Можна й посадити: "Обозреватель" знайшов підстави для негайної відставки міністра Данилюка

"Обозреватель" уперше публікує ексклюзивні документи, які доводять, що скандальний міністр фінансів Олександр Данилюк кілька разів грубо порушив українське законодавство та повинен бути притягнутий до кримінальної відповідальності.

Також наше видання починає розслідування того, як Данилюк зумів пройти люстраційну перевірку. Хоча за часів президента Віктора Януковича він займав високий державний пост і зробив кілька грубих правопорушень.

Особа, наближена до Януковича

Влітку 2010 року в Адміністрації президента Януковича задумалися про створення Координаційного центру, який повинен був контролювати процес упровадження реформ в Україні та забезпечити взаємодію між різними відомствами.

На посаду керівника покликали вихідця з відомої британської консалтингової компанії McKinsey Олександра Данилюка. З цього й почалася його кар'єра чиновника в Україні.

Читайте: "Не уповноважений": Данилюк "отримав на горіхи" за звинувачення на адресу ГПУ

Туманність назви "Координаційний центр з упровадження економічних реформ" не повинна вводити нікого в оману. У перші два роки існування центру на нього покладалися серйозні надії, а, згідно з указом президента, Данилюк підпорядковувався безпосередньо лише так званій колегії, куди входило все вище керівництво України: прем'єр-міністр Микола Азаров, глава адміністрації президента Сергій Льовочкін, глава Верховної Ради (на той момент їм був Володимир Литвин, а пізніше цю посаду зайняв Володимир Рибак) і кілька інших чиновників топ-рівня.

При цьому Данилюк як глава Координаційного центру отримав повноваження, які прирівнювалися до тих, що були у віце-прем'єр-міністра з економічного розвитку: від безпосередньої розробки проектів реформ до контролю темпів і якості їх упровадження на рівні профільних міністерств.

Також не слід забувати і про щедру матеріальну винагороду, яка не могла не виникнути через призначення на таку високу посаду. А висновок про прекрасне добробут Данилюка можна зробити з його електронної декларації.

Крім того, у грудні 2010 року Янукович призначив Данилюка ще й своїм позаштатним радником. Цю посаду той займав аж до лютого 2014 року, поки не був звільнений виконувачем обов'язків президента Олександром Турчиновим.

Читайте: Найкращий захист - напад? Данилюк придумав виправдання незадекларованим 5 млн грн

Янукович зробив останній подарунок Данилюку 22 січня 2014 року, коли урядові війська якраз почали лити першу кров протестувальників на Майдані. Цього дня президент вирішив заохотити чиновника, присвоївши йому другий ранг державного службовця.

Який висновок можна зробити з усього вищесказаного? Він простий: Олександр Данилюк був вельми дружний із владою часів Віктора Януковича та користувався в неї великою довірою. І саме за перебування на віце-прем'єрській посаді він повинен був бути справедливо люстрованим першого разу. Хоча це далеко не все. Другою підставою для люстрації було привласнення - у період Майдану - йому другого рангу державного службовця.

При цьому міністр фінансів примудрився зробити відмінну кар'єру і при новій владі. Спочатку він став постійним представником президента України при Кабінеті Міністрів, після цього заступником глави Адміністрації президента, а у квітні 2016 року міністр фінансів у новому уряді Володимира Гройсмана.

Як чиновник, якого повинні були двічі люструвати, примудрився обійти перевірку спецслужб? Чи проводилася ця перевірка взагалі? Якщо так, то які її результати?

"Обозреватель" звертається з цими питаннями до Служби безпеки України (СБУ) і до Нацагентства з питань державної служби.

"Забудькуватий" міністр

Вступивши на посаду в квітні 2016 року, Данилюк відразу заявив: "Я не корупціонер. У мене немає офшорів". Смілива заява, як для людини, яка до приходу у владу не один рік працювала за кордоном на кілька міжнародних інвестиційних компаній.

Читайте: Данилюк розповів, як зростання "мінімалки" в Україні вплине на бюджетників і приватників

Тоді деякі ЗМІ вирішили перевірити чесність новоспеченого міністра. Як з'ясувалося вже наступного дня, тест чиновник не пройшов.

Наші колеги з інших видань тоді знайшли інформацію про кіпрські компанії Данилюка, у яких він був директором, починаючи від 2007 року, і не залишав бізнес увесь той час, що працював главою Координаційного центру та навіть пізніше, що суперечить українському законодавству, що забороняє суміщати роботу на державній посаді з веденням бізнесу.

Відразу після призначення главі Мінфіну довелося вибачатися та пояснити, що ця "неприємність" трапилася з вини його партнерів, які нібито просто забули вивести його з керівного складу ще у 2010 році, коли він отримав першу посаду в українській владі.

Знову "забув"?

Сьогодні "Обозреватель" публікує ексклюзивні документи, які доводять, що Данилюк не тільки не залишив свій бізнес, але ще і зберігав британський паспорт мінімум до 2015 року, порушивши закон вчергове. Може, знову "забув"?

Крім того, ми знайшли документи, які свідчать про те, що компанії Данилюка активно функціонували весь час, поки він будував кар'єру державного службовця. Наприклад, у 2014 році його підприємство Rurik залучило річний кредит у розмірі понад 450 тис. фунтів для операційної діяльності. До речі, згідно з документами, це єдиний дохід компанії за всі роки її існування.

При цьому в декларації про доходи за 2014 рік Данилюк не вказував інформації про отримані з-за кордону засоби, що теж є порушенням закону і приводом для люстрації.

Немає цієї суми і в декларації 2015 року.

Питання, питання, питання

Успішність діяльності Данилюка на посаді міністра фінансів - це тема для окремої розмови. Однак у нормальній європейській країні (якою Україна так хоче стати) навіть найефективніший чиновник не може займати свою посаду, якщо його ім'я виявилося замішане у скандалах. Навіть побічно.

А що говорити про міністра фінансів, який зізнається в тому, що приховував свої офшори, а на додачу ще й підозрюється в ухиленні від сплати податків? Не слід забувати, що саме глава Мінфіну представляє Україну на зустрічах із міжнародними кредиторами, у яких теж є очі та вуха. Чи будуть вони довіряти такій людині? І що подумають про державу, яка на таку відповідальну посаду не змогла знайти людину з незаплямованою біографією?

Та й про яку люстрацію може йтися, якщо чиновник, за яким плаче тюрма, займає одну з найвищих посад у державі? Незважаючи на шквал критики, глава Мінфіну продовжує залишатися на плаву. І схоже, не піде, доки їм не займуться компетентні органи.

Згідно з опублікованими нами даними, Данилюк порушив мінімум дві статті Кримінального кодексу України. Перша - стаття 366 ("Декларування недостовірної інформації"). За це передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до двох років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.

А також статтю 172 КК України ("Порушення вимог фінансового контролю"). Відповідно до закону, публікація завідомо недостовірних відомостей у декларації уповноваженого владою особи карається штрафом від одного до двох із половиною тисяч неоподатковуваних мінімумів.

"Обозреватель" продовжує моніторити ситуацію та сподівається на оперативну реакцію українських спецслужб на опубліковані в матеріалі документи.