Відео дня
Масовий обмін полоненими можливий, але є умова - Боровий
У липні на черговому саміті НАТО, який пройде у Відні, може відбутися зустріч президентів США і Росії.
"Австрійці заявили про готовність провести на своїй території зустріч Путіна і Трампа. Мета переговорів - послабити напругу у відносинах Росії та Сполучених Штатів щодо Сирії, Україні та інших питань", - повідомляють джерела The Wall Street Journal.
"І Путін, і Трамп "бажають зустрічі", але не хочуть, щоб вона проходила в американській столиці, і вважають за краще провести її в "нейтральному" місці", - додають вони.
Чи обговорюватимуть президенти українське питання? Чи може Трамп вимагати у Путіна забратися з України? Чи буде Путін протестувати проти надання Києву військової допомоги США? Чи намагатиметься послабити санкції, введені Вашингтоном? І, нарешті, за якої умови Кремль піде на звільнення або обмін українця Олега Сенцова?
На ці питання в інтерв'ю OBOZREVATEL відповів російський опозиційний політик Костянтин Боровий.
- Чого чекати від зустрічі Путіна з Трампом у липні? Чи можливі якісь прориви, зокрема в українському питанні?
- Розумієте, Трамп не дуже зацікавлений у вирішенні українського питання. Трамп - президент Сполучених Штатів, а не сьогоднішнього світу.
Занадто великі надії на те, що буде приділено багато уваги українському питанню, але вони ні на чому не грунтуються. У Трампа у списку пріоритетів Україна стоїть не на першому місці. На першому місці у нього питання, що стосуються безпеки США: ядерне роззброєння, збереження або модернізація угоди щодо ракет середньої та малої дальності, та інших угод, термін дії яких вийшов.
Читайте: Весь світ знущається з Путіна. І він придумав відповідь - Боровий
Хоча, і питання України для Трампа, безумовно, важливе, суттєве, бо воно пов'язане з міжнародною безпекою. Хоча, як ви знаєте, в цьому питанні йому доводиться протистояти дуже поміркованій позиції чиновників Євросоюзу, які вважають, що, уклавши угоду з Путіним, яка, між іншим, ні до чого не зобов'язує Путіна, вони виконали свою частину роботи.
- Пам'ятаєте, не так давно Трамп сказав про те, що якби він опинився за одним столом з Путіним, то попросив би його вийти з України. А потім з'явилася інформація про те, що нібито Трамп сказав, що Крим - російський, бо там усі говорять російською.
Чи справді Трамп може попросити Путіна вийти з України і дати їй спокій?
- Я гадаю, що ця тема, безумовно, буде присутня на переговорах. Але ми повинні розуміти, що переговори - це завжди дві сторони. В даному випадку для Путіна це питання не тільки продовження провокацій, підступних дій, але й питання безпеки його влади.
Читайте: Зустріч Трампа з Путіним: що має зробити Україна
Він утримує владу завдяки цій імперській політиці. Він розпочав свою діяльність провокаціями, які створили в країні відчуття необхідності сильної влади, сильного керівника. Вибухи будинків, Друга чеченська війна.
До теперішнього часу Путін розглядає питання Криму, питання сходу України як фактор, що дозволяє йому утримувати владу в Росії.
За сьогоденної ситуації, коли сама Україна не вдається до якихось серйозних зусиль для звільнення окупованих територій, припущення про те, що американці почнуть, так би мовити, витягувати каштани з вогню, ні на чому не грунтується.
Ви забули сказати, що там обговорювалося ще одне питання - питання, пов'язане з відсутністю реформ в Україні і величезного рівня корупції. Це підказка до того, як сам Трамп і, між іншим, європейці ставляться до сьогоднішньої України.
Читайте: Корупція в лікарнях: українці зізналися в хабарах лікарям
Витрачати зусилля, кошти, життя європейських і американських солдатів на режим, який загруз у корупції - це не найкраща стратегія.
- Зрозуміло, що США не захочуть відправляти своїх солдатів в Україну. Проте вони надають Україні військову допомогу, зокрема зброєю та інструкторами. Нещодавно була отримана партія протитанкових переносних ракетних комплексів Javelin.
Чи може питання військової допомоги Україні обговорюватися на зустрічі Путіна з Трампом?
- Звичайно, ні. Можливо, лише в розрізі того, що Путін може вимагати не підтримувати військовими зусиллями Україну.
Читайте: "Вистрілив - забув": Порошенко пояснив, як ЗСУ будуть використовувати Javelin
Але якби Україна вже реформувалася, вже перетворювалася на адекватну європейську державу, питання стояло б, звісно, інакше. Питання, як і в Грузії, стояло би про захист ще однієї демократії, що виникла у Європі. І для американців це було б принципове питання.
У зв'язку з тим, що та влада, яка сьогодні існує в Україні - це сумнівна або неповна демократія, це, звісно ж, не стимулює американців і європейців на серйозну допомогу Україні.
- В такому разі який жест, який вплив, яке рішення, на вашу думку, повинна прийняти Україна, аби переконати США і Захід в цілому, що Україна - демократична держава?
- Ознаки демократичної держави відомі. Це політична конкуренція.
Це свобода преси. Різними способами сьогодні свобода преси утискується в Україні. Так звані опозиційні ЗМІ стримуються.
Читайте: Ніхто не знає, хто виграє вибори в Україні. Так і має бути у демократіях
Економічні реформи. Ні для кого не секрет, що економістів, зокрема закордонних, які брали участь у реформах - позбулися.
