Мріяв про перемогу: що відомо про 29-річного Олега Шила, якого вбив снайпер на Донбасі

Дорога на Донбас, на фронт російсько-української війни забрала у киянина Олега Шила довгих 5 років життя. Але його особиста війна, як і життя, виявилися надто короткими: 29-річний військовий загинув від кулі ворожого снайпера через пів року після підписання контракту зі Збройними Силами України. Молодий воїн 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького, який понад усе прагнув перемоги України, віддав життя заради наближення миру. Пропонуємо згадати полеглого героя.

Олег Олегович Шило народився 5 квітня 1991 року у місті Києві. Після школи отримав середню спеціальну освіту. У 2009-2010 році служив строкову службу у 138-ій радіотехнічній бригаді в м. Василькові Київської області.

Коли почалася війна, Олегу Шилу щойно виповнилося 24. Він разом із першими добровольцями вирушив "штурмувати" військкомат. Однак тоді потрапити на фронт йому не вдалося: через проблеми зі здоров'ям, підсилені трагедією, що трапилася в родині, юнак не зміг пройти медкомісію в "Десні".

На кілька років він змушений був відкласти бажання захищати батьківщину – займався власним здоров'ям, працював різноробом…

Потрапити до українського війська Олегу Шилу вдалося значно пізніше – 26 грудня 2019 року він підписав контракт зі Збройними Силами України, потрапив до 30-ї ОМБр стрільцем-помічником гранатометника. І з березня 2020 року нарешті поїхав на Донбас.

"Олег прийшов до нас у грудні 2019-го. Це була його перша ротація в зону проведення ООС. Мотивація у нього була величезна: він прагнув захищати Україну, понад усе хотів, аби війна чимшвидше закінчилась. Він був справжнім патріотом. І у його випадку фінансова складова взагалі не мала значення: він пішов служити не через зарплату. Хотів, аби перестали гинути люди… І зрештою – загинув сам. Не вберегли його", – розповів OBOZREVATEL Роман, заступник командира роти, в якій служив Олег Шило.

Побратими згадують: Олег максимально відповідально ставився до виконання службових обов'язків. Хапався за будь-яку можливість навчитися чомусь новому, мав веселу вдачу та був дуже щирим.

"Він добряк був. Товаришу, побратиму останнє віддавав, не був жадібним зовсім. Була у нього одна специфічна риса: міг вивести із себе за пару секунд – за словом до кишені ніколи не ліз. Хоча дисципліна у нього була на вищому рівні. За весь час не було навіть дисциплінарного стягнення", – згадує Роман.

Останнім часом чоловік дуже захопився здоровим способом життя. Відмовився від усіх шкідливих звичок. Разом із головним сержантом взводу почав активно займатися спортом. Просто на позиції вони створили власний імпровізований "спортзал" – і щонайменше через день ходили туди качатися.

"Деякий час тому Олег зробив собі татуювання: набив на животі тризуб. І постійно говорив, що хоче пов'язати своє життя з армією. Мріяв рухатися вгору по військовій драбині – і до перемоги, і після неї", – згадує Роман.

Життя Олега Шила обірвалося 8 липня. Того дня він разом із побратимами займався облаштуванням позицій – аж раптом ворог почав обстрілювати українських військових.

"Вони якраз облаштовували фортифікаційні споруди, коли почався обстріл. І під прикриттям кулемета почав працювати ворожий снайпер, який влучив в Олега. Куля роздробила йому ліву руку, пробила легені і пройшла під серцем… Виносив його з позицій головний сержант взводу, з яким Олег спортзал будував… Хлопці надали йому першу домедичну допомогу. А медики ще півтори години боролися в реанімації за життя Олега – і не змогли його врятувати", – розповів Роман.

29-річний військовий так і не створив сім'’ю – якось не склалося. Незадовго до підписання контракту він пережив болісний розрив із коханою дівчиною. Знайти ж нове кохання Олег не встиг: від грудня минулого року, коли підписав контракт, військовий більше не розлучався зі своїм підрозділом. І так жодного разу й не з’їздив додому.

Полеглого героя поховали у Києві, на Алеї героїв на Берковецькому кладовищі – у сонячний суботній день 11 липня. Віддати йому останню шану зібралися побратими, добровольці, волонтери та небайдужі кияни.

У Олега Шила залишилися батьки та сестра.