютно впевнений, що цього не буде ні за якої української влади. Поки Україна існує як незалежна держава, це питання не може бути вирішене на користь окупанта. Тому що це називається постачання окупанта, постачання армії ворога.

– Що з захворюваністю на коронавірус у Криму?

– Там важка ситуація.

– Наскільки?

– Мені важко порівнювати. Я не вірю статистиці окупантів.

– Можливо, ви маєте свої джерела.

– Джерела в нас є, і ми знаємо, що дуже важка ситуація, але оцінювати в якихось цифрах... Я журналіст, я оперую фактами, я не можу. Але кажуть, що там гірше, ніж у вільній Україні.

Я чув кілька відгуків про те, як люди зверталися до окупаційних клінік, і як їх там футболять, і як там з ними поводяться. Страшна справа. Я знаю, як за російської медицини можуть ставитися до людей навіть у Москві. Якщо в тебе немає якогось блату, тебе просто пошлють під три чорти.

Російські медичні інструкції дуже жорсткі й дуже нелюдяні. Коли їх вводили в Москві, москвичі вили. І всі ці медичні циркуляри вони перенесли на Крим. Вони дуже ганебні й дуже гнилі.

Цього не було в Криму до окупації. Хоч і скаржилися, але там м'якше ставилися до людей і уважніше до пацієнтів за всіх, може, невеликих суто технічних можливостей.

– Ви вже вийшли з російського громадянства?

– А як я з нього вийду? Росія не випускає зі свого громадянства взагалі нікого, особливо тих, кого вона переслідує.

Зараз у Верховній Раді лежить законопроєкт з цілим комплексом поправок до законів про громадянство. Зокрема, там є поправка, в якій йдеться про громадян України, які не можуть отримати відмову від громадянства країни-агресора.

Нині українське законодавство нібито взагалі не враховує факт війни. Начебто Росія – така ж країна, як Болгарія, Америка.

Цю поправку повинні були ухвалити в травні. Сподіваюся, що ухвалять зараз. Інакше всі українські громадянства, які були дані людям, які до цього мали російське громадянство, просто згорять. Тому що це нездійсненна вимога для людей, які не можуть звернутися до Росії і яким Росія ніколи не дасть цей папір.

Я прошу, щоб Рада ухвалила цей законопроєкт, тому що люди, які переслідуються Росією, які мають заслуги перед Україною, не повинні ходити до росіян ні за чим. Як можна ходити до ворога з простягнутою рукою?

– Як ви називаєте Лукашенка?

– Вбивця. Я давно його так називаю. У мене є знайомі білоруси, які бігли звідти мало не в багажниках машин, які в тюрмах сиділи, які зараз перебувають у Польщі, в Литві. І я читав книги, як там пропадали люди. Опонент Лукашенка просто відразу зникав. Шеремет, якого, на жаль, уже немає з нами, теж знав усю цю історію.

Лукашенко – це не смішний "бацька", не якийсь рубаха-дядько. Багато українців його бачать в образі мультяшного героя. Але це цинічний вбивця, який, я абсолютно впевнений, віддавав накази на знищення, на закопування людей, може, навіть живцем.

Одна людина, яка сиділа в тюрмі, мені розповідала, що вони з сином, із Сашенькою, люблять переглядати відео тортур. У цій політичній мінській в'язниці всюди стоять камери. Тобто Лукашенко – це людина маніакального складу, він дуже жорстокий, він дуже кривавий. Тому в нього виходу немає, окрім як Росія.

Я ніколи не вірив у його співпрацю із Заходом, тому що в нього руки по лікоть у крові. Він нічим не кращий за Путіна.

– Що буде далі з Білоруссю, де вони помилилися?

– Я не буду ображати білорусів, я вже досить про це написав. Але розумієте, ненасильницький опір у таких режимах не працює. Я спостерігав усі ці ходіння по бульварах у Москві в 2011 році, коли вибори теж підтасовували. Я бачив цей мирний протест і міг би порівняти його з Майданом 2004 року, де я теж був.

Я розумію, що це програшна стратегія. Я це вже бачив. І до чого це дійшло в Росії? Хтось сидить, хтось емігрував.

– А когось вбили.

– А когось вбили, так.

– Тобто їхня помилка в тому, що вони хочуть мирним шляхом змістити тирана?

– Так. Це як решетом воду носити. Можна спробувати, але ця вода ніяк не несеться. Ера мирних революцій минула. Ми вступили в еру кривавих революцій, в еру жорстокості.

Між першим і другим Майданом вмістився цей перелом, я б навіть сказав, людства. Епохи постмодерну, м'якості, оксамитових революцій більше не буде. Будуть тільки насильницькі революції.

Лукашенко, безумовно, виграв, на превеликий жаль.

– Виграв що?

– Зрозуміло, що він негідний, зрозуміло, що навіть Путін його зневажає, зрозуміло, що він впав просто на днище. Але як функція наразі він Путіну потрібен. Коли Путін захоче, він його перемістить у будь-яке місце.

Опиратися Лукашенко не може, тому що він у повних заручниках. Фактично все закінчилося тим, що я і припускав: Білоруссю зараз керує російський фюрер Володимир Путін.

Лукашенко завжди був аватаром Путіна, але зараз він перетворився на зовсім уже нікчемний аватар Путіна. А далі Путін може вибирати будь-які сценарії, великого значення це ж не має.

Має значення те, що зараз вони переписують всіх активних білорусів. Їх знімають на відео, документують. Я думаю, що цим людям буде дуже погано, все це дуже небархатно закінчиться.

Поки існує російський рейх – навіть не Путін, Путіна може і не стати, – поки існує уявлення росіян про свою велич над білорусами, над українцями, над вірменами, над азербайджанцями, до того часу жодна країна, яка межує з Росією, спокійно жити не буде. Вона буде або окупована, або в стані війни.

– Як думаєте, може Лукашенко закінчити, як Чаушеску?

– Він як завгодно може закінчити. Він уже ніхто. Він у повній владі Путіна.

Якщо Путін раптом зранку вирішить, що він хоче віддати його на розірвання натовпу, він знайде важелі, щоб віддати його на розірвання натовпу. Але я думаю, що він ніколи цього не зробить, тому що для Путіна має величезне значення відносини суспільства і влади. Для нього дуже важливо це формальне диктаторське дотримання процедури. Тому будь-яка зміна влади, яка передбачає перемогу вулиці, перемога народу для нього неприйнятна.

Мені все одно, як закінчить Лукашенко. Звичайно, я б хотів, щоб він був розстріляний за білоруськими законами. Він сам продовжував смертну кару, виходив із мораторію. Кожен диктатор повинен отримати те, що він бажав іншим.

Але Путіну такі жертви не потрібні, тому що це поганий приклад, такого не може бути.