- Чи зможе Трамп переконати Путіна відмовитися від "Північного потоку-2"? І взагалі, чи йтиметься про нього на зустрічі?
- Я думаю, що ні. Це не та проблема, яка обговорюється на міжнародних переговорах. Для Трампа це не принципове питання. Безумовно, він теж займається економічними проблемами, але сьогоднішня проблема "Північного потоку" пов'язана з правом, з законом, з дією санкцій.
Безумовно, Путін намагатиметься ввести у переговорний процес обговорення санкцій, побічно впливаючи на цю проблему "Північного потоку". Але мені здається, що це не предмет міжнародних переговорів - дотримання закону про санкції.
Читайте: "Важливий фактор": у Німеччині пояснили, що зупинить будівництво "Північного потоку"
Самі санкції, безумовно, будуть обговорюватися, але не практична реалізація цих санкцій.
Сьогодні, відповідно до закону США, мають переслідувати тих, хто порушує режим санкцій, зокрема великі європейські компанії, яким, звісно, вигідна співпраця з Росією.
Але, напевно, було б вигідно співпрацювати і з Північною Кореєю, й Іраном. Але це заборонено законом про санкції.
- Чи може Путін надати Трампу "залізобетонні" аргументи, які дозволять США послабити санкції щодо РФ, зокрема щодо олігархів з оточення Путіна?
- Дональд Трамп, будучи президентом США, не є особою, яка приймає рішення. У демократичних державах система поділу влади дозволяє виключити можливість одноосібних рішень навіть керівника держави.
Читайте: "На правильному шляху": в Росії відреагували на нові українські санкції
Сьогодні Трамп сильно залежить від Конгресу, від громадської думки і від тих законів, які вже прийняті.
Аргументи, які можуть вплинути на Трампа - це аргументи, пов'язані з міжнародною політикою. Припинення агресії проти України, вихід із Сирії, припинення кібернетичної війни проти США та європейських держав.
Але ми з вами знаємо, хто такий Путін. Це така брехлива тварюка, яка може навіть і підписати якусь угоду, з чого не випливає, що він буде її виконувати.
Гарний приклад - це Мінські угоди, які, за задумом, мали звільнити територію України, але насправді зв'язали Україну зобов'язаннями щодо бандитів.
Читайте: "Введи війська": розсекречені нові деталі листа Януковича Путіну
- Якщо гіпотетично припустити, що Трампу вдасться переконати Путіна припинити війну з Україною, а також з урахуванням його історичної миролюбної зустрічі з лідером КНДР, чи може Трамп розраховувати на Нобелівську премію миру?
- Перш за все, з того, що ми з вами тут наговорили, не випливає, що Путін буде готовий звільнити Україну або припинити агресію проти України.
Між іншим, Нобелівський комітет, який присудив Бараку Обамі Нобелівську премію миру, керувався міркуваннями політичними. Він йому присудив цю премію ні за що.
У сьогоднішній ситуації має місце протистояння Трампа з Демократичною партією, яка поводиться досить агресивно, використовуючи інструмент мас-медіа, на які свого часу чинився серйозний вплив. Якщо така подія відбудеться, вона викличе в сьогоднішніх умовах хвилю обурення в США політичними опонентами Трампа і засобами масової інформації.
А Нобелівський комітет дуже уважно прислухається до ЗМІ, які можуть мати іміджевий вплив на сам комітет.
Читайте: Жириновський захотів Нобелівську премію миру для Росії
Тому шансів на те, що комітет навіть розглядатиме таке питання, дуже мало.
- Який ваш прогноз щодо Олега Сенцова? Чи буде проведений обмін? Чи буде він помилуваний? І взагалі, чи залишиться він живим?
- Я дуже на це сподіваюся. Молюся, щоб це відбулося. Я щодня друкую зведення про його голодування.
Але ми маємо справу з циніками, прагматиками. Я маю на увазі Кремль. Тієї миті, коли Путін зрозуміє, що це може мати позитивний вплив на його імідж, він це зробить.
Але є ще одна проблема. Олег Сенцов голодує не за себе. Йдеться про 64 політв'язнів, а фактично про військовополонених, які захоплені і засуджені неправовим судом.
Читайте: "Лікувальне голодування": Сенцов переказав "великий привіт" з колонії
Вірити в те, що відбудеться такий масовий обмін... Це можливо. І, наскільки я розумію, Петро Олексійович Порошенко зараз докладає таких зусиль. Остання розмова з Путіним була з цього приводу.
Але Путіну отримати в обмін російських громадян, які вчинили злочини і перебувають на території України - замало. Він хотів би при цьому і отримати позитивний імідж.
У таких випадках діють не прагматичні міркування, а ступінь впливу світової спільноти. Ми з вами бачимо, що бойкот чемпіонату світу не відбувся. Тобто світова спільнота ще не обурена до тієї міри, коли могла б вдатися до справжнього політичного бойкоту Росії.
Будемо сподіватися, що цей тиск триватиме. Я, в усякому разі, роблю все необхідне, щоб так і сталося.
Читайте: "Я пощади не прошу": Сенцов написав нового листа
Я думаю, що для України сьогодні найважливіше, про що треба думати - це, звісно, політичні та економічні реформи. Навіть не для того, щоб якось переконати Захід, що Україна - демократія. Вони потрібні для того щоб сама Україна, сама держава вижила і була успішною. Щоб вона була не європейською провінцією, а однією з повноцінних європейських держав.
Але повторюся: для цього потрібна політична конкуренція, економічні реформи та вільні засоби масової інформації.