"Він навіть не вмів стріляти з міномета!" Чому бійця АТО кинули за ґрати в Італії на чверть століття
Українці обурені рішенням суду Італії, який засудив до 24 років позбавлення волі нацгвардійця Віталія Марківа.
Його вважали винним у вбивстві 30-річного фотографа Андреа Роккеллі у зоні АТО. Трагедія трапилася 24 травня 2014 року в декількох кілометрах від гори Карачун, яку тоді займали українські військові – 95-а бригада і Нацгвардія, куди і входив Віталій.
Італійський фотограф разом із російським 60-річним перекладачем Андрієм Мироновим і ще одним французьким фотографом Вільямом Рогелоном на місцевому таксі приїхали в район бойових дій.
В цей час у районі почалася стрілянина – Андреа з Мироновим загинули, також був поранений Рогелон. Він вижив і його свідчення стали вирішальними в цій скандальній справі. Детальніше – у матеріалі OBOZREVATEL.
Поїхав в Україну захищати правду
OBOZREVATEL вдалося зв'язатися з мамою Марківа, Оксаною Максимчук. Сім'я Віталія вже 20 років живе в Італії. Жінка працює на фабриці, займається обшивкою меблів шкірою.
"Віталій тут навчався, потім пішов працювати, він теж займався меблями, точніше обробляв дерево. Він брався за різні роботи. Як усі хлопці в його віці, він жив своїм життям. А на Майдан поїхав, бо він вихований патріотично і хотів допомогти Україні боротися за правду, хотів бути разом з українцями", – розповіла нам мама.
Читайте: "Терміново повернути!" Зеленський ухвалив рішення щодо засудженого в Італії нацгвардійця
Для неї такий вирок суду став шоком, як і для їхнього адвоката з великим досвідом роботи.
"У них немає ніяких доказів винуватості мого сина. Вони показували якісь фотографії з телефону, відео з YouTube, все, що є в соцмережах, всі люди можуть це бачити, нічого такого там немає. Зараз у суду є три місяці, щоб підготувати письмове обґрунтування винуватості Віталія. Ось подивимося, що вони там напишуть. Після цього ми будемо подавати апеляцію", – заявила Оксана Максимчук.
Міномет був поруч, а не на горі?
Що трапилося того дня – описує керівник об'єднання українців в Італії Олесь Городецький. За його словами, 24 травня 2014 року фотограф Роккеллі, перекладач Миронов і французький фотограф Рогелон на місцевому таксі приїхали до переїзду, що розташований майже у 2 км від підніжжя гори Карачун. Висоту займали українські військові, серед яких був і Віталій.
Вся група діяла в тому районі незаконно – журналісти проникли в зону АТО з боку терористів.
На переїзді тоді стояв товарний потяг, він був перешкодою для наступу українських військових. А на фабриці з виробництва кераміки, неподалік від переїзду, засіли проросійські терористи Гіркіна-Стрєлкова.
За свідченнями француза, Миронов попросив таксиста зупинитися біля цього заводу неподалік від переїзду, щоб зробити знімки.
Фотографи пройшли 200 м до потяга. В цей час із кущів нібито з'явився чоловік у цивільному одязі і шльопанцях. Він сказав, що його обстріляли і треба відходити. Щойно він з'явився, почалася стрілянина.
Журналісти кинулися до машини, але їх накрило вогнем, причому стріляли зліва, за словами француза, а кулі лягали праворуч від них у стіну заводу. Залізничний переїзд і позиції наших військових на Карачуні були в цей час позаду групи, у двох кілометрах! Причому сама гора була оточена терористами, потрапити туди можна було тільки повітрям.
Читайте: Справа Марківа: суд Італії задумав нову підлість з іще одним українцем
Фотографи кинулися у рів зліва, глибина його була метрів три, а навколо росли високі дерева. Француз зробив невелике відео, лежачи у рові серед дерев. На думку Городецького, на відео Миронов пояснює водієві, що десь поруч є міномет. Він звертає увагу, що міномет був поруч, а не на горі.
Незабаром італієць і Миронов загинули від мінометного вибуху.
Однак італійський суд не взяв ці доводи до уваги.
Французу вдалося врятуватися. У рів спустилися якісь люди (він точно не знав, хто це були), стрілянина припинилася, і він вийшов із піднятими руками, повідомляючи, що є журналістом. Він попрямував назад у бік Слов'янська, зустрівши терористів, які ховалися за стінами і панелями фабрики. Вони його не чіпали, але стріляли вслід, ніби підганяючи швидше залишити територію.
Однак через три роки, коли Віталій Марків уже був заарештований, француз дав свідчення про те, що він вважає, ніби у рів до нього спустилися українські солдати і з мінометів могли стріляти саме бійці ЗСУ, хоча сам він цього не бачив.
Як докази – фото і розмова без запису
Спочатку італійська влада заявила, що Віталій навмисно стріляв з міномета по журналістах, зробивши до 20 пострілів. Але в остаточному звинуваченні вже зазначається, що Марків керував діями тих, хто влаштував обстріл, даючи їм наведення.
Як доказ у суді демонструвалися фото Віталія, де він зображений з радіоприймачем. Також показували фото, де Марків з автоматом Калашникова із оптичним прицілом, який дозволяє стріляти на далекі відстані в нічний час. Суд вважає, що у хлопця була зброя, здатне стріляти на відстані 2 км.
Також підставою для звинувачення Марківа стали свідчення журналістки Ілларії Морани. Нібито вона слухала телефонну розмову між Віталієм та італійським журналістом Марчело Фаучі. І навела приблизну цитату слів АТОвця: "Зазвичай ми не стріляємо у напрямку міста і цивільних, але коли бачимо рух, заряджаємо важку артилерію. Так трапилося з автомобілем двох журналістів і їхнього перекладача. Ми звідси стріляємо на відстань півтора кілометри". Але ніякого аудіозапису цієї розмови не існує. Та й сам Фаучі цього не підтвердив.
Не вмів стріляти і не міг наводити
Відомий блогер, військовий і журналіст Мирослав Гай розповів OBOZREVATEL, що в ті дні перебував на горі Карачун разом із Віталієм.
"Нас туди закинули, ми були в різних підрозділах. Я не пам'ятаю всі подробиці того дня, бо завдань у нас було багато і різних. Але можу сказати одне – Віталій не міг сам стріляти з міномета. По-перше, тому що у нас тоді мінометів не було, а по-друге, тому що він просто не вмів цього робити", – пояснив Гай.
Також, за словами ексАТОвця, Віталій не міг бути навідником, оскільки тоді не було приладів для наведення вогню, а по телефону це зробити складно. "Він просто перебував на своєму посту, спостерігав за тим, що там відбувається", – каже Гай.
Журналісти могли стати жертвою провокації
Також в Італії вирішили порушити справу і проти позафракційного народного депутата і колишнього командира підрозділу Нацгвардії, в якому служив Віталій Марків, Богдана Матківського. Повідомлення про це нардепу вручили просто на суді в Італії.
"Це було очікувано, бо ще на попередньому засіданні прокурор уже подав запит про порушення справи проти мене як командира. І я чекав цього", – сказав OBOZREVATEL Матківський.
Він підтверджує, що 24 травня 2014 року у Нацгвардії не було мінометів.
"Ми стояли на горі Карачун по периметру, охороняли телевізійну вишку разом із 95-ю бригадою. У нас такого важкого озброєння, як міномети, не було. Були у 95-ї бригади, але ми не мали доступу до них. І сектор Віталія був зовсім в іншому боці від місця трагедії", – згадує Матківський.
І додає, що в той час у самому Слов'янську, неподалік від Карачуна, бойовики вели обстріл між собою.
"Там було угруповання російського бойовика Гіркіна і місцеві сепаратисти. Вони ніяк не могли між собою поділити владу, бо намісник Кремля Гіркін хотів підім'яти під себе все. І я більш ніж упевнений, що мінометний обстріл, який призвів до трагедії, між собою вели терористи. Тим більше, що іноземні журналісти перебували з їхнього боку, але прийшли туди без супроводу. Бойовики знали, що туди може прилетіти снаряд. Цілком можливо, що це була провокація і журналісти стали жертвою", – вважає Матківський.
Політичний підтекст
Заради того, щоб покарати нацгвардійця, в Італії була створена Національна федерація преси та Асоціація журналістів Ломбардії. Їхні інтереси в суді представляє колишній мер Мілана, 70-річний адвокат Джуліано Пізапіа.
Він раніше був у "Партії комуністичного відродження". А мером Мілана став, будучи кандидатом від лівоцентристської коаліції. Пізапіа також брав участь у справах із політичним підґрунтям. Наприклад, захищав інтереси сім'ї загиблих Карло Джуліані (молодого антиглобаліста, який виступав проти саміту G8, був застрелений поліцією) і Давида Чезарі (убитого активіста антифашистського руху). У 1980 році Джуліано Пізапіа провів чотири місяці у в'язниці за підозрою у причетності до діяльності ліворадикального угруповання.
Налаштували жителів Павії проти
Богдан Матківський вважає, що ця організація італійських журналістів, яка подала позов проти України як держави, ще до суду у своїх статтях називала Віталія злочинцем і вбивцею. Таким чином, вони налаштували громадськість проти нього.
"Суд був у місті Павія, де жив фотограф, присяжні також були звідти. Уявляєте, як вони були налаштовані? У головної судді, яка зачитувала вирок, голос тремтів, було видно, що вона не згодна з таким вердиктом. Навіть прокурор просив 17 років, а вони дали 24 роки. До того ж мотиваційну частину до вироку не було подано. І для її підготовки дали максимальний термін – 90 днів. Тобто весь цей час ми не можемо робити жодних юридичних кроків", – каже Матківський.
Крім цього, тепер існує прецедент, як без доказів можуть засудити військового, який захищав незалежність країни. "Якщо вони і проти мене вирішили відкрити справу, то тепер учасникам АТО і ООС дійсно небезпечно виїздити в Італію або інші країни. Бо є прецедент, і заарештувати зможуть будь-якого", – пояснив нардеп.
Також, на його думку, рішення суду – це не інакше як підігравання Кремлю, який давно через свої підконтрольні ЗМІ намагається дискредитувати українську армію та її захисників.